Густав Адольф Кеннготт

Густав Адольф Кенґотт (* 6 січня 1818 у Бреслау; † 4 березня 1897 у Лугано; варіант імені Йоганн Густав Адольф Кенґотт) був мінералогом.

Густав Адольф Кенготт
нім. Gustav Adolf Kenngott
Народився	6 січня 1818(1818-01-06)^[1] Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецький союз
Помер	7 березня 1897(1897-03-07)^[1] (79 років) Лугано, Тічино, Швейцарія
Країна	Королівство Пруссія
Діяльність	мінералог, викладач університету
Alma mater	Вроцлавський університет^[2]
Заклад	Цюрихський університет Федеральна вища технічна школа Цюриха
Аспіранти, докторанти	^d ^d^[2]
Членство	Леопольдина Баварська академія наук Російська академія наук Петербурзька академія наук
Густав Адольф Кенготт у Вікісховищі

Життєпис

Батько був майстром з виготовлення рукавичок і походив з Ройтлінгена. З 1830 по 1838 рік Густав Адольф Кенґотт відвідував Гімназію Марії-Магдаленен у Бреслау. З 1838 року вивчав природничі науки у Вроцлавському університеті. У 1842 році він став «доктором філософії».

З 1844 по 1850 працював викладачем у Вроцлавському університеті. З 1850 по 1852 рік був викладачем Братислави. Далі обійняв посаду куратора мінералогічних колекцій у Відні з 1852 по 1856 рік.

З 1857 по 1893 рік він одночасно був професором з мінералогії в (ETH Zurich) і Університеті Цюриха. З 1875 по 1881 рік він був ректором Федеральної вищої технічної школи Цюриха.

Густав Адольф Кенґотт був членом Німецької національної академії наук Леопольдина і член Баварської академії наук. Він був членом .

Науковий доробок

Густав Адольф Кенґотт доклався до розвитку петрології і мінералогії сучасних природничих наук. У центрі його діяльності були систематичні мінералогічні дослідження в Карпатському регіоні. Він є автором кількох підручників з петрографії та мінералогії, першим описав декілька відкритих мінералів, таких як акантит, енстатит, (грюнерит), (гідроцинкіт), (п'ємонтит), мілерит і . Він також придумав назви, які досі дійсні для різних мінералів, таких як , галеніт і (геміморфіт).

Праці

• Tabellarischer Leitfaden der Mineralogie Zürich 1859.
• Elemente der Petrographie: zum Gebrauche bei Vorlesungen und zum Selbststudium, Leipzig 1868.
• Elementare Mineralogie: besonders zum Zwecke des Selbststudiums leicht fasslich dargestellt, Stuttgart 1890
• Lehrbuch der Mineralogie: zum Gebrauche beim Unterricht an Schulen und höheren Lehranstalten. Darmstadt
• v. Kurr's Mineralreich in Bildern, Zürich 1878. Überarbeitung der 3. Auflage (online verfügbar als PDF 3,5 MB [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.])

Література

• Kenngott, Gustav Adolf німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116130598 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
3. Mitglieder der Gesellschaft Deutscher Naturforscher und Ärzte 1857