Олександр Львович Гурильов (22 серпня (3 вересня) 1803, Москва, — 30 серпня (11 вересня) 1858) — російський композитор, піаніст, педагог.
Гурильов Олександр Львович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 22 серпня (3 вересня) 1803[1][2][…] |
Місце народження | d, d, Московська губернія, Російська імперія[4] |
Дата смерті | 30 серпня (11 вересня) 1858[3][5] (55 років) |
Місце смерті | Москва, Російська імперія[4] |
Громадянство | Російська імперія |
Професії | композитор, піаніст |
Вчителі | Джон Філд |
Інструменти | фортепіано |
Батько | d |
Біографія
Народився в сім'ї кріпосного музиканта Льва Степановича Гурільова (1770—1844), диригента і скрипаля оркестру графа Орлова. Вчився у батька (скрипка), Джон Філда (фортепіано), Йосипа Генішти (теорія музики). У 1831 разом із своїм батьком отримав вільну і приписався до товариства московської ремесленої управи. Проживав у Москві, займався композиторською і педагогічною діяльністю, викладав гру на фортепіано та спів. Відомий як автор ліричних побутових романсів і пісень, що набули широкого поширення в демократичній частині міського населення. Йому також належать обробки народних пісень, фортепіанні твори — танці, віртуозні п'єси для концертного виконання (варіації на романс А. Е. Варламова «На зорі ти її не буди», і терцет «Не томи, рідний» з опери М. І. Глінки «Іван Сусанін»).
Основний жанр творчості Гурільова — вокальна лірика. Його романси пройняті романтичними, сентиментальними настроями, тонким ліризмом, в них сильний вплив російської народної традиції. Ясна мелодія, кантилена зближує Гурілева з Глінкою, з іншого боку, ряд романсів в драматично-декламаційному стилі передбачає творчість Даргомижського, Мусоргського і Чайковського. Важливою складовою вокальних творів Гурільова є ретельно розроблена фортепіанна партія.
Автор романсів
Особливою популярністю користувалися:
- «Матінка-голубонька»,
- «В'ється ластівка сизокрила»,
- «Однозвучно гримить дзвіночок»,
- «Сарафанчик»,
- «Розлука» («На зорі туманної юності»)
Література
- Асафьев Б. В. Важнейшие этапы развития русского романса, в его сб.: Русский романс. ― Л., 1930
- Васина-Гроссман В. А. Русский классический романс XIX века. ― М., 1956
- Тынянова Е., К биографии А. Л. Гурилева, «Советская музыка», 1940, № 9;
- А. Л. Гурилев, в кн.: История русской музыки т.1,М.,1957,с.199-203.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Гурилёв Александр Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Discogs — 2000.
- Романс «Розлука» [ 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Класична музика [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Александр Львович Гурилёв [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Нотетека [ 6 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Гурилёв Александр Львович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Lvovich Gurilov 22 serpnya 3 veresnya 1803 Moskva 30 serpnya 11 veresnya 1858 rosijskij kompozitor pianist pedagog Gurilov Oleksandr LvovichOsnovna informaciyaData narodzhennya22 serpnya 3 veresnya 1803 1 2 Misce narodzhennyad d Moskovska guberniya Rosijska imperiya 4 Data smerti30 serpnya 11 veresnya 1858 3 5 55 rokiv Misce smertiMoskva Rosijska imperiya 4 GromadyanstvoRosijska imperiyaProfesiyikompozitor pianistVchiteliDzhon FildInstrumentifortepianoBatkodBiografiyaNarodivsya v sim yi kriposnogo muzikanta Lva Stepanovicha Gurilova 1770 1844 dirigenta i skripalya orkestru grafa Orlova Vchivsya u batka skripka Dzhon Filda fortepiano Josipa Genishti teoriya muziki U 1831 razom iz svoyim batkom otrimav vilnu i pripisavsya do tovaristva moskovskoyi remeslenoyi upravi Prozhivav u Moskvi zajmavsya kompozitorskoyu i pedagogichnoyu diyalnistyu vikladav gru na fortepiano ta spiv Vidomij yak avtor lirichnih pobutovih romansiv i pisen sho nabuli shirokogo poshirennya v demokratichnij chastini miskogo naselennya Jomu takozh nalezhat obrobki narodnih pisen fortepianni tvori tanci virtuozni p yesi dlya koncertnogo vikonannya variaciyi na romans A E Varlamova Na zori ti yiyi ne budi i tercet Ne tomi ridnij z operi M I Glinki Ivan Susanin Osnovnij zhanr tvorchosti Gurilova vokalna lirika Jogo romansi projnyati romantichnimi sentimentalnimi nastroyami tonkim lirizmom v nih silnij vpliv rosijskoyi narodnoyi tradiciyi Yasna melodiya kantilena zblizhuye Gurileva z Glinkoyu z inshogo boku ryad romansiv v dramatichno deklamacijnomu stili peredbachaye tvorchist Dargomizhskogo Musorgskogo i Chajkovskogo Vazhlivoyu skladovoyu vokalnih tvoriv Gurilova ye retelno rozroblena fortepianna partiya Avtor romansivOsoblivoyu populyarnistyu koristuvalisya Matinka golubonka V yetsya lastivka sizokrila Odnozvuchno grimit dzvinochok Sarafanchik Rozluka Na zori tumannoyi yunosti LiteraturaAsafev B V Vazhnejshie etapy razvitiya russkogo romansa v ego sb Russkij romans L 1930 Vasina Grossman V A Russkij klassicheskij romans XIX veka M 1956 Tynyanova E K biografii A L Gurileva Sovetskaya muzyka 1940 9 A L Gurilev v kn Istoriya russkoj muzyki t 1 M 1957 s 199 203 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Gurilyov Aleksandr Lvovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Discogs 2000 d Track Q504063 Romans Rozluka 22 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros PosilannyaKlasichna muzika 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Aleksandr Lvovich Gurilyov 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Noteteka 6 travnya 2013 u Wayback Machine Gurilyov Aleksandr Lvovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine