Гурепко Микола Михайлович

Мико́ла Миха́йлович Гуре́пко (22 вересня 1951, Плоска) —український прозаїк, журналіст,політолог, краєзнавець, фольклорист. Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

Гурепко Микола Михайлович
Народився	22 вересня 1951(1951-09-22) (72 роки) Путильський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	прозаїк, журналіст
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди
повістей «Жорна» (1996), «Земні боги» (1997), «Родом з пекла» (2001), «Знакомые лица» (2002) збірників повістей «Провінціали» (1998), «Чорний Барон» (1999), романів «Суд совести» (2004), «Степова царівна» (2006), «Неофеодали» (2010), «Тераріум» (2016), енциклопедичних довідників «Знайомтесь: нововоронцовці» (2007), «Знайомтесь: нововоронцовці»(2008) — 2-е суттєво доповнене й розширене видання на майже 300 стор. формату А4. Біографічно-літературне видання «Поле життя 70-річного ювіляра»(2018) — нарис про родину орденоносця І. Ф.СКЛАДЕНКА; Довідково-краєзнавча енциклопедія «НОВОВОРОНЦОВЩИНА-ПЕРЛИНА УКРАЇНИ»(2019)- 400 стор., формату А4, понад 600 статей, 1400 фотоілюстрацій. Нагороди та відзнаки медаль «За працю і звитягу» (16 листопада 2018) — за значний особистий внесок у розвиток телебачення, радіомовлення і зв'язку в Україні, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність; Почесна грамота Верховної Ради України (Розпорядження Голови ВР України №419 від 20.05.2010)^[]; Диплом лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Яра Славутича ( Ухвала Журі. протокол №1, 04.11.2016) за роман «Тераріум»^[]; Диплом лауреата Херсонської обласної літературної премії імені Миколи Куліша (Ухвала ЖУРІ конкурсу листопад  р.) за роман «Неофеодали»; Знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» ( Наказ Міністра освіти і науки України Кременя №688 від 21.07.2004, Посвідчення № 69484)^[]; медаль МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ України» (Наказ начальника УМВС України в Херсонській області генерал-майора міліції М.І. Ясельського №39, 04.06.2007 р.(2007)^[]; медаль «За сприяння правоохоронним органам» ГО "Спілки генералів органів внутрішніх справ України (Наказ №18 від 25.09 2014)^[]; Відзнака(медаль) "ЗА ПРОФЕСІЙНУ ПРАЦЮ" Всеукраїнського об'єднання "Країна", Національної спілки незалежних журналістів України та ГО "Журналісти проти корупції"(Наказ №04 від 05. 04.2019 р.) Почесний знак Товариства сприяння обороні України (Рішення Бюро ЦК ТСО України від 11.09.2013 р., Голова В.М.Тімченко)^[]; орден преподобного Нестора Літописця ІІ ступеня, Грамота Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УПЦ Володимира (Сабодана)"На увагу до церковних заслуг" ( на Пасху2009)^[]; орден Святителя Феодосія Чернігівського і грамотою «За заслуги перед Українською Православною Церквою» (2010)^[]; орден СВТ ВМЧ Георгія Побідоносця і грамотою «За заслуги перед Українською Православною Церквою» (2011)^[]. Примітки . esu.com.ua. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020. . Національна спілка письменників України Херсонська обласна організація (укр.). 24 серпня 2017. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 18 серпня 2020. . lib.kherson.ua. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 18 серпня 2020. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 18 серпня 2020. Посилання Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. Железняк М. Гурепко Микола Михайлович // Енциклопедія сучасної України (ЕСУ). — Київ, Т. 6. — С. 652. Гурепко Микола Михайлович //Гусар Ю. Дністровий зорепад: Штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2010.- С. 27-28. Гусар Ю.З Карпат — у степах Херсону: [про Миколу Гурепка] / Юхим Гусар // Буковинське віче. 2010.- 1 вересня (№ 65).- С. 4. Гусар Ю. Микола Михайлович ГУРЕПКО / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2017. — 21 вересня (№ 31). — С. 3