Олекса ндр Леоні дович Гуменю к нар 5 серпня 1964 Ясенове Друге СРСР пом 15 серпня 2014 Дебальцеве Україна український в

Олекса́ндр Леоні́дович Гуменю́к (нар. 5 серпня 1964, Ясенове Друге, СРСР — пом. 15 серпня 2014, Дебальцеве, Україна) — український військовик, полковник (посмертно), засновник та командир 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Загинув від кулі снайпера під час війни на сході України. Кавалер Ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2014, лицар Ордена «Народний Герой України» (посмертно).

Гуменюк Олександр Леонідович

Полковник

Загальна інформація

Народження

5 серпня 1964
Ясенове Друге, СРСР

Смерть

15 серпня 2014 (50 років)
Дебальцеве, Україна
(Вогнепальне поранення)

Поховання

Лук'янівське військове кладовище

Псевдо

Батя

Військова служба

Приналежність

Десантні війська
Територіальна оборона

Формування

11 «Київська Русь»

Війни / битви

Українська миротворча місія в Югославії
Війна на сході України

Бої за Дебальцеве

Командування

2014

11 «Київська Русь», командир

Нагороди та відзнаки

Орден «Народний Герой України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуменюк.

Життєпис

05.1983—11.1983 — курсант в/ч 23590 (СКВО).

11.1983—06.1985 — механік метеоприладів в/ч 55618 (КВО).

08.1986—06.1990 — курсант Рязанського ВВДКДКУ (КБВО).

06.1990—09.1990 — командир парашутно-десантного взводу ВДБ (ВДВ).

09.1990—12.1990 — командир комендантського взводу ВДБ (ВДВ).

12.1990—02.1992 — командир взводу-викладач шп вдв (ВДВ).

08.1993—08.1995 — командир навчальної роти амд (ОдВО).

08.1995—12.1995 — начальник штабу — заступник Командира 28ОУБ (ОдВО).

12.1995—10.1997 — заступник командира 28ОУБдВО (ОдВО).

10.1997—08.1999 — заступник командира батальйону амб (ОдВО).

08.1999—01.2001 — командир парашутно-десантного батальйону амд (Півд. ОК).

01.2001—09.2001 — начальник штабу — перший заступник командира полку 80 оамп (Зах. ОК).

09.2001—06.2003 — слухач факультету підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня НАО.

06.2003—01.2004 — начальник штабу — перший заступник командира центру нцсп (Півд. ОК).

01.2004—03.2004 — у розпорядженні ГСВ ЗСУ.

03.2004—07.2005 — старший офіцер групи бойової підготовки овш уамв (КСВ ЗСУ).

07.2005—09.2006 — начальник групи бойової підготовки овш уамв (КСВ ЗСУ).

З 03.2014 — командир 11 батальйону територіальної оборони Київського обласного військового комісаріату оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Проходив службу в складі українського миротворчого контингенту в колишній Югославії.

15 серпня 2014 року загинув у бою поблизу села Малоіванівка Перевальського району Луганської області. Похований у Києві, на Лук'янівському військовому цвинтарі (ділянка № 4).

Нагороди та вшанування

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку (посмертно)
Орден «Народний Герой України» (2015).
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 35.
Вшановується 15 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.

Сім'я

Дружина — Гуменюк-Торган Олена Олександрівна. Діти — Гуменюк Святослав Олександрович, Гуменюк Олег Олександрович, Гуменюк Максим Олександрович.

Примітки

(рос.) . «Вгороде. Одесса». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 3 вересня 2014.
Список випускників 1990 року (рос.) . Сайт РВПДКУ імені Маргелова. Процитовано 26 серпня 2014.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Михайло Басараб. . «Lb.ua». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 серпня 2014.
Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
Дзвін Пам'яті пролунав 4 рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

Гуменюк Олександр Леонідович [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну

Посилання

Костянтин Ільченко. (рос.) . «Politiko». Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
Дні жалоби у Коцюбинському. «Пульсар. Приірпіння». Процитовано 26 серпня 2014.
Герої небесного війська: Олександр Гуменюк на YouTube

Інтерв'ю

Віолетта Киртока (19 серпня 2014). (рос.) . «Факты и комментарии». Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.

[1] (рос.) . «Вгороде. Одесса». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.

[2] . Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 3 вересня 2014.

[3] Список випускників 1990 року (рос.) . Сайт РВПДКУ імені Маргелова. Процитовано 26 серпня 2014.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[4] Михайло Басараб. . «Lb.ua». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 серпня 2014.

[5] Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[6] Дзвін Пам'яті пролунав 4 рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників