У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуменюк Олег Мирославович Гуменюк 26 серпня 1972 с Заздрість Тернопіль

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуменюк.

Олег Мирославович Гуменюк (26 серпня 1972, с. Заздрість, Тернопільська область — 24 травня 2023, м. Запоріжжя) — український військовослужбовець, старшина 44 ОАБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно), почесний громадянин міста Чорткова (2023, посмертно).

Олег Гуменюк

Олег Мирославович Гуменюк

Старшина

Загальна інформація

Народження

26 серпня 1972
Заздрість, Теребовлянський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР

Смерть

24 травня 2023 (50 років)
Запоріжжя, Україна

Поховання

^d

Національність

українець

Alma Mater

^d, ^d і Тернопільський кооперативний торговельно-економічний коледж

Військова служба

Приналежність

Формування

Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Почесний громадянин міста Чорткова

Життєпис

Олег Гуменюк народився 26 серпня 1972 року в селі Заздрості, нині Микулинецької громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Навчався в Заздрівській (9 класів) та Струсівській (10-11 класи) загальноосвітніх школах. Закінчив Тернопільський кооперативний технікум.

Від 1994 — у Чорткові. Після повернення із закордону допомагав церкві Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Активний учасник релігійної спільноти «Братство святого Йосифа» при храмі.

26 лютого 2022 року добровольцем вирушив на фронт. Служив командиром гармати артилерійського дивізіону 44-ї окремої артилерійської бригади.

20 травня 2023 року отримав вогнепальне осколкове поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу; госпіталізований в одну із лікарень м. Запоріжжя. 24 травня 2023 року його серце зупинилося.

Похований 28 травня 2023 року на Алеї Героїв Ягільницького цвинтаря в Чорткові.

Залишилися дружина, двоє дітей, брат.

Нагороди

орден «За мужність» III ступеня (24 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку;
почесний громадянин міста Чорткова (27 червня 2023, посмертно) — за вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань по захисту України, а також вагомий особистий внесок у забезпеченні суверенітету і територіальної цілісності України.

Примітки

Любомир Габруський (28 травня 2023). Жив для Бога і України: у Чорткові провели в останню путь командира гармати Гуменюка Олега. Чортків.City.
Указ Президента України від 24 серпня 2023 року № 517/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Нагрудні знаки «Почесний громадянин міста Чорткова» (посмертно) вручили родичам 20 загиблих Героїв (Фото). Файне місто. 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
Рішення Чортківської міської ради від 27 червня 2023 року № 1512 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»».

Джерела

Почесні громадяни. Чортківська міська рада.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[чс1-1] Любомир Габруський (28 травня 2023). Жив для Бога і України: у Чорткові провели в останню путь командира гармати Гуменюка Олега. Чортків.City.

[2] Указ Президента України від 24 серпня 2023 року № 517/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

[3] Нагрудні знаки «Почесний громадянин міста Чорткова» (посмертно) вручили родичам 20 загиблих Героїв (Фото). Файне місто. 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
Рішення Чортківської міської ради від 27 червня 2023 року № 1512 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»».