Гуменюк Борис Борисович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуменюк .

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Борис Гуменюк .

Бори́с Бори́сович Гуменю́к, позивний «Кармелюк» (нар. 30 січня 1965(19650130), с. Острів Тернопільського району Тернопільської області) — український поет, прозаїк, військовик. Автор проекту «Українські книги — українським тюрмам», Координатор проекту «Інша література». Член Національної спілки письменників України (з 2006). Заступник командира добровольчого батальйону ОУН (2014 р.) Голова Української Військової Організації (2015 р.)

Борис Борисович Гуменюк
Борис Борисович Гуменюк, 27.08.2015
Псевдонім	позивний «Кармелюк»
Народився	30 січня 1965(1965-01-30) (59 років) с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	поет, прозаїк
Сфера роботи	література^[1], поезія^[1], політична діяльність^[1] і ^d^[1]
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка письменників України
У шлюбі з	Гуменюк Марія Василівна
Премії	імені Володимира Свідзінського та Бориса Нечерди
Гуменюк Борис Борисович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Галерея

Презентація «Віршів з війни» в Тернополі

Автограф-сесія

З побратимами із батальйону «ОУН». Перший зліва — заступник командира батальйону ОУН Василь Кіндрацький

Народився в Острові біля Тернополя. Працював на виробництві в Тернополі. Був членом НРУ, УГС, очолював виконком Тернопільського обласного товариства Меморіал.

Від 1990 р. проживає у Києві.

Був активним учасником Євромайдану. 30 листопада 2013 року був серед тих, хто зібралися на Михайлівській площі в Києві. Наступного дня серед перших був побитий «Беркутом» у Будинку письменників та згодом 19 січня і 18 лютого на вулиці Грушевського.

13 березня 2014 поставив свій підпис під «Заявою від діячів культури України до творчої спільноти світу», у зв'язку із російською агресією в Україні.

22 червня 2014 року приєднався до спецбатальйону МВС України «Азов» та відправився в зону бойових дій на схід України.

З кінця липня 2014 р. — заступник командира батальйону «ОУН», який з 12 серпня дислокується в селищі Піски поблизу Донецька.

1 серпня 2015 року на установчому з'їзді обраний Головою УВО (Українська Військова Організація).

Брав участь у відбитті широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, зокрема в обороні Бахмута. З кінця грудня 2022 року вважається зниклим безвісти, ймовірно, потрапив у полон..

Відзнаки

• Народна Шевченківська премія (Залізний Мамай), 2023
• літературно-мистецька премія Ліги українських меценатів 2014 року імені Володимира Свідзінського та Бориса Нечерди
• медаль святих Кирила і Мефодія
• премія ім. Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні»
• Золота Фортуна «Людина року 2014»
• медаль «За жертовність і любов до України»
• найкраща книга року на військову тематику

Доробок

• «Спосіб захисту» (К., 1993),
• «Лук'янівка» (К., 2005),
• «Острів» (2007),
• «Та, що прибула з неба» (2009),
• «Вірші з війни» (2014),
• «Блокпост» (2016),
• «100 новел про війну» (2018).

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. . banderivets.org.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
3. . ura-inform.com. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 червня 2014.
5. . espreso.tv. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 березня 2022.
6. https://www.theguardian.com/world/2023/dec/29/golden-age-poetry-flourishes-in-ukraine-but-at-a-terrible-price?CMP=share_btn_fb
7. https://teren.in.ua/news/viyskovomu-z-ternopilshchini-vruchili-premiyu-imeni-tarasa-shevchenka_399508.html
8. . Gazeta.ua. 24 лист. 2014 р. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
9. БОРИС ГУМЕНЮК ПРЕЗЕНТУВАВ СВОЮ КНИГУ "ЛУК'ЯНІВКА". photo.ukrinform.ua.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Джерела

• Дем'янова І. Гуменюк Борис Борисович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 174-175. — .
• Гугушвілі, Т. Фронтова поезія Бориса Гуменюка / Тамта Гугушвілі // Вільне життя плюс. — 2014. — № 56 (16 лип.). — С. 7 — (Сучасники).

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Звернення бійців батальйону «ОУН» до Президента України на YouTube
	На часі — Б. Гуменюк, батальйон ОУН на YouTube
	Обличчя війни: Борис Гуменюк про війну (18+) на YouTube
	Відверті діалоги — Б. Гуменюк на YouTube // ТОДТРК, 27 листопада 2014
	Студія ТВі. Ситуація на сході на YouTube // Телеканал ТВі, 9 лютого 2015
	Що робити? — Добровольчі батальйони у зоні АТО на YouTube // ТТБ, 9 березня 2015

• Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Борис Гуменюк: «Почуваюся дітваком, у якого ще все попереду…» // Інша література
• Письменник Борис Гуменюк приєднався до батальйону «Азов» [ 25 червня 2014 у Wayback Machine.]
• Євген Баран. Література як інша [ 19 березня 2015 у Wayback Machine.] // ЛітАкцент
• Борис Гуменюк: «Доки не привіз на передову „Вірші з війни“, там не знали, що я письменник» [ 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Урядовий кур'єр, 18 жовтня 2014 року
• Борис Гуменюк: «Якщо ми сьогодні підемо з поля бою, то потім туди повернуться наші сини і внуки» [ 19 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Ратуша, 13 листопада 2014
• // Погляд, 27 листопада 2014
• Вернуть голландцев из Донбасса // Вернуть голландцев из Донбасса [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.]