Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гуманенко Володимир Полікарпович (нар. 27 липня 1911, Скадовськ — †17 лютого 1982) — радянський воєначальник, капітан 1 ранга, Герой Радянського Союзу (1942).
| Гуманенко Володимир Полікарпович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 27 липня 1911 Скадовськ | |
| Смерть | 17 лютого 1982 (70 років) Ленінград | |
| Поховання | Південний цвинтар (Санкт-Петербург) | |
| Alma Mater | d | |
| Військова служба | ||
| Вид ЗС | флот | |
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Народився 27 липня 1911 року у Скадовську в сім'ї робочих. У 1928 році родина переїздить до Сімферополя.
У 1933 добровільно пішов служити у військовий флот, в 1935 закінчив курси командирів торпедних катерів, а на початку війни був уже морським офіцером, з перших її днів — командиром 2 загону торпедних катерів на Балтиці.
У липні 1941 р. командир 2 дивізіону, старший лейтенант Гуманенко отримав наказ атакувати караван ворожих кораблів, до складу якого входили крейсер, ескадрений міноносець, п'ять міноносців i два торпедні катери, 2 великих транспорти, 2 міноносця потоплені торпедними катерами Володимира Гуманенка, пошкоджені 2 міноносця і баржу з танками. Перемога була настільки великою, що В. П. Гуманенку 3 квітня 1942 р. було присвоєно звання Героя.
Після війни продовжив службу в ВМФ, у 1951 р. закінчив Каспійське вище військово-морське училище, в 1956 р. — курси при Військово-морській академії.
З 1962 р. капітан першого рангу Гуманенко — в запасі, жив у Ленінграді.
Нагороди та відзнаки
- орден Леніна
- чотири ордена Червоного Прапора
- орден Олександра Невського
- орден Червоної Зірки
- орден Вітчизняної війни 1 ступеню
- звання «Почесний громадянин міста Скадовська» (1975)
Вшанування пам'яті
- У музеї міста Скадовська Херсонської області встановлений бюст Героя.
- Його ім'я було присвоєно морській школі ДОСААФ в місті Херсоні.
- У травні 1994 року військово-морський Андрієвський прапор був піднятий на морському тральнику ВМФ Росії «Володимир Гуманенко».
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-морского флота» от 3 апреля 1942 года [ 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 24 апреля (№ 13 (172)). — С. 1.
Джерела
- Гуманенко Володимир Полікарпович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gumanenko Volodimir Polikarpovich nar 27 lipnya 1911 19110727 Skadovsk 17 lyutogo 1982 radyanskij voyenachalnik kapitan 1 ranga Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 Gumanenko Volodimir PolikarpovichZagalna informaciyaNarodzhennya27 lipnya 1911 1911 07 27 SkadovskSmert17 lyutogo 1982 1982 02 17 70 rokiv LeningradPohovannyaPivdennij cvintar Sankt Peterburg Alma MaterdVijskova sluzhbaVid ZSflotVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi ta vidznakiZhittyepisNarodivsya 27 lipnya 1911 roku u Skadovsku v sim yi robochih U 1928 roci rodina pereyizdit do Simferopolya U 1933 dobrovilno pishov sluzhiti u vijskovij flot v 1935 zakinchiv kursi komandiriv torpednih kateriv a na pochatku vijni buv uzhe morskim oficerom z pershih yiyi dniv komandirom 2 zagonu torpednih kateriv na Baltici U lipni 1941 r komandir 2 divizionu starshij lejtenant Gumanenko otrimav nakaz atakuvati karavan vorozhih korabliv do skladu yakogo vhodili krejser eskadrenij minonosec p yat minonosciv i dva torpedni kateri 2 velikih transporti 2 minonoscya potopleni torpednimi katerami Volodimira Gumanenka poshkodzheni 2 minonoscya i barzhu z tankami Peremoga bula nastilki velikoyu sho V P Gumanenku 3 kvitnya 1942 r bulo prisvoyeno zvannya Geroya Pislya vijni prodovzhiv sluzhbu v VMF u 1951 r zakinchiv Kaspijske vishe vijskovo morske uchilishe v 1956 r kursi pri Vijskovo morskij akademiyi Z 1962 r kapitan pershogo rangu Gumanenko v zapasi zhiv u Leningradi Nagorodi ta vidznakiorden Lenina chotiri ordena Chervonogo Prapora orden Oleksandra Nevskogo orden Chervonoyi Zirki orden Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenyu zvannya Pochesnij gromadyanin mista Skadovska 1975 Vshanuvannya pam yatiU muzeyi mista Skadovska Hersonskoyi oblasti vstanovlenij byust Geroya Jogo im ya bulo prisvoyeno morskij shkoli DOSAAF v misti Hersoni U travni 1994 roku vijskovo morskij Andriyevskij prapor buv pidnyatij na morskomu tralniku VMF Rosiyi Volodimir Gumanenko PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Voenno morskogo flota ot 3 aprelya 1942 goda 11 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 24 aprelya 13 172 S 1 DzherelaGumanenko Volodimir Polikarpovich Sajt Geroi strany ros