Сергій Мамедович Гульшані (нар. 30 серпня 1936, Бандар-Анзалі) — український живописець; член Національної спілки художників України з 1995 року.
Гульшані Сергій Мамедович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 30 серпня 1936 (87 років) Бандар-Анзалі, Гілян, Іран | |||
Діяльність | художник | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
| ||||
Біографія
Народився 30 серпня 1936 року в м. Пехлеві (Іран) в ремісничій родині азербайджанця Мамеда Гульшані і Євдокії Андріївни Жукової-Гульшані, уродженки Пензенської губернії. Хлопчика назвали Хосейн-Джафарі, він був четвертою дитиною у родині. Мистецький талант Гульшані проявився в ранньому дитинстві. Після дев'ятирічної середньої школи вступив до Тегеранського художнього училища, яке закінчив 1957 року. Тоді ж стає студентом Тегеранського університету мистецтв. Але здобути вищу освіту не вдалось: суспільні заворушення в країні кінця 1950-х — початку 1960-х років змусили сім'ю залишити Батьківщину й перебратися до Баку. Саме тут, отримуючи радянський паспорт, Хусейн-Джафарі Гульшані отримав ім'я Сергій. Згодом він виїздить до російського міста Пенза, де працює в місцевому художньому фонді. Самоосвітою вдосконалює фах художника. Тут він створює цілу серію полотен про нелегке життя іранського народу — узагальнює все бачене й пережите («Іранський жебрак», «Сумуюча жінка», «Роздуми»). Сама доля розпорядилася так, що на чужій землі він зустріне свою майбутню дружину Зінаїду Дмитрієву, хмельничанку за походженням. Саме вона запросила його до нашого міста, де подружжя й оселилося 1963 року.
Творчість
На подільській землі художник заявив про себе, як про талановитого майстра портретного жанру. Обличчя історичних персонажів, українських письменників, простих трудівників на полотнах художника сповнені глибокого внутрішнього зосередження, самозаглиблення («Портрет молодого чоловіка», «Герой Радянського Союзу Романенко А. Ф.»). Також Гульшані залюбки малює родинні ідилії, головний персонаж яких, безумовно, малюк («Іранська сім'я»). Не проходить художник байдуже і повз жіночу вроду. Прагнучи передати тепло, ніжність, загадковість натури, митець обирає динамічні ракурси, відкриті, часом контрастні барви («Жінка у червоному»). Відтворює він і рідні краєвиди, щедрі дари землі й, звичайно ж, не оминає сюжетних картин («Спомин», «Сім'я»).
До 1992 року Сергій Мамедович працює у художньо-виробничих майстернях, у 1995-му — стає членом Національної спілки художників України. На його рахунку сотні полотен, що експонувалися на численних республіканських, обласних, міжнародних виставках. Багато картин художника поповнили колекції музеїв України, Росії, Польщі, Болгарії, Німеччини, Франції, Ізраїлю, США, а також приватних збірок.
2011 року з нагоди 75-річного ювілею відбулася перша персональна виставка Сергія Гульшані в Хмельницькому обласному художньому музеї, яка представляла роботи різних років. Переважно це були портрети сучасників, писані з натури. Нині у фондах художнього музею зберігається 20 робіт митця, 18 з яких — подаровані автором.
Сьогодні живописець живе і працює за кордоном, але щороку приїжджає на подільську землю, бо, як зізнався сам митець: «…всерівно найкраще мені твориться в Хмельницькому».
Джерела
- Гірник Г. Портрет, як дзеркало душі: персональна виставка живописця Сергія Гульшані // Проскурів. — 2011. — 14 липня;
- Шафінський М. Слово про художника Сергія Гульшані // Проскурів. — 2013. — 5 вересня;
- Голунський В. М. Гульшані Сергій Маммедович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Mamedovich Gulshani nar 30 serpnya 1936 Bandar Anzali ukrayinskij zhivopisec chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1995 roku Gulshani Sergij MamedovichNarodzhennya30 serpnya 1936 1936 08 30 87 rokiv Bandar Anzali Gilyan IranDiyalnisthudozhnikChlenNacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniBiografiyaNarodivsya 30 serpnya 1936 roku v m Pehlevi Iran v remisnichij rodini azerbajdzhancya Mameda Gulshani i Yevdokiyi Andriyivni Zhukovoyi Gulshani urodzhenki Penzenskoyi guberniyi Hlopchika nazvali Hosejn Dzhafari vin buv chetvertoyu ditinoyu u rodini Misteckij talant Gulshani proyavivsya v rannomu ditinstvi Pislya dev yatirichnoyi serednoyi shkoli vstupiv do Tegeranskogo hudozhnogo uchilisha yake zakinchiv 1957 roku Todi zh staye studentom Tegeranskogo universitetu mistectv Ale zdobuti vishu osvitu ne vdalos suspilni zavorushennya v krayini kincya 1950 h pochatku 1960 h rokiv zmusili sim yu zalishiti Batkivshinu j perebratisya do Baku Same tut otrimuyuchi radyanskij pasport Husejn Dzhafari Gulshani otrimav im ya Sergij Zgodom vin viyizdit do rosijskogo mista Penza de pracyuye v miscevomu hudozhnomu fondi Samoosvitoyu vdoskonalyuye fah hudozhnika Tut vin stvoryuye cilu seriyu poloten pro nelegke zhittya iranskogo narodu uzagalnyuye vse bachene j perezhite Iranskij zhebrak Sumuyucha zhinka Rozdumi Sama dolya rozporyadilasya tak sho na chuzhij zemli vin zustrine svoyu majbutnyu druzhinu Zinayidu Dmitriyevu hmelnichanku za pohodzhennyam Same vona zaprosila jogo do nashogo mista de podruzhzhya j oselilosya 1963 roku TvorchistNa podilskij zemli hudozhnik zayaviv pro sebe yak pro talanovitogo majstra portretnogo zhanru Oblichchya istorichnih personazhiv ukrayinskih pismennikiv prostih trudivnikiv na polotnah hudozhnika spovneni glibokogo vnutrishnogo zoseredzhennya samozagliblennya Portret molodogo cholovika Geroj Radyanskogo Soyuzu Romanenko A F Takozh Gulshani zalyubki malyuye rodinni idiliyi golovnij personazh yakih bezumovno malyuk Iranska sim ya Ne prohodit hudozhnik bajduzhe i povz zhinochu vrodu Pragnuchi peredati teplo nizhnist zagadkovist naturi mitec obiraye dinamichni rakursi vidkriti chasom kontrastni barvi Zhinka u chervonomu Vidtvoryuye vin i ridni krayevidi shedri dari zemli j zvichajno zh ne ominaye syuzhetnih kartin Spomin Sim ya Do 1992 roku Sergij Mamedovich pracyuye u hudozhno virobnichih majsternyah u 1995 mu staye chlenom Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Na jogo rahunku sotni poloten sho eksponuvalisya na chislennih respublikanskih oblasnih mizhnarodnih vistavkah Bagato kartin hudozhnika popovnili kolekciyi muzeyiv Ukrayini Rosiyi Polshi Bolgariyi Nimechchini Franciyi Izrayilyu SShA a takozh privatnih zbirok 2011 roku z nagodi 75 richnogo yuvileyu vidbulasya persha personalna vistavka Sergiya Gulshani v Hmelnickomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi yaka predstavlyala roboti riznih rokiv Perevazhno ce buli portreti suchasnikiv pisani z naturi Nini u fondah hudozhnogo muzeyu zberigayetsya 20 robit mitcya 18 z yakih podarovani avtorom Sogodni zhivopisec zhive i pracyuye za kordonom ale shoroku priyizhdzhaye na podilsku zemlyu bo yak ziznavsya sam mitec vserivno najkrashe meni tvoritsya v Hmelnickomu Dzherela Girnik G Portret yak dzerkalo dushi personalna vistavka zhivopiscya Sergiya Gulshani Proskuriv 2011 14 lipnya Shafinskij M Slovo pro hudozhnika Sergiya Gulshani Proskuriv 2013 5 veresnya Golunskij V M Gulshani Sergij Mammedovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2020 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2020