Сергі́й Олекса́ндрович Гузе́нко (нар. 16 жовтня 1987 — 4 лютого 2019) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Сергій Гузенко | ||||
---|---|---|---|---|
Старший сержант | ||||
Загальна інформація | ||||
Народження | 16 жовтня 1987 Павлівка, Херсонська область, УРСР | |||
Смерть | 4 лютого 2019 (31 рік) Опитне, Донецька область, Україна | |||
Псевдо | «Вовк», «Шериф» | |||
Військова служба | ||||
Роки служби | 2014-2015: 2016-2019 | |||
Приналежність | Україна | |||
Вид ЗС | Сухопутні війська | |||
Рід військ | Механізовані війська | |||
Формування | ||||
Війни / битви | ||||
Нагороди та відзнаки | ||||
|
Життєпис
Народився 1987 року в селі Павлівка (Верхньорогачицький район, Херсонська область). 2004 року закінчив 11 класів Самійлівської школи. Ще під час навчання активно брав участь у спортивних заходах, за що отримав псевдо «Ребров», навіть замінював вчителя фізичного виховання, коли той був відсутній — мріяв і сам стати вчителем з цього предмету. Після школи деякий час працював трактористом на фермерському господарстві у своєму селі та охоронцем-інкасатором «ПриватБанку» в Новій Каховці.
З червня 2014 по травень 2015 року проходив службу за мобілізацією. Брав участь у боях за Іловайськ, Вуглегірськ, Дебальцеве та біля ДАП В грудні 2016-го підписав контракт; старший сержант, головний сержант 1-ї мотопіхотної роти 42-го батальйону «Рух опору» 57-ї бригади. З червня 2018 року мешкав у місті Берислав.
4 лютого 2019 року загинув вдень біля селища Опитне (Ясинуватський район) від кулі ворожого снайпера — прикривши собою побратима, дістав проникаюче наскрізне поранення грудної клітки з ураженням обидвох легень.
8 лютого 2018-го похований в селі Павлівка.
Без Сергія лишилися батько Олександр Миколайович та мама Валентина Іванівна, двоє старших братів та вагітна на той час дружина.
Нагороди та вшанування
- орден «За мужність» III ступеня (11.02.2020, посмертно), — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України
- нагрудний знак НГШ «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеню
- медаль «За зміцнення обороноздатності» (Міністерство оборони України)
- медаль «За участь у боях»
- медаль «За незламність духу»,
- медаль «За службу державі»
- пам'ятний знак «Іловайськ-2014»
- пам'ятний знак «Дебальцеве 2015»
- нагрудний знак «57-а окрема мотопіхотна бригада»
- медаль «Операція об'єднаних сил. За звитягу та вірність».
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- Указ Президента України від 11 лютого 2020 року № 50/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Гузенко Сергій Олександрович [ 31 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergi j Oleksa ndrovich Guze nko nar 16 zhovtnya 1987 19871016 4 lyutogo 2019 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sergij Guzenko Starshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya 16 zhovtnya 1987 1987 10 16 Pavlivka Hersonska oblast URSRSmert 4 lyutogo 2019 2019 02 04 31 rik Opitne Donecka oblast UkrayinaPsevdo Vovk Sherif Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 2014 2015 2016 2019Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Suhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 42 OMPBVijni bitvi Vijna na shodi Ukrayini Boyi za Ilovajsk Boyi za Debalceve Boyi za Doneckij aeroport Boyi za PiskiNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaNagrudnij znak Za vzircevist u vijskovij sluzhbi III stupenyaNagrudnij znak Za zmicnennya oboronozdatnosti Ministerstvo oboroni Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Guzenko ZhittyepisNarodivsya 1987 roku v seli Pavlivka Verhnorogachickij rajon Hersonska oblast 2004 roku zakinchiv 11 klasiv Samijlivskoyi shkoli She pid chas navchannya aktivno brav uchast u sportivnih zahodah za sho otrimav psevdo Rebrov navit zaminyuvav vchitelya fizichnogo vihovannya koli toj buv vidsutnij mriyav i sam stati vchitelem z cogo predmetu Pislya shkoli deyakij chas pracyuvav traktoristom na fermerskomu gospodarstvi u svoyemu seli ta ohoroncem inkasatorom PrivatBanku v Novij Kahovci Z chervnya 2014 po traven 2015 roku prohodiv sluzhbu za mobilizaciyeyu Brav uchast u boyah za Ilovajsk Vuglegirsk Debalceve ta bilya DAP V grudni 2016 go pidpisav kontrakt starshij serzhant golovnij serzhant 1 yi motopihotnoyi roti 42 go bataljonu Ruh oporu 57 yi brigadi Z chervnya 2018 roku meshkav u misti Berislav 4 lyutogo 2019 roku zaginuv vden bilya selisha Opitne Yasinuvatskij rajon vid kuli vorozhogo snajpera prikrivshi soboyu pobratima distav pronikayuche naskrizne poranennya grudnoyi klitki z urazhennyam obidvoh legen 8 lyutogo 2018 go pohovanij v seli Pavlivka Bez Sergiya lishilisya batko Oleksandr Mikolajovich ta mama Valentina Ivanivna dvoye starshih brativ ta vagitna na toj chas druzhina Nagorodi ta vshanuvannyaorden Za muzhnist III stupenya 11 02 2020 posmertno za osobistu muzhnist i samoviddani diyi viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini nagrudnij znak NGSh Za vzircevist u vijskovij sluzhbi III stupenyu medal Za zmicnennya oboronozdatnosti Ministerstvo oboroni Ukrayini medal Za uchast u boyah medal Za nezlamnist duhu medal Za sluzhbu derzhavi pam yatnij znak Ilovajsk 2014 pam yatnij znak Debalceve 2015 nagrudnij znak 57 a okrema motopihotna brigada medal Operaciya ob yednanih sil Za zvityagu ta virnist Primitki Arhiv originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 17 veresnya 2019 Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 17 veresnya 2019 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2019 Procitovano 17 veresnya 2019 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 11 lyutogo 2020 roku 50 2020 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaGuzenko Sergij Oleksandrovich 31 serpnya 2019 u Wayback Machine Kniga pam yati