Іва́н Миха́йлович Гу́бкін (рос. Иван Михайлович Губкин; 9 вересня (21 вересня) 1871, село Поздняково Муромського повіту Владимирської губернії, нині Навашинського району Нижньогородської області Росії — 21 квітня 1939, Москва) — російський геолог. Академік АН СРСР (12.01.1929). Віцепрезидент АН СРСР (з 1936). Голова Азербайджанського філіалу АН СРСР (1937—1939). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (в 1937—1939).
Губкін Іван Михайлович | |
---|---|
Народився | 9 (21) вересня 1871 Q19815175?, d, Владимирська губернія, Російська імперія |
Помер | 21 квітня 1939[1][2][3] (67 років) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія Російська республіка Російська СФРР СРСР |
Діяльність | геолог, політик, викладач університету |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний гірничий університет Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] |
Галузь | геологія нафти і газу і геологія[4] |
Заклад | d Геологічний комітет Академія наук СРСР |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Вчене звання | академік АН СРСР[d] і Список академіків АН СРСР |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Губкін Іван Михайлович у Вікісховищі |
Біографічні відомості
Народився в багатодітній селянській родині. Його дід був волзьким бурлаком, а батько щороку на 7—8 місяців йшов на рибний промисел в Астрахань.
У 1880 році розпочав навчання в Поздняковській трикласній сільській школі, в 1887 році закінчив Муромське повітове училище, а в серпні 1887 року склав іспити і вступив за рахунок земства до вчительської семінарії міста Кіржач Владимирської губернії, яку закінчив в 1890 році без диплома: був випущений з довідкою про те, що прослухав семінарський курс. Отримав місце вчителя в селі Жайське, звідки 1892 року був переведений в село Карачарове Муромського повіту.
У серпні 1895 року вирушив до Санкт-Петербурга для продовження освіти. Вступив «своєкоштним» (тобто без стипендії) до Учительського інституту. Підробляв (щодня по 3—4 години) в Санкт-Петербурзькому архіві та працював у Комітеті грамотності при Імператорському Вільному економічному суспільстві. Закінчив Учительський інститут у травні 1898 року. З травня 1898 року п'ять років викладав у міських училищах Санкт-Петербурга.
З 1903 по 1910 рік навчався в Петербурзькому гірничому інституті, який закінчив з відзнакою у 1910 році.
У 1908 році проводив геологічну зйомку в Майкопському нафтоносному районі. 1909 року за дорученням Геологічного комітету продовжив геологічне дослідження майкопських нафтових родовищ, а потім працював у Кубанському нафтоносному районі, Анапсько-Темрюцькому районі та на Таманському півострові. Дослідження у цих районах проводив до 1912 року.
У 1913 році обраний ад'юнкт-геологом Геологічного комітету. У 1913—1917 роках досліджував Апшеронський півострів Азербайджану. Його геологічні маршрути проходили Сумгаїтським, Учтапінським, Коунським, Перекишкюльським, Аджикабульським районами і Кабристанськими пасовищами. Вивчав грязьові вулкани Азербайджану та нафтові родовища Північного Кавказу.
У 1917 — березні 1918 року був у відрядженні в США за завданням Міністерства торгівлі та промисловості Тимчасового уряду Росії для вивчення родовищ і нафтової промисловості.
У 1919—1924 роках керував сланцевою промисловістю, був головою Головного сланцевого комітету (Головсланець СРСР), а потім директором правління сланцевої промисловості.
З 1920 року — професор, з 1922 ро 1930 рік — ректор Московської гірничої академії. Член РКП(б) з 1921 року.
З 1920 року очолював Особливу комісію з вивчення Курської магнітної аномалії, а потім — Наглядову раду з Курської магнітної аномалії при Раді праці та оборони СРСР. У 1921—1929 рр. був членом Держплану при РНК СРСР.
З 1930 року — ректор, завідувач кафедри геології та нафтових родовищ Московського нафтового інституту. З 1930 по 1936 рік — голова Ради з вивчення продуктивних сил АН СРСР.
З 1931 став начальником Головного геологічного управління Народного комісаріату важкої промисловості СРСР, яке потім було перейменоване в Головне геолого-розвідувальне об'єднання (Союзгеологорозвідка). З 23 березня 1932 по 21 квітня 1939 року — голова Комітету у справах геології при РНК СРСР.
У 1934 році організував Інститут горючих копалин АН СРСР і був його директором до 21 квітня 1939 року. З грудня 1936 по 21 квітня 1939 року — віцепрезидент Академії наук СРСР. У 1937—1939 роках — голова Азербайджанського філіалу Академії наук СРСР.
Серед учнів Івана Губкіна — професори Микола Балуховський, тощо.
Помер 21 квітня 1939 року в Москві. 23 квітня 1939 року похований на Новодівичому цвинтарі Москви.
Нагороди та відзнаки
Нагороджений Ленінською премією (1931), орденом Леніна (31.03.1931) та орденом Трудового Червоного Прапора (12.02.1939). Заслужений діяч науки та техніки РРФСР (1937).
1949 року АН СРСР установила премію імені академіка Губкіна.
Примітки
- Губкин Иван Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Czech National Authority Database
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 206.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Miha jlovich Gu bkin ros Ivan Mihajlovich Gubkin 9 veresnya 21 veresnya 1871 selo Pozdnyakovo Muromskogo povitu Vladimirskoyi guberniyi nini Navashinskogo rajonu Nizhnogorodskoyi oblasti Rosiyi 21 kvitnya 1939 Moskva rosijskij geolog Akademik AN SRSR 12 01 1929 Viceprezident AN SRSR z 1936 Golova Azerbajdzhanskogo filialu AN SRSR 1937 1939 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya v 1937 1939 Gubkin Ivan MihajlovichNarodivsya 9 21 veresnya 1871 Q19815175 d Vladimirska guberniya Rosijska imperiyaPomer 21 kvitnya 1939 1939 04 21 1 2 3 67 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR SRSRDiyalnist geolog politik vikladach universitetuAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij girnichij universitet Sankt Peterburzkij girnichij institut d Galuz geologiya nafti i gazu i geologiya 4 Zaklad d Geologichnij komitet Akademiya nauk SRSRPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vchene zvannya akademik AN SRSR d i Spisok akademikiv AN SRSRAspiranti doktoranti dChlenstvo Akademiya nauk SRSRPartiya KPRSNagorodi Gubkin Ivan Mihajlovich u VikishovishiBiografichni vidomostiNarodivsya v bagatoditnij selyanskij rodini Jogo did buv volzkim burlakom a batko shoroku na 7 8 misyaciv jshov na ribnij promisel v Astrahan U 1880 roci rozpochav navchannya v Pozdnyakovskij triklasnij silskij shkoli v 1887 roci zakinchiv Muromske povitove uchilishe a v serpni 1887 roku sklav ispiti i vstupiv za rahunok zemstva do vchitelskoyi seminariyi mista Kirzhach Vladimirskoyi guberniyi yaku zakinchiv v 1890 roci bez diploma buv vipushenij z dovidkoyu pro te sho prosluhav seminarskij kurs Otrimav misce vchitelya v seli Zhajske zvidki 1892 roku buv perevedenij v selo Karacharove Muromskogo povitu U serpni 1895 roku virushiv do Sankt Peterburga dlya prodovzhennya osviti Vstupiv svoyekoshtnim tobto bez stipendiyi do Uchitelskogo institutu Pidroblyav shodnya po 3 4 godini v Sankt Peterburzkomu arhivi ta pracyuvav u Komiteti gramotnosti pri Imperatorskomu Vilnomu ekonomichnomu suspilstvi Zakinchiv Uchitelskij institut u travni 1898 roku Z travnya 1898 roku p yat rokiv vikladav u miskih uchilishah Sankt Peterburga Z 1903 po 1910 rik navchavsya v Peterburzkomu girnichomu instituti yakij zakinchiv z vidznakoyu u 1910 roci U 1908 roci provodiv geologichnu zjomku v Majkopskomu naftonosnomu rajoni 1909 roku za doruchennyam Geologichnogo komitetu prodovzhiv geologichne doslidzhennya majkopskih naftovih rodovish a potim pracyuvav u Kubanskomu naftonosnomu rajoni Anapsko Temryuckomu rajoni ta na Tamanskomu pivostrovi Doslidzhennya u cih rajonah provodiv do 1912 roku U 1913 roci obranij ad yunkt geologom Geologichnogo komitetu U 1913 1917 rokah doslidzhuvav Apsheronskij pivostriv Azerbajdzhanu Jogo geologichni marshruti prohodili Sumgayitskim Uchtapinskim Kounskim Perekishkyulskim Adzhikabulskim rajonami i Kabristanskimi pasovishami Vivchav gryazovi vulkani Azerbajdzhanu ta naftovi rodovisha Pivnichnogo Kavkazu U 1917 berezni 1918 roku buv u vidryadzhenni v SShA za zavdannyam Ministerstva torgivli ta promislovosti Timchasovogo uryadu Rosiyi dlya vivchennya rodovish i naftovoyi promislovosti U 1919 1924 rokah keruvav slancevoyu promislovistyu buv golovoyu Golovnogo slancevogo komitetu Golovslanec SRSR a potim direktorom pravlinnya slancevoyi promislovosti Z 1920 roku profesor z 1922 ro 1930 rik rektor Moskovskoyi girnichoyi akademiyi Chlen RKP b z 1921 roku Z 1920 roku ocholyuvav Osoblivu komisiyu z vivchennya Kurskoyi magnitnoyi anomaliyi a potim Naglyadovu radu z Kurskoyi magnitnoyi anomaliyi pri Radi praci ta oboroni SRSR U 1921 1929 rr buv chlenom Derzhplanu pri RNK SRSR Z 1930 roku rektor zaviduvach kafedri geologiyi ta naftovih rodovish Moskovskogo naftovogo institutu Z 1930 po 1936 rik golova Radi z vivchennya produktivnih sil AN SRSR Z 1931 stav nachalnikom Golovnogo geologichnogo upravlinnya Narodnogo komisariatu vazhkoyi promislovosti SRSR yake potim bulo perejmenovane v Golovne geologo rozviduvalne ob yednannya Soyuzgeologorozvidka Z 23 bereznya 1932 po 21 kvitnya 1939 roku golova Komitetu u spravah geologiyi pri RNK SRSR U 1934 roci organizuvav Institut goryuchih kopalin AN SRSR i buv jogo direktorom do 21 kvitnya 1939 roku Z grudnya 1936 po 21 kvitnya 1939 roku viceprezident Akademiyi nauk SRSR U 1937 1939 rokah golova Azerbajdzhanskogo filialu Akademiyi nauk SRSR Sered uchniv Ivana Gubkina profesori Mikola Baluhovskij tosho Pomer 21 kvitnya 1939 roku v Moskvi 23 kvitnya 1939 roku pohovanij na Novodivichomu cvintari Moskvi Nagorodi ta vidznakiNagorodzhenij Leninskoyu premiyeyu 1931 ordenom Lenina 31 03 1931 ta ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 12 02 1939 Zasluzhenij diyach nauki ta tehniki RRFSR 1937 1949 roku AN SRSR ustanovila premiyu imeni akademika Gubkina PrimitkiGubkin Ivan Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 206