Групова збагачувальна фабрика «Дзержинська» — споруджена за проєктом «Південдіпрошахту». Призначена для збагачення коксівного вугілля. Стала до ладу 1952 року з виробничою потужністю 1530 тис. тонн на рік.
Технологічна схема передбачала збагачення місцевого та привізного вугілля до глибини 0 мм трьома машинними класами: 25—125, 6—25 та 0—6 мм у відсаджувальних машинах. Шлам та частина пилу, що відділявся від класу 0—6 мм на відцентрових , збагачувався у флотаційних машинах. Згодом кількість машинних класів зменшили до двох (13—50 та 0,5—13 мм), а в 1960-ті роки відсадку перевели на збагачення некласифікованого вугілля. Операцію знепилювання скасували, а схему обробки шламів модернізували. Проведені зміни та перехід на удосконалені режими з заміною устаткування забезпечили підвищення виробничої потужності до 2700 тис. тонн на рік по переробці рядового вугілля. Однією з нагальних проблем у роботі фабрики залишається зниження наднормативних втрат вугілля з відходами збагачення, зумовлене, перш за все, обмеженими можливостями наявної технології збагачення рядового вугілля з надмірним вмістом природних фракцій.
Місцезнаходження: м. Торецьк, Донецька обл., залізнична станція Кривий Торець.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grupova zbagachuvalna fabrika Dzerzhinska sporudzhena za proyektom Pivdendiproshahtu Priznachena dlya zbagachennya koksivnogo vugillya Stala do ladu 1952 roku z virobnichoyu potuzhnistyu 1530 tis tonn na rik Zbagachuvalna fabrika Dzerzhinska Tehnologichna shema peredbachala zbagachennya miscevogo ta priviznogo vugillya do glibini 0 mm troma mashinnimi klasami 25 125 6 25 ta 0 6 mm u vidsadzhuvalnih mashinah Shlam ta chastina pilu sho viddilyavsya vid klasu 0 6 mm na vidcentrovih zbagachuvavsya u flotacijnih mashinah Zgodom kilkist mashinnih klasiv zmenshili do dvoh 13 50 ta 0 5 13 mm a v 1960 ti roki vidsadku pereveli na zbagachennya neklasifikovanogo vugillya Operaciyu znepilyuvannya skasuvali a shemu obrobki shlamiv modernizuvali Provedeni zmini ta perehid na udoskonaleni rezhimi z zaminoyu ustatkuvannya zabezpechili pidvishennya virobnichoyi potuzhnosti do 2700 tis tonn na rik po pererobci ryadovogo vugillya Odniyeyu z nagalnih problem u roboti fabriki zalishayetsya znizhennya nadnormativnih vtrat vugillya z vidhodami zbagachennya zumovlene persh za vse obmezhenimi mozhlivostyami nayavnoyi tehnologiyi zbagachennya ryadovogo vugillya z nadmirnim vmistom prirodnih frakcij Misceznahodzhennya m Toreck Donecka obl zaliznichna stanciya Krivij Torec DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X