Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Громадянська війна у Самоа (1886—1894), також Перша громадянська війна у Самоа (англ. First Samoan Civil War) — збройний конфлікт між угрупованнями жителів архіпелагу Самоа в південній частині Тихого океану. У бурхливі десятиліття кінця 19 століття відбулося кілька конфліктів між ворогуючими фракціями островів. Політична боротьба тривала приблизно між 1886 і 1894 роками, головним чином між самоанцями, які змагалися, чи буде , або член династії Тупуа Тамасесе королем Самоа. Хоча в основному це була політична боротьба, між фракціями також відбувалися збройні сутички. Кілька разів втручалися військові Німецької імперії. Почалося морське протистояння між Німецькою, Британською імперіями та США.
| Громадянська війна у Самоа (1886—1894) First Samoan Civil War | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самоансько-гавайські лідери на зустрічі на борту колишнього британського корабля «Каймілоа». 1887 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| 1887–1889 Прибічники За підтримки:  США | 1887–1889 Прибічники  Німецька імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
 (1886—1893) | | ||||||
Малієтоа Лаупепа став королем у 1881 році. Однак відносини між ним і Німецькою імперією зазнали краху в 1885—1886 роках, і німці організували його вигнання з Самоанських островів у 1887 році. За відсутності Лаупепи німці підтримали претензії Тамасесе на лідерство, тоді як сформував конкуруючий уряд, слабко підтриманий Сполученими Штатами. Після того, як у 1889 році циклон Апіа знищив шість німецьких і американських кораблів, що стояли на Самоа, три західні країни вирішили, що протистояння має бути припинено, і що Лаупепа буде відновлений на королівській посаді. У 1893—1894 рр. боротьба відновилася. Лаупепа зберіг свою позицію проти суперників Мата'афи та нового спадкоємця Тамасесі. Мата'афа був вигнаний, а повстання Тамасесе було придушено, відновивши мир, хоч і тимчасово.
Історія конфлікту
Перша фаза війни: 1887—1889
19 серпня 1887 року чотири німецькі кораблі прибули до гавані Апіа, в контексті розширення нової Німецької імперії. 23 серпня Німеччина висунула ультиматум майже безсилому Лаупепі, звинувативши його у відповідальності за тривіальні інциденти, такі як триваючі час від часу крадіжки їжі з плантацій (щось майже неможливо запобігти, але це не викликало серйозних проблем) і нібито образа німецького кайзера у барі самоанцем. Лаупепа спробував спростувати звинувачення, але незабаром утік разом зі своїми радниками; 700 німецьких солдатів висадилися і захопили урядові будівлі. був оголошений німцями королем, які погрожували накликати на країну «велике горе», якщо Лаупепа не здасться. Всупереч волі своїх послідовників він зробив це, сподіваючись запобігти війні. Лаупепа був змушений виїхати до Німеччини. Тамасесе прийняв титул Малієтоа і став маріонетковим королем у Муліну'у, а Брандейс був призначений прем'єр-міністром.
Ситуація загострилася у 1888 році. Заворушення в Апіа в серпні було придушене військами Тамасесе і Брандейса. Острів Маноно був обстріляний німецьким канонерським човном «Адлер», що викликало гнів як самоанців, так і американців, які мали там своє майно. Німецькі укріплення були розширені від Апіа до Матауту. 9 вересня коронував себе королем, єдиним джерелом влади, яке залишилося не під контролем німців. Його сили рушили на Тамасесе і відкинули їх назад, заблокувавши їх на півострові Муліну'у на позиції поблизу Лаулі. Кайзерівські представники надіслали Матаафі листа з погрозами, який він негайно переслав американцям і англійцям. Це спровокувало самоанську кризу, морське протистояння між німецькими, американськими та британськими кораблями. Після багатьох років бездіяльності американці тепер, здавалося, готові були підтримати самоанців безпосередньо, і повідомили німцям, що якщо ті допомагатимуть Тамасесі, бомбардуючи війська Матаафи, вони, у свою чергу відкриють вогонь по німецьких кораблях. Німці відступили.
Бажаючи вийти з глухого кута, 18 грудня німці приступили до реалізації плану висадки на плантації на Вайлеле. Вони сподівалися на підтримку з боку військ Тамасесе, але її не було. Війська все одно спробували висадитися, і воїни Матаафи, озброєні британськими гарматами, перемогли німців, які значно переважали чисельністю. Можливо, вони могли б їх повністю знищити, але, можливо, побоюючись наслідків, якщо вони завдадуть занадто великої образи Німеччині, відступили та дозволили німцям також відступити назад до свого корабля. 16 людей загинули, 40 отримали поранення. У 1889 році німецькі статки продовжували занепадати; командир Брандейс залишив острів, Тамасесе втратив підтримку; і німці нерозумно заарештували англійського громадянина після оголошення воєнного стану. Канцлер Бісмарк, дізнавшись про загострення протистояння, відповів рішучим наказом не провокувати міжнародний інцидент із торговим партнером Німеччини. Американці, почувши про заворушення та бажаючи підтримати власні комерційні інтереси, відправили нові кораблі в гавань Апіа.
Друга фаза війни: 1893—1894
26 квітня 1893 року Матаафа проголосив себе королем Самоа зі своєї фортеці Майле. 8 липня урядові війська чисельністю близько 1000 воїнів напали на меншу групу прихильників Матаафи у Вайлеле та завдали їм нищівної поразки. Розгром був настільки жорстоким, що Матаафа, вожді, які його підтримували, і невеликий залишок його сил втекли з Мейле на острів . Він розглядав можливість переходу до Саваї, але його попередили, що вони нападуть, якщо він це зробить, тому він залишився на Маноно. Побоюючись кровопролиття, якщо війська Лаупепи атакуватимуть острови, англійці та німці втрутилися. Британський корабель і німецький корабель попрямували до Маноно і прийняли почесну капітуляцію від Матаафи без бою. Матаафа та кілька його прихильників були вигнані, зрештою прибувши на атол , який тоді контролювався Німецькою імперією.
Новий претендент на Лаупепу виник у березні 1894 року, коли повстав у Аані, традиційному центрі влади Тамасесе. Уряд Лаупепи легко переміг Тамасесе, і було укладено мирну угоду. Проте, здавалося, заворушення тривали, і британські та німецькі військові кораблі бомбардували деякі села, які, як стверджували, повстали в серпні.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- Kennedy, Paul M. (1974). The Samoan Tangle: A Study in Anglo-German-American Relations 1878—1900. Dublin: Irish University Press. .
- В. Я. Аварин. Глава III. Англия и США на Тихом океане в период перехода к империализму. Захват Соединёнными Штатами Гавайев и части Самоанских островов // Борьба за Тихий океан. Агрессия США и Англии, их противоречия и освободительная борьба народов. — М.: Госполитиздат, 1952. — 672 с.(рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Громадянська війна у Самоа (1886—1894) |
- Island Wars(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gromadyanska vijna u Samoa Gromadyanska vijna u Samoa 1886 1894 takozh Persha gromadyanska vijna u Samoa angl First Samoan Civil War zbrojnij konflikt mizh ugrupovannyami zhiteliv arhipelagu Samoa v pivdennij chastini Tihogo okeanu U burhlivi desyatilittya kincya 19 stolittya vidbulosya kilka konfliktiv mizh voroguyuchimi frakciyami ostroviv Politichna borotba trivala priblizno mizh 1886 i 1894 rokami golovnim chinom mizh samoancyami yaki zmagalisya chi bude abo chlen dinastiyi Tupua Tamasese korolem Samoa Hocha v osnovnomu ce bula politichna borotba mizh frakciyami takozh vidbuvalisya zbrojni sutichki Kilka raziv vtruchalisya vijskovi Nimeckoyi imperiyi Pochalosya morske protistoyannya mizh Nimeckoyu Britanskoyu imperiyami ta SShA Gromadyanska vijna u Samoa 1886 1894 First Samoan Civil War Samoansko gavajski lideri na zustrichi na bortu kolishnogo britanskogo korablya Kajmiloa 1887 Samoansko gavajski lideri na zustrichi na bortu kolishnogo britanskogo korablya Kajmiloa 1887 Data 19 serpnya 1887 1894 Misce Samoa Rezultat povernuvsya do vladi u 1889 roci Berlinskij zagalnij akt stvoryuye novu strukturu uryadu Vikliki vladi Laupepi v 1893 1894 rokah zaznali porazki Storoni 1887 1889 Pribichniki Za pidtrimki SShA 1887 1889 Pribichniki Nimecka imperiya Komanduvachi 1886 1893 Maliyetoa Laupepa stav korolem u 1881 roci Odnak vidnosini mizh nim i Nimeckoyu imperiyeyu zaznali krahu v 1885 1886 rokah i nimci organizuvali jogo vignannya z Samoanskih ostroviv u 1887 roci Za vidsutnosti Laupepi nimci pidtrimali pretenziyi Tamasese na liderstvo todi yak sformuvav konkuruyuchij uryad slabko pidtrimanij Spoluchenimi Shtatami Pislya togo yak u 1889 roci ciklon Apia znishiv shist nimeckih i amerikanskih korabliv sho stoyali na Samoa tri zahidni krayini virishili sho protistoyannya maye buti pripineno i sho Laupepa bude vidnovlenij na korolivskij posadi U 1893 1894 rr borotba vidnovilasya Laupepa zberig svoyu poziciyu proti supernikiv Mata afi ta novogo spadkoyemcya Tamasesi Mata afa buv vignanij a povstannya Tamasese bulo pridusheno vidnovivshi mir hoch i timchasovo Istoriya konfliktuPersha faza vijni 1887 1889 19 serpnya 1887 roku chotiri nimecki korabli pribuli do gavani Apia v konteksti rozshirennya novoyi Nimeckoyi imperiyi 23 serpnya Nimechchina visunula ultimatum majzhe bezsilomu Laupepi zvinuvativshi jogo u vidpovidalnosti za trivialni incidenti taki yak trivayuchi chas vid chasu kradizhki yizhi z plantacij shos majzhe nemozhlivo zapobigti ale ce ne viklikalo serjoznih problem i nibito obraza nimeckogo kajzera u bari samoancem Laupepa sprobuvav sprostuvati zvinuvachennya ale nezabarom utik razom zi svoyimi radnikami 700 nimeckih soldativ visadilisya i zahopili uryadovi budivli buv ogoloshenij nimcyami korolem yaki pogrozhuvali naklikati na krayinu velike gore yaksho Laupepa ne zdastsya Vsuperech voli svoyih poslidovnikiv vin zrobiv ce spodivayuchis zapobigti vijni Laupepa buv zmushenij viyihati do Nimechchini Tamasese prijnyav titul Maliyetoa i stav marionetkovim korolem u Mulinu u a Brandejs buv priznachenij prem yer ministrom Situaciya zagostrilasya u 1888 roci Zavorushennya v Apia v serpni bulo pridushene vijskami Tamasese i Brandejsa Ostriv Manono buv obstrilyanij nimeckim kanonerskim chovnom Adler sho viklikalo gniv yak samoanciv tak i amerikanciv yaki mali tam svoye majno Nimecki ukriplennya buli rozshireni vid Apia do Matautu 9 veresnya koronuvav sebe korolem yedinim dzherelom vladi yake zalishilosya ne pid kontrolem nimciv Jogo sili rushili na Tamasese i vidkinuli yih nazad zablokuvavshi yih na pivostrovi Mulinu u na poziciyi poblizu Lauli Kajzerivski predstavniki nadislali Mataafi lista z pogrozami yakij vin negajno pereslav amerikancyam i anglijcyam Ce sprovokuvalo samoansku krizu morske protistoyannya mizh nimeckimi amerikanskimi ta britanskimi korablyami Pislya bagatoh rokiv bezdiyalnosti amerikanci teper zdavalosya gotovi buli pidtrimati samoanciv bezposeredno i povidomili nimcyam sho yaksho ti dopomagatimut Tamasesi bombarduyuchi vijska Mataafi voni u svoyu chergu vidkriyut vogon po nimeckih korablyah Nimci vidstupili Bazhayuchi vijti z gluhogo kuta 18 grudnya nimci pristupili do realizaciyi planu visadki na plantaciyi na Vajlele Voni spodivalisya na pidtrimku z boku vijsk Tamasese ale yiyi ne bulo Vijska vse odno sprobuvali visaditisya i voyini Mataafi ozbroyeni britanskimi garmatami peremogli nimciv yaki znachno perevazhali chiselnistyu Mozhlivo voni mogli b yih povnistyu znishiti ale mozhlivo poboyuyuchis naslidkiv yaksho voni zavdadut zanadto velikoyi obrazi Nimechchini vidstupili ta dozvolili nimcyam takozh vidstupiti nazad do svogo korablya 16 lyudej zaginuli 40 otrimali poranennya U 1889 roci nimecki statki prodovzhuvali zanepadati komandir Brandejs zalishiv ostriv Tamasese vtrativ pidtrimku i nimci nerozumno zaareshtuvali anglijskogo gromadyanina pislya ogoloshennya voyennogo stanu Kancler Bismark diznavshis pro zagostrennya protistoyannya vidpoviv rishuchim nakazom ne provokuvati mizhnarodnij incident iz torgovim partnerom Nimechchini Amerikanci pochuvshi pro zavorushennya ta bazhayuchi pidtrimati vlasni komercijni interesi vidpravili novi korabli v gavan Apia Druga faza vijni 1893 1894 26 kvitnya 1893 roku Mataafa progolosiv sebe korolem Samoa zi svoyeyi forteci Majle 8 lipnya uryadovi vijska chiselnistyu blizko 1000 voyiniv napali na menshu grupu prihilnikiv Mataafi u Vajlele ta zavdali yim nishivnoyi porazki Rozgrom buv nastilki zhorstokim sho Mataafa vozhdi yaki jogo pidtrimuvali i nevelikij zalishok jogo sil vtekli z Mejle na ostriv Vin rozglyadav mozhlivist perehodu do Savayi ale jogo poperedili sho voni napadut yaksho vin ce zrobit tomu vin zalishivsya na Manono Poboyuyuchis krovoprolittya yaksho vijska Laupepi atakuvatimut ostrovi anglijci ta nimci vtrutilisya Britanskij korabel i nimeckij korabel popryamuvali do Manono i prijnyali pochesnu kapitulyaciyu vid Mataafi bez boyu Mataafa ta kilka jogo prihilnikiv buli vignani zreshtoyu pribuvshi na atol yakij todi kontrolyuvavsya Nimeckoyu imperiyeyu Novij pretendent na Laupepu vinik u berezni 1894 roku koli povstav u Aani tradicijnomu centri vladi Tamasese Uryad Laupepi legko peremig Tamasese i bulo ukladeno mirnu ugodu Prote zdavalosya zavorushennya trivali i britanski ta nimecki vijskovi korabli bombarduvali deyaki sela yaki yak stverdzhuvali povstali v serpni Div takozhSamoanska kriza Ob yednannya Samoa Gavajske korolivstvo Amerikanske Samoa Spisok gromadyanskih vijnPrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaKennedy Paul M 1974 The Samoan Tangle A Study in Anglo German American Relations 1878 1900 Dublin Irish University Press ISBN 0 7165 2150 4 V Ya Avarin Glava III Angliya i SShA na Tihom okeane v period perehoda k imperializmu Zahvat Soedinyonnymi Shtatami Gavajev i chasti Samoanskih ostrovov Borba za Tihij okean Agressiya SShA i Anglii ih protivorechiya i osvoboditelnaya borba narodov M Gospolitizdat 1952 672 s ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gromadyanska vijna u Samoa 1886 1894 Island Wars angl