Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нейтральність цієї статті під сумнівом Будь ласка ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недол

Громадянська війна в Нікарагуа

цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним та за можливості виправте недоліки. (березень 2017)

Громадянська війна в Нікарагуа (La guerra con la «Contra» — «війна з „контрас“») — збройний конфлікт між урядом Нікарагуа і збройними формуваннями «контрас». Бойові дії тривали з 1981 по 1990 рік і забрали життя не менше 50 000 осіб[].

Громадянська війна в Нікарагуа
Дата1981—1990
МісцеНікарагуа
Результат мирне врегулювання
Сторони
image Нікарагуа
за підтримки:
image СРСР
image Куба		 Контрас
за підтримки:
image США
image Аргентина
image Гватемала
image Гондурас
Командувачі
image
image Томас Борхе		 image Енріке Бермудес,
image Адольфо Калера,
image Еден Пастора
Сили
image 90-95 тис. осіб 20 000 чоловік

Колишні національні гвардійці Сомоси та інші противники сандіністів, які отримали прізвисько «контрас» («контрреволюціонери»), втекли з країни і стали зосереджуватися в спеціальних таборах у прикордонних районах сусідніх держав: Гондурасу та Коста-Рики. Уряд США надав їм озброєння і матеріальну допомогу, щоб використовувати їх проти сандіністського режиму. Аргентинські СІДЕ і 601-й розвідувальний батальйон навчали бойовиків контрас на військових базах Лепатерік і Кілалі «аргентинського методу» боротьби з комунізмом[].

Хроніка подій

Перші бойові дії «контрас» були відзначені в листопаді 1980 року.

У 1981 році почалися систематичні рейди «контрас» на нікарагуанській території, диверсії, руйнування господарських і стратегічних об'єктів, бої з підрозділами народної міліції та сандіністської армії[].

Надалі, рейди перетворилися в неоголошену війну проти сандіністської Нікарагуа. У 1983—1986 рр. воєнні дії прийняли особливо широкі масштаби. «Контрас» зуміли залучити на свою сторону індіанців і частину селян і створити опорні бази всередині країни[].

Уряд Нікарагуа був змушений збільшити витрати на оборону. 15 березня 1982 року, у зв'язку з підвищенням активності «контрас» і загрозою військової інтервенції з боку США на території країни було вперше введено надзвичайний стан. Одночасно, урядом була прийнята надзвичайна програма цивільної оборони, яка передбачала збільшення військових витрат. 13 вересня 1983 року урядом був прийнятий закон № 1327 «Про патріотичну військову службу», який встановлював призовний принцип комплектування армії, і передбачав проходження 45-денного курсу початкового військового вишколу всіма нікарагуанцями у віці від 18 до 25 років[].

У період після 1985 року чисельність сандіністської народної армії (з урахуванням територіальних формувань сандіністської народної міліції) збільшилася до 90—95 тис. осіб. Військову допомогу республіці надали СРСР і Куба. До 40 % чоловічого населення було озброєне і в тій чи іншій формі мобілізовано на збройний захист революційної влади[].

Посилювалося втручання США в конфлікт. Вашингтон офіційно асигнував на військово-матеріальну допомогу контрас щорічно до 100 млн дол. Крім того, США додатково надавали підтримку контрас за неофіційними каналами[].

Щоб відвести звинувачення в диктатурі, сандіністське керівництво здійснило перехід до конституційно оформленим органам влади. 4 листопада 1984 року в Нікарагуа відбулися загальні вибори. Незважаючи на заклик непримиренної опозиції бойкотувати їх, партії помірної опозиції взяли в них участь. У результаті виборів президентом республіки був обраний голова сандіністського уряду Данієль Ортега[].

У квітні 1985 року США висунули уряду Нікарагуа ультиматум із вимогою протягом 60 днів провести нові вибори і в термін до 20 квітня 1985 року «почати діалог з опозицією». Водночас на території Гондурасу були розпочаті великомасштабні військові навчання «Біг пайн — 3», в яких брали участь 5 тис. військовослужбовців Гондурасу, 5,5 тис. військовослужбовців США, 200 одиниць бронетехніки й вертольоти; одночасно біля кордонів територіальних вод Нікарагуа почалися навчання ВМС США «Юніверсал трек — 85», у яких брали участь 36 кораблів і 7 тис. військовослужбовців. Крім того, тут перебували на патрулюванні два американських авіаносці. Уряд Нікарагуа оцінив діяльність США як неприпустиме втручання у внутрішні справи країни[].

1 травня 1985 року президент США оголосив про початок економічної блокади Нікарагуа (блокада тривала до травня 1990 року).

Наприкінці 1986 року армія активізувала бойові дії проти «контрас» у прикордонних районах біля кордону з Гондурасом: ґрунтуючись на даних, отриманих в результаті радіоперехоплення та агентурної розвідки, невеликі армійські розвідгрупи прагнули виявити загони «контрас» у момент переходу кордону, після чого повідомляли про чисельність, озброєння і напрямок руху противника. Після цього з місць постійної дислокації на перехоплення «контрас» висувалися батальйони легкої піхоти.

У 1988 році уряд провів найбільш масштабну наступальну операцію проти «контрас» (Operación Danto 88)[].

На початку жовтня 1989 року уряд Гондурасу зажадав від «контрас» покинути територію країни в термін до 6 грудня 1989 року і звернувся до Ради Безпеки ООН із проханням направити миротворчі сили ООН для видворення «контрас» з території країни в разі, якщо «контрас» не покинуть територію Гондурасу в термін до 6 грудня 1989 року.

У жовтні 1989 року президент США Джордж Буш затвердив санкціоноване конгресом США рішення про виділення 9 млн доларів на фінансування виборчої кампанії опозиції в Нікарагуа.[].

У 1988—1989 роках. уряд прийняв ряд надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки та фінансів, скорочення адміністрації та державних витрат. Завдяки цьому в 1989 році вдалося у 20 разів зменшити інфляцію — до 1500 %, у 8 разів — дефіцит бюджету, вдвічі — державні витрати. Сповільнилося падіння виробництва, намітилося зростання сільськогосподарської продукції (на 4 %) та експорту. Але ситуація залишалася вкрай складною[].

Однак уряд встояв і зумів завдати важкої поразки контрас, активність яких після 1986 року швидко пішла на спад[].

Переговори

У вересні 1987 року урядом Нікарагуа була створена комісія з національного примирення. У грудні 1987 року почалися переговори з представниками «контрас».

У січні 1988 року уряд Нікарагуа скасував режим надзвичайного стану і прийняв закон про амністію. В лютому 1988 року в Манагуа почалися переговори між представниками індіанського угруповання «Ятама», після закінчення яких у Сапоа було підписано угоду про припинення вогню.

Результати

За даними[] уряду Нікарагуа в результаті діяльності «контрас»:

  • У 1981 році було вбито — 53, поранено — 13, викрадено і пропали безвісти — 7 осіб. Матеріальний збиток економіці країни склав 200 тис. доларів США.
  • У 1982 році «контрас» було здійснено 78 збройних нападів, вбито — 114, поранено — 52, виведено на суміжну територію, викрадено і пропало безвісти — 91.
  • У 1983 році «контрас» було скоєно 600 збройних нападів, вбито — 1030, поранено — 1323, виведено на суміжну територію, викрадено і пропало безвісти — 1153 осіб.
  • У 1984 році було вбито — 1114 осіб (у тому числі понад 100 дітей віком до 12 років), поранено — 516, виведено на суміжну територію, викрадено і пропало безвісти — 2469 осіб.
  • У 1985 році «контрас» було скоєно 1637 збройних нападів; в результаті були вбиті 1143 військовослужбовців і 281 цивільна особа.
  • У 1986 році «контрас» було скоєно 3 тисячі озброєних нападів, в результаті загинули 1019 і були поранені 1798 військовослужбовців і поліцейських, а також були вбиті 1100 цивільних осіб[].
  • У 1990 році було вбито — 41 особу (7 поліцейських і 34 цивільних).

Війна супроводжувалася зростанням людських жертв і завдала великий економічний та матеріальний збиток країні. Станом на початок квітня 1989 року, кількість жертв війни перевищила 50 тис. осіб, ще 50 тис. жителів прикордонних районів (перетворилися на зону бойових дій) стали біженцями та вимушеними переселенцями. Станом на початок 1990 року загальний збиток економіці країни від дій «контрас» склав 3,5 млрд доларів США[].

Уряди США і ряду держав Латинської Америки та Західної Європи звинувачували керівництво Нікарагуа в порушенні демократичних свобод і прав людини, у мілітаризації влади. Навіть Соцінтерн і партії, які до нього входили, раніше об'єднанні в Нікарагуанській революції, стали критикувати сандіністський режим, хоча засуджували політику США і неоголошену війну проти Нікарагуа. Слідом за США багато західноєвропейських і латиноамериканських країн скоротили зв'язки з Нікарагуа. Основна роль у допомозі Нікарагуа перейшла до СРСР, Куби та інших соціалістичних країн, що надіслали фахівців і постачали на пільгових умовах, у кредит, а частково й безоплатно зброю, сировинні товари, машини, обладнання[].

Ситуація в Нікарагуа швидко погіршувалася. У військових діях за 1981—1988 рр. загинуло понад 50 тис. осіб, загальний збиток до 1990 року досяг 17 млрд дол. Зовнішній борг збільшився з 1,2 млрд дол. в 1979 році до 11 млрд у 1990 році, багаторазово перевищивши ВВП республіки[].

Література

Примітки

  1. Nicaragua's Hard Road to a New Day // «The New York Times»
  2. Нікарагуа Загроза зберігається // «Известия», № 188 (20169) від 07.07.1982
  3. US Policy: Economic Embargo: The War Goes On [ 21 червня 2007 у Wayback Machine.] // «Envio», № 93, квітень 1989
  4. Uhlig, Mark A.; Times, Special To the New York (14 березня 1990). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  5. Bernard E. Trainor. Sandinista strategy: border pressure [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // «The New York Times» від 27 грудня 1986
  6. Контрас должны покинуть Гондурас // «Известия», № 277 (22815) от 4 октября 1989, стр.1
  7. Л. Корзин. Доллары за голоса избирателей. // «Известия», № 305 (22843) от 1 ноября 1989. стр.5
  8. Сандіністи відмовляються виконувати умови договору [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода: український щоденник. — 1987. — Ч. 210 (31 жовтня 1987 року)
  9. Нікарагуа // Щорічник Великої Радянської Енциклопедії, 1989 (вип. 33). М., «Радянська енциклопедія», 1989. стор. 327—328
  10. Белят М. Никарагуа: портрет в черно-красных тонах. — М: изд-во АПН «Новости», 1987. — С. 225, 231, 243, 260.
  11. Sandinistas Report Army Deaths [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // «Chicago Tribune» від 31 грудня 1985 р.
  12. Shirley Christian. Disenchanted with Chamorro, some Contras are taking up arms again [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // «The New York Times» від 22 квітня 1991 р.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki berezen 2017 Gromadyanska vijna v Nikaragua La guerra con la Contra vijna z kontras zbrojnij konflikt mizh uryadom Nikaragua i zbrojnimi formuvannyami kontras Bojovi diyi trivali z 1981 po 1990 rik i zabrali zhittya ne menshe 50 000 osib dzherelo Gromadyanska vijna v NikaraguaData1981 1990MisceNikaraguaRezultatmirne vregulyuvannyaStoroni Nikaragua za pidtrimki SRSR KubaKontras za pidtrimki SShA Argentina Gvatemala GondurasKomanduvachiDaniel Ortega Tomas BorheEnrike Bermudes Adolfo Kalera Eden PastoraSili90 95 tis osib20 000 cholovik Kolishni nacionalni gvardijci Somosi ta inshi protivniki sandinistiv yaki otrimali prizvisko kontras kontrrevolyucioneri vtekli z krayini i stali zoseredzhuvatisya v specialnih taborah u prikordonnih rajonah susidnih derzhav Gondurasu ta Kosta Riki Uryad SShA nadav yim ozbroyennya i materialnu dopomogu shob vikoristovuvati yih proti sandinistskogo rezhimu Argentinski SIDE i 601 j rozviduvalnij bataljon navchali bojovikiv kontras na vijskovih bazah Lepaterik i Kilali argentinskogo metodu borotbi z komunizmom dzherelo Hronika podijPershi bojovi diyi kontras buli vidznacheni v listopadi 1980 roku U 1981 roci pochalisya sistematichni rejdi kontras na nikaraguanskij teritoriyi diversiyi rujnuvannya gospodarskih i strategichnih ob yektiv boyi z pidrozdilami narodnoyi miliciyi ta sandinistskoyi armiyi dzherelo Nadali rejdi peretvorilisya v neogoloshenu vijnu proti sandinistskoyi Nikaragua U 1983 1986 rr voyenni diyi prijnyali osoblivo shiroki masshtabi Kontras zumili zaluchiti na svoyu storonu indianciv i chastinu selyan i stvoriti oporni bazi vseredini krayini dzherelo Uryad Nikaragua buv zmushenij zbilshiti vitrati na oboronu 15 bereznya 1982 roku u zv yazku z pidvishennyam aktivnosti kontras i zagrozoyu vijskovoyi intervenciyi z boku SShA na teritoriyi krayini bulo vpershe vvedeno nadzvichajnij stan Odnochasno uryadom bula prijnyata nadzvichajna programa civilnoyi oboroni yaka peredbachala zbilshennya vijskovih vitrat 13 veresnya 1983 roku uryadom buv prijnyatij zakon 1327 Pro patriotichnu vijskovu sluzhbu yakij vstanovlyuvav prizovnij princip komplektuvannya armiyi i peredbachav prohodzhennya 45 dennogo kursu pochatkovogo vijskovogo vishkolu vsima nikaraguancyami u vici vid 18 do 25 rokiv dzherelo U period pislya 1985 roku chiselnist sandinistskoyi narodnoyi armiyi z urahuvannyam teritorialnih formuvan sandinistskoyi narodnoyi miliciyi zbilshilasya do 90 95 tis osib Vijskovu dopomogu respublici nadali SRSR i Kuba Do 40 cholovichogo naselennya bulo ozbroyene i v tij chi inshij formi mobilizovano na zbrojnij zahist revolyucijnoyi vladi dzherelo Posilyuvalosya vtruchannya SShA v konflikt Vashington oficijno asignuvav na vijskovo materialnu dopomogu kontras shorichno do 100 mln dol Krim togo SShA dodatkovo nadavali pidtrimku kontras za neoficijnimi kanalami dzherelo Shob vidvesti zvinuvachennya v diktaturi sandinistske kerivnictvo zdijsnilo perehid do konstitucijno oformlenim organam vladi 4 listopada 1984 roku v Nikaragua vidbulisya zagalni vibori Nezvazhayuchi na zaklik neprimirennoyi opoziciyi bojkotuvati yih partiyi pomirnoyi opoziciyi vzyali v nih uchast U rezultati viboriv prezidentom respubliki buv obranij golova sandinistskogo uryadu Daniyel Ortega dzherelo U kvitni 1985 roku SShA visunuli uryadu Nikaragua ultimatum iz vimogoyu protyagom 60 dniv provesti novi vibori i v termin do 20 kvitnya 1985 roku pochati dialog z opoziciyeyu Vodnochas na teritoriyi Gondurasu buli rozpochati velikomasshtabni vijskovi navchannya Big pajn 3 v yakih brali uchast 5 tis vijskovosluzhbovciv Gondurasu 5 5 tis vijskovosluzhbovciv SShA 200 odinic bronetehniki j vertoloti odnochasno bilya kordoniv teritorialnih vod Nikaragua pochalisya navchannya VMS SShA Yuniversal trek 85 u yakih brali uchast 36 korabliv i 7 tis vijskovosluzhbovciv Krim togo tut perebuvali na patrulyuvanni dva amerikanskih avianosci Uryad Nikaragua ociniv diyalnist SShA yak nepripustime vtruchannya u vnutrishni spravi krayini dzherelo 1 travnya 1985 roku prezident SShA ogolosiv pro pochatok ekonomichnoyi blokadi Nikaragua blokada trivala do travnya 1990 roku Naprikinci 1986 roku armiya aktivizuvala bojovi diyi proti kontras u prikordonnih rajonah bilya kordonu z Gondurasom gruntuyuchis na danih otrimanih v rezultati radioperehoplennya ta agenturnoyi rozvidki neveliki armijski rozvidgrupi pragnuli viyaviti zagoni kontras u moment perehodu kordonu pislya chogo povidomlyali pro chiselnist ozbroyennya i napryamok ruhu protivnika Pislya cogo z misc postijnoyi dislokaciyi na perehoplennya kontras visuvalisya bataljoni legkoyi pihoti U 1988 roci uryad proviv najbilsh masshtabnu nastupalnu operaciyu proti kontras Operacion Danto 88 dzherelo Na pochatku zhovtnya 1989 roku uryad Gondurasu zazhadav vid kontras pokinuti teritoriyu krayini v termin do 6 grudnya 1989 roku i zvernuvsya do Radi Bezpeki OON iz prohannyam napraviti mirotvorchi sili OON dlya vidvorennya kontras z teritoriyi krayini v razi yaksho kontras ne pokinut teritoriyu Gondurasu v termin do 6 grudnya 1989 roku U zhovtni 1989 roku prezident SShA Dzhordzh Bush zatverdiv sankcionovane kongresom SShA rishennya pro vidilennya 9 mln dolariv na finansuvannya viborchoyi kampaniyi opoziciyi v Nikaragua dzherelo U 1988 1989 rokah uryad prijnyav ryad nadzvichajnih zahodiv shodo stabilizaciyi ekonomiki ta finansiv skorochennya administraciyi ta derzhavnih vitrat Zavdyaki comu v 1989 roci vdalosya u 20 raziv zmenshiti inflyaciyu do 1500 u 8 raziv deficit byudzhetu vdvichi derzhavni vitrati Spovilnilosya padinnya virobnictva namitilosya zrostannya silskogospodarskoyi produkciyi na 4 ta eksportu Ale situaciya zalishalasya vkraj skladnoyu dzherelo Odnak uryad vstoyav i zumiv zavdati vazhkoyi porazki kontras aktivnist yakih pislya 1986 roku shvidko pishla na spad dzherelo PeregovoriU veresni 1987 roku uryadom Nikaragua bula stvorena komisiya z nacionalnogo primirennya U grudni 1987 roku pochalisya peregovori z predstavnikami kontras U sichni 1988 roku uryad Nikaragua skasuvav rezhim nadzvichajnogo stanu i prijnyav zakon pro amnistiyu V lyutomu 1988 roku v Managua pochalisya peregovori mizh predstavnikami indianskogo ugrupovannya Yatama pislya zakinchennya yakih u Sapoa bulo pidpisano ugodu pro pripinennya vognyu RezultatiZa danimi yakimi uryadu Nikaragua v rezultati diyalnosti kontras U 1981 roci bulo vbito 53 poraneno 13 vikradeno i propali bezvisti 7 osib Materialnij zbitok ekonomici krayini sklav 200 tis dolariv SShA U 1982 roci kontras bulo zdijsneno 78 zbrojnih napadiv vbito 114 poraneno 52 vivedeno na sumizhnu teritoriyu vikradeno i propalo bezvisti 91 U 1983 roci kontras bulo skoyeno 600 zbrojnih napadiv vbito 1030 poraneno 1323 vivedeno na sumizhnu teritoriyu vikradeno i propalo bezvisti 1153 osib U 1984 roci bulo vbito 1114 osib u tomu chisli ponad 100 ditej vikom do 12 rokiv poraneno 516 vivedeno na sumizhnu teritoriyu vikradeno i propalo bezvisti 2469 osib U 1985 roci kontras bulo skoyeno 1637 zbrojnih napadiv v rezultati buli vbiti 1143 vijskovosluzhbovciv i 281 civilna osoba U 1986 roci kontras bulo skoyeno 3 tisyachi ozbroyenih napadiv v rezultati zaginuli 1019 i buli poraneni 1798 vijskovosluzhbovciv i policejskih a takozh buli vbiti 1100 civilnih osib dzherelo U 1990 roci bulo vbito 41 osobu 7 policejskih i 34 civilnih Vijna suprovodzhuvalasya zrostannyam lyudskih zhertv i zavdala velikij ekonomichnij ta materialnij zbitok krayini Stanom na pochatok kvitnya 1989 roku kilkist zhertv vijni perevishila 50 tis osib she 50 tis zhiteliv prikordonnih rajoniv peretvorilisya na zonu bojovih dij stali bizhencyami ta vimushenimi pereselencyami Stanom na pochatok 1990 roku zagalnij zbitok ekonomici krayini vid dij kontras sklav 3 5 mlrd dolariv SShA dzherelo Uryadi SShA i ryadu derzhav Latinskoyi Ameriki ta Zahidnoyi Yevropi zvinuvachuvali kerivnictvo Nikaragua v porushenni demokratichnih svobod i prav lyudini u militarizaciyi vladi Navit Socintern i partiyi yaki do nogo vhodili ranishe ob yednanni v Nikaraguanskij revolyuciyi stali kritikuvati sandinistskij rezhim hocha zasudzhuvali politiku SShA i neogoloshenu vijnu proti Nikaragua Slidom za SShA bagato zahidnoyevropejskih i latinoamerikanskih krayin skorotili zv yazki z Nikaragua Osnovna rol u dopomozi Nikaragua perejshla do SRSR Kubi ta inshih socialistichnih krayin sho nadislali fahivciv i postachali na pilgovih umovah u kredit a chastkovo j bezoplatno zbroyu sirovinni tovari mashini obladnannya dzherelo Situaciya v Nikaragua shvidko pogirshuvalasya U vijskovih diyah za 1981 1988 rr zaginulo ponad 50 tis osib zagalnij zbitok do 1990 roku dosyag 17 mlrd dol Zovnishnij borg zbilshivsya z 1 2 mlrd dol v 1979 roci do 11 mlrd u 1990 roci bagatorazovo perevishivshi VVP respubliki dzherelo LiteraturaL Bermudez Torres EE UU contra Nicaragua La guerra de baja intensidad en Centroamerica Madrid 1987 Sam Dillon Comandos The CIA and Nicaragua s contra rebels New York 1991 Yak Kongres SShA pidtrimav borciv za svobodu v NikaraguaPrimitkiNicaragua s Hard Road to a New Day The New York Times Nikaragua Zagroza zberigayetsya Izvestiya 188 20169 vid 07 07 1982 US Policy Economic Embargo The War Goes On 21 chervnya 2007 u Wayback Machine Envio 93 kviten 1989 Uhlig Mark A Times Special To the New York 14 bereznya 1990 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Bernard E Trainor Sandinista strategy border pressure 29 listopada 2014 u Wayback Machine The New York Times vid 27 grudnya 1986 Kontras dolzhny pokinut Gonduras Izvestiya 277 22815 ot 4 oktyabrya 1989 str 1 L Korzin Dollary za golosa izbiratelej Izvestiya 305 22843 ot 1 noyabrya 1989 str 5 Sandinisti vidmovlyayutsya vikonuvati umovi dogovoru 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Svoboda ukrayinskij shodennik 1987 Ch 210 31 zhovtnya 1987 roku Nikaragua Shorichnik Velikoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1989 vip 33 M Radyanska enciklopediya 1989 stor 327 328 Belyat M Nikaragua portret v cherno krasnyh tonah M izd vo APN Novosti 1987 S 225 231 243 260 Sandinistas Report Army Deaths 29 listopada 2014 u Wayback Machine Chicago Tribune vid 31 grudnya 1985 r Shirley Christian Disenchanted with Chamorro some Contras are taking up arms again 29 listopada 2014 u Wayback Machine The New York Times vid 22 kvitnya 1991 r
Топ