Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Громадянська війна в М янмі бірм ၂၀၂၁ ၂၀၂၃ မ န မ န င င ပ ည သ ခ ခတ န လ န စစ також відома як Весняна революція Бірми це гр

Громадянська війна в М'янмі (з 2021)

Громадянська війна в М'янмі (з 2021)

Громадянська війна в М'янмі (бірм. ၂၀၂၁-၂၀၂၃ မြန်မာနိုင်ငံပြည်သူ့ခုခတွန်းလှန်စစ်), також відома як Весняна революція Бірми — це громадянська війна, яка розпочалася в результаті тривалих повстань у Бірмі, які різко загострилися у відповідь на військовий переворот 2021 року, яке було жорстоко придушено, що й спровокувало появу нових протестних рухів. У перші місяці після перевороту опозиція почала об'єднуватися навколо [en], який кинув виклик хунті. До 2022 року опозиція контролювала значну, хоча й малонаселену територію. У багатьох селах і містах внаслідок збройного терору з боку хунти тисячі місцевих жителів були змушено покинути свої домівки. Управління ООН з координації гуманітарних питань повідомило, що на початок вересня 2022 року 974 000 людей були внутрішньо переміщеними особами з моменту перевороту. У період між переворотом і червнем 2022 року понад 40 000 людей втекли до сусідніх країн, багато з них — з громад поблизу кордонів, які зазнали нападів сил хунти.

Громадянська війна в М'янмі
image
Ситуація у М'янмі станом на 24 квітня 2024

Ситуація у М'янмі станом на 24 квітня 2024
Дата: 5 травня 2021 — дотепер
Місце: Бірма
Результат: Триває:
  • Групи опору контролюють близько 40—50 % території Бірми
  • Припинення вогню між хунтою та Араканською армією
Військові сили
(НСО) > 65 000 (за винятком озброєних етнічних організацій та сил місцевої оборони) 350 000 — 400 000 (Татмадау)

Контекст

Вранці 1 лютого 2021 року Татмадау успішно скинула обраний уряд Бірми, сформувавши військову хунту. Колишній президент Він М'їнт, Аун Сан Су Чжі та кілька інших членів Національної ліги за демократію були заарештовані під час ранкових рейдів, а Мін Аун Хлаїнґ була призначена головнокомандувачем сил оборони та фактичним лідером країни.

Точні мотиви перевороту незрозумілі, і Татмадау стверджує, що на [en] було зафіксовано 8,6 мільйона виборчих порушень у дні, що передували перевороту, але не надала жодних доказів. Вважається, що переворот міг бути засобом відновлення давньої влади військових над країною, яка закінчилася десять років тому.

Криваві придушення антипереворотних демонстрацій призвели до створення збройних формувань для боротьби з , військовою хунтою. Об'єднані під назвою [en] і під керівництвом [en], сформованого колишніми парламентарями, які перебували при владі до перевороту, СНО й УНЄ офіційно оголосили «оборонну війну» проти військового режиму у вересні 2021 року. За оцінками [en], станом на 29 липня 2022 року в результаті насильства, що рушило за переворотом у 2021 році, загалом загинула приблизно 23 521 людина.

Передумови

Вранці 1 лютого 2021 року «Татмадау» успішно скинула обраний уряд М'янми унаслідок перевороту, сформувавши військову хунту. Колишній президент Він М'їн, Аун Сан Су Чжи та кілька інших членів Національної ліги за демократію були затримані під час ранкових рейдів, а Мін Аун Хлайн призначили головнокомандувачем збройних сил і фактичним правителем країни.

Точні мотиви перевороту незрозумілі. Напередодні перевороту Татмадау стверджував, що на загальних виявили 8,6 мільйона порушень у голосуванні, але не надав жодних доказів. Переворот, можливо, був способом відновити довготривалу владу військових над країною, яка закінчилася десять років тому.

Криваві репресії проти антипереворотних демонстрацій призвели до створення збройних загонів для боротьби з , військовою хунтою. Об'єднані під назвою (PDF) та наказами (NUG), сформованого парламентарями, що діяли до державного перевороту, PDF та NUG офіційно оголосили «оборонну війну» проти військового режиму у вересні 2021 року. За оцінками , станом на 29 липня 2022 року унаслідок насильства після перевороту 2021 року було вбито загалом близько 23 521 особи.

Перебіг бойових дій

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2023)

Економічний ефект

Економічні умови в Бірмі різко погіршилися через бойові дії та економічну безгосподарність Державної адміністративної ради. У 2021 році ВВП Бірми скоротився на 5,9 %. У 2021 році уряд Бірми оголосив, що не зможе виконати свої зобов'язання перед народом. У період з березня по червень 2022 року майже 10 000 людей щомісяця залишали країну офіційними каналами, що посилило відтік мізків і стало відображенням втечі цивільного населення після військових переворотів 1962 і 1988 років. Місцевий ринок праці зазнав краху. До вересня 2022 року вартість бірманського к'яту знецінилася більш ніж на 60 %, а ціни на товари зросли на 57 %. За оцінками Світового банку, економіка Бірми скоротиться ще на 18 % у 2022 році. З квітня 2022 року країна відчуває дефіцит валюти, що гостро позначилося на імпортерах, призвівши до дефіциту основних товарів, таких як ліки та добрива. Військовий режим запровадив контроль над економікою країни, що призвело до зростання вартості к'яту. Військовий режим запровадив валютний контроль, що посилило дефіцит доларів США серед міжнародних компаній, які працюють у країні. Багато іноземних і транснаціональних компаній, зокрема Telenor, , Chevron, British American Tobacco і , залишили бірманський ринок із загостренням конфлікту. У вересні 2022 року Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) на чолі з G7 оголосила про намір внести Бірму до чорного списку за нездатність приборкати відмивання грошей і фінансування тероризму. Наразі у чорному списку FATF перебувають лише Іран та Північна Корея. У жовтні 2022 року Бірма потрапила до чорного списку FATF, що збільшило волатильність вартості бірманського к'яту.

Міжнародна реакція

У червні 2021 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію, що не має обов'язкової сили, і закликала країни-члени запровадити ембарго на постачання зброї до М'янми. 200 міжнародних організацій, у тому числі Amnesty International і Human Rights Watch, продовжували тиснути на ООН та її країни-члени щодо прийняття глобального ембарго на постачання зброї.

АСЕАН заблокувала М'янму від участі в регіональних самітах після перевороту 2021 року. Країни-члени АСЕАН не зайняли послідовного, скоординованого підходу щодо громадянської війни через внутрішній розкол. Бруней, Індонезія, Малайзія, Філіппіни та Сінгапур рішуче виступають проти військової хунти, тоді як Таїланд продовжує залишатися її ключовим союзником.

Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Канада та Європейський Союз запровадили санкції проти осіб та організацій, пов'язаних із військовими М'янми, у відповідь на насильство. Однак ефективність цих санкцій була підірвана поганою координацією між урядами та відсутністю значущих цілей. Станом на лютий 2023 року лише 13 % об'єктів санкцій проти М'янми були піддані санкціям США, Великобританії та ЄС. Крім того, уряди Сполученого Королівства та США не наклали санкцій на Myanma Oil and Gas Enterprise (MOGE), яке є найбільшим джерелом іноземної валюти в країні.

23 грудня 2022 року президент США Джо Байден підписав Закон про М'янму, який надає президенту додаткові повноваження вносити зміни в політику щодо М'янми.

У відповідь на Закон про Бірму китайський уряд швидко мобілізував зусилля і перейшов до підтримки військової хунти. Наприкінці грудня спеціальний посланник Китаю в М'янмі Ден Сіюнь був направлений до Найп'їдо для взаємодії з військовою хунтою. Після візиту Дена військові М'янми відкликали 30 батальйонів від Північно-східного командування та передислокували їх для початку великих наступальних дій проти продемократичних сил в інших областях країни.

Росія налагодила глибші зв'язки з військовою хунтою під час розвитку громадянської війни. Росія надала режиму ресурси, амуніцію та дипломатичну підтримку. Мін Аун Хлайн кілька разів відвідував Росію, особисто зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним у вересні 2022 року. Військова хунта підтримала російське вторгнення в Україну.

Примітки

  1. Myanmar Violence Escalates With Rise of 'Self-defense' Groups, Report Says. VOA (англ.). Процитовано 17 квітня 2023.
  2. Myanmar anti-coup insurgents destroy police post, kill security forces -media. euronews (англ.). 23 травня 2021. Процитовано 17 квітня 2023.
  3. The World Must Respond to Myanmar’s Civil War Rather Than Its Coup. thediplomat.com (амер.). Процитовано 17 квітня 2023.
  4. Davis, Anthony (30 травня 2022). Is Myanmar’s military starting to lose the war?. Asia Times (амер.). Процитовано 17 квітня 2023.
  5. Mike (15 вересня 2022). Mass Exodus: Successive Military Regimes in Myanmar Drive Out Millions of People. The Irrawaddy (амер.). Процитовано 17 квітня 2023.
  6. Min Aung Hlaing: the heir to Myanmar’s military junta. France 24 (англ.). 1 лютого 2021. Процитовано 18 квітня 2023.
  7. ‘Flare-up in fighting’ as Myanmar opposition calls for uprising. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 18 квітня 2023.
  8. 10 Conflicts to Worry About in 2022: Myanmar. ACLED (амер.). Процитовано 18 квітня 2023.
  9. UCDP Dataset Download Center. ucdp.uu.se (англ.). Процитовано 18 квітня 2023.
  10. . web.archive.org. 3 лютого 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 17 листопада 2023.
  11. Min Aung Hlaing: the heir to Myanmar’s military junta. France 24 (англ.). 1 лютого 2021. Процитовано 17 листопада 2023.
  12. ‘Flare-up in fighting’ as Myanmar opposition calls for uprising. Al Jazeera (англ.). Процитовано 17 листопада 2023.
  13. 10 Conflicts to Worry About in 2022: Myanmar. ACLED (амер.). Процитовано 17 листопада 2023.
  14. UCDP Dataset Download Center. ucdp.uu.se (англ.). Процитовано 17 листопада 2023.
  15. Frontier (15 вересня 2022). An illegitimate junta can’t fix Myanmar’s broken economy. Frontier Myanmar (амер.). Процитовано 18 квітня 2023.
  16. Myanmar Coup Makers’ Major Challenge is a Failing Economy. FULCRUM (амер.). 20 вересня 2022. Процитовано 18 квітня 2023.
  17. van (10 серпня 2022). Myanmar: Economy. Asian Development Bank (англ.). Процитовано 18 квітня 2023.
  18. Frontier (20 вересня 2022). Exodus from Myanmar as cost-of-living crisis bites. Frontier Myanmar (амер.). Процитовано 18 квітня 2023.
  19. Reuters (29 вересня 2021). Myanmar currency drops 60% in weeks as economy tanks since February coup. Reuters (англ.). Процитовано 18 квітня 2023.
  20. Frontier (19 вересня 2022). ‘We are losing while we are selling’: junta policies bite businesses. Frontier Myanmar (амер.). Процитовано 18 квітня 2023.
  21. Foreign companies in Myanmar struggle with shortage of dollars. Nikkei Asia (брит.). Процитовано 18 квітня 2023.
  22. TIMELINE-Foreign companies withdrawing from Myanmar after coup. Reuters (англ.). 27 січня 2022. Процитовано 18 квітня 2023.
  23. Myanmar faces blacklisting risk by global financial crime watchdog. Nikkei Asia (брит.). Процитовано 18 квітня 2023.
  24. Myanmar downplays blacklisting by money laundering watchdog. AP NEWS (англ.). 24 жовтня 2022. Процитовано 18 квітня 2023.
  25. Fortifyrights (12 травня 2022). U.N. Security Council: Impose Binding Arms Embargo on Myanmar. Fortify Rights (англ.). Процитовано 26 березня 2023.
  26. Myanmar: Two years after coup, global action needed to halt military's 'nationwide assault on human rights'. Amnesty International (англ.). 30 січня 2023. Процитовано 26 березня 2023.
  27. UN Security Council: Adopt Global Arms Embargo on Myanmar. Human Rights Watch (англ.). 5 травня 2021. Процитовано 26 березня 2023.
  28. Wee, Sui-Lee (26 жовтня 2022). Shunned by the West, Russia and Myanmar Form a Partnership of Unequals. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 26 березня 2023.
  29. Reflections on ASEAN's Special Envoys' Efforts in Myanmar. FULCRUM (амер.). 8 лютого 2023. Процитовано 26 березня 2023.
  30. Anwar slams ASEAN on Myanmar: Non-interference not license for indifference. Radio Free Asia (англ.). 2 березня 2023. Процитовано 26 березня 2023.
  31. Chau, Thompson. Myanmar's democratic struggle at stake in Thailand's election. Al Jazeera (англ.). Процитовано 26 березня 2023.
  32. Canadian Sanctions Related to Myanmar. Government of Canada. 19 жовтня 2015. Процитовано 26 березня 2023.
  33. New Report Shines Light on Flaws in International use of Sanctions in Response to Myanmar Coup. EarthRights International (амер.). Процитовано 26 березня 2023.
  34. Martin, Michael (6 лютого 2023). What the BURMA Act Does and Doesn't Mean for U.S. Policy in Myanmar (англ.).
  35. Tower, Jason (24 лютого 2023). The Limits of Beijing's Support for Myanmar's Military. United States Institute of Peace (англ.). Процитовано 26 березня 2023.
  36. Aung Zaw (25 березня 2023). Commentary | China Once Again on Wrong Side of History in Myanmar. The Irrawaddy (амер.). Процитовано 26 березня 2023.

Див. також

Посилання

  • International Institute for Strategic Studies — Myanmar Conflict Map
  • Special Advisory Council Report — Contestation and Control/Resistance as of 30 June 2022

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gromadyanska vijna v M yanmi birm ၂၀၂၁ ၂၀၂၃ မ န မ န င င ပ ည သ ခ ခတ န လ န စစ takozh vidoma yak Vesnyana revolyuciya Birmi ce gromadyanska vijna yaka rozpochalasya v rezultati trivalih povstan u Birmi yaki rizko zagostrilisya u vidpovid na vijskovij perevorot 2021 roku yake bulo zhorstoko pridusheno sho j sprovokuvalo poyavu novih protestnih ruhiv U pershi misyaci pislya perevorotu opoziciya pochala ob yednuvatisya navkolo en yakij kinuv viklik hunti Do 2022 roku opoziciya kontrolyuvala znachnu hocha j malonaselenu teritoriyu U bagatoh selah i mistah vnaslidok zbrojnogo teroru z boku hunti tisyachi miscevih zhiteliv buli zmusheno pokinuti svoyi domivki Upravlinnya OON z koordinaciyi gumanitarnih pitan povidomilo sho na pochatok veresnya 2022 roku 974 000 lyudej buli vnutrishno peremishenimi osobami z momentu perevorotu U period mizh perevorotom i chervnem 2022 roku ponad 40 000 lyudej vtekli do susidnih krayin bagato z nih z gromad poblizu kordoniv yaki zaznali napadiv sil hunti Gromadyanska vijna v M yanmi Situaciya u M yanmi stanom na 24 kvitnya 2024 Situaciya u M yanmi stanom na 24 kvitnya 2024 Data 5 travnya 2021 doteper Misce Birma Rezultat Trivaye Grupi oporu kontrolyuyut blizko 40 50 teritoriyi Birmi Pripinennya vognyu mizh huntoyu ta Arakanskoyu armiyeyu Vijskovi sili NSO gt 65 000 za vinyatkom ozbroyenih etnichnih organizacij ta sil miscevoyi oboroni 350 000 400 000 Tatmadau KontekstVranci 1 lyutogo 2021 roku Tatmadau uspishno skinula obranij uryad Birmi sformuvavshi vijskovu huntu Kolishnij prezident Vin M yint Aun San Su Chzhi ta kilka inshih chleniv Nacionalnoyi ligi za demokratiyu buli zaareshtovani pid chas rankovih rejdiv a Min Aun Hlaying bula priznachena golovnokomanduvachem sil oboroni ta faktichnim liderom krayini Tochni motivi perevorotu nezrozumili i Tatmadau stverdzhuye sho na en bulo zafiksovano 8 6 miljona viborchih porushen u dni sho pereduvali perevorotu ale ne nadala zhodnih dokaziv Vvazhayetsya sho perevorot mig buti zasobom vidnovlennya davnoyi vladi vijskovih nad krayinoyu yaka zakinchilasya desyat rokiv tomu Krivavi pridushennya antiperevorotnih demonstracij prizveli do stvorennya zbrojnih formuvan dlya borotbi z vijskovoyu huntoyu Ob yednani pid nazvoyu en i pid kerivnictvom en sformovanogo kolishnimi parlamentaryami yaki perebuvali pri vladi do perevorotu SNO j UNYe oficijno ogolosili oboronnu vijnu proti vijskovogo rezhimu u veresni 2021 roku Za ocinkami en stanom na 29 lipnya 2022 roku v rezultati nasilstva sho rushilo za perevorotom u 2021 roci zagalom zaginula priblizno 23 521 lyudina PeredumoviVranci 1 lyutogo 2021 roku Tatmadau uspishno skinula obranij uryad M yanmi unaslidok perevorotu sformuvavshi vijskovu huntu Kolishnij prezident Vin M yin Aun San Su Chzhi ta kilka inshih chleniv Nacionalnoyi ligi za demokratiyu buli zatrimani pid chas rankovih rejdiv a Min Aun Hlajn priznachili golovnokomanduvachem zbrojnih sil i faktichnim pravitelem krayini Tochni motivi perevorotu nezrozumili Naperedodni perevorotu Tatmadau stverdzhuvav sho na zagalnih viyavili 8 6 miljona porushen u golosuvanni ale ne nadav zhodnih dokaziv Perevorot mozhlivo buv sposobom vidnoviti dovgotrivalu vladu vijskovih nad krayinoyu yaka zakinchilasya desyat rokiv tomu Krivavi represiyi proti antiperevorotnih demonstracij prizveli do stvorennya zbrojnih zagoniv dlya borotbi z vijskovoyu huntoyu Ob yednani pid nazvoyu PDF ta nakazami NUG sformovanogo parlamentaryami sho diyali do derzhavnogo perevorotu PDF ta NUG oficijno ogolosili oboronnu vijnu proti vijskovogo rezhimu u veresni 2021 roku Za ocinkami stanom na 29 lipnya 2022 roku unaslidok nasilstva pislya perevorotu 2021 roku bulo vbito zagalom blizko 23 521 osobi Perebig bojovih dijCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2023 Ekonomichnij efektEkonomichni umovi v Birmi rizko pogirshilisya cherez bojovi diyi ta ekonomichnu bezgospodarnist Derzhavnoyi administrativnoyi radi U 2021 roci VVP Birmi skorotivsya na 5 9 U 2021 roci uryad Birmi ogolosiv sho ne zmozhe vikonati svoyi zobov yazannya pered narodom U period z bereznya po cherven 2022 roku majzhe 10 000 lyudej shomisyacya zalishali krayinu oficijnimi kanalami sho posililo vidtik mizkiv i stalo vidobrazhennyam vtechi civilnogo naselennya pislya vijskovih perevorotiv 1962 i 1988 rokiv Miscevij rinok praci zaznav krahu Do veresnya 2022 roku vartist birmanskogo k yatu znecinilasya bilsh nizh na 60 a cini na tovari zrosli na 57 Za ocinkami Svitovogo banku ekonomika Birmi skorotitsya she na 18 u 2022 roci Z kvitnya 2022 roku krayina vidchuvaye deficit valyuti sho gostro poznachilosya na importerah prizvivshi do deficitu osnovnih tovariv takih yak liki ta dobriva Vijskovij rezhim zaprovadiv kontrol nad ekonomikoyu krayini sho prizvelo do zrostannya vartosti k yatu Vijskovij rezhim zaprovadiv valyutnij kontrol sho posililo deficit dolariv SShA sered mizhnarodnih kompanij yaki pracyuyut u krayini Bagato inozemnih i transnacionalnih kompanij zokrema Telenor Chevron British American Tobacco i zalishili birmanskij rinok iz zagostrennyam konfliktu U veresni 2022 roku Grupa z rozrobki finansovih zahodiv borotbi z vidmivannyam groshej FATF na choli z G7 ogolosila pro namir vnesti Birmu do chornogo spisku za nezdatnist priborkati vidmivannya groshej i finansuvannya terorizmu Narazi u chornomu spisku FATF perebuvayut lishe Iran ta Pivnichna Koreya U zhovtni 2022 roku Birma potrapila do chornogo spisku FATF sho zbilshilo volatilnist vartosti birmanskogo k yatu Mizhnarodna reakciyaU chervni 2021 roku Generalna Asambleya Organizaciyi Ob yednanih Nacij uhvalila rezolyuciyu sho ne maye obov yazkovoyi sili i zaklikala krayini chleni zaprovaditi embargo na postachannya zbroyi do M yanmi 200 mizhnarodnih organizacij u tomu chisli Amnesty International i Human Rights Watch prodovzhuvali tisnuti na OON ta yiyi krayini chleni shodo prijnyattya globalnogo embargo na postachannya zbroyi ASEAN zablokuvala M yanmu vid uchasti v regionalnih samitah pislya perevorotu 2021 roku Krayini chleni ASEAN ne zajnyali poslidovnogo skoordinovanogo pidhodu shodo gromadyanskoyi vijni cherez vnutrishnij rozkol Brunej Indoneziya Malajziya Filippini ta Singapur rishuche vistupayut proti vijskovoyi hunti todi yak Tayiland prodovzhuye zalishatisya yiyi klyuchovim soyuznikom Spolucheni Shtati Ameriki Velika Britaniya Kanada ta Yevropejskij Soyuz zaprovadili sankciyi proti osib ta organizacij pov yazanih iz vijskovimi M yanmi u vidpovid na nasilstvo Odnak efektivnist cih sankcij bula pidirvana poganoyu koordinaciyeyu mizh uryadami ta vidsutnistyu znachushih cilej Stanom na lyutij 2023 roku lishe 13 ob yektiv sankcij proti M yanmi buli piddani sankciyam SShA Velikobritaniyi ta YeS Krim togo uryadi Spoluchenogo Korolivstva ta SShA ne naklali sankcij na Myanma Oil and Gas Enterprise MOGE yake ye najbilshim dzherelom inozemnoyi valyuti v krayini 23 grudnya 2022 roku prezident SShA Dzho Bajden pidpisav Zakon pro M yanmu yakij nadaye prezidentu dodatkovi povnovazhennya vnositi zmini v politiku shodo M yanmi U vidpovid na Zakon pro Birmu kitajskij uryad shvidko mobilizuvav zusillya i perejshov do pidtrimki vijskovoyi hunti Naprikinci grudnya specialnij poslannik Kitayu v M yanmi Den Siyun buv napravlenij do Najp yido dlya vzayemodiyi z vijskovoyu huntoyu Pislya vizitu Dena vijskovi M yanmi vidklikali 30 bataljoniv vid Pivnichno shidnogo komanduvannya ta peredislokuvali yih dlya pochatku velikih nastupalnih dij proti prodemokratichnih sil v inshih oblastyah krayini Rosiya nalagodila glibshi zv yazki z vijskovoyu huntoyu pid chas rozvitku gromadyanskoyi vijni Rosiya nadala rezhimu resursi amuniciyu ta diplomatichnu pidtrimku Min Aun Hlajn kilka raziv vidviduvav Rosiyu osobisto zustrichavsya z prezidentom Rosiyi Volodimirom Putinim u veresni 2022 roku Vijskova hunta pidtrimala rosijske vtorgnennya v Ukrayinu PrimitkiMyanmar Violence Escalates With Rise of Self defense Groups Report Says VOA angl Procitovano 17 kvitnya 2023 Myanmar anti coup insurgents destroy police post kill security forces media euronews angl 23 travnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2023 The World Must Respond to Myanmar s Civil War Rather Than Its Coup thediplomat com amer Procitovano 17 kvitnya 2023 Davis Anthony 30 travnya 2022 Is Myanmar s military starting to lose the war Asia Times amer Procitovano 17 kvitnya 2023 Mike 15 veresnya 2022 Mass Exodus Successive Military Regimes in Myanmar Drive Out Millions of People The Irrawaddy amer Procitovano 17 kvitnya 2023 Min Aung Hlaing the heir to Myanmar s military junta France 24 angl 1 lyutogo 2021 Procitovano 18 kvitnya 2023 Flare up in fighting as Myanmar opposition calls for uprising www aljazeera com angl Procitovano 18 kvitnya 2023 10 Conflicts to Worry About in 2022 Myanmar ACLED amer Procitovano 18 kvitnya 2023 UCDP Dataset Download Center ucdp uu se angl Procitovano 18 kvitnya 2023 web archive org 3 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2021 Procitovano 17 listopada 2023 Min Aung Hlaing the heir to Myanmar s military junta France 24 angl 1 lyutogo 2021 Procitovano 17 listopada 2023 Flare up in fighting as Myanmar opposition calls for uprising Al Jazeera angl Procitovano 17 listopada 2023 10 Conflicts to Worry About in 2022 Myanmar ACLED amer Procitovano 17 listopada 2023 UCDP Dataset Download Center ucdp uu se angl Procitovano 17 listopada 2023 Frontier 15 veresnya 2022 An illegitimate junta can t fix Myanmar s broken economy Frontier Myanmar amer Procitovano 18 kvitnya 2023 Myanmar Coup Makers Major Challenge is a Failing Economy FULCRUM amer 20 veresnya 2022 Procitovano 18 kvitnya 2023 van 10 serpnya 2022 Myanmar Economy Asian Development Bank angl Procitovano 18 kvitnya 2023 Frontier 20 veresnya 2022 Exodus from Myanmar as cost of living crisis bites Frontier Myanmar amer Procitovano 18 kvitnya 2023 Reuters 29 veresnya 2021 Myanmar currency drops 60 in weeks as economy tanks since February coup Reuters angl Procitovano 18 kvitnya 2023 Frontier 19 veresnya 2022 We are losing while we are selling junta policies bite businesses Frontier Myanmar amer Procitovano 18 kvitnya 2023 Foreign companies in Myanmar struggle with shortage of dollars Nikkei Asia brit Procitovano 18 kvitnya 2023 TIMELINE Foreign companies withdrawing from Myanmar after coup Reuters angl 27 sichnya 2022 Procitovano 18 kvitnya 2023 Myanmar faces blacklisting risk by global financial crime watchdog Nikkei Asia brit Procitovano 18 kvitnya 2023 Myanmar downplays blacklisting by money laundering watchdog AP NEWS angl 24 zhovtnya 2022 Procitovano 18 kvitnya 2023 Fortifyrights 12 travnya 2022 U N Security Council Impose Binding Arms Embargo on Myanmar Fortify Rights angl Procitovano 26 bereznya 2023 Myanmar Two years after coup global action needed to halt military s nationwide assault on human rights Amnesty International angl 30 sichnya 2023 Procitovano 26 bereznya 2023 UN Security Council Adopt Global Arms Embargo on Myanmar Human Rights Watch angl 5 travnya 2021 Procitovano 26 bereznya 2023 Wee Sui Lee 26 zhovtnya 2022 Shunned by the West Russia and Myanmar Form a Partnership of Unequals The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 26 bereznya 2023 Reflections on ASEAN s Special Envoys Efforts in Myanmar FULCRUM amer 8 lyutogo 2023 Procitovano 26 bereznya 2023 Anwar slams ASEAN on Myanmar Non interference not license for indifference Radio Free Asia angl 2 bereznya 2023 Procitovano 26 bereznya 2023 Chau Thompson Myanmar s democratic struggle at stake in Thailand s election Al Jazeera angl Procitovano 26 bereznya 2023 Canadian Sanctions Related to Myanmar Government of Canada 19 zhovtnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2023 New Report Shines Light on Flaws in International use of Sanctions in Response to Myanmar Coup EarthRights International amer Procitovano 26 bereznya 2023 Martin Michael 6 lyutogo 2023 What the BURMA Act Does and Doesn t Mean for U S Policy in Myanmar angl Tower Jason 24 lyutogo 2023 The Limits of Beijing s Support for Myanmar s Military United States Institute of Peace angl Procitovano 26 bereznya 2023 Aung Zaw 25 bereznya 2023 Commentary China Once Again on Wrong Side of History in Myanmar The Irrawaddy amer Procitovano 26 bereznya 2023 Div takozhGromadyanska vijna v M yanmi 1948 2012 Vijskovij perevorot u M yanmi 2021 Protesti v M yanmi 2021 PosilannyaInternational Institute for Strategic Studies Myanmar Conflict Map Special Advisory Council Report Contestation and Control Resistance as of 30 June 2022

Дата публікації:
Топ