Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліванська криза (1958) — політична криза в 1958, викликана політичною і релігійною напруженістю в країні. Супроводжувалась введенням американських військ, результатом якого стало ослаблення напруженості.
| Ліванська криза (1958) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Американський морський піхотинець сидить в окопах за межами Бейрут, 1958 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Ліванська влада США |
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Каміль Німр Шамун Дуайт Ейзенхауер Роберт Мерфі | Рашид Караме Ібрагім Кулайлат  Камаль Джумблат | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 4 загиблих | 1,300-2,000 загиблих | ||||||||
Передумови
Під час Суецької кризи загострилися ізраїльсько-єгипетські відносини. Це було пов'язано з тим, що прозахідний президент Каміль Шамун (мароніт за віросповіданням) не став розривати дипломатичних відносин з західними державами, які напали на Єгипет, і тим самим розлютив президента Єгипту Гамаля Абделя Насера. Напруженість між двома країнами зросла, коли Ліван почав зближуватися з учасниками Багдадського пакту. Насер вважав, що прозахідний Багдадський пакт представляє загрозу для арабського націоналізму.
Політичний устрій Лівану, згідно з яким президент повинен бути християнином-маронітом, а прем'єр-міністр — мусульманином, і протилежна зовнішньополітична орієнтація цих фігур призвели до наростання не тільки політичної, але і релігійної напруженості. У 1957 мусульманська опозиція утворила Національний фронт, вимагаючи проведення політики «позитивного нейтралітету» і дружби з арабськими країнами. У травні-червні в країні пройшли масові антиурядові демонстрації.
Громадянська війна
У 1958 президент Шамун зробив спробу змінити конституцію, щоб залишитися при владі на новий термін. У відповідь у травні спалахнуло мусульманське повстання, очолене колишніми прем'єр-міністрами Рашидом Караме і Абдаллахом Яфі і головою парламенту Хамаде. Воно швидко переросло в громадянську війну, і через деякий час повстанці заволоділи чвертю території країни. Незабаром президент Шамун звернувся в Раду Безпеки ООН, звинувативши Об'єднану Арабську Республіку в постачанні зброї бунтівникам через територію Сирії. Організація Об'єднаних Націй направила групу інспекторів, яка не знайшла жодних доказів активного втручання з боку ОАР.
Революція 14 липня в Іраку, повалила прозахідний уряд країни, поряд з внутрішньою нестабільністю, змусила президента Шамуна в той же день звернутись за воєнною допомогою до Сполучених Штатів.
Операція «Блакитний кажан»
Президент США Дуайт Ейзенхауер відповів негайною згодою, призначивши операцію «Блакитний кажан» на наступний день — 15 липня. Це було перше застосування доктрини Ейзенхауера, яка проголосила право США на втручання у випадку, якщо якій-небудь з країн загрожує «комуністична загроза». Згідно з планом операції, в день висадки американськими військами були зайняті міжнародний аеропорт Бейрута в декількох кілометрах на південь від міста, бейрутський порт і підступи до міста. В операції взяли участь близько 14000 чоловік, включаючи 8509 військовослужбовців 1-ї повітряно-десантної оперативної групи, 187-го піхотного полку, контингенту з 24-ї повітряно-десантної бригади 24-ї піхотної дивізії, що базувалася у ФРН, а також 5670 солдатів і офіцерів морської піхоти. Підтримку з моря їм надавав флот у складі 70 кораблів і 40000 моряків.
Наслідки
Американські війська змогли швидко взяти ситуацію під свій контроль, після чого Ейзенхауер послав до Лівану дипломата Роберта Д. Мерфі як свого особистого представника. Мерфі переконав президента Шамуна подати у відставку, а також відіграв значну роль у виборі на зміну Шамуну помірного християнина Фуада Шехаба. Один з лідерів бунтівників, Рашид Караме, став прем'єр-міністром.
США вивели свої війська 25 жовтня. Втрати серед американців були дивно невеликими: 3 солдата померли в результаті нещасних випадків, і один був убитий снайпером.
Література
Книги
- Agwani, Mohammed Shafi. The Lebanese Crisis, 1958: A Documentary Study, 1965.
- Alin, Erika G. The United States and the 1958 Lebanon Crisis, American Intervention in the Middle East, 1994.
- Gammal, Pierrick el. Politique intérieure et politique extérieure au Liban de 1958 à 1961 de Camille Chamoun à Fouad Chehab. — Paris: Sorbonne University, 1991.
- Gendzier, Irene L. Notes from the Minefield: United States Intervention in Lebanon and the Middle East 1945–1958, 1997.
- Korbani, Agnes G. U.S. Intervention in Lebanon, 1958–1982: presidential decisionmaking, 1991.
- Murr Nehme, Lina. Le Liban Assassiné. — Aleph Et Taw, 2008.
- Murr Nehme, Lina. Les Otages Libanais Dans les Prisons Syriennes. — Aleph Et Taw, 2008.
- Salam, Nawaf. L'insurrection de 1958 au Liban. — Paris: Sorbonne University, 1979.
- Schulimson, Jack. Marines in Lebanon 1958. — Historical Branch, G-3 Division, Headquarters, U.S. Marine Corps, Washington, Department of the Navy, United States Marine Corps, 1966. — 60 p.
- Yagub, Salim. Containing Arab Nationalism, The Eisenhower Doctrine and the Middle East, 2003.
- The Lebanon Operation. — U.S. Army Center for Military History. — (Contingency Operations). — Historical Manuscript Collection 2-3.7 AC.F Tab D.
Статті
- Gerges, Fawaz A. The Lebanese Crisis of 1958: The Risks of Inflated Self-Importance. // Beirut Review. — 1993. — P. 83-113.
- Lesch, David W. Prelude to the 1958 American Intervention in Lebanon. // Mediterranean Quarterly. — 1996. — Vol. 3 (7). — P. 87-108.
- Little, Douglas. His Finest Hour? Eisenhower, Lebanon, and the 1958 Middle East Crisis. // Diplomatic History. — 1996. — Vol. 1 (20). — P. 27-54.
- Ovendale, Ritchie. Great Britain and the Anglo-American Invasion of Jordan and Lebanon in 1958. // The International History Review. — 1994. — Vol. 2 (16). — P. 284–304.
- Tinguy, Edouard de. The Lebanese crisis of 1958 and the U.S military intervention. // Revue d'Histoire Diplomatique. — Paris: A. Pédone. — 2007. — Vol. 4.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 14 листопада 2014.
Посилання
- Операція «Блакитний кажан» [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Ліван. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Livanska kriza 1958 politichna kriza v 1958 viklikana politichnoyu i religijnoyu napruzhenistyu v krayini Suprovodzhuvalas vvedennyam amerikanskih vijsk rezultatom yakogo stalo oslablennya napruzhenosti Livanska kriza 1958 Amerikanskij morskij pihotinec sidit v okopah za mezhami Bejrut 1958Data15 lipnya 25 zhovtnya 1958MisceLivanPrichinapolitichna i religijna napruzhenist v krayiniRezultatprezident Kamil Shamun podav u vidstavkuStoroniLivanska vlada SShALivanska opoziciya Ruh nezalezhnih naseristiv Livanska komunistichna partiya Progresivna socialistichna partiya LivanuKomanduvachiKamil Nimr Shamun Duajt Ejzenhauer Robert MerfiRashid Karame Ibragim Kulajlat Kamal DzhumblatVtrati4 zagiblih1 300 2 000 zagiblihPeredumoviPid chas Sueckoyi krizi zagostrilisya izrayilsko yegipetski vidnosini Ce bulo pov yazano z tim sho prozahidnij prezident Kamil Shamun maronit za virospovidannyam ne stav rozrivati diplomatichnih vidnosin z zahidnimi derzhavami yaki napali na Yegipet i tim samim rozlyutiv prezidenta Yegiptu Gamalya Abdelya Nasera Napruzhenist mizh dvoma krayinami zrosla koli Livan pochav zblizhuvatisya z uchasnikami Bagdadskogo paktu Naser vvazhav sho prozahidnij Bagdadskij pakt predstavlyaye zagrozu dlya arabskogo nacionalizmu Politichnij ustrij Livanu zgidno z yakim prezident povinen buti hristiyaninom maronitom a prem yer ministr musulmaninom i protilezhna zovnishnopolitichna oriyentaciya cih figur prizveli do narostannya ne tilki politichnoyi ale i religijnoyi napruzhenosti U 1957 musulmanska opoziciya utvorila Nacionalnij front vimagayuchi provedennya politiki pozitivnogo nejtralitetu i druzhbi z arabskimi krayinami U travni chervni v krayini projshli masovi antiuryadovi demonstraciyi Gromadyanska vijnaU 1958 prezident Shamun zrobiv sprobu zminiti konstituciyu shob zalishitisya pri vladi na novij termin U vidpovid u travni spalahnulo musulmanske povstannya ocholene kolishnimi prem yer ministrami Rashidom Karame i Abdallahom Yafi i golovoyu parlamentu Hamade Vono shvidko pereroslo v gromadyansku vijnu i cherez deyakij chas povstanci zavolodili chvertyu teritoriyi krayini Nezabarom prezident Shamun zvernuvsya v Radu Bezpeki OON zvinuvativshi Ob yednanu Arabsku Respubliku v postachanni zbroyi buntivnikam cherez teritoriyu Siriyi Organizaciya Ob yednanih Nacij napravila grupu inspektoriv yaka ne znajshla zhodnih dokaziv aktivnogo vtruchannya z boku OAR Revolyuciya 14 lipnya v Iraku povalila prozahidnij uryad krayini poryad z vnutrishnoyu nestabilnistyu zmusila prezidenta Shamuna v toj zhe den zvernutis za voyennoyu dopomogoyu do Spoluchenih Shtativ Operaciya Blakitnij kazhan Patrul morskoyi pihoti SShA v Bejruti lito 1958 Prezident SShA Duajt Ejzenhauer vidpoviv negajnoyu zgodoyu priznachivshi operaciyu Blakitnij kazhan na nastupnij den 15 lipnya Ce bulo pershe zastosuvannya doktrini Ejzenhauera yaka progolosila pravo SShA na vtruchannya u vipadku yaksho yakij nebud z krayin zagrozhuye komunistichna zagroza Zgidno z planom operaciyi v den visadki amerikanskimi vijskami buli zajnyati mizhnarodnij aeroport Bejruta v dekilkoh kilometrah na pivden vid mista bejrutskij port i pidstupi do mista V operaciyi vzyali uchast blizko 14000 cholovik vklyuchayuchi 8509 vijskovosluzhbovciv 1 yi povitryano desantnoyi operativnoyi grupi 187 go pihotnogo polku kontingentu z 24 yi povitryano desantnoyi brigadi 24 yi pihotnoyi diviziyi sho bazuvalasya u FRN a takozh 5670 soldativ i oficeriv morskoyi pihoti Pidtrimku z morya yim nadavav flot u skladi 70 korabliv i 40000 moryakiv NaslidkiAmerikanski vijska zmogli shvidko vzyati situaciyu pid svij kontrol pislya chogo Ejzenhauer poslav do Livanu diplomata Roberta D Merfi yak svogo osobistogo predstavnika Merfi perekonav prezidenta Shamuna podati u vidstavku a takozh vidigrav znachnu rol u vibori na zminu Shamunu pomirnogo hristiyanina Fuada Shehaba Odin z lideriv buntivnikiv Rashid Karame stav prem yer ministrom SShA viveli svoyi vijska 25 zhovtnya Vtrati sered amerikanciv buli divno nevelikimi 3 soldata pomerli v rezultati neshasnih vipadkiv i odin buv ubitij snajperom LiteraturaKnigi Agwani Mohammed Shafi The Lebanese Crisis 1958 A Documentary Study 1965 Alin Erika G The United States and the 1958 Lebanon Crisis American Intervention in the Middle East 1994 Gammal Pierrick el Politique interieure et politique exterieure au Liban de 1958 a 1961 de Camille Chamoun a Fouad Chehab Paris Sorbonne University 1991 Gendzier Irene L Notes from the Minefield United States Intervention in Lebanon and the Middle East 1945 1958 1997 Korbani Agnes G U S Intervention in Lebanon 1958 1982 presidential decisionmaking 1991 Murr Nehme Lina Le Liban Assassine Aleph Et Taw 2008 Murr Nehme Lina Les Otages Libanais Dans les Prisons Syriennes Aleph Et Taw 2008 Salam Nawaf L insurrection de 1958 au Liban Paris Sorbonne University 1979 Schulimson Jack Marines in Lebanon 1958 Historical Branch G 3 Division Headquarters U S Marine Corps Washington Department of the Navy United States Marine Corps 1966 60 p Yagub Salim Containing Arab Nationalism The Eisenhower Doctrine and the Middle East 2003 The Lebanon Operation U S Army Center for Military History Contingency Operations Historical Manuscript Collection 2 3 7 AC F Tab D Statti Gerges Fawaz A The Lebanese Crisis of 1958 The Risks of Inflated Self Importance Beirut Review 1993 P 83 113 Lesch David W Prelude to the 1958 American Intervention in Lebanon Mediterranean Quarterly 1996 Vol 3 7 P 87 108 Little Douglas His Finest Hour Eisenhower Lebanon and the 1958 Middle East Crisis Diplomatic History 1996 Vol 1 20 P 27 54 Ovendale Ritchie Great Britain and the Anglo American Invasion of Jordan and Lebanon in 1958 The International History Review 1994 Vol 2 16 P 284 304 Tinguy Edouard de The Lebanese crisis of 1958 and the U S military intervention Revue d Histoire Diplomatique Paris A Pedone 2007 Vol 4 Primitki Arhiv originalu za 3 veresnya 2020 Procitovano 14 listopada 2014 PosilannyaOperaciya Blakitnij kazhan 27 listopada 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Livan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi section