Ця стаття містить перелік посилань але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотексто

Віктор Климович Грищук (* 27 січня 1950, , Ізяславський район, Хмельницька область, УРСР, СРСР) — український правознавець, доктор юридичних наук (1993), професор (2001), Заслужений юрист України (2008), член-кореспондент Національної академії правових наук України (з 2012), академік Академії наук вищої освіти України (з 2011), член Вищої ради правосуддя (з 2 травня 2019; повноваження призупинені з 7 травня 2022 року).

Грищук Віктор Климович
Народився	27 січня 1950(1950-01-27) (74 роки) с. , Ізяславський район, Хмельницька область, УРСР, СРСР
Країна	Україна
Alma mater	Львівський національний університет імені Івана Франка
Галузь	Кримінальне право, кримінологія, філософія права
Посада	член Вищої ради правосуддя
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	Доктор юридичних наук
Членство	член-кореспондент Національної академії правових наук України
Відомий завдяки:	правник, викладач університетів
Діти	Грищук Оксана Вікторівна
Нагороди	Заслужений юрист України «За розвиток науки, техніки і освіти» (І та ІІ ступенів), «За міжнародне співробітництво у правоохоронній діяльності», «Грамота Верховної Ради України» «Почесна Грамота Верховного Суду України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грищук.

Біографія

У 1976 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка з відзнакою.

У 1976—1981 рр. працював помічником першого заступника голови, заступником завідувача відділу, завідувачем відділу виконкому Львівської міської Ради народних депутатів.

У 1981—2003 рр. працював на юридичному факультеті Львівського державного (потім — національного) університету імені Івана Франка на посадах старшого викладача кафедри, доцента кафедри, професора кафедри, завідувача кафедри кримінального права та кримінології.

Навчався у аспірантурі (1984—1985 рр.) та докторантурі (1989—1992 рр.) Київського державного (тепер — національного) університету імені Тараса Шевченка.

У 1985 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, а у 1993 р. — на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. У 2001 р. присвоєно звання професора.

З вересня 2003 р. працював у Львівському державному університеті внутрішніх справ, де обіймав посади декана факультету економічної безпеки, завідувача кафедри кримінального права і кримінології; з лютого 2006 р. до березня 2007 р. — проректора з наукової роботи, а з березня 2007 р. по червень 2011 р. — першого проректора з навчальної та методичної роботи, з червня 2011 р. і до лютого 2014 р. — директора Навчально-наукового інституту права, психології та економіки Львівського державного університету внутрішніх справ, з лютого 2015 р. і до травня 2018 року — декана юридичного факультету, з 2-го травня 2019 року і до травня 2019 року — головного наукового співробітника університету.

З 2 травня 2019 року — член Вищої ради правосуддя (ВРП), член Другої Дисциплінарної палати.

Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019.

З 24 січня 2022 року почав виконувати обовʼязки голови Вищої ради правосуддя.

7 травня 2022 року Етична рада ухвалила рішення про невідповідність Грищука критеріям професійної етики та доброчесності. Так його було відсторонено від посади у Вищій раді правосуддя (ВРП), а його повноваження були призупинені до прийняття відповідного рішення зʼіздом представників юридичних ВНЗ та наукових установ, за квотою якого він був обраний до ВРП.

За інформацією НАБУ, фігурує у справі плівок, записаних в кабінеті судді ОАСК Павла Вовка.

Науковий доробок

В. К. Грищук є автором понад 380 наукових та навчально-методичних праць, з яких 11 монографій, 8 підручників (у співавторстві), 30 навчальних посібників (у тому числі 6 одноосібно, з яких два з грифом МОН України та три з грифом МВС України). Серед них:

Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методології. — Львів: Світ, 1992. — 168 с.;
Проблеми кодифікації кримінального законодавства України: Львів: Юрид. ф-т Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка, 1993. –136 с.;
Кримінальна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби / В. К. Грищук, М. М. Сенько. — Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007. — 308 с.;
Угорська національна меншина в Україні: правові засади політичної суб'єктності / В. К. Грищук, М. П. Гетьманчук та Н. П. Шипка. — Львів: ЛьвДУВС. 2008. — 408 с.;
Вибрані наукові праці. — Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. — 824 с.;
Філософсько-правове розуміння відповідальності людини. — Хмельницький: Хмельницький університет управління та права. 2012. — 736 с.;
Умисні вбивства за кримінальним правом України та Республіки Польща / В. К. Грищук, Н. Є. Маковецька. — Хмельницький: Хмельницький університет управління та права. 2012. — 368 с.;
Кримінальна відповідальність юридичних осіб: порівняльно-правове дослідження: монографія / В. К. Грищук, О. Ф. Пасєка. — Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2013. — 248 с.;
Філософсько-правове розуміння відповідальності людини: монографія. — 2-ге вид., переробл. і доповн. Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2013. — 768 с.;
Философско-правовая парадигма ответственности человека. — Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2015. — 640 с.
дванадцять видань «Науково-практичного коментаря кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року» (2001—2015 р.р. — у співавторстві);

Під керівництвом В. К. Грищука захищено 28 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук і 5 — доктора юридичних наук, сформована школа кримінального права у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Професор Грищук В. К. був головою спеціалізованої вченої ради К 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ з правом захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, членом п'ятьох редакційних колегій фахових видань з юридичних наук.

В. К. Грищук є членом Міжнародної поліцейської асоціації (ІРА), членом Президії Ради вищих юридичних навчальних закладів України.

Впродовж 1989—2001 рр. В. К. Грищук був науковим консультантом комітетів Верховної Ради України, де брав участь у розробці та доповненні більше 70 законопроєктів.

З 15 лютого 2007 р. по червень 2011 р. — член експертної Ради ВАК України з юридичних наук.

В. К. Грищук з 2002 року і до 2017 року входив до складу Вченої ради Люблінського католицького університету імені Яна Павла II (Республіка Польща), де як професор цього університету брав участь у розвитку українсько-польського правничого діалогу, спрямованого на інтеграцію зусиль у справі взаєморозуміння між обома державами, доля яких століттями міцно пов'язана.

З 7 серпня 2019 року — член Комісії з питань правової реформи при Президентові України.

За активну діяльність у справі виховання кадрів для органів внутрішніх справ України, розвиток відомчої науки та зміцнення міжнародної співпраці правоохоронців В. К. Грищук нагороджений відзнаками МВС України, зокрема, «За розвиток науки, техніки і освіти» I та II ступенів, «10 років МВС України»; має Почесний знак Міжнародного антикримінального та антитерористичного комітету «За міжнародне співробітництво у правоохоронній діяльності»; численні відзнаки Львівської обласної державної адміністрації.

За значні успіхи в науковій та навчально-методичній роботів професор Грищук В. К. відзначався юридичною громадськістю України. Так, у 2006 році його навчальний посібник «Кримінальне право України. Загальна частина» удостоєний дипломом VI Всеукраїнського конкурсу на найкраще юридичне видання, що проводився спілкою юристів України. У 2007 році Союз юристів України присвоїв йому почесне звання «Видатний юрист України». В цьому ж році він став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Юрист року 2007» у номінації «Юрист-вчений».

«Почесний доктор (Doctor Honouris Causa)» Хмельницького університету управління та права (2016 р.);
«Визначний діяч правничої науки» Євразійська асоціація правничих шкіл та правників (2016 р.).

Монографічні праці професора Грищука В. К. неодноразово відзначалися за наслідками всеукраїнських конкурсів наукових робіт у галузі права. Зокрема, номінаційний комітет Євразійської асоціації правничих шкіл та правників відзначив премією імені Ярослава Мудрого за найкраще науково-правниче видання його монографії:

«Філософсько-правове розуміння відповідальності людини» (2013 р.);
«Умисні вбивства за кримінальним правом України та Республіки Польща»;
«Кримінальна відповідальність юридичних осіб: порівняльно-правове дослідження» (2014 р.);
«Философско-правовая парадигма ответственности человека» (2015 р.).

24 грудня 2011 року Грищука В. К. обрано академіком Академії наук вищої освіти України, а 6 березня 2012 року — членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

Нагороди

Указом Президента України від 14 травня 2008 р. № 442 йому присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».
Грамотою Верховної Ради України (2014 р.)
Почесною Грамотою Верховного Суду України (2014 р.)
Пам'ятною відзнакою Верховного Суду України-годинником (2015 р.)

Родина

Донька — Оксана Грищук (нар. 12 жовтня 1977 р.) — професор кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор.

Примітки

. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
Указ Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 «Питання Комісії з питань правової реформи»
. www.ukrinform.ua (укр.). 11.05.2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
Етична рада провела співбесіди з членами Вищої ради правосуддя. court.gov.ua (укр.). 4 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
Етична рада закінчила оцінювання членів Вищої ради правосуддя на відповідність критерію професійної етики та доброчесності. court.gov.ua (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
(PDF). ec.court.gov.ua (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2022. Процитовано 16 серпня 2022.
. https://www.pravda.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.

Джерела

Провідні вчені Західного регіону України (Економіка та право) [ 5 травня 2009 у Wayback Machine.]
Львівський державний університет внутрішніх справ [ 19 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Професор Грищук Віктор Климович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. — 2010. — № 1. — С. 541—542.
Часопис Академії адвокатури України | Редакційна колегія [ 18 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Грищук Віктор Климович // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 125. — .

[1] . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.

[2] . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.

[3] Указ Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 «Питання Комісії з питань правової реформи»

[:7-4] . www.ukrinform.ua (укр.). 11.05.2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 2 червня 2022.

[:4-5] Етична рада провела співбесіди з членами Вищої ради правосуддя. court.gov.ua (укр.). 4 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.

[:6-6] Етична рада закінчила оцінювання членів Вищої ради правосуддя на відповідність критерію професійної етики та доброчесності. court.gov.ua (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.

[:9-7] (PDF). ec.court.gov.ua (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2022. Процитовано 16 серпня 2022.

[8] . https://www.pravda.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 липня 2021.