Іван Тихонович Гришин (16 грудня 1901, село Внуковичі Рославльського повіту Смоленської губернії, тепер Рославльського району Смоленської області, Російська Федерація — 20 червня 1951, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (10.03.1945). Герой Радянського Союзу (10.04.1945). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Гришин Іван Тихонович | |
---|---|
Народився | 16 грудня 1901 село Внуковичі Рославльського повіту Смоленської губернії, тепер Рославльського району Смоленської області, Російська Федерація |
Помер | 20 червня 1951[1] (49 років) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | політик, офіцер |
Alma mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Знання мов | російська |
Учасник | німецько-радянська війна і Громадянська війна в Росії |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | генерал-полковник |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в селянській родині. Закінчив чотири класи сільської школи. Працював у батьківському сільському господарстві.
У Червоній армії з липня 1920 року. Службу розпочав червоноармійцем 16-го запасного піхотного полку в місті Дорогобужі. Потім був курсантом 18-х Калузьких піхотних курсів та брав участь у боях проти повстанських загонів Антонова на Тамбовщині.
З квітня 1922 року командував взводом у 163-му стрілецькому полку, 1-му прикордонному полку, 12-му окремому прикордонному батальйоні, 18-му прикордонному батальйоні військ ОДПУ. З квітня 1924 року командував кулеметним взводом 81-го стрілецького полку 27-ї Омської стрілецької дивізії Білоруського військового округу.
З 1925 року навчався в 3-й Західній піхотній школі РСЧА, після її розформування в 1926 році переведений в Іваново-Вознесенську піхотну школу імені Фрунзе в місто Орел, яку успішно закінчив в 1928 році. Тоді ж екстерном склав іспити за семирічну школу.
У квітні 1928 — лютому 1933 року — командир взводу, командир роти, начальник штабу батальйону 132-го Донецького стрілецького полку 44-ї Київської Червонопрапорної стрілецької дивізії, з лютого до квітня 1933 року — помічник начальника відділу штабу 44-ї Київської Червонопрапорної стрілецької дивізії імені Щорса Українського військового округу в Житомирі.
З квітня 1933 до 1936 року навчався у Військовій академії РСЧА імені Фрунзе.
З жовтня 1936 до вересня 1937 року служив начальником відділення Центральної школи з підготовки начальників штабів Народного комісаріату оборони СРСР в Москві.
З вересня 1937 року — начальник першої частини штабу 17-ї стрілецької дивізії Московського військового округу, з грудня 1938 до жовтня 1940 року — начальник 2-го відділу в штабі Московського військового округу.
У жовтні 1940 року призначений командиром 137-ї стрілецької дивізії в місті Горькому. З червня 1941 року дивізія брала участь у боях на Західному, Брянському та Південно-Західному фронтах.
З березня 1942 до квітня 1943 року — начальник штабу 50-ї армії Західного фронту. У квітні — червні 1943 року — начальник штабу 11-ї гвардійської армії. У червні 1943 — липні 1945 року — командувач 49-ї армії.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року «за вмілу організацію та проведення успішних бойових операцій з розгрому ворожих угруповань та виявлені мужність і героїзм» генерал-лейтенанту Гришину Івану Тихоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 5510).
У липні 1945 — липні 1946 року — командувач 6-ї гвардійської армії Прибалтійського військового округу.
У липні 1946 — лютому 1950 року — начальник Управління бойової підготовки Сухопутних військ СРСР. У лютому 1950 — 20 червня 1951 року — начальник Головного управління бойової та фізичної підготовки Сухопутних військ СРСР.
Помер 20 червня 1951 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.
Військові звання
- Генерал-майор (3.05.1942)
- Генерал-лейтенант (9.09.1943)
- Генерал-полковник (10.03.1945)
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (10.04.1945)
- два ордени Леніна(2210.04.1945, 6.11.1945)
- п'ять орденів Червоного Прапора (7.11.1941, 30.01.1943, 14.02.1943, 3.11.1944, 15.11.1950)
- два ордени Суворова І ступеня (28.09.1943, 29.05.1945)
- орден Кутузова І ступеня (21.07.1944)
- орден Червоної Зірки (22.02.1941)
- орден Скандербега I ступеня (Албанія)
- хрест Грюнвальда I ступеня (ПНР) (1945)
- медаль «За Одру, Нісу та Балтику» (ПНР) (1945)
- медаль «Перемоги і Свободи» (ПНР) (1945)
- медаль «За оборону Москви»
- медаль «За взяття Кенігсберга»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- ювілейна медаль «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії»
- ювілейна медаль «30 років Радянської Армії та Флоту»
- ювілейна медаль «У пам'ять про 800-річчя Москви»
Примітки
- Гришин Иван Тихонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grishin Ivan Tihonovich Grishin 16 grudnya 1901 19011216 selo Vnukovichi Roslavlskogo povitu Smolenskoyi guberniyi teper Roslavlskogo rajonu Smolenskoyi oblasti Rosijska Federaciya 20 chervnya 1951 misto Moskva Rosijska Federaciya radyanskij vijskovij diyach general polkovnik 10 03 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu 10 04 1945 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Grishin Ivan TihonovichNarodivsya16 grudnya 1901 1901 12 16 selo Vnukovichi Roslavlskogo povitu Smolenskoyi guberniyi teper Roslavlskogo rajonu Smolenskoyi oblasti Rosijska FederaciyaPomer20 chervnya 1951 1951 06 20 1 49 rokiv Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistpolitik oficerAlma materVijskova akademiya imeni M V FrunzeZnannya movrosijskaUchasniknimecko radyanska vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyageneral polkovnikPartiyaVKP b Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini Zakinchiv chotiri klasi silskoyi shkoli Pracyuvav u batkivskomu silskomu gospodarstvi U Chervonij armiyi z lipnya 1920 roku Sluzhbu rozpochav chervonoarmijcem 16 go zapasnogo pihotnogo polku v misti Dorogobuzhi Potim buv kursantom 18 h Kaluzkih pihotnih kursiv ta brav uchast u boyah proti povstanskih zagoniv Antonova na Tambovshini Z kvitnya 1922 roku komanduvav vzvodom u 163 mu strileckomu polku 1 mu prikordonnomu polku 12 mu okremomu prikordonnomu bataljoni 18 mu prikordonnomu bataljoni vijsk ODPU Z kvitnya 1924 roku komanduvav kulemetnim vzvodom 81 go strileckogo polku 27 yi Omskoyi strileckoyi diviziyi Biloruskogo vijskovogo okrugu Z 1925 roku navchavsya v 3 j Zahidnij pihotnij shkoli RSChA pislya yiyi rozformuvannya v 1926 roci perevedenij v Ivanovo Voznesensku pihotnu shkolu imeni Frunze v misto Orel yaku uspishno zakinchiv v 1928 roci Todi zh eksternom sklav ispiti za semirichnu shkolu Chlen VKP b z 1927 roku U kvitni 1928 lyutomu 1933 roku komandir vzvodu komandir roti nachalnik shtabu bataljonu 132 go Doneckogo strileckogo polku 44 yi Kiyivskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi z lyutogo do kvitnya 1933 roku pomichnik nachalnika viddilu shtabu 44 yi Kiyivskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi imeni Shorsa Ukrayinskogo vijskovogo okrugu v Zhitomiri Z kvitnya 1933 do 1936 roku navchavsya u Vijskovij akademiyi RSChA imeni Frunze Z zhovtnya 1936 do veresnya 1937 roku sluzhiv nachalnikom viddilennya Centralnoyi shkoli z pidgotovki nachalnikiv shtabiv Narodnogo komisariatu oboroni SRSR v Moskvi Z veresnya 1937 roku nachalnik pershoyi chastini shtabu 17 yi strileckoyi diviziyi Moskovskogo vijskovogo okrugu z grudnya 1938 do zhovtnya 1940 roku nachalnik 2 go viddilu v shtabi Moskovskogo vijskovogo okrugu U zhovtni 1940 roku priznachenij komandirom 137 yi strileckoyi diviziyi v misti Gorkomu Z chervnya 1941 roku diviziya brala uchast u boyah na Zahidnomu Bryanskomu ta Pivdenno Zahidnomu frontah Z bereznya 1942 do kvitnya 1943 roku nachalnik shtabu 50 yi armiyi Zahidnogo frontu U kvitni chervni 1943 roku nachalnik shtabu 11 yi gvardijskoyi armiyi U chervni 1943 lipni 1945 roku komanduvach 49 yi armiyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 kvitnya 1945 roku za vmilu organizaciyu ta provedennya uspishnih bojovih operacij z rozgromu vorozhih ugrupovan ta viyavleni muzhnist i geroyizm general lejtenantu Grishinu Ivanu Tihonovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka 5510 U lipni 1945 lipni 1946 roku komanduvach 6 yi gvardijskoyi armiyi Pribaltijskogo vijskovogo okrugu U lipni 1946 lyutomu 1950 roku nachalnik Upravlinnya bojovoyi pidgotovki Suhoputnih vijsk SRSR U lyutomu 1950 20 chervnya 1951 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya bojovoyi ta fizichnoyi pidgotovki Suhoputnih vijsk SRSR Pomer 20 chervnya 1951 roku v Moskvi Pohovanij na Novodivochomu cvintari v Moskvi Vijskovi zvannyaGeneral major 3 05 1942 General lejtenant 9 09 1943 General polkovnik 10 03 1945 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 10 04 1945 dva ordeni Lenina 2210 04 1945 6 11 1945 p yat ordeniv Chervonogo Prapora 7 11 1941 30 01 1943 14 02 1943 3 11 1944 15 11 1950 dva ordeni Suvorova I stupenya 28 09 1943 29 05 1945 orden Kutuzova I stupenya 21 07 1944 orden Chervonoyi Zirki 22 02 1941 orden Skanderbega I stupenya Albaniya hrest Gryunvalda I stupenya PNR 1945 medal Za Odru Nisu ta Baltiku PNR 1945 medal Peremogi i Svobodi PNR 1945 medal Za oboronu Moskvi medal Za vzyattya Kenigsberga medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr yuvilejna medal XX rokiv Robitnicho Selyanskoyi Chervonoyi Armiyi yuvilejna medal 30 rokiv Radyanskoyi Armiyi ta Flotu yuvilejna medal U pam yat pro 800 richchya Moskvi PrimitkiGrishin Ivan Tihonovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Dzherela