Ю рій Ві кторович Гринько нар 30 травня 1974 19740530 пом 23 грудня 2014 солдат Збройних сил України учасник російсько у

Ю́рій Ві́кторович Гринько́ (нар. 30 травня 1974(19740530) — пом. 23 грудня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Гринько Юрій Вікторович
Солдат

Загальна інформація
Народження	30 травня 1974(1974-05-30) Білокуракине
Смерть	23 грудня 2014(2014-12-23) (40 років) Донецьк
Псевдо	«Очаків»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гринько.

Життєпис

1991 року закінчив Білокуракинську ЗОШ. Мешкав у Новоайдарі. Офіцер, розвідник-підривник, коригувальник. Служив у 73-му морському центрі спецпризначення в Очакові. На фронт пішов добровольцем, з червня 2014-го — доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас». Учасник боїв за Іловайськ, прикривав відхід групи вогнем із кулемета.

Загинув 23 грудня 2014-го під час виконання бойового завдання в тилу терористів. Група розвідки числом три бійці потрапила в засідку в місцевості між Маріуполем та окупованим росіянами Новоазовськом — поблизу села Павлопіль. На той час завдання з корегування було виконане, група почала відхід, однак натрапила на «донскіх казаков». Тоді загинули В'ячеслав Жила, Юрій Гринько та Ігор Глєбов. У Книзі пам'яті зазначається місцем смерті Донецьк. Російська пропаганда використала документи загиблих вояків, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом та обстрілювала позиції українських військових задля провокації. Також на російському телебаченні демонстрували тіла загиблих біля підбитої й згорілої легкової автівки.

Вважався зниклим безвісти, наприкінці 2016 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 23 грудня 2016 року похований у Новоайдарі з військовими почестями.

Залишились мати, дружина Наталія.

Нагороди та вшанування

Нагороджений «Іловайським Хрестом» (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 23 грудня.

Примітки

. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 23 грудня на YouTube

Посилання

Гринько Юрій Вікторович [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
Гринько Юрій Вікторович [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Герої не вмирають [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.

[2] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 23 грудня на YouTube