Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гриліцький Дмитро Володимирович (4 листопада 1924 — 20 жовтня 2020) — доктор технічних наук, професор. Заслужений працівник вищої школи УРСР. Декан факультету прикладної математики і механіки Львівського національного університету ім. І.Франка (1976 р. — 1987 р.). Завідувач кафедри теорії пружності і пластичності (1967 р. — 1992 р.), завідувач кафедри механіки (1967 р. — 1992 р.).
| Гриліцький Дмитро Володимирович | |
|---|---|
| Народився | 4 листопада 1924 Білогір'я, Кам'янець-Подільська область, СРСР |
| Помер | 20 жовтня 2020 (95 років) |
| Діяльність | викладач університету |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Науковий керівник | Савін Гурій Миколайович |
| Ця стаття не містить . (березень 2015) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2015) |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2015) |
Дитинство та юність
Народився Дмитро Володимирович 4 листопада 1924 року в українській селянській сім'ї села Старики (смт Білогір'я) Білогірського району на Хмельниччині. Від 1932 до 1941 року навчався у Білогірській середній школі. Юнаком під час війни працював на залізничній колії та воював у партизанському загоні, звільнюючи від німецьких загарбників своє рідне село в складі загону імені Михайлова. Був свідком багатьох суспільно-політичних перетворень та процесів — трагічних для нашого народу, таких як: розкуркулювання, колективізація, голодомор, війна.
Після завершення в Україні бойових дій у 1944 р. поступив на Тернопільщині до Кременецького учительського інституту, фізико-математичний факультет якого закінчив у 1946 р. Після цього розпочав навчання на фізико-математичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка. Через п'ять років у 1951 р., отримавши університетський фах механіка, поступив у аспірантуру до тогочасного ректора та завідувача кафедри теорії пружності академіка Гурія Миколайовича Савіна за спеціальністю «теорія пружності». Наполеглива праця і життєвий гарт дозволили вже 17 травня 1954 р. подати до захисту кандидатську дисертацію «Деякі контактні задачі плоскої теорії пружності анізотропних середовищ» та її достроково 24 червня успішно захистити. Опонентами виступили тоді актуальний завідувач кафедри теорії пружності д. ф.-м. н., проф. М. П. Шереметьєв та к.ф.-м.н., доц. О. С. Парасюк — майбутній український академік.
Життєвий та науковий шлях
Ще навчаючись на другому і третьому році аспірантури, Дмитро Володимирович вже працював сумісником на 0,5 ставки асистента кафедри математичного аналізу. Після захисту дисертації з 1 вересня 1954 розпочав працю на посаді доцента кафедри теорії пружності. У вересні наступного року його обрали за конкурсом на посаду доцента утвореної знову кафедри механіки і вже 8 жовтня 1955 ВАК СРСР затвердив у вченому званні доцента кафедри механіки. У той час Дмитро Володимирович Гриліцький був вже досвідченим педагогом, за плечима якого були прочитані загальні курси математичного аналізу, вищої математики, теоретичної механіки, теорії пружності, опору матеріалів, спеціальні курси «контактні задачі», «теорія стійкості пружних систем», «контактна задача пружності і термопружності», «плоска задача теорії пружності». 20 квітня 1962 р. для підготовки докторської дисертації Дмитро Володимирович перейшов на посаду старшого наукового співробітника. За розпорядженням заступника міністра ВССО УРСР з 15 лютого 1964 р. стає старшим науковим співробітником новоутвореної кафедри загальної механіки та гідромеханіки, якою завідував тоді д.т. н.., доц. Н. П. Флейшман.
Після повернення 21 квітня 1964 р. до викладацької праці на кафедрі загальної механіки та гідромеханіки, 10 червня 1964 р. обраний за конкурсом доцентом цієї кафедри. 16 лютого 1965 р. у Києві на раді Інституту механіки АН УРСР Дмитро Володимирович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук «Застосування інтегральних рівнянь до розв'язування деяких контактних задач теорії пружності». 30 листопада 1966 року Вчена рада університету затвердила д.т. н., доц. Д. В. Гриліцького на посаді професора кафедри теорії пружності і пластичності і 6 лютого 1967 року-на посаді її завідувача. 23 грудня цього ж року Дмитро Володимирович одержав вчене звання професора. Повних 25 років завідував Дмитро Володимирович спочатку кафедрою теорії пружності і пластичності, а потім кафедрою механіки, яка втретє відродилася в університеті на місці кафедри теорії пружності і пластичності 13 червня 1970 р. 29 грудня 1976 р. Вчена рада університету обрала професора Д. В. Гриліцького деканом факультету прикладної математики і механіки, який він, залишаючись завідувачем кафедри механіки, очолював до свого звільнення з посади декана за власним бажанням 6 липня 1987 р.
Усі ці роки Дмитро Володимирович навчав студентів та аспірантів, писав наукові праці, виступав на наукових конференціях, рецензував наукові статті і книги, опонував кандидатські і докторські дисертації, керував Вченою Радою з присудження наукових ступенів кандидата і доктора фізико-математичних наук, очолював і засідав у звичайних та спеціалізованих вчених радах, багатьох редакційних колегіях, був відповідальним редактором факультетського видання «Вісника ЛДУ». Видрукувано 213 наукових праць і навчальних посібників, у тому числі дві монографії, чотири монографії-посібники за підсумками дисертацій окремих своїх учнів. Під керівництвом Д. В. Гриліцького захистили кандидатські дисертації 26 аспірантів та здобувачів. Указом ВР УРСР від 5.09.86 Дмитру Володимировичу Гриліцькому присвоєне звання «Заслуженого працівника вищої школи УРСР». У 1987 році результати спільних наукових робіт проф. О. Є. Андрейківа, проф. Д. В. Гриліцького та проф. Г. С. Кіта були відзначені Республіканською премією АН УРСР з механіки ім. О. М. Динника. Нагороджений Грамотою Мінвузу УРСР «За успіхи у підготовці спеціалістів і розвитку науки», значком Мінвузу СРСР «За відмінні успіхи у роботі вищої освіти СРСР», Почесною Грамотою Мінвузу СРСР «За багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність по підготовці висококваліфікованих спеціалістів», занесений у «Книгу Трудової слави Львівського університету». За участь у бойових діях нагороджений орденом Великої вітчизняної війни 2-го ступеня та медалями. 9 березня 1995 проф. Д. В. Гриліцького обрано дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка (комісія механіки). Дмитро Володимирович доктор технічних наук, професор, є відомим спеціалістом у галузі механіки деформівного твердого тіла, зокрема таких важливих її напрямів, як теорія пружності і термопружності, концентрація напружень біля тріщин і тонких неоднорідностей, контактні задачі пружності і термопружності, гідроакустика, трибологія (контактна взаємодія тіл з урахуванням тепловиділення та спрацьовування).
Наукова діяльність
Змістом досліджень кандидатської дисертації «Деякі контактні задачі плоскої теорії пружності анізотропних середовищ», ініційованих академіком Г. М. Савіним, були плоскі задачі контактної взаємодії анізотропних тіл з урахуванням та без урахування дії сил тертя та тиску жорсткого циліндра на поверхню кругового отвору в анізотропному тілі. Усі чотири праці, що склали основу дисертації, були опубліковані у Доповідях Академії наук. Важливим було отримання фундаментальних розв'язків щодо зосереджених сил та моментів для безмежної анізотропної пластинки з еліптичним отвором чи абсолютно жорстким включенням. Ці задачі логічно вивели на розв'язування відповідних змішаних задач та задач з пружним ядром. Отримані результати склали основу докторської дисертації у 1964 р. Ці та багато інших досліджень Д. В. Гриліцького знайшли відображення у другому виданні монографії Г. М. Савіна «Концентрация напряжений около отверстий», що вийшло у 1968 р. Під впливом Д. В. Гриліцького цю тематику потім підхопили Б. І. Попович, І. М. Осів, Р. І. Мокрик.
Цікавився проф. Д. В. Гриліцький також задачами кручення пружних тіл. Ще у 1957 р. дослідив кручення анізотропних валів змінного перерізу. Пізніше розглянув кручення пружного шару, двошарового пружного середовища, стрижня з півпростором. У семидесятих роках потреби практики привернули увагу львівських механіків до вивчення просторових осесиметричних контактних задач теорії пружності і термопружності. Частина отриманих матеріалів знайшла своє відображення у монографії Д. В. Гриліцького та Я. М. Кізими «Осесиметричні контактні задачі теорії пружності і термопружності» (рос. мовою, 1981).
З 1960 р. розпочалося зацікавлення цією тематикою, спричинене виконанням госпдоговірної тематики «Дослідження міцності кінескопів». У цьому напрямі Д.В .Гриліцький співпрацював з М. П. Шереметьєвим, з яким вивчив пружну рівновагу прямокутної в плані пологої шарнірно опертої оболонки. Згин кусково-однорідних пластин вивчався сумісно з Р. М. Луцишиним.
Під впливом досліджень Г. М. Савіна у 1962 р. Д. В. Гриліцький публікує розв'язок основних граничних задач теорії пружності для безмежної ізотропної пластини з тріщиною на межі поділу матеріалів пластинки і кругової шайби. Через 4 роки виходить з друку дуже важлива праця, що стосується пружної рівноваги неоднорідної пластинки з розрізами. Ці результати як фундаментальні теж увійшли до докторської дисертації Д. В. Гриліцького. У 1969 р. разом з Р. М. Луцишиним уперше було поставлено і розв'язано задачу для анізотропної пластини з впаяним круглим ізотропним ядром, коли на лінії спаю є декілька розрізів.
Переважна більшість задач теорії тріщин розв'язується із замовчуваним допущенням, що під час навантажування тіла з тріщиною її береги не контактують. Якщо для прямолінійних тріщин така гіпотеза може і не викликати заперечень, коли обмежуватися лише певними способами навантажування, то вже у випадку викривлених тріщин важко собі уявити таке навантаження, яке б не спричинило контакту її берегів. Тому переважна більшість дослідників досі хоча й вважає тріщину математичним розрізом, однак мовчазно припускає його наближеною моделлю щілини з певною відстанню між берегами. Ця відстань повинна бути достатньою для недопущення механічного контакту між берегами щілини. Безперечно, що бажання уточнити модель тріщини спричинилося до постановки контактної задачі теорії тріщин. У 1968 р. Д. В. Гриліцький та Р. М. Луцишин вперше поставили та розв'язали відповідну плоску задачу повного гладкого контакту для розрізу уздовж дуги кола в ізотропній площині під впливом однорідного поля напружень на нескінченності. Подальші дослідження Р. М. Луцишина стосувалися часткового контакту біля вершин тріщини (1970) та двох тріщин за повного контакту, двох дугових тріщин на одному колі (1970) а також згину балки з коловою тріщиною. Результати цих досліджень були викладені у кандидатській дисертації Р. М. Луцишина і узагальнені у монографії: Д. В. Гриліцький, Р. М. Луцишин «Напруження в пластинках з коловою лінією розмежування граничних умов».
Внаслідок великої складності побудови аналітичних розв'язків задач теорії тріщин для тіл скінченного розміру особливої уваги заслуговує застосування експериментальних методів до визначення коефіцієнтів концентрації та інтенсивності напружень. Під керівництвом Д. В. Гриліцького на кафедрі механіки розвивалися теоретико-експериментальні методи визначення концентрації напружень. Перші кроки у цьому напрямі робили О. І. Думанський та Ю. І. Сорокатий. Застосування методу фотопружності до визначення КІН започаткував Ю. І. Сорокатий у семидесятих роках. Він удосконалив існуючі методики та домігся можливості застосування у дослідах двочленних асимптотик. Вперше у колишньому Радянському Союзі почалися дослідження у застосуванні до визначення КІН методу каустик, отриманих лазерним освітленням. Спочатку досліди виконувалися на моделях з оптично активного матеріалу. Потім настала стадія застосування методу до натурних конструкцій з використанням каустик, породжених відбитим від западини поблизу вістря тріщини лазерним промінням.
За ініціативою Д. В. Гриліцького наприкінці шестидесятих років на кафедрі розпочинаються дослідження тонких неоднорідностей у плоских задачах теорії тріщин. У 1972 р. виходить його перша праця разом з Г. Т. Сулимом, яка започатковує розвиток методу функцій стрибка у таких задачах, де тонке включення можна також розглядати як щілину, заповнену чужорідним матеріалом. Внаслідок цього вперше була отримана можливість отримати із загальних позицій розв'язки задач теорії тріщин і абсолютно жорстких включень як окремі часткові випадки. У 1974 р. Г. Т. Сулимом була захищена кандидатська дисертація у цьому напрямку. У 1979 р. опублікована праця Д. В. Гриліцького, М. С. Драгана і В. К. Опанасовича, що започатковує застосування методу лінійного розвинення потенціалів у задачах для тонких включень.
Загалом дослідження тонкостінних включень стосувалися плоских задач для ізотропних та анізотропних однорідних та кусково-однорідних матеріалів, задач теплопровідності та поздовжнього зсуву, задач термопружності.
Перша половина сімдесятих років позначилася на кафедрі великим зацікавленням тематикою гідроакустики. Для розвитку цього наукового напряму було отримано великий господарський договір, який дозволив залучити до роботи на професійній основі багато науковців, зокрема й недавніх випускників кафедри. Керівником договору був Д. В. Гриліцький. Почав роботу окремий науковий семінар з розглядуваного напряму, який для кафедри був цілком новим. Вже з 1978 р. почали виходити у світ праці з питань розсіяння звукових імпульсів на акустично-м'яких, жорстких та пружних тілах. Досліджувалося також випромінювання звукових хвиль порожнистою та заповненою акустичним середовищем пружною сферою, сферичною оболонкою.
Динамічні задачі теорії пружності є складнішими від аналогічних задач гідроакустики, у яких можна виділяти як усталені, так і суто нестаціонарні процеси. У пружній динаміці Д. В. Гриліцького зацікавила загальнотеоретична проблема виділення з множини формально можливих розв'язків фізично реальних. З цього погляду разом з Р. І. Мокриком та В. П. Бараном (Левицьким) вивчався головно принцип причинності та умови випромінювання.
Контактні задачі з урахуванням тепловиділення та стирання. Під час наукового стажування у МДУ у половині восьмидесятих років Д. В. Гриліцький зацікавився контактними задачами з урахуванням тепловиділення та стирання, які мають велике практичне значення і становлять теоретичний фундамент трибології. Першою роботою в цьому напрямі була задача тертя з тепловиділенням для пружних циліндричних тіл (1985), розв'язана разом з В. П. Бараном та О. О. Євтушенком. Складними виявилися термопружні контактні задачі для двошарових систем з нестаціонарним фрикційним теплоутворенням, досліджені разом із П. П. Краснюком. Нові та важливі результати в цій галузі отримані разом із В. Й. Пауком, Р. Д. Кульчицьким-Жигайло, Р. В. Юринцем, Ю. І. Мандзиком. Частина з отриманих у цьому напрямі результатів відображена у монографії Д. В. Гриліцького «Термопружні контактні задачі в трибології».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grilickij Dmitro Volodimirovich 4 listopada 1924 19241104 20 zhovtnya 2020 doktor tehnichnih nauk profesor Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR Dekan fakultetu prikladnoyi matematiki i mehaniki Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka 1976 r 1987 r Zaviduvach kafedri teoriyi pruzhnosti i plastichnosti 1967 r 1992 r zaviduvach kafedri mehaniki 1967 r 1992 r Grilickij Dmitro VolodimirovichNarodivsya4 listopada 1924 1924 11 04 Bilogir ya Kam yanec Podilska oblast SRSRPomer20 zhovtnya 2020 2020 10 20 95 rokiv Diyalnistvikladach universitetuAlma materLNU im I FrankaZakladLNU im I FrankaNaukovij stupindoktor tehnichnih naukNaukovij kerivnikSavin Gurij Mikolajovich Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2015 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2015 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2015 Ditinstvo ta yunistNarodivsya Dmitro Volodimirovich 4 listopada 1924 roku v ukrayinskij selyanskij sim yi sela Stariki smt Bilogir ya Bilogirskogo rajonu na Hmelnichchini Vid 1932 do 1941 roku navchavsya u Bilogirskij serednij shkoli Yunakom pid chas vijni pracyuvav na zaliznichnij koliyi ta voyuvav u partizanskomu zagoni zvilnyuyuchi vid nimeckih zagarbnikiv svoye ridne selo v skladi zagonu imeni Mihajlova Buv svidkom bagatoh suspilno politichnih peretvoren ta procesiv tragichnih dlya nashogo narodu takih yak rozkurkulyuvannya kolektivizaciya golodomor vijna Pislya zavershennya v Ukrayini bojovih dij u 1944 r postupiv na Ternopilshini do Kremeneckogo uchitelskogo institutu fiziko matematichnij fakultet yakogo zakinchiv u 1946 r Pislya cogo rozpochav navchannya na fiziko matematichnomu fakulteti Lvivskogo derzhavnogo universitetu im I Franka Cherez p yat rokiv u 1951 r otrimavshi universitetskij fah mehanika postupiv u aspiranturu do togochasnogo rektora ta zaviduvacha kafedri teoriyi pruzhnosti akademika Guriya Mikolajovicha Savina za specialnistyu teoriya pruzhnosti Napolegliva pracya i zhittyevij gart dozvolili vzhe 17 travnya 1954 r podati do zahistu kandidatsku disertaciyu Deyaki kontaktni zadachi ploskoyi teoriyi pruzhnosti anizotropnih seredovish ta yiyi dostrokovo 24 chervnya uspishno zahistiti Oponentami vistupili todi aktualnij zaviduvach kafedri teoriyi pruzhnosti d f m n prof M P Sheremetyev ta k f m n doc O S Parasyuk majbutnij ukrayinskij akademik Zhittyevij ta naukovij shlyahShe navchayuchis na drugomu i tretomu roci aspiranturi Dmitro Volodimirovich vzhe pracyuvav sumisnikom na 0 5 stavki asistenta kafedri matematichnogo analizu Pislya zahistu disertaciyi z 1 veresnya 1954 rozpochav pracyu na posadi docenta kafedri teoriyi pruzhnosti U veresni nastupnogo roku jogo obrali za konkursom na posadu docenta utvorenoyi znovu kafedri mehaniki i vzhe 8 zhovtnya 1955 VAK SRSR zatverdiv u vchenomu zvanni docenta kafedri mehaniki U toj chas Dmitro Volodimirovich Grilickij buv vzhe dosvidchenim pedagogom za plechima yakogo buli prochitani zagalni kursi matematichnogo analizu vishoyi matematiki teoretichnoyi mehaniki teoriyi pruzhnosti oporu materialiv specialni kursi kontaktni zadachi teoriya stijkosti pruzhnih sistem kontaktna zadacha pruzhnosti i termopruzhnosti ploska zadacha teoriyi pruzhnosti 20 kvitnya 1962 r dlya pidgotovki doktorskoyi disertaciyi Dmitro Volodimirovich perejshov na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika Za rozporyadzhennyam zastupnika ministra VSSO URSR z 15 lyutogo 1964 r staye starshim naukovim spivrobitnikom novoutvorenoyi kafedri zagalnoyi mehaniki ta gidromehaniki yakoyu zaviduvav todi d t n doc N P Flejshman Pislya povernennya 21 kvitnya 1964 r do vikladackoyi praci na kafedri zagalnoyi mehaniki ta gidromehaniki 10 chervnya 1964 r obranij za konkursom docentom ciyeyi kafedri 16 lyutogo 1965 r u Kiyevi na radi Institutu mehaniki AN URSR Dmitro Volodimirovich zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora tehnichnih nauk Zastosuvannya integralnih rivnyan do rozv yazuvannya deyakih kontaktnih zadach teoriyi pruzhnosti 30 listopada 1966 roku Vchena rada universitetu zatverdila d t n doc D V Grilickogo na posadi profesora kafedri teoriyi pruzhnosti i plastichnosti i 6 lyutogo 1967 roku na posadi yiyi zaviduvacha 23 grudnya cogo zh roku Dmitro Volodimirovich oderzhav vchene zvannya profesora Povnih 25 rokiv zaviduvav Dmitro Volodimirovich spochatku kafedroyu teoriyi pruzhnosti i plastichnosti a potim kafedroyu mehaniki yaka vtretye vidrodilasya v universiteti na misci kafedri teoriyi pruzhnosti i plastichnosti 13 chervnya 1970 r 29 grudnya 1976 r Vchena rada universitetu obrala profesora D V Grilickogo dekanom fakultetu prikladnoyi matematiki i mehaniki yakij vin zalishayuchis zaviduvachem kafedri mehaniki ocholyuvav do svogo zvilnennya z posadi dekana za vlasnim bazhannyam 6 lipnya 1987 r Usi ci roki Dmitro Volodimirovich navchav studentiv ta aspirantiv pisav naukovi praci vistupav na naukovih konferenciyah recenzuvav naukovi statti i knigi oponuvav kandidatski i doktorski disertaciyi keruvav Vchenoyu Radoyu z prisudzhennya naukovih stupeniv kandidata i doktora fiziko matematichnih nauk ocholyuvav i zasidav u zvichajnih ta specializovanih vchenih radah bagatoh redakcijnih kolegiyah buv vidpovidalnim redaktorom fakultetskogo vidannya Visnika LDU Vidrukuvano 213 naukovih prac i navchalnih posibnikiv u tomu chisli dvi monografiyi chotiri monografiyi posibniki za pidsumkami disertacij okremih svoyih uchniv Pid kerivnictvom D V Grilickogo zahistili kandidatski disertaciyi 26 aspirantiv ta zdobuvachiv Ukazom VR URSR vid 5 09 86 Dmitru Volodimirovichu Grilickomu prisvoyene zvannya Zasluzhenogo pracivnika vishoyi shkoli URSR U 1987 roci rezultati spilnih naukovih robit prof O Ye Andrejkiva prof D V Grilickogo ta prof G S Kita buli vidznacheni Respublikanskoyu premiyeyu AN URSR z mehaniki im O M Dinnika Nagorodzhenij Gramotoyu Minvuzu URSR Za uspihi u pidgotovci specialistiv i rozvitku nauki znachkom Minvuzu SRSR Za vidminni uspihi u roboti vishoyi osviti SRSR Pochesnoyu Gramotoyu Minvuzu SRSR Za bagatorichnu plidnu naukovo pedagogichnu diyalnist po pidgotovci visokokvalifikovanih specialistiv zanesenij u Knigu Trudovoyi slavi Lvivskogo universitetu Za uchast u bojovih diyah nagorodzhenij ordenom Velikoyi vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya ta medalyami 9 bereznya 1995 prof D V Grilickogo obrano dijsnim chlenom Naukovogo Tovaristva im Shevchenka komisiya mehaniki Dmitro Volodimirovich doktor tehnichnih nauk profesor ye vidomim specialistom u galuzi mehaniki deformivnogo tverdogo tila zokrema takih vazhlivih yiyi napryamiv yak teoriya pruzhnosti i termopruzhnosti koncentraciya napruzhen bilya trishin i tonkih neodnoridnostej kontaktni zadachi pruzhnosti i termopruzhnosti gidroakustika tribologiya kontaktna vzayemodiya til z urahuvannyam teplovidilennya ta spracovuvannya Naukova diyalnistZmistom doslidzhen kandidatskoyi disertaciyi Deyaki kontaktni zadachi ploskoyi teoriyi pruzhnosti anizotropnih seredovish inicijovanih akademikom G M Savinim buli ploski zadachi kontaktnoyi vzayemodiyi anizotropnih til z urahuvannyam ta bez urahuvannya diyi sil tertya ta tisku zhorstkogo cilindra na poverhnyu krugovogo otvoru v anizotropnomu tili Usi chotiri praci sho sklali osnovu disertaciyi buli opublikovani u Dopovidyah Akademiyi nauk Vazhlivim bulo otrimannya fundamentalnih rozv yazkiv shodo zoseredzhenih sil ta momentiv dlya bezmezhnoyi anizotropnoyi plastinki z eliptichnim otvorom chi absolyutno zhorstkim vklyuchennyam Ci zadachi logichno viveli na rozv yazuvannya vidpovidnih zmishanih zadach ta zadach z pruzhnim yadrom Otrimani rezultati sklali osnovu doktorskoyi disertaciyi u 1964 r Ci ta bagato inshih doslidzhen D V Grilickogo znajshli vidobrazhennya u drugomu vidanni monografiyi G M Savina Koncentraciya napryazhenij okolo otverstij sho vijshlo u 1968 r Pid vplivom D V Grilickogo cyu tematiku potim pidhopili B I Popovich I M Osiv R I Mokrik Cikavivsya prof D V Grilickij takozh zadachami kruchennya pruzhnih til She u 1957 r doslidiv kruchennya anizotropnih valiv zminnogo pererizu Piznishe rozglyanuv kruchennya pruzhnogo sharu dvosharovogo pruzhnogo seredovisha strizhnya z pivprostorom U semidesyatih rokah potrebi praktiki privernuli uvagu lvivskih mehanikiv do vivchennya prostorovih osesimetrichnih kontaktnih zadach teoriyi pruzhnosti i termopruzhnosti Chastina otrimanih materialiv znajshla svoye vidobrazhennya u monografiyi D V Grilickogo ta Ya M Kizimi Osesimetrichni kontaktni zadachi teoriyi pruzhnosti i termopruzhnosti ros movoyu 1981 Z 1960 r rozpochalosya zacikavlennya ciyeyu tematikoyu sprichinene vikonannyam gospdogovirnoyi tematiki Doslidzhennya micnosti kineskopiv U comu napryami D V Grilickij spivpracyuvav z M P Sheremetyevim z yakim vivchiv pruzhnu rivnovagu pryamokutnoyi v plani pologoyi sharnirno opertoyi obolonki Zgin kuskovo odnoridnih plastin vivchavsya sumisno z R M Lucishinim Pid vplivom doslidzhen G M Savina u 1962 r D V Grilickij publikuye rozv yazok osnovnih granichnih zadach teoriyi pruzhnosti dlya bezmezhnoyi izotropnoyi plastini z trishinoyu na mezhi podilu materialiv plastinki i krugovoyi shajbi Cherez 4 roki vihodit z druku duzhe vazhliva pracya sho stosuyetsya pruzhnoyi rivnovagi neodnoridnoyi plastinki z rozrizami Ci rezultati yak fundamentalni tezh uvijshli do doktorskoyi disertaciyi D V Grilickogo U 1969 r razom z R M Lucishinim upershe bulo postavleno i rozv yazano zadachu dlya anizotropnoyi plastini z vpayanim kruglim izotropnim yadrom koli na liniyi spayu ye dekilka rozriziv Perevazhna bilshist zadach teoriyi trishin rozv yazuyetsya iz zamovchuvanim dopushennyam sho pid chas navantazhuvannya tila z trishinoyu yiyi beregi ne kontaktuyut Yaksho dlya pryamolinijnih trishin taka gipoteza mozhe i ne viklikati zaperechen koli obmezhuvatisya lishe pevnimi sposobami navantazhuvannya to vzhe u vipadku vikrivlenih trishin vazhko sobi uyaviti take navantazhennya yake b ne sprichinilo kontaktu yiyi beregiv Tomu perevazhna bilshist doslidnikiv dosi hocha j vvazhaye trishinu matematichnim rozrizom odnak movchazno pripuskaye jogo nablizhenoyu modellyu shilini z pevnoyu vidstannyu mizh beregami Cya vidstan povinna buti dostatnoyu dlya nedopushennya mehanichnogo kontaktu mizh beregami shilini Bezperechno sho bazhannya utochniti model trishini sprichinilosya do postanovki kontaktnoyi zadachi teoriyi trishin U 1968 r D V Grilickij ta R M Lucishin vpershe postavili ta rozv yazali vidpovidnu plosku zadachu povnogo gladkogo kontaktu dlya rozrizu uzdovzh dugi kola v izotropnij ploshini pid vplivom odnoridnogo polya napruzhen na neskinchennosti Podalshi doslidzhennya R M Lucishina stosuvalisya chastkovogo kontaktu bilya vershin trishini 1970 ta dvoh trishin za povnogo kontaktu dvoh dugovih trishin na odnomu koli 1970 a takozh zginu balki z kolovoyu trishinoyu Rezultati cih doslidzhen buli vikladeni u kandidatskij disertaciyi R M Lucishina i uzagalneni u monografiyi D V Grilickij R M Lucishin Napruzhennya v plastinkah z kolovoyu liniyeyu rozmezhuvannya granichnih umov Vnaslidok velikoyi skladnosti pobudovi analitichnih rozv yazkiv zadach teoriyi trishin dlya til skinchennogo rozmiru osoblivoyi uvagi zaslugovuye zastosuvannya eksperimentalnih metodiv do viznachennya koeficiyentiv koncentraciyi ta intensivnosti napruzhen Pid kerivnictvom D V Grilickogo na kafedri mehaniki rozvivalisya teoretiko eksperimentalni metodi viznachennya koncentraciyi napruzhen Pershi kroki u comu napryami robili O I Dumanskij ta Yu I Sorokatij Zastosuvannya metodu fotopruzhnosti do viznachennya KIN zapochatkuvav Yu I Sorokatij u semidesyatih rokah Vin udoskonaliv isnuyuchi metodiki ta domigsya mozhlivosti zastosuvannya u doslidah dvochlennih asimptotik Vpershe u kolishnomu Radyanskomu Soyuzi pochalisya doslidzhennya u zastosuvanni do viznachennya KIN metodu kaustik otrimanih lazernim osvitlennyam Spochatku doslidi vikonuvalisya na modelyah z optichno aktivnogo materialu Potim nastala stadiya zastosuvannya metodu do naturnih konstrukcij z vikoristannyam kaustik porodzhenih vidbitim vid zapadini poblizu vistrya trishini lazernim prominnyam Za iniciativoyu D V Grilickogo naprikinci shestidesyatih rokiv na kafedri rozpochinayutsya doslidzhennya tonkih neodnoridnostej u ploskih zadachah teoriyi trishin U 1972 r vihodit jogo persha pracya razom z G T Sulimom yaka zapochatkovuye rozvitok metodu funkcij stribka u takih zadachah de tonke vklyuchennya mozhna takozh rozglyadati yak shilinu zapovnenu chuzhoridnim materialom Vnaslidok cogo vpershe bula otrimana mozhlivist otrimati iz zagalnih pozicij rozv yazki zadach teoriyi trishin i absolyutno zhorstkih vklyuchen yak okremi chastkovi vipadki U 1974 r G T Sulimom bula zahishena kandidatska disertaciya u comu napryamku U 1979 r opublikovana pracya D V Grilickogo M S Dragana i V K Opanasovicha sho zapochatkovuye zastosuvannya metodu linijnogo rozvinennya potencialiv u zadachah dlya tonkih vklyuchen Zagalom doslidzhennya tonkostinnih vklyuchen stosuvalisya ploskih zadach dlya izotropnih ta anizotropnih odnoridnih ta kuskovo odnoridnih materialiv zadach teploprovidnosti ta pozdovzhnogo zsuvu zadach termopruzhnosti Persha polovina simdesyatih rokiv poznachilasya na kafedri velikim zacikavlennyam tematikoyu gidroakustiki Dlya rozvitku cogo naukovogo napryamu bulo otrimano velikij gospodarskij dogovir yakij dozvoliv zaluchiti do roboti na profesijnij osnovi bagato naukovciv zokrema j nedavnih vipusknikiv kafedri Kerivnikom dogovoru buv D V Grilickij Pochav robotu okremij naukovij seminar z rozglyaduvanogo napryamu yakij dlya kafedri buv cilkom novim Vzhe z 1978 r pochali vihoditi u svit praci z pitan rozsiyannya zvukovih impulsiv na akustichno m yakih zhorstkih ta pruzhnih tilah Doslidzhuvalosya takozh viprominyuvannya zvukovih hvil porozhnistoyu ta zapovnenoyu akustichnim seredovishem pruzhnoyu sferoyu sferichnoyu obolonkoyu Dinamichni zadachi teoriyi pruzhnosti ye skladnishimi vid analogichnih zadach gidroakustiki u yakih mozhna vidilyati yak ustaleni tak i suto nestacionarni procesi U pruzhnij dinamici D V Grilickogo zacikavila zagalnoteoretichna problema vidilennya z mnozhini formalno mozhlivih rozv yazkiv fizichno realnih Z cogo poglyadu razom z R I Mokrikom ta V P Baranom Levickim vivchavsya golovno princip prichinnosti ta umovi viprominyuvannya Kontaktni zadachi z urahuvannyam teplovidilennya ta stirannya Pid chas naukovogo stazhuvannya u MDU u polovini vosmidesyatih rokiv D V Grilickij zacikavivsya kontaktnimi zadachami z urahuvannyam teplovidilennya ta stirannya yaki mayut velike praktichne znachennya i stanovlyat teoretichnij fundament tribologiyi Pershoyu robotoyu v comu napryami bula zadacha tertya z teplovidilennyam dlya pruzhnih cilindrichnih til 1985 rozv yazana razom z V P Baranom ta O O Yevtushenkom Skladnimi viyavilisya termopruzhni kontaktni zadachi dlya dvosharovih sistem z nestacionarnim frikcijnim teploutvorennyam doslidzheni razom iz P P Krasnyukom Novi ta vazhlivi rezultati v cij galuzi otrimani razom iz V J Paukom R D Kulchickim Zhigajlo R V Yurincem Yu I Mandzikom Chastina z otrimanih u comu napryami rezultativ vidobrazhena u monografiyi D V Grilickogo Termopruzhni kontaktni zadachi v tribologiyi