Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григорівщина — село в Україні, у Шишацькій селищній громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 93 особи. До 2015 орган місцевого самоврядування — Шишацька селищна рада.
| село Григорівщина | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Громада | Шишацька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA53060330170092358 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 93 |
| Поштовий індекс | 38006 |
| Телефонний код | +380 5352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°49′41″ пн. ш. 34°03′44″ сх. д. / 49.82806° пн. ш. 34.06222° сх. д.Координати: 49°49′41″ пн. ш. 34°03′44″ сх. д. / 49.82806° пн. ш. 34.06222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 155 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38000, Полтавська обл., Миргородський р-н, селище Шишаки, вул. Соборності, буд. 2 |
| Карта | |
  Григорівщина | |
 Григорівщина | |
| Мапа | |
Географії
Розташування
Село Григорівщина примикає до села Цьови, на відстані 1 км розташовані села Зелене та Чернишівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1720.
Флора та фауна
Рослини. Серед типового різнотрав'я Полтавщини у с. Григорівщина та на його околицях, можна знайти рідкісні Червонокнижні види, зокрема такі, як Шафран сітчастий, Горицвіт весняний, Сон чорніючий, Тюльпан дібровний тощо. Зустрічаються і регіонально рідкісні рослини – Анемона лучна, Конвалія звичайна, Проліска і т.д.
Тварини. Типові види для цього регіону, червонокнижними серед яких є: жук олень, джміль тесляр, переливниця, павичеве око. А ще не так давно на околоцях села можна було зустріти козуль, численних зайців, черепаху болотну, лисиць, диких свиней і навіть лосів.
За свідченнями жителів села у середині ХХ століття мілководдя Григорівської річечки кишіло невеликими рибками, довжиною 8-10см, яку завдяки великій чисельності і малим розмірам григорівці ловили підхваткою. Але уже в кінці ХХ століття зустріти цей вид стало майже не можливо, а потім він і зовсім зник із Григорівського струмка. Що це був за вид на сьогодні встановити важко, але аналізуючи дані очевидців можна припустити, що це був представник родини В'юнові, оскільки риба мала невеликі такзвані вусики. Чому цей вид так швидко зник з екосистеми можна лише здогадуватися – посилився антропогенний тиск – масовий вилов, підвищена чутливість виду до різних хімічних забрудненість води, поява природного ворога тощо.
Історія
Коли виникло село Григорівщина достовірно не відомо, перші згадки про його існування зустрічається починаючи з XVIII століття. Щодо походження назви села існує декілька версій, але жодна з них не є остаточною. Найбільшвідомою і найбільш прийнятною серед григорівців є версія, про те, що село було названо на честь сина дворянина Чарниша - Григорія, який жив неподалік.
Село знаходиться по дві сторони невеликого струмка, Григорівської річки, що бере початок у долині сусіднього села Цьови та протікаючи через усю Григорівщину наповнює три ставки. Найстарішим серед них є ставок, що знаходиться в центрі села. За селом знаходиться ставок, який отримав назву Генералський. Наймолодшим є невеликий, але мальовничий ставок у районі Новоселівки, який був створений у 90-х роках жителем села Григорівщина. Минаючи село струмок протікає прилеглою до Григорівщини долиною і згодом губиться у Чернишівському лісі та впадає у річку Говтва.
Територія сучасного села багата археологічними знахідками, серед яких - кам'яний тупорець древніх культур, знайдений на околиці села під час сільськогосподарських робіт. Череп'яна миска Черняхівської культури, з характерним видавленим малюнком по краях та своєрідним темним кольором. Всі вони містяться в Шишацькому краєзнавчому музеї. На полі за селом розташовані козацькі кургани.
Перші поселення села були на лівому боці струмка, сьогодні дану частину села називають «вигін» або «хутір». Частину села від центру у сторону с.Чернишівка (над Генеральським ставком) називали "П'ятихатки". Поселення на правому боці з'явилися дещо пізніше, приблизно в кінці ХІХ століття, дана частина села відома як «Бочани», «Той-бік». В цей час Григорівщина продовжує розбудовується, і на лівому боці села виникає нова вулиця, яка тягнеться від «хутора» в сторону Шишаків, а ж до сусіднього села Цьови. Новостворену вулицю односельці називають «Новоселівкою». Таким чином, два села наче об'єнались, але при цьому не втратили своєї самостійності, і навіть підпорядковуються різним сільським радам.
Літом 1923 року жителі села створюють колективне господарство ім. Будьоного. Ті хто не приєднався до даного господарства у 1930 році були репресовані. Як самостійна одиниця господарство ім. Будьоного проіснувало не довго, під тиском влади господарство об'єднали з господарством «8 Березня» сусіднього села Чернишівка.
Під час Другої світової війни, а саме 15-17 вересня 1943 р. – Григорівщина майже повністю була спалена, вціліли лише дві хатини під черепицею, в інших дворах тільки поодинокі дерева садів нагадували про колись новозбудовані вулиці.
Після війни Григорівщина розбудовується, так з кінці 50-х років-початку 60-х років село почало освітлюватися за допомогою електоенергії, невдовзі – в кожній хаті з'являється провідне радіо. В центрі села, «на вигоні», збудували новий магазин, у якому можна було придбати як продукти харчування, так і різні побутові речі. На місці старого «клубу-землянки» збудовано новий Будинок культури на 300 місць, який майже кожного вечора запрошував григорівців та гостів з інших сіл, на перегляд кінофільмів; концертів та вистав у святкові дні. Так під керівництвом завклуба самодіяльного художника Кармазина М. П., у стінах цього будинку культури поставлено не одну десятку відомих вистав: «Сватання на гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка, «Ревізор» М. Гоголя, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, «За двома зайцями» М. Старицького тощо.
З протилежної сторони будинку культури був обладнаний дитячий садок. Куди приймали дітей віком від 2-3 місяців – менша група (так звані «ясла») та старша група. У школу діти ходили у сусіднє село Чернишівка.
У господарської частини села була конюшня, гусятник та млин. Конюшня та гусятник знаходилися за селом над Генеральським ставком, конюшня розміщувалася на лівій стороні села, гусятник – на правій. На той час майже у кожному селі був свій млин, не винятком була і Григорівщина, він знаходився на полі за селом зі сторони с. Чернишівка. Користувалися ним не лише григорівці, а й мешканці інших сил, зокрема Чернишівки.
У 70-х роках будинок культури був зруйнований, а з ним і дитячий садок. Така ж доля чекала і магазин, конюшню, гусятник. Місце, де знаходився будинок культури, магазин та конюшня розорали і перетворили на поле. Перестав функціонувати і млин. Незважаючи на це чисельність села була ще досить високою.
Позитивні зміни для Григорівщини приніс 1980 рік, до села провели газове опалення. Дещо пізніше збудували новий великий магазин у центрі Григорівщини.
У 1988-89 р.р. – у селі зробили нову дорогу. Проте, на жаль, у середині 90-х років, як і більшості сіл України, новозбудований магазин було закрито.
На початку ХХІ століття кількість населення в селі зменшилась майже втричі. Але навіть це не вплинуло на колоритність та мальовничість села. Рятівним для села є його розташування неподалік від районного центру – смт. Шишаки, де й навчаються діти, працюють григорівці, там же лікарня, дитсадок, магазини.
Нині вулиці Григорівшини освітлюються ліхтарями, створено дитячий маданчик для юних жителів села, встановлено нову зупинку для очікування транспорту. На новорічні свята у центрі села встановлюють святкову ялинку, біля якої жителі збираються на святкування села.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Шишацької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Шишацького району, село увійшло до складу новоутвореного Миргородського району Полтавської області.
Примітки
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Звіт памяток історії та культури України: Полтавська область Шишацький район/ під.ред. Ю.В.Волошин та ін. - Полтава: "АСМІ", 2017. - 372 с. іл.
- Ми — хліборобського роду: З історії шишацького агроформування. Нариси, спогади, документи / В. І. Магда, В. С. Катаєв. — Гадяч: Вид-во «Гадяч», 2013. — 300 с., іл. — (Серія: «Бібліотечка історії сіл Полтавщини»).
- Періодичні видання Шишаччини та зі слів мешканців с. Григорівщина.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Grigorivshina Grigorivshina selo v Ukrayini u Shishackij selishnij gromadi Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 93 osobi Do 2015 organ miscevogo samovryaduvannya Shishacka selishna rada selo Grigorivshina Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Mirgorodskij rajon Gromada Shishacka selishna gromada Kod KATOTTG UA53060330170092358 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 93 Poshtovij indeks 38006 Telefonnij kod 380 5352 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 49 41 pn sh 34 03 44 sh d 49 82806 pn sh 34 06222 sh d 49 82806 34 06222 Koordinati 49 49 41 pn sh 34 03 44 sh d 49 82806 pn sh 34 06222 sh d 49 82806 34 06222 Serednya visota nad rivnem morya 155 m Misceva vlada Adresa radi 38000 Poltavska obl Mirgorodskij r n selishe Shishaki vul Sobornosti bud 2 Karta Grigorivshina Grigorivshina MapaGeografiyiRoztashuvannya Malovnichij stavok u s Grigorivshina Shishackogo r n Poltavskoyi obl Stavok Voloshina O I Selo Grigorivshina primikaye do sela Covi na vidstani 1 km roztashovani sela Zelene ta Chernishivka Po selu protikaye peresihayuchij strumok z zagatoyu Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1720 Flora ta fauna Roslini Sered tipovogo riznotrav ya Poltavshini u s Grigorivshina ta na jogo okolicyah mozhna znajti ridkisni Chervonoknizhni vidi zokrema taki yak Shafran sitchastij Goricvit vesnyanij Son chorniyuchij Tyulpan dibrovnij tosho Zustrichayutsya i regionalno ridkisni roslini Anemona luchna Konvaliya zvichajna Proliska i t d Tvarini Tipovi vidi dlya cogo regionu chervonoknizhnimi sered yakih ye zhuk olen dzhmil teslyar perelivnicya pavicheve oko A she ne tak davno na okolocyah sela mozhna bulo zustriti kozul chislennih zajciv cherepahu bolotnu lisic dikih svinej i navit losiv Za svidchennyami zhiteliv sela u seredini HH stolittya milkovoddya Grigorivskoyi richechki kishilo nevelikimi ribkami dovzhinoyu 8 10sm yaku zavdyaki velikij chiselnosti i malim rozmiram grigorivci lovili pidhvatkoyu Ale uzhe v kinci HH stolittya zustriti cej vid stalo majzhe ne mozhlivo a potim vin i zovsim znik iz Grigorivskogo strumka Sho ce buv za vid na sogodni vstanoviti vazhko ale analizuyuchi dani ochevidciv mozhna pripustiti sho ce buv predstavnik rodini V yunovi oskilki riba mala neveliki takzvani vusiki Chomu cej vid tak shvidko znik z ekosistemi mozhna lishe zdogaduvatisya posilivsya antropogennij tisk masovij vilov pidvishena chutlivist vidu do riznih himichnih zabrudnenist vodi poyava prirodnogo voroga tosho IstoriyaKoli viniklo selo Grigorivshina dostovirno ne vidomo pershi zgadki pro jogo isnuvannya zustrichayetsya pochinayuchi z XVIII stolittya Shodo pohodzhennya nazvi sela isnuye dekilka versij ale zhodna z nih ne ye ostatochnoyu Najbilshvidomoyu i najbilsh prijnyatnoyu sered grigorivciv ye versiya pro te sho selo bulo nazvano na chest sina dvoryanina Charnisha Grigoriya yakij zhiv nepodalik Selo znahoditsya po dvi storoni nevelikogo strumka Grigorivskoyi richki sho bere pochatok u dolini susidnogo sela Covi ta protikayuchi cherez usyu Grigorivshinu napovnyuye tri stavki Najstarishim sered nih ye stavok sho znahoditsya v centri sela Za selom znahoditsya stavok yakij otrimav nazvu Generalskij Najmolodshim ye nevelikij ale malovnichij stavok u rajoni Novoselivki yakij buv stvorenij u 90 h rokah zhitelem sela Grigorivshina Minayuchi selo strumok protikaye prilegloyu do Grigorivshini dolinoyu i zgodom gubitsya u Chernishivskomu lisi ta vpadaye u richku Govtva Teritoriya suchasnogo sela bagata arheologichnimi znahidkami sered yakih kam yanij tuporec drevnih kultur znajdenij na okolici sela pid chas silskogospodarskih robit Cherep yana miska Chernyahivskoyi kulturi z harakternim vidavlenim malyunkom po krayah ta svoyeridnim temnim kolorom Vsi voni mistyatsya v Shishackomu krayeznavchomu muzeyi Na poli za selom roztashovani kozacki kurgani Pershi poselennya sela buli na livomu boci strumka sogodni danu chastinu sela nazivayut vigin abo hutir Chastinu sela vid centru u storonu s Chernishivka nad Generalskim stavkom nazivali P yatihatki Poselennya na pravomu boci z yavilisya desho piznishe priblizno v kinci HIH stolittya dana chastina sela vidoma yak Bochani Toj bik V cej chas Grigorivshina prodovzhuye rozbudovuyetsya i na livomu boci sela vinikaye nova vulicya yaka tyagnetsya vid hutora v storonu Shishakiv a zh do susidnogo sela Covi Novostvorenu vulicyu odnoselci nazivayut Novoselivkoyu Takim chinom dva sela nache ob yenalis ale pri comu ne vtratili svoyeyi samostijnosti i navit pidporyadkovuyutsya riznim silskim radam Litom 1923 roku zhiteli sela stvoryuyut kolektivne gospodarstvo im Budonogo Ti hto ne priyednavsya do danogo gospodarstva u 1930 roci buli represovani Yak samostijna odinicya gospodarstvo im Budonogo proisnuvalo ne dovgo pid tiskom vladi gospodarstvo ob yednali z gospodarstvom 8 Bereznya susidnogo sela Chernishivka Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a same 15 17 veresnya 1943 r Grigorivshina majzhe povnistyu bula spalena vcilili lishe dvi hatini pid cherepiceyu v inshih dvorah tilki poodinoki dereva sadiv nagaduvali pro kolis novozbudovani vulici Pislya vijni Grigorivshina rozbudovuyetsya tak z kinci 50 h rokiv pochatku 60 h rokiv selo pochalo osvitlyuvatisya za dopomogoyu elektoenergiyi nevdovzi v kozhnij hati z yavlyayetsya providne radio V centri sela na vigoni zbuduvali novij magazin u yakomu mozhna bulo pridbati yak produkti harchuvannya tak i rizni pobutovi rechi Na misci starogo klubu zemlyanki zbudovano novij Budinok kulturi na 300 misc yakij majzhe kozhnogo vechora zaproshuvav grigorivciv ta gostiv z inshih sil na pereglyad kinofilmiv koncertiv ta vistav u svyatkovi dni Tak pid kerivnictvom zavkluba samodiyalnogo hudozhnika Karmazina M P u stinah cogo budinku kulturi postavleno ne odnu desyatku vidomih vistav Svatannya na goncharivci G Kvitki Osnov yanenka Revizor M Gogolya Nazar Stodolya T Shevchenka Martin Borulya I Karpenka Karogo Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Za dvoma zajcyami M Starickogo tosho Z protilezhnoyi storoni budinku kulturi buv obladnanij dityachij sadok Kudi prijmali ditej vikom vid 2 3 misyaciv mensha grupa tak zvani yasla ta starsha grupa U shkolu diti hodili u susidnye selo Chernishivka U gospodarskoyi chastini sela bula konyushnya gusyatnik ta mlin Konyushnya ta gusyatnik znahodilisya za selom nad Generalskim stavkom konyushnya rozmishuvalasya na livij storoni sela gusyatnik na pravij Na toj chas majzhe u kozhnomu seli buv svij mlin ne vinyatkom bula i Grigorivshina vin znahodivsya na poli za selom zi storoni s Chernishivka Koristuvalisya nim ne lishe grigorivci a j meshkanci inshih sil zokrema Chernishivki U 70 h rokah budinok kulturi buv zrujnovanij a z nim i dityachij sadok Taka zh dolya chekala i magazin konyushnyu gusyatnik Misce de znahodivsya budinok kulturi magazin ta konyushnya rozorali i peretvorili na pole Perestav funkcionuvati i mlin Nezvazhayuchi na ce chiselnist sela bula she dosit visokoyu Pozitivni zmini dlya Grigorivshini prinis 1980 rik do sela proveli gazove opalennya Desho piznishe zbuduvali novij velikij magazin u centri Grigorivshini U 1988 89 r r u seli zrobili novu dorogu Prote na zhal u seredini 90 h rokiv yak i bilshosti sil Ukrayini novozbudovanij magazin bulo zakrito Na pochatku HHI stolittya kilkist naselennya v seli zmenshilas majzhe vtrichi Ale navit ce ne vplinulo na koloritnist ta malovnichist sela Ryativnim dlya sela ye jogo roztashuvannya nepodalik vid rajonnogo centru smt Shishaki de j navchayutsya diti pracyuyut grigorivci tam zhe likarnya ditsadok magazini Nini vulici Grigorivshini osvitlyuyutsya lihtaryami stvoreno dityachij madanchik dlya yunih zhiteliv sela vstanovleno novu zupinku dlya ochikuvannya transportu Na novorichni svyata u centri sela vstanovlyuyut svyatkovu yalinku bilya yakoyi zhiteli zbirayutsya na svyatkuvannya sela 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Shishackoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Shishackogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Primitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv DzherelaZvit pamyatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Poltavska oblast Shishackij rajon pid red Yu V Voloshin ta in Poltava ASMI 2017 372 s il Mi hliborobskogo rodu Z istoriyi shishackogo agroformuvannya Narisi spogadi dokumenti V I Magda V S Katayev Gadyach Vid vo Gadyach 2013 300 s il Seriya Bibliotechka istoriyi sil Poltavshini Periodichni vidannya Shishachchini ta zi sliv meshkanciv s Grigorivshina