Григорі́вка — село в Україні, у Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 351 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.
село Григорівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Лубенський район |
Громада | Гребінківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53040010070045972 |
Основні дані | |
Засноване | 17 століття |
Населення | 351 |
Площа | 2,718 км² |
Густота населення | 129,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 37450 |
Телефонний код | +380 5359 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°01′30″ пн. ш. 32°24′00″ сх. д. / 50.02500° пн. ш. 32.40000° сх. д.Координати: 50°01′30″ пн. ш. 32°24′00″ сх. д. / 50.02500° пн. ш. 32.40000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 112 м |
Водойми | Суха Оржиця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37450, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Григорівка |
Карта | |
Григорівка | |
Григорівка | |
Мапа | |
Географія
Село Григорівка знаходиться на лівому березі річки Суха Оржиця, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Писарщина, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Стукалівка.
Історія
Писар Лубенського, полку Степан Васильович Савицький заснував село Писарщину, а його син Григорій Степанович (1732 -1816) заснував село Григорівку.
Григорівка заснована у 17 столітті на ділянці Писарської землі, яка називалася Храневщина і належала Григорію Савицькому. Десь близько 1757 року він одружився з дочкою колишнього сотника Яблунівської сотні Степана Григоровича Стороженка - Ганною Степанівною.
Степан Григорович купив землі спеціально в придане своїй дочці. Ця земля була прилучена до створюваного хутора. Тому деякий час заснований Григорієм Савицьким хутір носив назву «Стороженківський». Так в «Описах Київського намісництва» в 1787 році записаний хутір Стороженківський бунчукового товариша Григорія Савицького, у якому проживало 48 душ.
В сповідальній відомості Овсюківскої церкви (до приходу якої належав цей хутір) за 1793 р. хутір Григорія Савицького продовжує називатися Стороженківським. А в сповідальній відомості тієї ж церкви за 1797 рік цей же хутір, який перейшов у власність сина Григорія Савицького Якова Григоровича (1760 - бл. 1837), став називатися Храневщиною (за назвою землі, на якій він заснований). А на початку 1800-х років його стали називати нинішнім його ім'ям Григорівкою.
Треба зазначити, що Григорій Степанович віддав не весь хутір синові, Якову Григоровичу, частину його він віддав в придане своїй дочці Марії Григорівні (1759 - бл. 1737), яка одружилася з майором Адалімовим П.С. Вона володіла цією маєтністю, а після її смерті тут господарював її чоловік.
Яків Григорович Савицький своїх дітей не мав, тому свою маєтність він відписав своїм племінницям, дочкам його брата Федора Григоровича, Марії Федорівні, яка була одружена з штабс-капітаном Михайлом Степановичем Родзянком і Ганні Федорівні, яка була одружена з титулярним радником Петром Дмитровичем Юскевичем. Юскевич П.Д. в 1858 році купив маєтність Адалімових і з тих пір господарями в Григорівці були Родзянки і Юскевичі. Село продовжувало рости: в 1859 р. тут налічувався 31 двір з населенням 388 душ обох статей.
В результаті реформи 1861 р. селяни поміщиків Юскевичів (113 ревізьких душ) одержали право на викуп землі садибної 14,59 десятин (в т.ч. вигона 4 дес) і польової - 149,5 дес., а селяни поміщиці Родзянко (40 ревізьких душ) одержали право на викуп землі садибної 10,72 дес (в т.ч. вигона 4 дес) і польової 56 десятин.
Після продажу землі селянам (під час реформи 1861 р.) в поміщиків Григорівки в 1865 р. залишилося землі: в Юскевичів - 572 десятини, у Родзянок - 200 дес. От як писав про Юскевичів М. Стороженко в мемуарній книзі «З мого життя»: «Після смерті П.С. Яблоновського на чолі судової апеляційної інстанції у нашому повіті постав Дмитро Петрович Юскевич. Його батько і мати (Петро Дмитрович і Ганна Федорівна - Прим, авт.) мали невеличкий, із 200 десятин маєток у Григорівці на межі із Золотоніським повітом, у них було троє синів - Петро, Дмитро та Василь.
27 березня 1873 р. в селі сталася велика пожежа, внаслідок якої згоріло все село за винятком 6 дворів. Сільська громада змушена була просити у Пирятинського земства допомоги із земських сум («Журнал заседаний Пирятинского земского собрания» за 1873 р.).
Незважаючи на це, темпи росту села не зменшилися. В 1897 р. тут уже налічувався 91 двір з населенням 614 душ. В 1910 р. - 103 дворів з населенням 704 душі. В 1915 році тут було 10 ні фяків. В 1916 р. Юскевичі володіли в Григорівці 495 дес. землі, за Родзянок немає відомостей.
Після смерті Марії Федорівни залишалися її три дочки, із яких дві не виходили заміж і жили в Григорівці. Мабуть, свою землю вони продавали селянам, і до 1917 р. їх маєтність звелася до нуля. Та і вони самі, мабуть, не дожили до того часу (оскільки наймолодша із них Пелагія Михайлівна була 1844 р. народження).
З початком радянської окупації розкуркулено (пограбовано) було заможних селян: Соляник Савка Савелович, Ковда Охрім Єлисеєвич, Бойко Євдоким Пимонович, Бойко Йосип Михайлович, Пипенко Наум Олександрович, Кучерявенко Михайло Ол., Прогрущенко Вакула Нечипорович, Угоденко Сидір Іванович, Пипенко Йосип Парменович, Ярмак Григорій Кузьмович, Корш Костянтин Михайлович, Батрак Іван Кирилович, Гапоненко Никон Михайлович.
У 1928 році Григорівська громада мала парову молотарку, олійницю, парового млина. В 1929 році селяни заснували скотарсько-молочне товариство: існувало бурякове товариство, яке в 1928 році засіяло близько 300 десятин буряків.
У 1927 році сільрада спільно з буряковим товариством придбали двигуна та динамо машину (електрогенератор) і на десятиріччя Жовтня на вулиці села запалено 8 електролампочок та освітлено сільбуд, збудований в 1926 р. власними силами, і паровий млин.
На той час це була велика подія в селі. Прилуцький окружний виконком (села нинішнього Гребініківського району в той час входили до складу Прилуцької округи) дав безкоштовно селу кіноапарат, і селяни мали можливість дивитися кіно.
В рік суцільної колективізації (1930 р). в Григорівці, як і в інших селах, колективізація проходила не такими швидкими темпами, як цього вимагав центр. Президія райвиконкому голові і секретареві Григорівської сільради висловила догану.
Якщо в перші роки радянської влади продовжувався ріст населення - по перепису 1926 р. в Григорівці налічувалося 861 душа населення і до 1930 р. воно продовжувало збільшуватися, - то в результаті колективізації і голодомору 1932- 1933 років, кількість населення пішла на спад.
За переписом населення 1939 р. в Григорівці налічувалося 742 душі. Пізніше війна забрала багато життів. Не повернулися із війни 107 жителів села. В період німецької окупації було вивезено на роботи до Німеччини 44 чоловіки, розстріляно - 2.
За переписом населення 1959 р. в селі налічувалося 630 осіб, і в подальшому відбувається спад кількості населення: в 1972 році - 373 особи, в 1980 р - 332 особи, в 1990 р. - 379 осіб.
Економіка
- ТОВ «Григорівська».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа І-ІІ ст.
Посилання
- Історичні відомості села Григорівка [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Григорівка [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
- (PDF). https://undiasd.archives.gov.ua/doc/metric-books/mbv4.pdf (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Grigorivka Grigori vka selo v Ukrayini u Lubenskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 351 osib Vhodit do skladu Grebinkivskoyi miskoyi gromadi selo Grigorivka Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Lubenskij rajon Gromada Grebinkivska miska gromada Kod KATOTTG UA53040010070045972 Osnovni dani Zasnovane 17 stolittya Naselennya 351 Plosha 2 718 km Gustota naselennya 129 14 osib km Poshtovij indeks 37450 Telefonnij kod 380 5359 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 01 30 pn sh 32 24 00 sh d 50 02500 pn sh 32 40000 sh d 50 02500 32 40000 Koordinati 50 01 30 pn sh 32 24 00 sh d 50 02500 pn sh 32 40000 sh d 50 02500 32 40000 Serednya visota nad rivnem morya 112 m Vodojmi Suha Orzhicya Misceva vlada Adresa radi 37450 Poltavska obl Grebinkivskij r n s Grigorivka Karta Grigorivka Grigorivka MapaGeografiyaSelo Grigorivka znahoditsya na livomu berezi richki Suha Orzhicya vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Pisarshina nizhche za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Stukalivka IstoriyaPisar Lubenskogo polku Stepan Vasilovich Savickij zasnuvav selo Pisarshinu a jogo sin Grigorij Stepanovich 1732 1816 zasnuvav selo Grigorivku Grigorivka zasnovana u 17 stolitti na dilyanci Pisarskoyi zemli yaka nazivalasya Hranevshina i nalezhala Grigoriyu Savickomu Des blizko 1757 roku vin odruzhivsya z dochkoyu kolishnogo sotnika Yablunivskoyi sotni Stepana Grigorovicha Storozhenka Gannoyu Stepanivnoyu Stepan Grigorovich kupiv zemli specialno v pridane svoyij dochci Cya zemlya bula priluchena do stvoryuvanogo hutora Tomu deyakij chas zasnovanij Grigoriyem Savickim hutir nosiv nazvu Storozhenkivskij Tak v Opisah Kiyivskogo namisnictva v 1787 roci zapisanij hutir Storozhenkivskij bunchukovogo tovarisha Grigoriya Savickogo u yakomu prozhivalo 48 dush V spovidalnij vidomosti Ovsyukivskoyi cerkvi do prihodu yakoyi nalezhav cej hutir za 1793 r hutir Grigoriya Savickogo prodovzhuye nazivatisya Storozhenkivskim A v spovidalnij vidomosti tiyeyi zh cerkvi za 1797 rik cej zhe hutir yakij perejshov u vlasnist sina Grigoriya Savickogo Yakova Grigorovicha 1760 bl 1837 stav nazivatisya Hranevshinoyu za nazvoyu zemli na yakij vin zasnovanij A na pochatku 1800 h rokiv jogo stali nazivati ninishnim jogo im yam Grigorivkoyu Treba zaznachiti sho Grigorij Stepanovich viddav ne ves hutir sinovi Yakovu Grigorovichu chastinu jogo vin viddav v pridane svoyij dochci Mariyi Grigorivni 1759 bl 1737 yaka odruzhilasya z majorom Adalimovim P S Vona volodila ciyeyu mayetnistyu a pislya yiyi smerti tut gospodaryuvav yiyi cholovik Yakiv Grigorovich Savickij svoyih ditej ne mav tomu svoyu mayetnist vin vidpisav svoyim pleminnicyam dochkam jogo brata Fedora Grigorovicha Mariyi Fedorivni yaka bula odruzhena z shtabs kapitanom Mihajlom Stepanovichem Rodzyankom i Ganni Fedorivni yaka bula odruzhena z titulyarnim radnikom Petrom Dmitrovichem Yuskevichem Yuskevich P D v 1858 roci kupiv mayetnist Adalimovih i z tih pir gospodaryami v Grigorivci buli Rodzyanki i Yuskevichi Selo prodovzhuvalo rosti v 1859 r tut nalichuvavsya 31 dvir z naselennyam 388 dush oboh statej V rezultati reformi 1861 r selyani pomishikiv Yuskevichiv 113 revizkih dush oderzhali pravo na vikup zemli sadibnoyi 14 59 desyatin v t ch vigona 4 des i polovoyi 149 5 des a selyani pomishici Rodzyanko 40 revizkih dush oderzhali pravo na vikup zemli sadibnoyi 10 72 des v t ch vigona 4 des i polovoyi 56 desyatin Pislya prodazhu zemli selyanam pid chas reformi 1861 r v pomishikiv Grigorivki v 1865 r zalishilosya zemli v Yuskevichiv 572 desyatini u Rodzyanok 200 des Ot yak pisav pro Yuskevichiv M Storozhenko v memuarnij knizi Z mogo zhittya Pislya smerti P S Yablonovskogo na choli sudovoyi apelyacijnoyi instanciyi u nashomu poviti postav Dmitro Petrovich Yuskevich Jogo batko i mati Petro Dmitrovich i Ganna Fedorivna Prim avt mali nevelichkij iz 200 desyatin mayetok u Grigorivci na mezhi iz Zolotoniskim povitom u nih bulo troye siniv Petro Dmitro ta Vasil 27 bereznya 1873 r v seli stalasya velika pozhezha vnaslidok yakoyi zgorilo vse selo za vinyatkom 6 dvoriv Silska gromada zmushena bula prositi u Piryatinskogo zemstva dopomogi iz zemskih sum Zhurnal zasedanij Piryatinskogo zemskogo sobraniya za 1873 r Nezvazhayuchi na ce tempi rostu sela ne zmenshilisya V 1897 r tut uzhe nalichuvavsya 91 dvir z naselennyam 614 dush V 1910 r 103 dvoriv z naselennyam 704 dushi V 1915 roci tut bulo 10 ni fyakiv V 1916 r Yuskevichi volodili v Grigorivci 495 des zemli za Rodzyanok nemaye vidomostej Pislya smerti Mariyi Fedorivni zalishalisya yiyi tri dochki iz yakih dvi ne vihodili zamizh i zhili v Grigorivci Mabut svoyu zemlyu voni prodavali selyanam i do 1917 r yih mayetnist zvelasya do nulya Ta i voni sami mabut ne dozhili do togo chasu oskilki najmolodsha iz nih Pelagiya Mihajlivna bula 1844 r narodzhennya Z pochatkom radyanskoyi okupaciyi rozkurkuleno pograbovano bulo zamozhnih selyan Solyanik Savka Savelovich Kovda Ohrim Yeliseyevich Bojko Yevdokim Pimonovich Bojko Josip Mihajlovich Pipenko Naum Oleksandrovich Kucheryavenko Mihajlo Ol Progrushenko Vakula Nechiporovich Ugodenko Sidir Ivanovich Pipenko Josip Parmenovich Yarmak Grigorij Kuzmovich Korsh Kostyantin Mihajlovich Batrak Ivan Kirilovich Gaponenko Nikon Mihajlovich U 1928 roci Grigorivska gromada mala parovu molotarku olijnicyu parovogo mlina V 1929 roci selyani zasnuvali skotarsko molochne tovaristvo isnuvalo buryakove tovaristvo yake v 1928 roci zasiyalo blizko 300 desyatin buryakiv U 1927 roci silrada spilno z buryakovim tovaristvom pridbali dviguna ta dinamo mashinu elektrogenerator i na desyatirichchya Zhovtnya na vulici sela zapaleno 8 elektrolampochok ta osvitleno silbud zbudovanij v 1926 r vlasnimi silami i parovij mlin Na toj chas ce bula velika podiya v seli Priluckij okruzhnij vikonkom sela ninishnogo Grebinikivskogo rajonu v toj chas vhodili do skladu Priluckoyi okrugi dav bezkoshtovno selu kinoaparat i selyani mali mozhlivist divitisya kino V rik sucilnoyi kolektivizaciyi 1930 r v Grigorivci yak i v inshih selah kolektivizaciya prohodila ne takimi shvidkimi tempami yak cogo vimagav centr Prezidiya rajvikonkomu golovi i sekretarevi Grigorivskoyi silradi vislovila doganu Yaksho v pershi roki radyanskoyi vladi prodovzhuvavsya rist naselennya po perepisu 1926 r v Grigorivci nalichuvalosya 861 dusha naselennya i do 1930 r vono prodovzhuvalo zbilshuvatisya to v rezultati kolektivizaciyi i golodomoru 1932 1933 rokiv kilkist naselennya pishla na spad Za perepisom naselennya 1939 r v Grigorivci nalichuvalosya 742 dushi Piznishe vijna zabrala bagato zhittiv Ne povernulisya iz vijni 107 zhiteliv sela V period nimeckoyi okupaciyi bulo vivezeno na roboti do Nimechchini 44 choloviki rozstrilyano 2 Za perepisom naselennya 1959 r v seli nalichuvalosya 630 osib i v podalshomu vidbuvayetsya spad kilkosti naselennya v 1972 roci 373 osobi v 1980 r 332 osobi v 1990 r 379 osib EkonomikaTOV Grigorivska Ob yekti socialnoyi sferiShkola I II st PosilannyaIstorichni vidomosti sela Grigorivka 5 listopada 2019 u Wayback Machine Pogoda v seli Grigorivka 25 chervnya 2008 u Wayback Machine PDF https undiasd archives gov ua doc metric books mbv4 pdf ukrayinska Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021