Олекса́ндр Володи́мирович Григор'єв (28 травня 1891, село Пертнури, Гірськомарійський район — 25 серпня 1961, Москва) — марійський художник, громадський діяч. Сприяв фомуванню і становленню образотворчого мистецтва у Марійському краї.
Олександр Володимирович Григор'єв | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 28 травня 1891 село Пертнури, Гірськомарійський район | |||
Смерть | 25 серпня 1961 (70 років) | |||
Москва | ||||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Жанр | живописець художник | |||
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества | |||
Діяльність | художник | |||
Роки творчості | 1911[1] — 1961[1] | |||
| ||||
Григор'єв Олександр Володимирович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Із родини сільський вчителів. Закінчив Моренівське сільсько-господарське училище, Казанську вчительську семінарію (1910), Казанське художнє училище (1915), Московське училище живопису, скульптури і зодчества (1918). Статистик всеросійського земського союзу у Москві. Член партії есерів (1909—1918); член РКП(б) з 1918.
З 1918 у Козьмодем'янську: вчитель, завідувач волосним відділом народної освіти. Ініціатор відкриття у 1919 Художньо-історичного музею з картинною галереєю, засновник вільних художніх майстерень. Приєднався до більшовиків, ставши головою повітового комітету у 1920, брав участь у комуністичних нарадах марійських комуністів. І надалі робив кар’єру, ставши делегатом 10-ї конференції РКП(б), 8-го Всеросійської з’їзду рад. Інструктор ЦК РКП(б) (1922), один із організаторів Асоціації художників революційної Росії, у 1922—1927 її голова. Засновник і голова об’єднання «Союзу радянських художників» (1928—1932). Заступник директора Третьяківської галереї, художній редактор Держвидавництва, завідувач відділу Музею революції.
У листопада 1938 арештований, рішенням особливої наради НКВД засуджений до 8 років позбавлення волі; відбував покарання у Карагандинському таборі. Після звільнення до реабілітації у 1954 жив Тарусі Калузької області. Похований на Новодівочому цвинтарі.
«А почалося усе з громадянської війни. Тоді по волзьких містах мандрувала Волзько-камська пересувна виставка, яку організували художники Казані. Вони вирішили показати свою творчість, і майстерність старих художників. Коли картини доїхали до Козьмодем’янську, почалася війна. Супровід виставки побоявся везти її далі. Так у 1918 вона набула нового будинку. Невідомо, що було далі з художніми роботами, які залишилися на збереженні у відділі народної освіти, але восени цього року до Козьмодем’янську приїхав Олександр Володимирович Ґриґорьев. У 1919 його призначили начальником відділу освіти, і, побачивши картини, він вирішив організувати у місті музей. Олександр Ґриґорьєв був одним із перших професійних марійських художників. Навчання у Москві у прославлених майстрів, таких як Микола Фешин, виставки іменитих майстрів, любов до мистецтва — усе це спонукало його на створення музею, який потім він назвав «Малою Третьяковкою», оскільки тут було зібрано багато російських художників початку століття… У 1937 у ніч на 7 листопада он був арештований. Майже дев’ять років таборів і тавро «ворог народу» дуже змінили його життя. Він звільнився у 1946, але отримав заборону жити у Москві, не дивлячись на те, що там була його родина. Ґриґорьєв поїхав до Калузької області, до Таруси, де десять років прожив у забутті і бідності… У 1956 Ґриґорьєва реабілітували, і він знову стає популярним… Сам він не забуває про свою «Малу Третьяковку», фонд якої знову поповнюється за його допомоги. Так тривало до 1961 року, останнього у житті художника… Потім музей звісно не залишився без підтримки. І офіційні органи, і художники передавали до музею свої роботи. Але ця родзинка, зібрання живопису — заслуга Олександра Ґриґорьєва. Це живописні справжні полотна І. Айвазовського, Р. Судковского, Т. Неффа, Л. Камєнєва, К. Маковського, П. Кончаловського, О. Корзухіна, І. Машкова та інших. Тут представлена найкраща експозиція М.Фешина».
Звання
- Дійсний радник Державної Академії художніх наук .
- Заслужений діяч мистецтв Марійської республіки (1961).
Роботи у зібраннях
Його роботи у Третьяковській галереї, Російському музеї, музеях міст Італії, Франції, Великої Британії та інших країнах.
Виставки
Персональна виставка у (1934).
Пам’ять
Його ім’ям названий Козьмодем’янський художній музей у Козьмодем’янську и Государственная премия Республики Марий Эл в области изобразительного искусства.
Примітки
- RKDartists
- Курымашлык омо дене малат, кийыме верышт пушкыдо // Марий Эл.- 30 май 2003(лугомар.)
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 12 березня 2019.
- Мочаев, 2007, с. 97.
- Энциклопедия Республики Марий Эл, 2009, с. 321.
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 12 березня 2019.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grigor yev Oleksa ndr Volodi mirovich Grigor yev 28 travnya 1891 selo Pertnuri Girskomarijskij rajon 25 serpnya 1961 Moskva marijskij hudozhnik gromadskij diyach Spriyav fomuvannyu i stanovlennyu obrazotvorchogo mistectva u Marijskomu krayi Oleksandr Volodimirovich Grigor yevNarodzhennya28 travnya 1891 1891 05 28 selo Pertnuri Girskomarijskij rajonSmert25 serpnya 1961 1961 08 25 70 rokiv MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanrzhivopisec hudozhnikNavchannyaMoskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestvaDiyalnisthudozhnikRoki tvorchosti1911 1 1961 1 Grigor yev Oleksandr Volodimirovich u VikishovishiZhittyepisIz rodini silskij vchiteliv Zakinchiv Morenivske silsko gospodarske uchilishe Kazansku vchitelsku seminariyu 1910 Kazanske hudozhnye uchilishe 1915 Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi i zodchestva 1918 Statistik vserosijskogo zemskogo soyuzu u Moskvi Chlen partiyi eseriv 1909 1918 chlen RKP b z 1918 Z 1918 u Kozmodem yansku vchitel zaviduvach volosnim viddilom narodnoyi osviti Iniciator vidkrittya u 1919 Hudozhno istorichnogo muzeyu z kartinnoyu galereyeyu zasnovnik vilnih hudozhnih majsteren Priyednavsya do bilshovikiv stavshi golovoyu povitovogo komitetu u 1920 brav uchast u komunistichnih naradah marijskih komunistiv I nadali robiv kar yeru stavshi delegatom 10 yi konferenciyi RKP b 8 go Vserosijskoyi z yizdu rad Instruktor CK RKP b 1922 odin iz organizatoriv Asociaciyi hudozhnikiv revolyucijnoyi Rosiyi u 1922 1927 yiyi golova Zasnovnik i golova ob yednannya Soyuzu radyanskih hudozhnikiv 1928 1932 Zastupnik direktora Tretyakivskoyi galereyi hudozhnij redaktor Derzhvidavnictva zaviduvach viddilu Muzeyu revolyuciyi U listopada 1938 areshtovanij rishennyam osoblivoyi naradi NKVD zasudzhenij do 8 rokiv pozbavlennya voli vidbuvav pokarannya u Karagandinskomu tabori Pislya zvilnennya do reabilitaciyi u 1954 zhiv Tarusi Kaluzkoyi oblasti Pohovanij na Novodivochomu cvintari A pochalosya use z gromadyanskoyi vijni Todi po volzkih mistah mandruvala Volzko kamska peresuvna vistavka yaku organizuvali hudozhniki Kazani Voni virishili pokazati svoyu tvorchist i majsternist starih hudozhnikiv Koli kartini doyihali do Kozmodem yansku pochalasya vijna Suprovid vistavki poboyavsya vezti yiyi dali Tak u 1918 vona nabula novogo budinku Nevidomo sho bulo dali z hudozhnimi robotami yaki zalishilisya na zberezhenni u viddili narodnoyi osviti ale voseni cogo roku do Kozmodem yansku priyihav Oleksandr Volodimirovich Grigorev U 1919 jogo priznachili nachalnikom viddilu osviti i pobachivshi kartini vin virishiv organizuvati u misti muzej Oleksandr Grigoryev buv odnim iz pershih profesijnih marijskih hudozhnikiv Navchannya u Moskvi u proslavlenih majstriv takih yak Mikola Feshin vistavki imenitih majstriv lyubov do mistectva use ce sponukalo jogo na stvorennya muzeyu yakij potim vin nazvav Maloyu Tretyakovkoyu oskilki tut bulo zibrano bagato rosijskih hudozhnikiv pochatku stolittya U 1937 u nich na 7 listopada on buv areshtovanij Majzhe dev yat rokiv taboriv i tavro vorog narodu duzhe zminili jogo zhittya Vin zvilnivsya u 1946 ale otrimav zaboronu zhiti u Moskvi ne divlyachis na te sho tam bula jogo rodina Grigoryev poyihav do Kaluzkoyi oblasti do Tarusi de desyat rokiv prozhiv u zabutti i bidnosti U 1956 Grigoryeva reabilituvali i vin znovu staye populyarnim Sam vin ne zabuvaye pro svoyu Malu Tretyakovku fond yakoyi znovu popovnyuyetsya za jogo dopomogi Tak trivalo do 1961 roku ostannogo u zhitti hudozhnika Potim muzej zvisno ne zalishivsya bez pidtrimki I oficijni organi i hudozhniki peredavali do muzeyu svoyi roboti Ale cya rodzinka zibrannya zhivopisu zasluga Oleksandra Grigoryeva Ce zhivopisni spravzhni polotna I Ajvazovskogo R Sudkovskogo T Neffa L Kamyenyeva K Makovskogo P Konchalovskogo O Korzuhina I Mashkova ta inshih Tut predstavlena najkrasha ekspoziciya M Feshina ZvannyaDijsnij radnik Derzhavnoyi Akademiyi hudozhnih nauk Zasluzhenij diyach mistectv Marijskoyi respubliki 1961 Roboti u zibrannyahJogo roboti u Tretyakovskij galereyi Rosijskomu muzeyi muzeyah mist Italiyi Franciyi Velikoyi Britaniyi ta inshih krayinah VistavkiPersonalna vistavka u 1934 Pam yatMogila Grigoryeva na Novodivochomu cvintari Moskvi Jogo im yam nazvanij Kozmodem yanskij hudozhnij muzej u Kozmodem yansku i Gosudarstvennaya premiya Respubliki Marij El v oblasti izobrazitelnogo iskusstva PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Kurymashlyk omo dene malat kijyme verysht pushkydo Marij El 30 maj 2003 lugomar Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 12 bereznya 2019 Mochaev 2007 s 97 Enciklopediya Respubliki Marij El 2009 s 321 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2013 Procitovano 12 bereznya 2019 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij