Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григор єв Володимир Павлович Григор єв 14 листопада 1952 Кінгісеп Росі

Григор'єв Володимир Павлович

Григор'єв Володимир Павлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григор'єв.

Володимир Павлович Григор'єв (* 14 листопада 1952, Кінгісеп, Росія — † 18 жовтня 2010, Кінгісеп, Росія) — український археолог-скіфолог, один з творців черкаської археологічної школи.

Володимир Павлович Григор'єв
image
В. П. Григор'єв наприкінці 1970-х рр.
В. П. Григор'єв наприкінці 1970-х рр.
Народився14 листопада 1952(1952-11-14)
Кінгісеп
Помер18 жовтня 2010(2010-10-18) (57 років)
Кінгісеп
Країнаimage СРСР
image Росія
Діяльністьархеолог
Alma materЛенінградський педагогічний інститут
ЗакладЧеркаський обласний краєзнавчий музей

Біографія

Володимир Павлович народився 14 листопада 1952 року у родині фронтовика у старовинному м. Кінгісеп — давньоруському місті Ям. Рідний дід Володимира по-батькові належав до літописного народу водь, був одним з останніх носіїв водьської мови. Так що саме середовище, у якому він жив і формувався, підштовхнуло його до вивчення історії.

Після закінчення школи (1970) та служби в армії Володимир став студентом історичного факультету Ленінградського педінституту ім. Герцена (1973—1978), серед його учителів від археології були такі відомі представники петербурзької археологічної школи як професори Г. С. Лєбєдєв та В. О. Кольчатов. Під час навчання проходив практику лаборантом у Північно-Західній археологічній експедиції Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР, брав участь у дослідженні давньоруських курганів поблизу сіл Рождествено і Плещевиці Ленінградської області. Ще в інституті він познайомився і одружився (1979) зі студенткою — черкащанкою, за нею і переїхав жити в Україну до м. Черкас. Разом вони виховали чотирьох дітей. У 1979—1987 рр. працював у Черкаському обласному краєзнавчому музеї на посаді старшого наукового співробітника відділу охорони пам'яток, потім завідувача сектору археології.

Розкопки та експедиції

Саме за В. П. Григорьєва розпочались перші самостійні розкопки черкаських археологів: у 1980—1983 рр. — 6 курганів, з яких найцікавішими були курган епохи бронзи «Козацька могила» (1980) у м. Городищі, скіфські кургани біля ст. Гладківщина у Канівському районі (1982) — великий курган з унікальними зооморфними бронзовими навершями та ще один, в якому було досліджене унікальне непотривожене поховання скіфського воїна у повному бойовому обладунку (нині в експозиції Черкаський обласний краєзнавчий музей). Два роки разом з відомим київським реставратором О. І. Мінжуліним він займався тонкою справою реставрації артефактів з поховання, щоб вони нарешті стали доступними широкому загалові. Завдяки дослідженню цього поховання вперше вдалося повністю зрозуміти і реконструювати скіфський бойових доспіх.

Справжнім проривом у розвитку місцевої черкаської археології було створення В. П. Григорьєвим разом з М. П. Сиволапом у липні 1987 р. при краєзнавчому музеї новобудовної госпрозрахункової Черкаської Лісостепової археологічної експедиції (ЧЛАЕ) — першої місцевої організації, що розгорнула великий об'єм археологічних досліджень. Її співробітниками за час існування (1987—1997) було виявлено і поставлено на державний облік понад 2 тис. пам'яток (кургани, могильники, поселення, вали, печери та ін.), розкопано 107 курганів (з них 51 власне В. П. Григорьєвим), проведено масові розвідки на пам'ятках, розмитих водами Кременчуцького водосховища, досліджувались інші старожитності. Сюди ж варто додати участь у численних наукових конференціях, публікацію десятків наукових статей. Експедиція спеціалізувалася на рятувальних розкопках курганів, що мали бути знесені у процесі меліорації. Одним з найцікавіших об'єктів цього часу була антропоморфна скіфська стела з кургану «Роблена Могила» (1988) біля с. Придніпровське Чорнобаївського району. У 1989—1994 рр. ЧЛАЕ підпорядкувалась Інституту археології НАН України.

У цій експедиції було виховано чимало фахівців, колишні лаборанти ЧЛАЕ — археолог Д. П. Куштан (Черкаси) є кандидатом історичних наук, археолог І. В. Палагута (Санкт-Петербург) та історик В. В. Ластовський (Київ) — докторами історичних наук. Через ЧЛАЕ пройшли більшість нині діючих чи колишніх черкаських археологів, методика роботи яких була сформована під впливом їх першого начальника. Таким чином було закладено основи черкаської школи археології, котра, на жаль, нині в занепаді.

Наприкінці 1991 року переходить на роботу до відділу охорони пам'яток краєзнавчого музею, а наприкінці 1993 р. — до новоствореної Археологічної інспекції управління культури Черкаської облдержадміністрації на посаду начальника однієї з експедицій інспекції. Тут він продовжує розкопки курганів епохи бронзи і скіфського часу — біля с. Дирдине і станції Цвіткове Городищенського району, с. Жовнине і смт. Чорнобай Чорнобаївського району; у 1996—1997 рр. — розкопки курганів скіфського часу біля с. Вишнопіль Тальнівського району.

На початку 1997 р. у результаті масового безпідставного звільнення фахівців з Археологічної інспекції, В. П. Григорьєв став безробітнім. Хоча, завдяки високому фаховому рівню і професіоналізму, дослідника неодноразово запрошували до скіфологічних експедицій, але постійної роботи вже не було. Зокрема, у 1995—1997 рр. В. П. Григорьєв працював у міжнародній Українсько-польській експедиції Інституту Археології НАН України та Ягелонського університету (м. Краків), яка досліджувала скіфські кургани Звенигородщини, у тому числі відому пам'ятку скіфської степової еліти — Великий Рижанівський курган. У Кракові брав участь у створенні унікальної виставки знахідок з цього кургану. У 2000—2002 рр. В. П. Григорьєв у складі цієї ж експедиції брав участь у проекті «Мельники — Холодний Яр» по дослідженню оборонних споруд Мотронинського городища (Чигиринщина) та розкопок його курганного могильника.

Основним напрямком наукових досліджень В. П. Григорьєва були пам'ятки археології скіфського часу Лівобережного Подніпров'я. Його доробок широко представлений в експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею. Його наукова спадщина включає понад 20 публікацій з археології у спеціальних наукових виданнях. Володимир Павлович працював над темою кандидатської дисертації: «Етнокультурна історія населення Лівоборежного Придніпровського терасового Лісостепу у скіфську епоху», але, на жаль, після 1997 р. цим планам не судилося здійснитися.

Смерть

Останні кілька років В. П. Григорьєв проживав у селищі Усть-Луга Кінгісепського району Ленінградської області. 18 жовтня 2010 року загинув внаслідок нещасного випадку в м. Кінгісеп Ленінградської області (Росія) на 58 році життя. Похований в Усть-Лузі Кінгісепського району Ленінградської області поряд з могилами батьків.

Праці

  • Григорьев В. П. Курган бронзової доби в м. Городище Черкаської області // Археологія. — 1986. — № 56. — С.47-58.
  • (рос.)Григорьев В. П. Новые раннескифские погребения Левобережной Приднепровской терассовой Лесостепи // Киммерийцы и скифы. — Кировоград, 1987. — С.53-55.
  • (рос.)Григорьев В. П., Сиволап М. П. Работы Черкасской Лесостепной археологической экспедиции // Археология и краеведение — вузу и школе: Тез. докл. — Грозный, 1989. — С.65-67.
  • (рос.)Григорьев В. П. Раннескифский курган «Роблена могила» в Лесостепном Приднепровском Левобережье // Проблеми історії та археології давнього населення УРСР. — Київ, Наукова думка.1989. — С.56-57.
  • (рос.)Григорьев В. П. К этнокультурной истории Левобережной Приднепровской терассовой Лесостепи в скифскую эпоху // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. — Запорожье, 1989. — С.34-36.
  • (рос.)Григорьев В. П. Погребение скифского воина-дружинника у с. Гладковщина в Лесостепном Приднепровском Левобережье // Проблемы археологии скифо-сибирского мира (социальная структура и общественные отношения). Кемерово. — 1989. — С.96-100.
  • (рос.)Григорьев В. П. О времени появления скифов в Левобережной Приднепровской терассовой Лесостепи // Охрана и исследование памятников археологии Полтавщины. — Полтава, 1989. — С.44-47.
  • (рос.)Григорьев В. П. Новый памятник скифского монументального искусства в Лесостепном Приднепровском Левобережье // Охорона і дослідження пам'яток археології Полтавщини. — Полтава, 1990. — С.126-128.
  • (рос.)Григорьев В. П. Захоронение тяжеловооруженного скифского воина у с. Гладковщина // Древности скифов. — Киев, 1994. — С.63-79.
  • Григор'єв В. П. Про етнічну приналежність поховання в курганах рубежу VII—VI ст. до н. е. біля с. Гладківщина і Придніпровське // Археологічні дослідження на Черкащині. Черкаси. 1995. — С.58-67.
  • Chochorowski J., Skory S.A., Grigor'ew V., Rydzewski J. Centralny pochówek Wielkiego Kurhanu Ryżanowskiego // Materiały і sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego. — Tom XIII. — Rzeszów, 1997. — C.77-91.
  • Chochorowski J., Skory S.A., Grigor'ew V. Badania wykopaliskowe Wielkiego Kurhanu Ryżanowskiego w Ryżanówce na Ukrainie // Materiały і sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego. — Tom XVII. — Rzeszów, 1996. — C.239-261.
  • Chochorowski J., Skoryj S., Grigor'ev V., Rydzewski J. Trzeci sezon badań wykopaliskowych w Ryżanówce, raj. Zvenigorodka, obl. Čerkassy (Ukraina) // Materiały i sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego. — Rzeszów-Krosno-Tarnów, 1998. — Tom XIX. — S.81-97.
  • (рос.)Скорый С. А., Хохоровски Я., Григорьев В. П., Рыдзевски Я. Раскопки Большого Рыжановского кургана и его окружения // «Музейні читання». — Київ, 1998. — С.80-83.
  • (рос.)Скорый С. А., Хохоровски Я., Григорьев В. П., Рыдзевски Я. Второй год исследований Большого Рыжановского кургана // «Музейні читання». — Київ, 1998. — С.76-79.
  • Скорий С. А., Хохоровські Я., Григор'єв В. П., Ридзевські Я. Центральна могила Великого Рижанівського кургану // Археологія. — 1999. — № 1. — С.94-105.
  • Grigoryev V., Skoryj S. The Barrows of Scythians the Nomads near Vishnopol’ Village (Dnieper Right-Bank Forest-Steppe) // Bronze and Iron Age Graves from Eurasia: Gender between Archaeology and Anthropology. 13th international Colloquium of Funerary Archaeology. — Buzău, 2012. — P.14.

Джерела

  • Куштан Д. П., Нерода В. В., Скорий С. А., Хохоровські Я., Світлої пам'яті Володимира Павловича Григор'єва // Археологія. — 2011. — № 1. — С.142-143.
  • Ларіна І. О., Куштан Д. П., Пам'яті Володимира Павловича Григор'єва // Археологія Середньої Наддніпрянщини
  • Сиволап М. П., Григорьєв Володимир Павлович // Вісник Черкаського університету. — Серія: Історичні науки. — Вип. 192. — Черкаси, 2011. — С.145-146.

Посилання

  • Ad memoriam

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grigor yev Volodimir Pavlovich Grigor yev 14 listopada 1952 Kingisep Rosiya 18 zhovtnya 2010 Kingisep Rosiya ukrayinskij arheolog skifolog odin z tvorciv cherkaskoyi arheologichnoyi shkoli Volodimir Pavlovich Grigor yevV P Grigor yev naprikinci 1970 h rr V P Grigor yev naprikinci 1970 h rr Narodivsya14 listopada 1952 1952 11 14 KingisepPomer18 zhovtnya 2010 2010 10 18 57 rokiv KingisepKrayina SRSR RosiyaDiyalnistarheologAlma materLeningradskij pedagogichnij institutZakladCherkaskij oblasnij krayeznavchij muzejBiografiyaVolodimir Pavlovich narodivsya 14 listopada 1952 roku u rodini frontovika u starovinnomu m Kingisep davnoruskomu misti Yam Ridnij did Volodimira po batkovi nalezhav do litopisnogo narodu vod buv odnim z ostannih nosiyiv vodskoyi movi Tak sho same seredovishe u yakomu vin zhiv i formuvavsya pidshtovhnulo jogo do vivchennya istoriyi Pislya zakinchennya shkoli 1970 ta sluzhbi v armiyi Volodimir stav studentom istorichnogo fakultetu Leningradskogo pedinstitutu im Gercena 1973 1978 sered jogo uchiteliv vid arheologiyi buli taki vidomi predstavniki peterburzkoyi arheologichnoyi shkoli yak profesori G S Lyebyedyev ta V O Kolchatov Pid chas navchannya prohodiv praktiku laborantom u Pivnichno Zahidnij arheologichnij ekspediciyi Leningradskogo viddilennya Institutu arheologiyi AN SRSR brav uchast u doslidzhenni davnoruskih kurganiv poblizu sil Rozhdestveno i Pleshevici Leningradskoyi oblasti She v instituti vin poznajomivsya i odruzhivsya 1979 zi studentkoyu cherkashankoyu za neyu i pereyihav zhiti v Ukrayinu do m Cherkas Razom voni vihovali chotiroh ditej U 1979 1987 rr pracyuvav u Cherkaskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika viddilu ohoroni pam yatok potim zaviduvacha sektoru arheologiyi Rozkopki ta ekspediciyiSame za V P Grigoryeva rozpochalis pershi samostijni rozkopki cherkaskih arheologiv u 1980 1983 rr 6 kurganiv z yakih najcikavishimi buli kurgan epohi bronzi Kozacka mogila 1980 u m Gorodishi skifski kurgani bilya st Gladkivshina u Kanivskomu rajoni 1982 velikij kurgan z unikalnimi zoomorfnimi bronzovimi navershyami ta she odin v yakomu bulo doslidzhene unikalne nepotrivozhene pohovannya skifskogo voyina u povnomu bojovomu obladunku nini v ekspoziciyi Cherkaskij oblasnij krayeznavchij muzej Dva roki razom z vidomim kiyivskim restavratorom O I Minzhulinim vin zajmavsya tonkoyu spravoyu restavraciyi artefaktiv z pohovannya shob voni nareshti stali dostupnimi shirokomu zagalovi Zavdyaki doslidzhennyu cogo pohovannya vpershe vdalosya povnistyu zrozumiti i rekonstruyuvati skifskij bojovih dospih Spravzhnim prorivom u rozvitku miscevoyi cherkaskoyi arheologiyi bulo stvorennya V P Grigoryevim razom z M P Sivolapom u lipni 1987 r pri krayeznavchomu muzeyi novobudovnoyi gosprozrahunkovoyi Cherkaskoyi Lisostepovoyi arheologichnoyi ekspediciyi ChLAE pershoyi miscevoyi organizaciyi sho rozgornula velikij ob yem arheologichnih doslidzhen Yiyi spivrobitnikami za chas isnuvannya 1987 1997 bulo viyavleno i postavleno na derzhavnij oblik ponad 2 tis pam yatok kurgani mogilniki poselennya vali pecheri ta in rozkopano 107 kurganiv z nih 51 vlasne V P Grigoryevim provedeno masovi rozvidki na pam yatkah rozmitih vodami Kremenchuckogo vodoshovisha doslidzhuvalis inshi starozhitnosti Syudi zh varto dodati uchast u chislennih naukovih konferenciyah publikaciyu desyatkiv naukovih statej Ekspediciya specializuvalasya na ryatuvalnih rozkopkah kurganiv sho mali buti zneseni u procesi melioraciyi Odnim z najcikavishih ob yektiv cogo chasu bula antropomorfna skifska stela z kurganu Roblena Mogila 1988 bilya s Pridniprovske Chornobayivskogo rajonu U 1989 1994 rr ChLAE pidporyadkuvalas Institutu arheologiyi NAN Ukrayini U cij ekspediciyi bulo vihovano chimalo fahivciv kolishni laboranti ChLAE arheolog D P Kushtan Cherkasi ye kandidatom istorichnih nauk arheolog I V Palaguta Sankt Peterburg ta istorik V V Lastovskij Kiyiv doktorami istorichnih nauk Cherez ChLAE projshli bilshist nini diyuchih chi kolishnih cherkaskih arheologiv metodika roboti yakih bula sformovana pid vplivom yih pershogo nachalnika Takim chinom bulo zakladeno osnovi cherkaskoyi shkoli arheologiyi kotra na zhal nini v zanepadi Naprikinci 1991 roku perehodit na robotu do viddilu ohoroni pam yatok krayeznavchogo muzeyu a naprikinci 1993 r do novostvorenoyi Arheologichnoyi inspekciyi upravlinnya kulturi Cherkaskoyi oblderzhadministraciyi na posadu nachalnika odniyeyi z ekspedicij inspekciyi Tut vin prodovzhuye rozkopki kurganiv epohi bronzi i skifskogo chasu bilya s Dirdine i stanciyi Cvitkove Gorodishenskogo rajonu s Zhovnine i smt Chornobaj Chornobayivskogo rajonu u 1996 1997 rr rozkopki kurganiv skifskogo chasu bilya s Vishnopil Talnivskogo rajonu Na pochatku 1997 r u rezultati masovogo bezpidstavnogo zvilnennya fahivciv z Arheologichnoyi inspekciyi V P Grigoryev stav bezrobitnim Hocha zavdyaki visokomu fahovomu rivnyu i profesionalizmu doslidnika neodnorazovo zaproshuvali do skifologichnih ekspedicij ale postijnoyi roboti vzhe ne bulo Zokrema u 1995 1997 rr V P Grigoryev pracyuvav u mizhnarodnij Ukrayinsko polskij ekspediciyi Institutu Arheologiyi NAN Ukrayini ta Yagelonskogo universitetu m Krakiv yaka doslidzhuvala skifski kurgani Zvenigorodshini u tomu chisli vidomu pam yatku skifskoyi stepovoyi eliti Velikij Rizhanivskij kurgan U Krakovi brav uchast u stvorenni unikalnoyi vistavki znahidok z cogo kurganu U 2000 2002 rr V P Grigoryev u skladi ciyeyi zh ekspediciyi brav uchast u proekti Melniki Holodnij Yar po doslidzhennyu oboronnih sporud Motroninskogo gorodisha Chigirinshina ta rozkopok jogo kurgannogo mogilnika Osnovnim napryamkom naukovih doslidzhen V P Grigoryeva buli pam yatki arheologiyi skifskogo chasu Livoberezhnogo Podniprov ya Jogo dorobok shiroko predstavlenij v ekspoziciyi Cherkaskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Jogo naukova spadshina vklyuchaye ponad 20 publikacij z arheologiyi u specialnih naukovih vidannyah Volodimir Pavlovich pracyuvav nad temoyu kandidatskoyi disertaciyi Etnokulturna istoriya naselennya Livoborezhnogo Pridniprovskogo terasovogo Lisostepu u skifsku epohu ale na zhal pislya 1997 r cim planam ne sudilosya zdijsnitisya SmertOstanni kilka rokiv V P Grigoryev prozhivav u selishi Ust Luga Kingisepskogo rajonu Leningradskoyi oblasti 18 zhovtnya 2010 roku zaginuv vnaslidok neshasnogo vipadku v m Kingisep Leningradskoyi oblasti Rosiya na 58 roci zhittya Pohovanij v Ust Luzi Kingisepskogo rajonu Leningradskoyi oblasti poryad z mogilami batkiv PraciGrigorev V P Kurgan bronzovoyi dobi v m Gorodishe Cherkaskoyi oblasti Arheologiya 1986 56 S 47 58 ros Grigorev V P Novye ranneskifskie pogrebeniya Levoberezhnoj Pridneprovskoj terassovoj Lesostepi Kimmerijcy i skify Kirovograd 1987 S 53 55 ros Grigorev V P Sivolap M P Raboty Cherkasskoj Lesostepnoj arheologicheskoj ekspedicii Arheologiya i kraevedenie vuzu i shkole Tez dokl Groznyj 1989 S 65 67 ros Grigorev V P Ranneskifskij kurgan Roblena mogila v Lesostepnom Pridneprovskom Levoberezhe Problemi istoriyi ta arheologiyi davnogo naselennya URSR Kiyiv Naukova dumka 1989 S 56 57 ros Grigorev V P K etnokulturnoj istorii Levoberezhnoj Pridneprovskoj terassovoj Lesostepi v skifskuyu epohu Problemy skifo sarmatskoj arheologii Severnogo Prichernomorya Zaporozhe 1989 S 34 36 ros Grigorev V P Pogrebenie skifskogo voina druzhinnika u s Gladkovshina v Lesostepnom Pridneprovskom Levoberezhe Problemy arheologii skifo sibirskogo mira socialnaya struktura i obshestvennye otnosheniya Kemerovo 1989 S 96 100 ros Grigorev V P O vremeni poyavleniya skifov v Levoberezhnoj Pridneprovskoj terassovoj Lesostepi Ohrana i issledovanie pamyatnikov arheologii Poltavshiny Poltava 1989 S 44 47 ros Grigorev V P Novyj pamyatnik skifskogo monumentalnogo iskusstva v Lesostepnom Pridneprovskom Levoberezhe Ohorona i doslidzhennya pam yatok arheologiyi Poltavshini Poltava 1990 S 126 128 ros Grigorev V P Zahoronenie tyazhelovooruzhennogo skifskogo voina u s Gladkovshina Drevnosti skifov Kiev 1994 S 63 79 Grigor yev V P Pro etnichnu prinalezhnist pohovannya v kurganah rubezhu VII VI st do n e bilya s Gladkivshina i Pridniprovske Arheologichni doslidzhennya na Cherkashini Cherkasi 1995 S 58 67 Chochorowski J Skory S A Grigor ew V Rydzewski J Centralny pochowek Wielkiego Kurhanu Ryzanowskiego Materialy i sprawozdania Rzeszowskiego Osrodka Archeologicznego Tom XIII Rzeszow 1997 C 77 91 Chochorowski J Skory S A Grigor ew V Badania wykopaliskowe Wielkiego Kurhanu Ryzanowskiego w Ryzanowce na Ukrainie Materialy i sprawozdania Rzeszowskiego Osrodka Archeologicznego Tom XVII Rzeszow 1996 C 239 261 Chochorowski J Skoryj S Grigor ev V Rydzewski J Trzeci sezon badan wykopaliskowych w Ryzanowce raj Zvenigorodka obl Cerkassy Ukraina Materialy i sprawozdania Rzeszowskiego Osrodka Archeologicznego Rzeszow Krosno Tarnow 1998 Tom XIX S 81 97 ros Skoryj S A Hohorovski Ya Grigorev V P Rydzevski Ya Raskopki Bolshogo Ryzhanovskogo kurgana i ego okruzheniya Muzejni chitannya Kiyiv 1998 S 80 83 ros Skoryj S A Hohorovski Ya Grigorev V P Rydzevski Ya Vtoroj god issledovanij Bolshogo Ryzhanovskogo kurgana Muzejni chitannya Kiyiv 1998 S 76 79 Skorij S A Hohorovski Ya Grigor yev V P Ridzevski Ya Centralna mogila Velikogo Rizhanivskogo kurganu Arheologiya 1999 1 S 94 105 Grigoryev V Skoryj S The Barrows of Scythians the Nomads near Vishnopol Village Dnieper Right Bank Forest Steppe Bronze and Iron Age Graves from Eurasia Gender between Archaeology and Anthropology 13th international Colloquium of Funerary Archaeology Buzău 2012 P 14 DzherelaKushtan D P Neroda V V Skorij S A Hohorovski Ya Svitloyi pam yati Volodimira Pavlovicha Grigor yeva Arheologiya 2011 1 S 142 143 Larina I O Kushtan D P Pam yati Volodimira Pavlovicha Grigor yeva Arheologiya Serednoyi Naddnipryanshini Sivolap M P Grigoryev Volodimir Pavlovich Visnik Cherkaskogo universitetu Seriya Istorichni nauki Vip 192 Cherkasi 2011 S 145 146 PosilannyaAd memoriam

Дата публікації:
Топ