Бентга́йм (нім. Bentheim) — колишнє графство на крайньому заході Німеччини. На рубежі XIX та XX століть займало простір 923 км², а на території проживало 31,2 тис. осіб. Нині, цю територію займає однойменний район у Нижній Саксонії. Головне місто — Бад-Бентгайм.
Бентгайм | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 1050 |
---|---|
Столиця | Бад-Бентгайм |
Член у | Священна Римська імперія |
Час/дата припинення існування | 1806 |
Координати: 52°18′00″ пн. ш. 7°10′00″ сх. д. / 52.30000000002777227336991928° пн. ш. 7.166667000027778122728° сх. д.
Панство Бентгайм відомо зі 1050 року, з 1116 року — графство. До XIII століття належало роду та нащадкам Дірка VI. Потім знаходилося в безперервному володінні одного роду, котрий в 1263 році оволодів Текленбургом, а згодом приєднав міста Штайнфурт та Реда. У XVI столітті володіння цього роду були розділені на три графства — Бентгайм-Бентгайм, Бентгайм-Штайнфурт та Бентгайм-Текленбург.
До середини XVIII століття графи Бентгайма, чиї землі лежали у безплідній болотистій місцевості, збідніли й увійшли в неоплатні борги перед (які в той час займали престол багатющої країни Європи — Великої Британії). У 1753 році ганноверські війська, нібито на сплату кредиту, окупували їх володіння. Тим не менше за угодою 1806 року графство Бентгайм було медіатизовано на користь великого герцогства Берг.
Віденський конгрес у дусі компромісу ухвалив розділити колишні графські володіння: місто Бентгайм, відомий своїми мінеральними джерелами, був закріплений за Ганновером (в особі британського короля), а Штайнфурт та Реда — за прусською короною. У 1817 році король Пруссії наділив медіатизованних графів з роду Бентгаймів князівським титулом. І два століття потому всі чотири фамільних замки (Бентгайм, Штайнфурт, Реда і Гогенлімбург у Гаґені) як і раніше належать членам роду Бентгаймів.
Володіння
- Бентгаймський замок
- Замок Штайнфурт
- Замок Реда
- Замок Гоґенлімбург
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бентгайм (графство)
- Родовід графів Бентгайм [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Бентгейм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bentga jm nim Bentheim kolishnye grafstvo na krajnomu zahodi Nimechchini Na rubezhi XIX ta XX stolit zajmalo prostir 923 km a na teritoriyi prozhivalo 31 2 tis osib Nini cyu teritoriyu zajmaye odnojmennij rajon u Nizhnij Saksoniyi Golovne misto Bad Bentgajm Bentgajm Gerb Data stvorennya zasnuvannya1050 StolicyaBad Bentgajm Chlen uSvyashenna Rimska imperiya Chas data pripinennya isnuvannya1806 Koordinati 52 18 00 pn sh 7 10 00 sh d 52 30000000002777227336991928 pn sh 7 166667000027778122728 sh d 52 30000000002777227336991928 7 166667000027778122728Gerb grafiv sho volodili grafstvom Panstvo Bentgajm vidomo zi 1050 roku z 1116 roku grafstvo Do XIII stolittya nalezhalo rodu ta nashadkam Dirka VI Potim znahodilosya v bezperervnomu volodinni odnogo rodu kotrij v 1263 roci ovolodiv Teklenburgom a zgodom priyednav mista Shtajnfurt ta Reda U XVI stolitti volodinnya cogo rodu buli rozdileni na tri grafstva Bentgajm Bentgajm Bentgajm Shtajnfurt ta Bentgajm Teklenburg Volodinnya Bentgajmiv u 1560 roci Do seredini XVIII stolittya grafi Bentgajma chiyi zemli lezhali u bezplidnij bolotistij miscevosti zbidnili j uvijshli v neoplatni borgi pered yaki v toj chas zajmali prestol bagatyushoyi krayini Yevropi Velikoyi Britaniyi U 1753 roci gannoverski vijska nibito na splatu kreditu okupuvali yih volodinnya Tim ne menshe za ugodoyu 1806 roku grafstvo Bentgajm bulo mediatizovano na korist velikogo gercogstva Berg Videnskij kongres u dusi kompromisu uhvaliv rozdiliti kolishni grafski volodinnya misto Bentgajm vidomij svoyimi mineralnimi dzherelami buv zakriplenij za Gannoverom v osobi britanskogo korolya a Shtajnfurt ta Reda za prusskoyu koronoyu U 1817 roci korol Prussiyi nadiliv mediatizovannih grafiv z rodu Bentgajmiv knyazivskim titulom I dva stolittya potomu vsi chotiri familnih zamki Bentgajm Shtajnfurt Reda i Gogenlimburg u Gageni yak i ranishe nalezhat chlenam rodu Bentgajmiv VolodinnyaBentgajmskij zamok Zamok Shtajnfurt Zamok Reda Zamok GogenlimburgPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bentgajm grafstvo Rodovid grafiv Bentgajm 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Bentgejm Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref