Граф призми

У теорії графів граф призми — це граф, скелетом якого є одна із призм.

Приклади

Окремі графи можна назвати за асоційованими тілами:

• Граф трикутної призми — 6 вершин, ребер 9
• Кубічний граф — 8 вершин, ребер 12
• Граф п'ятикутної призми — 10 вершин, ребер 15
• Граф шестикутної призми — 12 вершин, ребер 18
• Граф ^[en] — 14 вершин, ребер 21
• Граф  — 16 вершин, ребер 24
• …

Y3 = GP(3,1)

Y4 = Q3 = GP(4,1)

Y5 = GP(5,1)

Y6 = GP(6,1)

Y7 = GP(7,1)

Y8 = GP(8,1)

Хоча геометрично зірчасті багатокутники також є гранями іншої послідовності (самоперетинних і неопуклих) призматичних багатогранників, графи цих зірчастих призм ізоморфні графам призм і не утворюють окремої послідовності графів.

Побудова

Графи призм є прикладами узагальнених графів Петерсена з параметрами GP(n,1). Графи також можна утворити як прямий добуток циклу і одиничного ребра.

Як і багато вершинно-транзитивних графи, призматичні графи можна побудувати як граф Келі. Діедральна група порядку n є групою симетрій правильного n-кутника на площині. Вона діє на n-кутник обертаннями і відбиттями. Групу можна згенерувати двома елементами: обертанням на кут ${\displaystyle 2\pi /n}$ і одним відбиттям, і граф Келі цієї групи з цією генерувальною множиною є графом призми. Абстрактно група має задання ${\displaystyle \langle r,f\mid r^{n},f^{2},(rf)^{2}\rangle }$ (де r — це обертання, а f — відбиття) і граф Келі має генератори r і f (або r, r⁻¹ і f).

Граф n-кутної призми з непарним n можна побудувати як циркулянтний граф ${\displaystyle C_{2n}^{2,n}}$, однак ця побудова не працює для парних значень n.

Властивості

Граф n-кутної призми має 2n вершин і 3n ребер. Графи є регулярними кубічними графами. Оскільки призма має симетрії, які переводять будь-яку вершину в будь-яку іншу, графи призм є вершинно-транзитивними графами. Як поліедральні графи, ці графи також є вершинно 3-зв'язними планарними графами. Будь-який граф призми має гамільтонів цикл.

Серед усіх двозв'язних кубічних графів графи призм мають з точністю до сталого множника найбільше можливе число 1-розкладень графу. 1-розкладення — це розбиття множини ребер графу на три досконалих парування, або, еквівалентно, реберне розфарбування графу трьома кольорами. Будь-який двозв'язний кубічний граф з n вершинами має O(2^n/2) 1-розкладень, а граф призми має Ω(2^n/2) 1-розкладень.

Число кістякових дерев графу n-кутної призми задається формулою:

${\displaystyle {\frac {n}{2}}{\bigl (}(2+{\sqrt {3}})^{n}+(2-{\sqrt {3}})^{n}){\bigr .}}$

Для n = 3, 4, 5, … ці числа рівні

78, 388, 1810, 8106, 35294, …

Графи n-кутних призм для парних n є частковими кубами. Вони утворюють одне з небагатьох відомих нескінченних сімейств кубічних графів часткових кубів, і вони є (за винятком чотирьох випадків) єдиними вершинно-транзитивними кубічними частковими кубами.

Граф п'ятикутної призми є одним із заборонених мінорів для графів з деревною шириною три. Графи трикутної призми і куба мають деревну ширину рівно три, але всі великі призми мають деревну ширину чотири.

Пов'язані графи

Інші нескінченні сімейства поліедральних графів, засновані подібним чином з багатогранників з правильними основами: ^[en] і колеса (графи пірамід). Іншими вершинно-транзитивними поліедральними графами є архімедові графи.

Якщо два цикли призматичного графу розірвати видаленням одного ребра в одному і тому ж місці в обох циклах, отримаємо драбину. Якщо два видалених ребра замінити двома перехрещеними ребрами, отримаємо непланарний граф «драбина Мебіуса».

Примітки

1. Weisstein, Eric W. Граф призми(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
2. Read, Wilson, 2004, с. 261, 270.
3. Eppstein, 2013. Епштейн приписує спостереження, що графи призм мають близьке до максимального число 1-розкладень ^[en], який висловив це спостереження в приватній бесіді.
4. Jagers, 1988, с. 151–154.
5. Marc, 2015.
6. Arnborg, Proskurowski, Corneil, 1990, с. 1–19.
7. Guy, Harary, 1967, с. 493–496.

Література

• David Eppstein. The complexity of bendless three-dimensional orthogonal graph drawing // . — 2013. — Т. 17, вип. 1 (17 червня). — С. 35–55. — DOI:10.7155/jgaa.00283.
• A. A. Jagers. A note on the number of spanning trees in a prism graph // International Journal of Computer Mathematics. — 1988. — Т. 24, вип. 2 (17 червня). — С. 151–154. — DOI:10.1080/00207168808803639.
• Tilen Marc. Classification of vertex-transitive cubic partial cubes. — 2015. — 17 червня. — arXiv:1509.04565.
• Stefan Arnborg, Andrzej Proskurowski, Derek G. Corneil. Forbidden minors characterization of partial 3-trees // Discrete Mathematics. — 1990. — Т. 80, вип. 1 (17 червня). — С. 1–19. — DOI:10.1016/0012-365X(90)90292-P.
• , . On the Möbius ladders // . — 1967. — Т. 10 (17 червня). — С. 493–496. — DOI:10.4153/CMB-1967-046-4.
• R. C. Read, R. J. Wilson. Chapter 6 special graphs // An Atlas of Graphs. — Oxford, England : Oxford University Press, 2004. — С. 261, 270.