Яросла в Євге нович Гранко також Ґранко нар 28 липня 1953 село Молотовської області нині Пермський край Росія українськи

Яросла́в Євге́нович Гранко́ (також Ґранко, нар. 28 липня 1953, село Молотовської області, нині Пермський край, Росія) — український театральний діяч, менеджер, актор, заступник голови Національної спілки театральних діячів України. Заслужений діяч мистецтв України.

Ярослав Євгенович Гранко

Народився	28 липня 1953(1953-07-28) (70 років) , нині Пермський край, Росія
Громадянство	Україна
Діяльність	актор, театральний діяч
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1979—2006 (як актор)
IMDb	nm11041232

Нагороди та премії

Життєпис

1978 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого (викладачі Олександр Соломарський та М. Рудін).

З 1979 після проходження всеукраїнського конкурсу, був зарахований до трупи щойно заснованого Київського молодіжного театру. На думку критиків, персонажам були притаманні глибокий психологізм і щирість почуттів, зокрема, була високо відзначене виконання ролей Дмитра Донцова та Михайла Теліги у виставі «Душа в червоній амазонці». Гастролював у США: у вересні 2005 року брав участь у фестивалі «Верховина».

З 1991 до 2006 року працював спочатку директором-розпорядником, а потім заступником директора київського Молодого театру, де очолював службу з організації глядача театру. Був звільнений директором театру Станіславом Мойсеєвим після тривалого конфлікту у театрі та навколо театру. Причиною звільнення Мойсеєв назвав недоліки в роботі служби з організації глядача.

З 2002 до 2006 року — заступник голови Національної спілки театральних діячів України з соціально-побутових питань, з 2006 є заступником голови цієї спілки з адміністративно-побутових питань. На цій посаді він опікується, зокрема, Будинком ветеранів сцени ім. Н. М. Ужвій.

У творчому доробку поета Сергія Губерначука – три вірші-присвяти Ярославу Гранку, із яким вони мали однакову дату народження. Поезії «Так яро славу здобуває хтось», «Ярославе! Мій друже! Мій сильний – великий!» та «Ярий Славе мій дивний! Наспіваймо пісень» увійшли до поетичної збірки «Усім тобі завдячую, Любове…» (2005).

Творча діяльність

Брав участь у журі Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Лесі Українки, театральних фестивалів «Прем'єри сезону», «Сонячна хвиля», «Тернопільські театральні вечори» та Всеукраїнського фестивалю дитячої творчості «Пісенний сад». Режисував концерт до дня міста в Ізмаїлі, був творчим директором Міжнародного фестивалю футболу «Великий м'яч».

Знімався в ряді рекламних роликів (Nestle Gold Chocolate, пиво «Чернігівське»), грав епізодичні ролі в телесеріалах (зокрема, «Пепел Феникса» та «Золотые парни-2»).

Основні ролі в театрі:

Карло («Джихетський маніфест» );
Баташов, Михайлов («Диктатура совісті» Михайла Шатрова);
Містер Вальтер («Сімейний вікенд» );
Габо, Другий Брат, Журналіст («Калейдоскоп» );
Беппо («Стійкий принц» Педро Кальдерона);
Михайло Донцов («Поврот» за Оленою Телігою);
Менжинський («Чужина» за Лесею Українкою).

Фільмографія

2004 — Попіл «Фенікса» — епізод
2006 — Золоті парні — 2 — епізод
2016 — Вчора. Сьогодні. Назавжди — епізод
2018 — Останній бій — лісник
2019 — З мене досить — епізод
2019 — Танк — лісник
2019 — Перші ластівки (серіал) — дід Ніка

Благодійницька діяльність

Був офіційним директором Міжнародного благодійного фонду «Фонд відтворення історико-культурної спадщини України» на початку його існування.

Нагороди

Примітки

Во Львове открылась выставка «Футбольные булавы» — Пресс-центр, 27.04.2012^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)
. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
Сліпушко О. Світлана Ватаманюк (штрихи до портрету акторки) // Наше життя №6, червень 2003 — С. 4^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Ґой-Стром С. Зустріч з театром на "Верховині" // Свобода №41, 14 жовтня 2005 — С. 13^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013.
Двали Н. Театральные разборки // Политик Hall № 32, декабрь 2006 [ 19 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Пескунова О. Зачем запрещать благотворительность? — From-UA [ 29 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
«Так яро славу здобуває хтось» (збірка «Усім тобі завдячую, Любове…» (Сергій Губерначук, 2005)
«Ярославе! Мій друже! Мій сильний – великий!» (збірка «Усім тобі завдячую, Любове…» (Сергій Губерначук, 2005)
«Ярий Славе мій дивний! Наспіваймо пісень» (збірка «Усім тобі завдячую, Любове…» (Сергій Губерначук, 2005)
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2013.
. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 6 лютого 2013.
«Сонячна хвиля» накрила столицю
«Тернопільські театральні вечори» зібрали різнобічні враження глядачів^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013.
Нет резона делить Кобзона! — Izmail.es [ 23 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 2 лютого 2013.
Мир гламура, сверкающих бриллиантов и вкуснейшего шоколада [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Украинская песня в каждом из нас [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Кинодоктор: Отзывы [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Сериал Пепел Феникса (2004) - Кино-Театр.РУ [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Сериал Золотые парни-2 (2006) - Кино-Театр.РУ [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2013.
Постанова КМУ від 25.11.2004 № 1601 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»
Указ Президента України № 269/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва» [ 11 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

Дєнякова О. В. Ґранко Ярослав Євгенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — . — С. 79.
Ярослав Гранко / Инфодосье^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)

[1] Во Львове открылась выставка «Футбольные булавы» — Пресс-центр, 27.04.2012^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)

[2] . Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.

[3] Сліпушко О. Світлана Ватаманюк (штрихи до портрету акторки) // Наше життя №6, червень 2003 — С. 4^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[4] Ґой-Стром С. Зустріч з театром на "Верховині" // Свобода №41, 14 жовтня 2005 — С. 13^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[5] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013.

[hall-6] Двали Н. Театральные разборки // Политик Hall № 32, декабрь 2006 [ 19 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)

[7] Пескунова О. Зачем запрещать благотворительность? — From-UA [ 29 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

[8] «Так яро славу здобуває хтось» (збірка «Усім тобі завдячую, Любове…» (Сергій Губерначук, 2005)

[9] «Ярославе! Мій друже! Мій сильний – великий!» (збірка «Усім тобі завдячую, Любове…» (Сергій Губерначук, 2005)

[10] «Ярий Славе мій дивний! Наспіваймо пісень» (збірка «Усім тобі завдячую, Любове…» (Сергій Губерначук, 2005)

[11] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2013.

[12] . Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 6 лютого 2013.

[13] «Сонячна хвиля» накрила столицю

[14] «Тернопільські театральні вечори» зібрали різнобічні враження глядачів^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[15] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013.

[16] Нет резона делить Кобзона! — Izmail.es [ 23 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

[17] . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 2 лютого 2013.

[18] Мир гламура, сверкающих бриллиантов и вкуснейшего шоколада [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[19] Украинская песня в каждом из нас [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[20] Кинодоктор: Отзывы [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

[21] Сериал Пепел Феникса (2004) - Кино-Театр.РУ [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

[22] Сериал Золотые парни-2 (2006) - Кино-Театр.РУ [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[23] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2013.

[24] Постанова КМУ від 25.11.2004 № 1601 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»

[25] Указ Президента України № 269/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва» [ 11 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)