Гранат Володимир Васильович

Володи́мир Васи́льович Грана́т (рос. Владимир Васильевич Гранат, нар. 22 травня 1987 року, Улан-Уде, РРФСР) — російський футболіст, що грає на позиції лівого та центрального захисника. Захищає кольори «Рубіна» та національної збірної Росії.

Володимир Гранат
Володимир Гранат
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Васильович Гранат
Народження	22 травня 1987(1987-05-22) (37 років)
	Улан-Уде, РРФСР
Зріст	184 см
Вага	80 кг
Громадянство	Росія
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Спартак» (Москва)
Номер	13
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2004 5 (0) 2005–2015 «Динамо» (Москва) 189 (3) 2006 →  «Сибір» 7 (0) 2015 →  «Ростов» 0 (0) 2015–2016 «Спартак» (Москва) 14 (0) 2016 →  9 (1) 2016–2017 «Ростов» 12 (0) 2017– «Рубін» 27 (0)
Національна збірна**
Роки Клуб І (г) 2007–2008 Росія (U-21) 10 (0) 2012– Росія 12 (1)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 9 червня 2018.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 9 червня 2018.

Клубна кар'єра

Володимир Гранат народився в Улан-Уде. Вихованець футбольної школи та ФК «Зірка» (Іркутськ). У складі «Зірки» дебютував на професійному рівні у 2004 році, провівши п'ять поєдинків у зоні «Схід» другого дивізіону Росії.

З 2005 року грав за дубль московського «Динамо», не потрапивши за два сезони до основного складу першої команди жодного разу. У 2006 році керівництво клубу ухвалило рішення віддати Граната в оренду ФК «Сибір» (Новосибірськ), що виступав у першому дивізіоні. Провівши у складі нового клубу сім матчів, Володимир знову повернувся у Москву.

Володимир Гранат під час виступів за «Динамо». 4 серпня 2013 року.

Протягом сезону 2007 став одним з основних захисників «Динамо», провівши 27 матчів у Чемпіонаті Росії, однак у наступному році потрапляв до основи вкрай рідко. Втім, подолавши усі труднощі, молодий захисник повернув собі місце у складі команди та привернув до себе увагу тренерів збірної Росії.

У 2013 році Володимир був призначений капітан «біло-блакитних», проте в жовтні 2014 року захисник був переведений у дубль команди. А оскільки до цього моменту у Граната закінчувався контракт з «Динамо», який москвичі продовжувати не хотіли, то до нього почали проявляти інтерес російські клуби, а його агент почав підшукувати гравцеві клуб в Італії. Взимку 2015 року Гранат не з'явився ні на одному зборі «Динамо» і міг залишитися без ігрової практики до закінчення контракту влітку 2015 року, однак у останній день зимового трансферного вікна" перейшов на правах оренди до кінця сезону 2014/15 в «Ростов», хоча і там не провів жодного матчу.

3 березня 2015 року московський «Спартак» оголосив про перехід Граната в команду після закінчення сезону 2014/15 на правах вільного агента, контракт розрахований до липня 2019 року.. У московському «Спартаку» виступи гравця не склалися: спочатку Гранат відновлювався після травми і відсутності ігрової практики, а потім, на якийсь час закріпившись в основному складі, втратив довіру головного тренера Дмитра Алєнічева і був виставлений на трансфер по закінченні сезону 2015/16. З початком сезону 2016/17 Гранат був заявлений у ФНЛ за і провів за команду кілька ігор, в одній з яких, проти свого колишнього клубу — московського «Динамо» — відзначився голом.

31 серпня 2016 року, незважаючи на своє бажання повернутися в основний склад «Спартака» після відставки Аленічева, в останній день літнього трансферного вікна, Володимир, поряд з двома іншими спартаківцями і Сергієм Паршивлюком, залишив клуб за згодою сторін. У той же день стало відомо, що Гранат підписав контракт з футбольним клубом «Ростов». У березні 2017 року, в матч Ліги Європи проти «Манчестер Юнайтед», отримав перелом ключиці і вибув до кінця сезону.

У червні 2017 року перейшов в «Рубін».

Виступи у збірній

Володимира Граната залучали до матчів юнацької та молодіжної збірної Росії. У складі останньої він провів 10 поєдинків та жодного разу не засмутив голкіперів суперників.

19 серпня 2011 року Володимира вперше було викликано до лав з футболу на матч проти олімпійської збірної Білорусі, що носив неофіційний характер.

11 травня 2012 року головний тренер збірної Росії Дік Адвокат оприлюднив розширений список футболістів, що готуватимуться до Євро-2012, до якого потрапив і Володимир Гранат, проте на поле на турнірі так і не вийшов.

6 вересня 2013 року дебютував у складі національної збірної у відбірковому матчі ЧС-2014 проти Люксембургу, відіграв весь матч (перемога 4:1). На самому «мундіалі» Гранат знову потрапив у заявку, але на поле не виходив.

3 вересня 2014 року забив перший гол за збірну після передачі Олександра Самедова у товариському матчі проти збірної Азербайджану (4:0).

3 червня 2018 року був включений в заявку збірної для участі в домашньому чемпіонаті світу 2018 року.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Росія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
6-9-2013	Казань	Росія	4 – 1	Люксембург	Відбір до ЧС 2014	-
11-10-2013	Люксембург	Люксембург	0 – 1	Росія	Відбір до ЧС 2014	-
15-11-2013	Дубай (місто)	Росія	1 – 1	Сербія	товариський матч	-
11-19-2013	Дубай (місто)	Росія	2 – 1	Південна Корея	товариський матч	-	61'
6-6-2014	Москва	Росія	2 – 0	Марокко	товариський матч	-	46'
3-9-2014	Хімки	Росія	4 – 0	Азербайджан	товариський матч	1	46'
9-10-2014	Стокгольм	Швеція	1 – 1	Росія	Відбір до ЧЄ 2016	-	88'
12-10-2014	Москва	Росія	1 – 1	Молдова	Відбір до ЧЄ 2016	-
18-11-2014	Будапешт	Угорщина	1 – 2	Росія	товариський матч	-	71'
Усього		Матчів	9		Голів	1

Досягнення

Командні трофеї

• Бронзовий призер чемпіонату Росії (2008)
• Фіналіст Кубка Росії (2012)

Цікаві факти

• У травні 2012 року Володимир Гранат відзначився не лише футбольними здобутками, а й благочинністю. Футболіст витратив 195 тисяч рублів на придбання ліків для вакцинації дітей від пневмонії.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
2. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
3. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
4. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
5. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
6. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
7. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
8. Білоусов. . Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
9. Аленічев підтвердив, що Паршивлюк і Гранат покинуть «Спартак». matchtv.ru/accessdate=2016-08-31.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
10. . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
11. . www.championat.com/accessdate=2016-08-31. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
12. . www.одному.com. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 4 вересня 2016.
13. . Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
14. . Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 16 травня 2012.
15. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2015.
16. . Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
17. Футболіст Володимир Гранат зайнявся благочинністю

Посилання

• на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Гранат Володимир Васильович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Гранат Володимир Васильович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Гранат Володимир Васильович на сайті Eu-football.info (англ.)
• Гранат Володимир Васильович на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Гранат Володимир Васильович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Статистика на сайті РФПЛ (рос.)
• Профайл на сайті sports.ru [ 13 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Інтерв'ю

• (рос.), 27.12.2011
• (рос.), 25.04.2012