Гранат-1

«Гранат-1» — безпілотний літальний апарат, побудований за схемою літаюче крило, з фото, відео, тепло фіксацією, передача йде по цифровому каналу зв'язку, входить до комплексу Навідник-2, виробник Росія. Дальність дії, при прямому баченні: до 10 км (відеоапаратура), до 15 км (фото).

Гранат-1
Гранат-1
Тип	розвідувальний БПЛА
Розробник	ООО «Ижевские беспилотные системы»
Виробник	ООО «Ижевские беспилотные системы»
Статус	експлуатується
Гранат-1 у Вікісховищі

Обладнання

• Оптика: Canon Zoom Lens 5x15, 43-215mm^[]
  
• Акумулятор: Batt LiPo 14.8V, 4S, 11000 mAh, true 40 c, maxamps.com
  
• Відеомодуль: поворотний з кольоровою відеокамерою^[]
  

Льотно-технічні характеристики

• Довжина - 0,52 м

Технічні характеристики

• Розмах крила — 0,82 м
• Висота — 0,24 м
• Крейсерська швидкість польоту — 60 км/год
• Максимальна злітна маса — 2,4 кг
• Максимальна швидкість — 75 км/год
• Максимальна дальність польоту — 15 км
• Максимальна висота польоту — 3500 м
• Силова установка — електричний двигун
• Час польоту — 1 год 15 хв

Застосування

Російсько-українська війна

Див. також: Війна на сході України та Російська зброя на Донбасі

У 2015 році InformNapalm фіксував використання БПЛА «Гранат-1» та «Гранат-2» підрозділами російських терористичних сил на Донбасі. Застосування цих типів російських військових БПЛА було виявлено по відеокадрах з сюжету пропагандистів каналу «Новороссия ТВ». Відомо, що військові ЗС РФ використовували ці БПЛА під час бойових дій біля Дебальцевого в лютому 2015 року.

2 квітня 2017 року в районі Світлодарської дуги був збитий безпілотник «Гранат-1». Деталі апарату мали маркування ФСБ РФ.

29 листопада 2020 року «Гранат» було збито українськими військовими неподалік Луганського. Російські терористичні війська використовували цей БПЛА для коригування під час заходу розвідувально-диверсійної групи до українських позицій. Злагодженими діями українських військових було зірвано намагання ворожих диверсантів провести мінування позицій українських військ та відмовитися в подальшому від виконання диверсійних заходів. Після вогневого контакту противник відійшов.

Під час огляду шляху відступу ворожої ДРГ було виявлено засоби мінування російського виробництва, зокрема три МОН-50 та споряджений касетний контейнер типу КСФ-1 з мінами типу ПФМ-1, які заборонені Женевською конвенцією.

19 листопада 2020 міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm оприлюднила ексклюзивні знімки та додаткові факти про станцію управління новітнього російського комплексу «Наводчик-2», до складу якого входить БПЛА «Гранат-1», який вперше потрапив у офіційні звіти СММ ОБСЄ 14 листопада 2020 року. Комплекс був зафіксований у Луганській області, за 12 км від лінії бойових дій.

23 травня 2022 року БПЛА "Гранат" був збитий поблизу н.п. Суха Балка Бахмутського району Донеччини (ЗРК "Оса-АКМ")^[].

Див. також

• Елерон-3
• Гранат-4
• Sparrow (БПЛА)

Примітки

1. (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
2. (рос.) Гранат-1. Технические характеристики. Фото. [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
3. . Inform Napalm (ua). 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
4. . espreso.tv. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
5. портал, Український мілітарний. . mil.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
6. . Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
7. Сьогодні, 29 листопада 2020 року, російсько-окупаційні війська підступно порушили домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року… [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Facebook, 29.11.2020.
8. Люксіков Михайло (30 листопада 2020). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020.

Посилання