Гран-Плас (фр. Grand place; зазвичай відома саме за цією франкомовною назвою, яка може звучати як Гран(д)-Пляс) або Великий ринок (нід. Grote markt) — центральний історичний майдан столиці Бельгії міста Брюсселя, містобудівний ансамбль світового значення ( в 1998 році внесений до переліку від Бельгії об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО).
Гран-Плас Бельгія | |
---|---|
фр. Grand place; нід. Grote markt | |
Площа Гран-Плас, Брюссель | |
Населений пункт | Брюссель |
Місцевість | Pentagon[d] |
Історичні відомості | |
Назва на честь | ринка |
Перша згадка | 1174 |
Загальні відомості | |
Протяжність | 110 м |
Координати | 50°50′48″ пн. ш. 4°21′09″ сх. д. / 50.84667° пн. ш. 4.35250° сх. д. |
Транспорт | |
Покриття | бруківка |
З'єднання | d d d d d d d |
Інфраструктура | |
Будівлі | Брюссельська ратуша «Хлібний дім» барокові гільдійні будинки |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2982800 ·R |
Мапа | |
Гран-Плас у Вікісховищі |
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №857857 (англ.) |
Майдан лежить у просторі, що має майже прямокутну форму, між вулицями Масляною (фр. rue au Beurre, нід. Boterstraat, з заходу), Шапкарів (фр. rue des Chapeliers, нід. Hoedenmakersstraat) і Карела Булса (фр. rue de Charles Buls, нід. Karel Bulsstraat, обидві — з півдня), Пагористою (фр. rue de la Colline, нід. Heuvelstraat, зі сходу), Оселедцевою (фр. rue des Harengs, нід. Haringstraat, з північного сходу) і М'яса та Хліба (фр. rue Chair et Pain, нід. Vlees-en-Broodstraat, з півночі). Майдан прямокутної форми, довжина якого досягає 110 метрів, а ширина 68 метрів.
Сучасний Гран-Плас вважається головним майданом бельгійської столиці, а також одним з найважливіших туристичних принад міста. На брюссельському Гран-Пласі стоять найважливіші пам'ятки бельгійської столиці — ратуша та Будинок короля (фр. Maison du Roi), або «Хлібний дім» (нід. Broodhuis), численні барокові будинки брюссельських гільді, які датуються ще XVII століттям.
Історія
Виникнення
У 10-му столітті Карл, герцог Нижньої Лотарингії, побудував форт на острові Сент-Ґері, що став початком створення міста Брюссель. До кінця XI століття на осушеному болоті біля форту, розташованого вздовж торговельного шляху, утворилася ринкова площа під назвою Nedermarckt, тобто «Нижній ринок». Існуюче найменування майдану увійшло в побут лише у 18-му столітті.
В першій згадці про Гран-Плас, яка датується 1174 роком, згадується про нижній ринок (лат. Forum Inferius), що розташований недалеко від річки Сенна та важливий торговельний шлях Causeway (нід. Steenweg), який з’єднував процвітаючі регіони Рейнланд та Фландрію.
На початку XIII століття на північній частині майдану споруджують першу групу будівель, яка складалася з трьох критих ринків для торгівлі м’ясом, хлібом та одягом. Створені торгові зали, які належали герцоргству Брабант, дозволяли вести торги незважаючи на погані погодні умови, а також стежити за збором податків.
Розвиток
З приходом 14-го століття відбувається бурхливий розквіт економіки та ремесел, що сприяє зростанню важливості місцевих торговців відносно дворянства, у зв’язку з чим, герцог передає контроль над млинами та торгівлею місцевій владі.
Брюссель, конкуруючи з сусідніми містами, будує великий критий ринок одягу на південь від майдану і скуповує будинки та магазини, які загромаждували Гранд Плас, задля їх знесення.
У проміжку між 1401 та 1455 роками, на південній стороні майдану, була споруджена брюссельська ратуша, яка перетворила Гранд Плас на місце муніципальної влади. Ратушу вінчає вежа висотою 97 м, побудована в XV столітті архітектором Яном ван Рейсбруком.
Задля противаги даному символу муніципальної влади, з 1504 по 1536 роки, герцогство Брабант спорудило велику будівлю навпроти ратуші, як символ влади. «Хлібний дім» розташували на місці перших споруд для торгівлі хлібом та одягом, які більше не використовувались. Цікаво, що згодом, цю будівлю стали називати «Будинок короля», хоча король там ніколи не жив. В нідерландській мові дотепер уживають старішої назви «Хлібний будинок» (нід. Broodhuis), тоді як по-французьки ця будівля називається «Будинок короля» (фр. Maison du Roi).
Так як на Гран-Плас розміщувалося міське управління, то всі ремісничі цехи і торгові гільдії побудували на майдані власні представництва – будинки гільдій (нід. Guildhalls).
Руйнування та відбудова
13 серпня 1695 року французька армія під керівництвом маршала Франсуа де Неффіла, почала бомбардування Брюсселя. Обстріл продовжувався протягом декількох діб, у результаті якого, більшість будинків гільдій були зруйновані. На майдані цілою лишилася тільки ратуша, і частково вистояв «Хлібний дім».
Після завершення війни, Гран-Плас почали відбудвали заможні гільдії. Їхні зусилля регулювалися міською радою та губернатором Брюселя. Влада вимагала, щоб проекти будинків, які формували ансамбль майдану, були надані на схвалення. Встановлені вимоги допомогли відтворити надзвичайно гармонійний макет для відбудованого Гран-Пласу, незважаючи на еклетичне поєднання готики та барокового стиля Людовика XIV. Через чотири роки майдан набув нового вигляду, дуже близького до нинішнього.
Протягом наступних двох століть майдан зазнав значних збитків. Наприкінці XVIII століття, у наслідок Барбантського повстання, революціонери знищили статуї знаті та символи християнства, які прикрашали фасади будівель. Будинки гільдій були захоплені і розпродані державою.
Наприкінці XIX століття, під впливом міської голови брюссельської влади, відбувається реконструкція Гран-Пласу, задля повернення майдану колишньої пишності.
Новий час
На початку Першої світової війни майдан був наповнений військовими та цивільними жертвами. Ратуша слугувала тимчасовою лікарнею.
20 серпня 1914 року німецька армія прибула до Гран-Пласу. Окупанти підняли німецький прапор з лівої сторони Ратуші.
Гран-Плас продовжував бути ринком до 19 листопада 1959 року. Зараз майдан має назву Гран-Плас або Великий ринок (нід.Grote markt), та приваблює туристів з усього світу.
Від 1971 року на брюссельському Гран-Пласі раз на 2—3 роки (від 1980-х як бієнале) справляють і проводять (нині це робить спеціально створена Асоціація) яскраве свято-культурну акцію . Визначна роль у його створенні належить фламандському художнику Марку Схауттету. Килим з 800 тисяч живих бегоній укриває площу в 1 800 м².
У 1998 році Гран-Плас Брюсселя занесено до списку від Бельгії об'єктів Світової спадщини на 22-й сесії ЮНЕСКО під номером 857.
Виноски
- . Туристичний ресурс "Країни світу" (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- Офіційна вебсторінка Асоціації «Квітковий килим Брюсселя» [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Цветочный ковёр // Европа. Книга 1. (серія «Обычаи народов мира»), М.: «Мир книги», 2009 — с. 143–144 (рос.)
- Брюссельський Гран-Плас [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Світової спадщини ЮНЕСКО
Галерея
- Вигляд Гран-Пласу, бл. 1895
-
- Музей міста Брюсселя («Хлібний дім»)
- Гільдійні будинки
- —2010
Джерела, посилання та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гран-Плас (Брюссель) |
- Панорама 360° Брюссельського Гран-Пласу [ 2 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Гран-Плас (Брюссель) [ 24 липня 2008 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ЮНЕСКО
- Віртуальні відвідини, фото і вебкамера Гран-Пласу в Брюсселі на www.ilotsacre.be [ 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційна вебсторінка Асоціації «Квітковий килим Брюсселя» [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Victor-Gaston Martiny, Bruxelles, architecture civile et militaire avant 1900, éditions J.-M. Collet, Braine-l'Alleud, 1992 (réédition augmentée de la première version de 1980), 100 p. () (фр.)
- Sous la direction de Claire Billen et Jean-Marie Duvosquel: Bruxelles, coll. L'esprit des villes d'Europe — fonds Mercator, 2000, 301 p., (фр.)
- Jean d'Osta, Dictionnaire historique et anecdotique des rues de Bruxelles, Bruxelles, éd. Paul Legrain, 1986, 358 p. (фр.)
- Maurice Culot, Eric Hennaut, Marie Demanet, Caroline Mierop, Le bombardement de Bruxelles par Louis XIV et la reconstruction qui s'ensuivit, 1695–1700, éditions Archives d'Architecture Moderne, Bruxelles, août 1992, 294 p. (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gran Plas fr Grand place zazvichaj vidoma same za ciyeyu frankomovnoyu nazvoyu yaka mozhe zvuchati yak Gran d Plyas abo Velikij rinok nid Grote markt centralnij istorichnij majdan stolici Belgiyi mista Bryusselya mistobudivnij ansambl svitovogo znachennya v 1998 roci vnesenij do pereliku vid Belgiyi ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Gran Plas Belgiyafr Grand place nid Grote marktPlosha Gran Plas BryusselNaselenij punktBryusselMiscevistPentagon d Istorichni vidomostiNazva na chestrinkaPersha zgadka1174Zagalni vidomostiProtyazhnist110 mKoordinati50 50 48 pn sh 4 21 09 sh d 50 84667 pn sh 4 35250 sh d 50 84667 4 35250TransportPokrittyabrukivkaZ yednannyad d d d d d dInfrastrukturaBudivliBryusselska ratusha Hlibnij dim barokovi gildijni budinkiZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr2982800 RMapa Gran Plas u VikishovishiSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 857857 angl Majdan lezhit u prostori sho maye majzhe pryamokutnu formu mizh vulicyami Maslyanoyu fr rue au Beurre nid Boterstraat z zahodu Shapkariv fr rue des Chapeliers nid Hoedenmakersstraat i Karela Bulsa fr rue de Charles Buls nid Karel Bulsstraat obidvi z pivdnya Pagoristoyu fr rue de la Colline nid Heuvelstraat zi shodu Oseledcevoyu fr rue des Harengs nid Haringstraat z pivnichnogo shodu i M yasa ta Hliba fr rue Chair et Pain nid Vlees en Broodstraat z pivnochi Majdan pryamokutnoyi formi dovzhina yakogo dosyagaye 110 metriv a shirina 68 metriv Suchasnij Gran Plas vvazhayetsya golovnim majdanom belgijskoyi stolici a takozh odnim z najvazhlivishih turistichnih prinad mista Na bryusselskomu Gran Plasi stoyat najvazhlivishi pam yatki belgijskoyi stolici ratusha ta Budinok korolya fr Maison du Roi abo Hlibnij dim nid Broodhuis chislenni barokovi budinki bryusselskih gildi yaki datuyutsya she XVII stolittyam IstoriyaViniknennya U 10 mu stolitti Karl gercog Nizhnoyi Lotaringiyi pobuduvav fort na ostrovi Sent Geri sho stav pochatkom stvorennya mista Bryussel Do kincya XI stolittya na osushenomu boloti bilya fortu roztashovanogo vzdovzh torgovelnogo shlyahu utvorilasya rinkova plosha pid nazvoyu Nedermarckt tobto Nizhnij rinok Isnuyuche najmenuvannya majdanu uvijshlo v pobut lishe u 18 mu stolitti V pershij zgadci pro Gran Plas yaka datuyetsya 1174 rokom zgaduyetsya pro nizhnij rinok lat Forum Inferius sho roztashovanij nedaleko vid richki Senna ta vazhlivij torgovelnij shlyah Causeway nid Steenweg yakij z yednuvav procvitayuchi regioni Rejnland ta Flandriyu Na pochatku XIII stolittya na pivnichnij chastini majdanu sporudzhuyut pershu grupu budivel yaka skladalasya z troh kritih rinkiv dlya torgivli m yasom hlibom ta odyagom Stvoreni torgovi zali yaki nalezhali gercorgstvu Brabant dozvolyali vesti torgi nezvazhayuchi na pogani pogodni umovi a takozh stezhiti za zborom podatkiv Plan Gran PlasuRozvitok Z prihodom 14 go stolittya vidbuvayetsya burhlivij rozkvit ekonomiki ta remesel sho spriyaye zrostannyu vazhlivosti miscevih torgovciv vidnosno dvoryanstva u zv yazku z chim gercog peredaye kontrol nad mlinami ta torgivleyu miscevij vladi Bryussel konkuruyuchi z susidnimi mistami buduye velikij kritij rinok odyagu na pivden vid majdanu i skupovuye budinki ta magazini yaki zagromazhduvali Grand Plas zadlya yih znesennya U promizhku mizh 1401 ta 1455 rokami na pivdennij storoni majdanu bula sporudzhena bryusselska ratusha yaka peretvorila Grand Plas na misce municipalnoyi vladi Ratushu vinchaye vezha visotoyu 97 m pobudovana v XV stolitti arhitektorom Yanom van Rejsbrukom Zadlya protivagi danomu simvolu municipalnoyi vladi z 1504 po 1536 roki gercogstvo Brabant sporudilo veliku budivlyu navproti ratushi yak simvol vladi Hlibnij dim roztashuvali na misci pershih sporud dlya torgivli hlibom ta odyagom yaki bilshe ne vikoristovuvalis Cikavo sho zgodom cyu budivlyu stali nazivati Budinok korolya hocha korol tam nikoli ne zhiv V niderlandskij movi doteper uzhivayut starishoyi nazvi Hlibnij budinok nid Broodhuis todi yak po francuzki cya budivlya nazivayetsya Budinok korolya fr Maison du Roi Tak yak na Gran Plas rozmishuvalosya miske upravlinnya to vsi remisnichi cehi i torgovi gildiyi pobuduvali na majdani vlasni predstavnictva budinki gildij nid Guildhalls Ruyini Gran Plasu pislya bombarduvannyaRujnuvannya ta vidbudova 13 serpnya 1695 roku francuzka armiya pid kerivnictvom marshala Fransua de Neffila pochala bombarduvannya Bryusselya Obstril prodovzhuvavsya protyagom dekilkoh dib u rezultati yakogo bilshist budinkiv gildij buli zrujnovani Na majdani ciloyu lishilasya tilki ratusha i chastkovo vistoyav Hlibnij dim Pislya zavershennya vijni Gran Plas pochali vidbudvali zamozhni gildiyi Yihni zusillya regulyuvalisya miskoyu radoyu ta gubernatorom Bryuselya Vlada vimagala shob proekti budinkiv yaki formuvali ansambl majdanu buli nadani na shvalennya Vstanovleni vimogi dopomogli vidtvoriti nadzvichajno garmonijnij maket dlya vidbudovanogo Gran Plasu nezvazhayuchi na ekletichne poyednannya gotiki ta barokovogo stilya Lyudovika XIV Cherez chotiri roki majdan nabuv novogo viglyadu duzhe blizkogo do ninishnogo Protyagom nastupnih dvoh stolit majdan zaznav znachnih zbitkiv Naprikinci XVIII stolittya u naslidok Barbantskogo povstannya revolyucioneri znishili statuyi znati ta simvoli hristiyanstva yaki prikrashali fasadi budivel Budinki gildij buli zahopleni i rozprodani derzhavoyu Gran Plas 1895 rik Naprikinci XIX stolittya pid vplivom miskoyi golovi bryusselskoyi vladi vidbuvayetsya rekonstrukciya Gran Plasu zadlya povernennya majdanu kolishnoyi pishnosti Novij chas Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni majdan buv napovnenij vijskovimi ta civilnimi zhertvami Ratusha sluguvala timchasovoyu likarneyu 20 serpnya 1914 roku nimecka armiya pribula do Gran Plasu Okupanti pidnyali nimeckij prapor z livoyi storoni Ratushi Gran Plas prodovzhuvav buti rinkom do 19 listopada 1959 roku Zaraz majdan maye nazvu Gran Plas abo Velikij rinok nid Grote markt ta privablyuye turistiv z usogo svitu Kvitkovij kilim Bryusselya 2016 rik Vid 1971 roku na bryusselskomu Gran Plasi raz na 2 3 roki vid 1980 h yak biyenale spravlyayut i provodyat nini ce robit specialno stvorena Asociaciya yaskrave svyato kulturnu akciyu Viznachna rol u jogo stvorenni nalezhit flamandskomu hudozhniku Marku Shauttetu Kilim z 800 tisyach zhivih begonij ukrivaye ploshu v 1 800 m Dokladnishe U 1998 roci Gran Plas Bryusselya zaneseno do spisku vid Belgiyi ob yektiv Svitovoyi spadshini na 22 j sesiyi YuNESKO pid nomerom 857 Vinoski Turistichnij resurs Krayini svitu ukr Arhiv originalu za 22 sichnya 2018 Procitovano 21 sichnya 2018 Oficijna vebstorinka Asociaciyi Kvitkovij kilim Bryusselya 5 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Cvetochnyj kovyor Evropa Kniga 1 seriya Obychai narodov mira M Mir knigi 2009 s 143 144 ros Bryusselskij Gran Plas 8 sichnya 2018 u Wayback Machine na sajti Svitovoyi spadshini YuNESKOGalereyaPanorama 360 Gran Plasu Viglyad Gran Plasu bl 1895 Bryusselska ratusha u nichnu poru traven 2006 Muzej mista Bryusselya Hlibnij dim Gildijni budinki 2010Dzherela posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gran Plas Bryussel Panorama 360 Bryusselskogo Gran Plasu 2 sichnya 2021 u Wayback Machine Gran Plas Bryussel 24 lipnya 2008 u Wayback Machine na oficijnomu sajti YuNESKO Virtualni vidvidini foto i vebkamera Gran Plasu v Bryusseli na www ilotsacre be 4 lyutogo 2011 u Wayback Machine Oficijna vebstorinka Asociaciyi Kvitkovij kilim Bryusselya 5 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Victor Gaston Martiny Bruxelles architecture civile et militaire avant 1900 editions J M Collet Braine l Alleud 1992 reedition augmentee de la premiere version de 1980 100 p ISBN 2 87367 007 X fr Sous la direction de Claire Billen et Jean Marie Duvosquel Bruxelles coll L esprit des villes d Europe fonds Mercator 2000 301 p ISBN 90 6153 450 X fr Jean d Osta Dictionnaire historique et anecdotique des rues de Bruxelles Bruxelles ed Paul Legrain 1986 358 p fr Maurice Culot Eric Hennaut Marie Demanet Caroline Mierop Le bombardement de Bruxelles par Louis XIV et la reconstruction qui s ensuivit 1695 1700 editions Archives d Architecture Moderne Bruxelles aout 1992 294 p ISBN 2 87143 079 9 fr