Горіна Ірина Анатоліївна

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Горін.

Го́ріна Іри́на Анато́ліївна (*10 січня 1967, Харків) — українська політична діячка, економістка. Народна депутатка 6-го та 7-го скликань України, член фракції Партії регіонів (№ 162 в списку) (з листопада 2007 року), член Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (з грудня 2007 року).

Ірина Анатоліївна Горіна
Ірина Горіна у 2005
Народилася	10 січня 1967(1967-01-10) (57 років) Харків  Україна
Країна	Україна
Діяльність	політична діячка, економістка
Відома завдяки	народний депутат
Alma mater	Національний фармацевтичний університет (1990) і ХНУ ім. В. Н. Каразіна (2002)
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Членство	Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада	народний депутат України^[1] і народний депутат України
Партія	Партія розвитку України
Нагороди	Заслужений економіст України
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014
Народний депутат України
6-го скликання
безпартійна (Партія регіонів)	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012

Життєпис

Генеральний директор ТОВ «Консент». Директор громадської організації .

1990 закінчила Харківський фармацевтичний інститут, працювала лаборантом-асистентом кафедри токсикологічної хімії. З 1995 року — приватний підприємець прачка.

1996 року засновує приватну фірму Фактор. Комерційний директор ТОВ «Фактор-5». Закінчила 2002 року Харківський національний університет за спеціальністю «міжнародна економіка». З грудня 2002 року — заступник генерального директора, з 2003 року — генеральний директор .

З червня 2005 року — консультант з стратегічного розвитку підприємництва ТОВ Консент. У березні 2006 року кандидат в народні депутати України від партії Віче (№ 4 в списку). На час виборів: консультант з стратегічного розвитку підприємництва ТОВ Консент.

5 червня 2012 голосувала за проєкт Закону України «Про засади державної мовної політики» або так званий «Закон Ківалова-Колесніченка», закон, що при незмінності визнання української мови як державної, істотно розширював використання регіональних мов.

16 січня 2014 голосувала за Диктаторські закони.

Нагороди

• 2011 — Заслужений економіст України

Сім'я

Одружена, має доньку.

Примітки

1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
2. . Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 4 липня 2015.
3. . Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/g_frack_list_n?ident=28680&kr…. archive.is. 18 липня 2012. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 28 червня 2020.
5. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
6. . Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 11 червня 2022.

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Законопроєкти, подані Іриною Анатоліївною.