Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ніна Олександрівна Горюнова (1916—1971) — видатний радянський вчений, засновниця робіт з хімії алмазоподібних напівпровідників. Над можливістю створення напівпровідників працювало багато вчених. Ніна Олександрівна В 1950 році першою передбачила «напівпровідниковість» деяких інтерметалів, але не встигла опублікувала свою ідею. Генріх Велькер (Мюнхен) в 1952 році опублікував фундаментальну статтю, в якій обґрунтовувалась можливість створення напівпровідників, він і вважається автором теорії.
| Горюнова Ніна Олександрівна | |
|---|---|
| Народилася | 12 листопада 1916 Москва, Російська імперія |
| Померла | 1971 |
| Країна |  Росія |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Ленінградський державний університет (1939) |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Вчителі | Йоффе Абрам Федорович |
| Відома завдяки: | засновниця робіт з хімії алмазоподібних напівпровідників |
| Діти | син, донька |
| Нагороди | Лауреат премії ім. М. С. Курнакова АН СРСР, кавалер ордена Леніна |
Біографія
Народилась 12 листопада 1916 року в м. Москва.
1939 — закінчила хімічний факультет Ленінградського університету, маючи вже за плечима фабрично-заводське училище та два роки роботи за розподілом в заводській лабораторії.
1946 — почала працювати у Фізико-технічному інституті, вступає до аспірантури Іоффе Абрама Федоровича.
1950 — захист кандидатської дисертації на тему «Сіре олово». В практичній діяльності використовує свій, що став потім «фірмовим», натиск: пробивається в запасники Ермітажу, де їй дозволяють з потемнілих старовинних олов'яних потир нашкрябати пригоршню «олов'яної чуми», це і є сіре олово. Даний матеріал виявився напівпровідником.
1958 — захист докторської дисертації на тему «Дослідження в галузі хімії напівпровідників».
1961 рік — організовує при Ленінградському політехнічному інституті ім. Калініна (зараз Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет) кафедру напівпровідникового матеріалознавства.
1963 — організовує і очолює лабораторію фізико-хімічних властивостей напівпровідників. В цій лабораторії були вирощені перші кристали арсеніду галію AIIIBV. Під керівництвом Ніни Олександрівни були розвинуті нові методи кристалізації напівпровідників AIIIBV, вперше були отримані їх тверді розчини.
1868 — з'являється її підсумкова монографія, де зроблена спроба запропонувати періодичну систему напівпровідникових сполук.
Ніна Олександрівна померла від важкої хвороби 31 січня 1971 року, ледь досягнувши 54 років.
Нагороди
Лауреат премії ім. М. С. Курнакова АН СРСР, кавалер ордена Леніна.
Публікації
Н. О. Горюнової опубліковано 259 друкованих праць, отримано 5 авторських свідоцтв, під її керівництвом виконано 45 дисертацій.
Створені і видані монографії:
- «Хімія алмазоподібних напівпровідників» Л., Вид. ЛДУ, 1963;
- «Складні алмазоподібні напівпровідники» М., Вид. «Радянське Радіо», 1968;
- «Сімейство алмазоподібних напівпровідників» М., Вид. «Знання», 1970
Використана література:
- Физика и техника полупроводников, 2006, том 40, вып. 11
- http://vivovoco.astronet.ru/VV/JOURNAL/VIET/LIGHT.HTM [ 14 травня 2019 у Wayback Machine.]
- https://journals.ioffe.ru/articles/viewPDF/18604 [ 30 червня 2019 у Wayback Machine.]
- http://led22.ru/ledstat/losev/losev2.html [ 9 червня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nina Oleksandrivna Goryunova 1916 1971 vidatnij radyanskij vchenij zasnovnicya robit z himiyi almazopodibnih napivprovidnikiv Nad mozhlivistyu stvorennya napivprovidnikiv pracyuvalo bagato vchenih Nina Oleksandrivna V 1950 roci pershoyu peredbachila napivprovidnikovist deyakih intermetaliv ale ne vstigla opublikuvala svoyu ideyu Genrih Velker Myunhen v 1952 roci opublikuvav fundamentalnu stattyu v yakij obgruntovuvalas mozhlivist stvorennya napivprovidnikiv vin i vvazhayetsya avtorom teoriyi Goryunova Nina OleksandrivnaNarodilasya12 listopada 1916 1916 11 12 Moskva Rosijska imperiyaPomerla1971Krayina RosiyaDiyalnistfizikAlma materLeningradskij derzhavnij universitet 1939 GaluzfizikaZakladFiziko tehnichnij institut im A F Ioffe RAN Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra VelikogoVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor tehnichnih naukVchiteliJoffe Abram FedorovichVidoma zavdyaki zasnovnicya robit z himiyi almazopodibnih napivprovidnikivDitisin donkaNagorodiLaureat premiyi im M S Kurnakova AN SRSR kavaler ordena LeninaBiografiyaNarodilas 12 listopada 1916 roku v m Moskva 1939 zakinchila himichnij fakultet Leningradskogo universitetu mayuchi vzhe za plechima fabrichno zavodske uchilishe ta dva roki roboti za rozpodilom v zavodskij laboratoriyi 1946 pochala pracyuvati u Fiziko tehnichnomu instituti vstupaye do aspiranturi Ioffe Abrama Fedorovicha 1950 zahist kandidatskoyi disertaciyi na temu Sire olovo V praktichnij diyalnosti vikoristovuye svij sho stav potim firmovim natisk probivayetsya v zapasniki Ermitazhu de yij dozvolyayut z potemnilih starovinnih olov yanih potir nashkryabati prigorshnyu olov yanoyi chumi ce i ye sire olovo Danij material viyavivsya napivprovidnikom 1958 zahist doktorskoyi disertaciyi na temu Doslidzhennya v galuzi himiyi napivprovidnikiv 1961 rik organizovuye pri Leningradskomu politehnichnomu instituti im Kalinina zaraz Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet kafedru napivprovidnikovogo materialoznavstva 1963 organizovuye i ocholyuye laboratoriyu fiziko himichnih vlastivostej napivprovidnikiv V cij laboratoriyi buli virosheni pershi kristali arsenidu galiyu AIIIBV Pid kerivnictvom Nini Oleksandrivni buli rozvinuti novi metodi kristalizaciyi napivprovidnikiv AIIIBV vpershe buli otrimani yih tverdi rozchini 1868 z yavlyayetsya yiyi pidsumkova monografiya de zroblena sproba zaproponuvati periodichnu sistemu napivprovidnikovih spoluk Nina Oleksandrivna pomerla vid vazhkoyi hvorobi 31 sichnya 1971 roku led dosyagnuvshi 54 rokiv NagorodiLaureat premiyi im M S Kurnakova AN SRSR kavaler ordena Lenina PublikaciyiN O Goryunovoyi opublikovano 259 drukovanih prac otrimano 5 avtorskih svidoctv pid yiyi kerivnictvom vikonano 45 disertacij Stvoreni i vidani monografiyi Himiya almazopodibnih napivprovidnikiv L Vid LDU 1963 Skladni almazopodibni napivprovidniki M Vid Radyanske Radio 1968 Simejstvo almazopodibnih napivprovidnikiv M Vid Znannya 1970 Vikoristana literatura Fizika i tehnika poluprovodnikov 2006 tom 40 vyp 11 http vivovoco astronet ru VV JOURNAL VIET LIGHT HTM 14 travnya 2019 u Wayback Machine https journals ioffe ru articles viewPDF 18604 30 chervnya 2019 u Wayback Machine http led22 ru ledstat losev losev2 html 9 chervnya 2019 u Wayback Machine