Горчаков Олександр Кирилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горчаков.

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Олександр Кирилович Горчаков
Народився	1 (14) липня 1900(1900-07-14) Єкатеринодар
Помер	11 серпня 1960(1960-08-11) (60 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	хірург
Alma mater	Харківський медичний інститут
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Партія	КПРС
Нагороди

Олександр Кирилович Горчаков (1 (14) липня 1900(19000714), Єкатеринодар — 11 серпня 1960, Київ) — український радянський хірург, ендокринолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР (1954).

Біографія

Могила Олександра Горчакова

Народився 1 (14 липня) 1900 року у місті Єкатеринодарі Російської імперії (нині Краснодар) у родині залізничника. У 1924 році закінчив Харківський медичний інститут. 1922-1932рр - хірург дільничних і районних лікарень Харківської області. У 1933–1941 роках працював асистентом і доцентом 2-го Харківського медичного інституту. Під час Другої Світової війни хірург Харківського військового госпиталя. Евакуйований до Ташкенту, згодом до Фрунзе, повертаєтьсяу звільнений Харків у 1944 році.. З 1950 року професор,завідувач кафедрою хірургії Харківського стоматологічного інституту, заступник директора з наукової і навчальної роботи, 1950-1955 рр - директор Київського стоматологічного інституту, з 1954 року — професор Київського медичного інституту. Головний ендокринолог МОЗ УРСР. з 1951 року.

Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами та медалями.

Помер 11 серпня 1960 року. Похований у Києві на Байковому кладбищі.

Професійна діяльність

Праці присвячені проблемі шоку та ендокринній хірургії, зокрема хірургії щитоподібної залози і надниркових залоз.

Вивчав етіологію та патогенез зобної хвороби, зокрема автор її патогенетичної класифікації. Розробляв методи оперативних. втручань на щитоподібної залозі та наднирниках; удосконалив методику радикальної операції субтотальної струмектомії. Одним з перших в Україні з лікувальною . метою застосував радіонукліди.

Вперше в Радянському Союзі із своїм учнем М.П.Черенько застосував радіоактивний йод в лкуванні токсичних форм зоба.

Лауреат Державної премії України в області науки і техніки 1988 року (посмертно, за ініцитави учня, професора М.П.Черенько).

Праці.

-Зоб, его профилактика и лечение. К., 1951;

-Что такое зоб. К., 1952;

-Зобная болезнь, клиника, профилактика и лечение. К., 1955;

-Опыт лечения больных гипертиреоидной формой зобной болезни радиоактивным изотопом йода // ВД. 1955. № 8 (співавтор);

-Зобная болезнь. К., 1956 (співавтор);

-Опыт хирургического лечения заболеваний щитовидной железы // Новый хирургический архив. 1959. № 2.

Родина

Донька: Горчакова Галина Олександрівна - (1925) біохімік, доктор медичних наук, професор, директор НДІ Курортології і фізіотерапії з 1991г.

Донька; Горчакова Надія Олександрівна - (1941) фармаколог, доктор медичних наук, професор.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Черенько М.П. Пам'яти Олександра Кириловича Горчакова. До 100-річчя з дня народження. КХ.2001.№ 9.

1. Горчаков Олександр Кирилович. Енциклопедія сучасної України.
2. Ю. Виленский (2016). Александр Кириллович Горчаков – энтузиаст и первопроходец в эндокринной хирургии.
3. Лауреати Державної премії України 1988 року. 1988.