Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Городище та селище «Суха Гомільша» — пам'ятка археології національного значення, охоронний № 200023-Н, взятий під охорону держави Постановою КМУ № 928 від 03.09.2009.
| Городище та селище «Суха Гомільша» | |
|---|---|
| Статус | пам'ятка археології національного значення |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Харківська область, Зміївський район |
| Населений пункт | с. Суха Гомільша |
| Тип | городище, селище |
| Історія | |
| Датування | V ст. до н.е. – середина Х ст. н.е. |
  Городище та селище «Суха Гомільша»  Городище та селище «Суха Гомільша» | |
Датування
V ст. до н. е. — середина Х ст. н. е.
Площа
Загальна площа городища становить 2 га. Загальна площа селища становить ≈30 га.
Розташування
На східній околиці с. Суха Гомільша Нижньобишкінської сільської ради Зміївського району Харківської області. Пам'ятка займає високий прямокутний мис правого берега р. Сіверський Донець у місті впадіння в нього р. Гомільша. Мис з поселенням височіє над річковою долиною на ≈30 м. Зі сходу городище обмежене Панським яром, по якому протікав струмочок, а із заходу Княжим яром. Із заходу до городища прилягає селище, обмежене Княжим і Дяковим ярами.
Історія дослідження
Городище вперше згадується на початку XVII ст. у «Книга Великому Кресленню». На початку ХХ ст. воно фіксується Дмитром Багалієм у матеріалах ХІІ Археологічного з'їзду. У середині ХХ ст. пам'ятка неодноразово оглядалася Іваном Ляпушкіним (1947), Світланою Плетньовою (1955), Борисом Шрамком (1950-60-ті) та Володимиром Міхеєвим (1960-70-ті).
Селище «Суха Гомільша» було відкрите вчителем історії Першотравневої середньої школи Зміївського р-ну Красюком Я. І. у 1951 р. Він у 1953 та 1960 рр. проводив тут і розвідки. У 1969, 1973 та 1978 рр. розкопки поселення проводила археологічна експедиція Харківського державного університету на чолі з Володимиром Міхеєвим.
Опис
Городище
Загалом вивчено ≈200 м2: головним чином було проведено досліджено оборонних споруд та північної частини.
Загальна довжина городища з південного сходу на північний захід — 312 м, максимальна ширина у північній частині — 88 м, в південній — ≈45 м. Основний вал, що відсікає площу городища з півдня, створений у ранню залізну добу (V ст. до н. е.) являє собою ґрунтовий насип, перед яким був рів.
Сама площа городища розділена на 3 частини (дворища): південний двір — 0,5 га, середній — 0,3 га та північний — 1,2 га. Центральний та північний двори об'єднані єдиною системою захисту у вигляді кам'яної стіни, що утворює цитадель городища.
Культурний шар на території городища пошкоджений добуванням каміння у новий час, а також бліндажами часів Другої світової війни. В цілому ж культурний шар городища здебільшого слабо насичений та мало потужний. Його товщина на більшості площі становить до 20 см. Лише в північній частині — до 40-60 см. Він мало насичений артефактами (переважно уламки керамічного посуду салтівської культури середини VIII — середини Х ст.). Фрагменти ліпного посуду ранньої залізної доби — поодинокі та не становлять окремого культурного горизонту. На сучасній поверхні добре просліджуються розкопи Володимира Міхеєва (траншеї та відвали від них).
Селище
Загальна довжина селища з півдня на північ становить ≈600 м, максимальна ширина — у південній частині — ≈500 м. Культурний шар на території селища становить 40–60 см, а у північній — до 100 см. Він насичений здебільшого артефактами та комплексами салтівської археологічної культури середини VIII — середини Х ст. н. е. (місцева та імпортна кераміка, знаряддя праці, предмети побуту, зброя, кінська упряж, прикраси та елементи одягу). Окремі комплекси та артефакти відносяться до пеньківської археологічної культури VII — першої половини VIII ст. н. е. Скіфський період ранньої залізної доби (V—IV ст. до н. е.) представлений рідкими уламками ліпного посуду. На сучасній розораній поверхні добре просліджуються окремі зольні плями та можна знайти стародавні артефакти (переважно уламки керамічного посуду).
Сучасне використання
Поверхня городища задернована, в південній частині поросла чагарником.
Селище використовується під сільськогосподарські посіви, поверхня постійно розорюється.
Примітки
- Книга Большому Чертежу. — М., Л.: Изд-во АН СССР, 1950. — С. 74.
- Багалей Д. И. Объяснительный текст к Археологической карте Харьковской губернии Д. И. Багалей // Труды XII Археологического съезда. — М., 1905. — Т. I. — С. 29.
- Ляпушкин И. И. Днепровское лесостепное Левобережье в эпоху железа. — Материалы и исследования по археологии СССР. — Вып. 104. — М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1961. — С. 213.
- Плетнёва С. А. От кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура. — Материалы и исследования по археологии СССР. — Вып. 142. — М.: Наука, 1967. — С. 25 и сл.
- Шрамко Б. А. Древности Северского Донца. — Харьков: Издательство Харьковского университета, 1962. — С. 290.
- Шрамко Б. А., Михеев В. К., Грубник-Буйнова Л. П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. — К.: Наукова думка, 1977. — С. 79.
- Міхеєв В. К., Дяченко А. Г. Дослідження ранньосередньовічного поселення поблизу с. Суха Гомольша / В. К. Міхеєв, А. Г. Дяченко // Археологічні дослідження в Україні в 1969 р. — Вип IV. — Київ: Наукова думка, 1972. — С. 276.
- Колода В. В. Сухогомольшанский археологический комплекс: современное состояние и перспективы исследования В. В. Колода // LAUREA I. Античный мир и Средние века: Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеева. Материалы. — Харьков: ООО «НТМТ», 2015. — С. 175—176.
Джерела та література
- Афанасьев Г. Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VIII — Х вв. Г. Е. Афанасьенв // Археологические открытия на новостройках. — М.: Наука, 1987. — Вып. 2. — С. 110—111.
- Михеев В. К. Подонье в составе Хазарского каганата. — Харьков: Изд-во «Вища школа», 1985. — С. 6–8.
- Міхеєв В. К., Дяченко А. Г. Дослідження ранньосередньовічного поселення поблизу с. Суха Гомольша / В. К. Міхеєв, А. Г. Дяченко // Археологічні дослідження в Україні в 1969 р. — Вип IV. — Київ: Наукова думка, 1972. — С. 276.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodishe ta selishe Suha Gomilsha pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya ohoronnij 200023 N vzyatij pid ohoronu derzhavi Postanovoyu KMU 928 vid 03 09 2009 Gorodishe ta selishe Suha Gomilsha Statuspam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennyaKrayina UkrayinaRegionHarkivska oblast Zmiyivskij rajonNaselenij punkts Suha GomilshaTipgorodishe selisheIstoriyaDatuvannyaV st do n e seredina H st n e Gorodishe ta selishe Suha Gomilsha Pokazati na mapi UkrayinaGorodishe ta selishe Suha Gomilsha Pokazati na mapi Harkivska oblastDatuvannyaV st do n e seredina H st n e PloshaZagalna plosha gorodisha stanovit 2 ga Zagalna plosha selisha stanovit 30 ga RoztashuvannyaNa shidnij okolici s Suha Gomilsha Nizhnobishkinskoyi silskoyi radi Zmiyivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Pam yatka zajmaye visokij pryamokutnij mis pravogo berega r Siverskij Donec u misti vpadinnya v nogo r Gomilsha Mis z poselennyam visochiye nad richkovoyu dolinoyu na 30 m Zi shodu gorodishe obmezhene Panskim yarom po yakomu protikav strumochok a iz zahodu Knyazhim yarom Iz zahodu do gorodisha prilyagaye selishe obmezhene Knyazhim i Dyakovim yarami Istoriya doslidzhennyaGorodishe vpershe zgaduyetsya na pochatku XVII st u Kniga Velikomu Kreslennyu Na pochatku HH st vono fiksuyetsya Dmitrom Bagaliyem u materialah HII Arheologichnogo z yizdu U seredini HH st pam yatka neodnorazovo oglyadalasya Ivanom Lyapushkinim 1947 Svitlanoyu Pletnovoyu 1955 Borisom Shramkom 1950 60 ti ta Volodimirom Miheyevim 1960 70 ti Selishe Suha Gomilsha bulo vidkrite vchitelem istoriyi Pershotravnevoyi serednoyi shkoli Zmiyivskogo r nu Krasyukom Ya I u 1951 r Vin u 1953 ta 1960 rr provodiv tut i rozvidki U 1969 1973 ta 1978 rr rozkopki poselennya provodila arheologichna ekspediciya Harkivskogo derzhavnogo universitetu na choli z Volodimirom Miheyevim OpisGorodishe Zagalom vivcheno 200 m2 golovnim chinom bulo provedeno doslidzheno oboronnih sporud ta pivnichnoyi chastini Zagalna dovzhina gorodisha z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid 312 m maksimalna shirina u pivnichnij chastini 88 m v pivdennij 45 m Osnovnij val sho vidsikaye ploshu gorodisha z pivdnya stvorenij u rannyu zaliznu dobu V st do n e yavlyaye soboyu gruntovij nasip pered yakim buv riv Sama plosha gorodisha rozdilena na 3 chastini dvorisha pivdennij dvir 0 5 ga serednij 0 3 ga ta pivnichnij 1 2 ga Centralnij ta pivnichnij dvori ob yednani yedinoyu sistemoyu zahistu u viglyadi kam yanoyi stini sho utvoryuye citadel gorodisha Kulturnij shar na teritoriyi gorodisha poshkodzhenij dobuvannyam kaminnya u novij chas a takozh blindazhami chasiv Drugoyi svitovoyi vijni V cilomu zh kulturnij shar gorodisha zdebilshogo slabo nasichenij ta malo potuzhnij Jogo tovshina na bilshosti ploshi stanovit do 20 sm Lishe v pivnichnij chastini do 40 60 sm Vin malo nasichenij artefaktami perevazhno ulamki keramichnogo posudu saltivskoyi kulturi seredini VIII seredini H st Fragmenti lipnogo posudu rannoyi zaliznoyi dobi poodinoki ta ne stanovlyat okremogo kulturnogo gorizontu Na suchasnij poverhni dobre proslidzhuyutsya rozkopi Volodimira Miheyeva transheyi ta vidvali vid nih Selishe Zagalna dovzhina selisha z pivdnya na pivnich stanovit 600 m maksimalna shirina u pivdennij chastini 500 m Kulturnij shar na teritoriyi selisha stanovit 40 60 sm a u pivnichnij do 100 sm Vin nasichenij zdebilshogo artefaktami ta kompleksami saltivskoyi arheologichnoyi kulturi seredini VIII seredini H st n e misceva ta importna keramika znaryaddya praci predmeti pobutu zbroya kinska upryazh prikrasi ta elementi odyagu Okremi kompleksi ta artefakti vidnosyatsya do penkivskoyi arheologichnoyi kulturi VII pershoyi polovini VIII st n e Skifskij period rannoyi zaliznoyi dobi V IV st do n e predstavlenij ridkimi ulamkami lipnogo posudu Na suchasnij rozoranij poverhni dobre proslidzhuyutsya okremi zolni plyami ta mozhna znajti starodavni artefakti perevazhno ulamki keramichnogo posudu Suchasne vikoristannyaPoverhnya gorodisha zadernovana v pivdennij chastini porosla chagarnikom Selishe vikoristovuyetsya pid silskogospodarski posivi poverhnya postijno rozoryuyetsya PrimitkiKniga Bolshomu Chertezhu M L Izd vo AN SSSR 1950 S 74 Bagalej D I Obyasnitelnyj tekst k Arheologicheskoj karte Harkovskoj gubernii D I Bagalej Trudy XII Arheologicheskogo sezda M 1905 T I S 29 Lyapushkin I I Dneprovskoe lesostepnoe Levoberezhe v epohu zheleza Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR Vyp 104 M L Izd vo AN SSSR 1961 S 213 Pletnyova S A Ot kochevij k gorodam Saltovo mayackaya kultura Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR Vyp 142 M Nauka 1967 S 25 i sl Shramko B A Drevnosti Severskogo Donca Harkov Izdatelstvo Harkovskogo universiteta 1962 S 290 Shramko B A Miheev V K Grubnik Bujnova L P Spravochnik po arheologii Ukrainy Harkovskaya oblast K Naukova dumka 1977 S 79 Miheyev V K Dyachenko A G Doslidzhennya rannoserednovichnogo poselennya poblizu s Suha Gomolsha V K Miheyev A G Dyachenko Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini v 1969 r Vip IV Kiyiv Naukova dumka 1972 S 276 Koloda V V Suhogomolshanskij arheologicheskij kompleks sovremennoe sostoyanie i perspektivy issledovaniya V V Koloda LAUREA I Antichnyj mir i Srednie veka Chteniya pamyati professora Vladimira Ivanovicha Kadeeva Materialy Harkov OOO NTMT 2015 S 175 176 Dzherela ta literaturaAfanasev G E Naselenie lesostepnoj zony bassejna Srednego Dona v VIII H vv G E Afanasenv Arheologicheskie otkrytiya na novostrojkah M Nauka 1987 Vyp 2 S 110 111 Miheev V K Podone v sostave Hazarskogo kaganata Harkov Izd vo Visha shkola 1985 S 6 8 Miheyev V K Dyachenko A G Doslidzhennya rannoserednovichnogo poselennya poblizu s Suha Gomolsha V K Miheyev A G Dyachenko Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini v 1969 r Vip IV Kiyiv Naukova dumka 1972 S 276