Городи́ще — село в Україні, у Високівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. В селі проживає 526 жителів (2001).
село Городище | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Високівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18040070020076178 |
Основні дані | |
Засноване | 1623 |
Населення | 526 (2001) |
Площа | 1,57 км² |
Густота населення | 335,03 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12347 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°20′32″ пн. ш. 28°49′08″ сх. д. / 50.34222° пн. ш. 28.81889° сх. д.Координати: 50°20′32″ пн. ш. 28°49′08″ сх. д. / 50.34222° пн. ш. 28.81889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 202 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Чеська, 46, с. Високе, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12341 |
Карта | |
Городище | |
Городище | |
Мапа | |
Городище у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване за 18 км на південь від районного центру Черняхів та за 17 км на північний схід від обласного центру Житомира, та за 6 км від автомагістралі Житомир — Київ.
Історія
Походить село Городище від стародавньої фортеці — Вали, про що свідчать матеріали обласного краєзнавчого музею.
Біля села на лівому березі річки Свинолужки, виявлено стоянку людей раннього палеоліту, яка свідчить, що на цій території людина жила вже сто тисяч років тому. Знахідки кам'яних виробів свідчать про те, що вже в кам'яну добу люди нашого краю виробляли такі цінні і потрібні речі: кам'яні сокири, кам'яні молотки, кам'яні стріли тощо.
На південній стороні села, на правому березі річки, височіє стародавня фортеця, яка в історичній літературі іменується як Вали. Село Городище під цією назвою відоме з XVI століття.
В XVIII столітті в селі з'явилися німецькі колоністи, які побудували поселення і назвали його Карлівкою. Навколишні жителі називали їх Городищанами.
Колоністи в 1893 році в своєму населеному пункті відкрили національну школу, де один вчитель навчав 30 учнів. В XIX столітті в селі споруджено церкву, яку спалили під час відступу гітлерівські війська за часів Другої світової. У 1906 році колонія Черняхівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 15 верст, від волості 16. Дворів 33, мешканців 203.
Радянська влада встановлена на початку 1919 року, а вже в 1920 році — комнезам. Першим головою сільради був Гриневич. Колгосп був організований у квітні 1931 року під назвою «Третій вирішальний».
У Другій світовій війні брало участь 165 жителів села, з них загинуло 88, 70 нагороджено бойовими орденами і медалями. За визволення села Городищ загинуло 19 бійців Червоної армії. На братській могилі на їх честь встановлено пам'ятник з прізвищами тих, хто не повернувся з війни.
Під час відступу німецьких військ колоністи виїхали разом з ними і Городище, як поселення, лишилося суто українським.
В 1980-ті роки в селі було 288 дворів, де проживало 859 чоловік. Тут розміщувалась на той час центральна садиба колгоспу «Світанок», який мав 1138 га с/г угідь, у тому числі 918 орної землі. Напрям господарства був льонарсько-картоплярський і молочно-м'ясний.
У селі працювала восьмирічна школа, де 10 вчителів навчало 147 учнів, Будинок культури на 250 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 11,5 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, сільмаг.
Ось, що писали працівники сільської ради в 1977 році: «виконком сільської Ради разом з правлінням колгоспу немало уваги приділяють тому, щоб село стало населеним пунктом високої культури, високопродуктивної праці та зразкового громадського порядку… Все нові і нові будинки зростають у зелені сільських садів. Майже кожна сім'я має в своєму користуванні телевізор, газову установку, інші електроприлади. Збільшується і кількість дворів, які мають у своєму користуванні легкові автомобілі та мотоцикли. В селі прокладено 5 км асфальтованих шляхів»[].
Після Чорнобильської аварії 1986 року в селі почалося будівництво нової вулиці будівель для переселенців із забрудненої зони.
До 6 серпня 2015 року — адміністративний центр Городищенської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.
Відомі люди
- Власюк Роман Васильович (1989—2014) — учасник російсько-української війни.
- Рибак Михайло Володимирович (1994—2014) — учасник російсько-української війни.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2019.
- . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
Посилання
- Городище на сайті Верховної ради України [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodi she selo v Ukrayini u Visokivskij silskij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti V seli prozhivaye 526 zhiteliv 2001 selo Gorodishe Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Visokivska silska gromada Kod KATOTTG UA18040070020076178 Osnovni dani Zasnovane 1623 Naselennya 526 2001 Plosha 1 57 km Gustota naselennya 335 03 osib km Poshtovij indeks 12347 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 20 32 pn sh 28 49 08 sh d 50 34222 pn sh 28 81889 sh d 50 34222 28 81889 Koordinati 50 20 32 pn sh 28 49 08 sh d 50 34222 pn sh 28 81889 sh d 50 34222 28 81889 Serednya visota nad rivnem morya 202 m Misceva vlada Adresa radi vul Cheska 46 s Visoke Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12341 Karta Gorodishe Gorodishe Mapa Gorodishe u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Gorodishe GeografiyaSelo roztashovane za 18 km na pivden vid rajonnogo centru Chernyahiv ta za 17 km na pivnichnij shid vid oblasnogo centru Zhitomira ta za 6 km vid avtomagistrali Zhitomir Kiyiv IstoriyaPohodit selo Gorodishe vid starodavnoyi forteci Vali pro sho svidchat materiali oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Bilya sela na livomu berezi richki Svinoluzhki viyavleno stoyanku lyudej rannogo paleolitu yaka svidchit sho na cij teritoriyi lyudina zhila vzhe sto tisyach rokiv tomu Znahidki kam yanih virobiv svidchat pro te sho vzhe v kam yanu dobu lyudi nashogo krayu viroblyali taki cinni i potribni rechi kam yani sokiri kam yani molotki kam yani strili tosho Na pivdennij storoni sela na pravomu berezi richki visochiye starodavnya fortecya yaka v istorichnij literaturi imenuyetsya yak Vali Selo Gorodishe pid ciyeyu nazvoyu vidome z XVI stolittya V XVIII stolitti v seli z yavilisya nimecki kolonisti yaki pobuduvali poselennya i nazvali jogo Karlivkoyu Navkolishni zhiteli nazivali yih Gorodishanami Kolonisti v 1893 roci v svoyemu naselenomu punkti vidkrili nacionalnu shkolu de odin vchitel navchav 30 uchniv V XIX stolitti v seli sporudzheno cerkvu yaku spalili pid chas vidstupu gitlerivski vijska za chasiv Drugoyi svitovoyi U 1906 roci koloniya Chernyahivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 15 verst vid volosti 16 Dvoriv 33 meshkanciv 203 Radyanska vlada vstanovlena na pochatku 1919 roku a vzhe v 1920 roci komnezam Pershim golovoyu silradi buv Grinevich Kolgosp buv organizovanij u kvitni 1931 roku pid nazvoyu Tretij virishalnij U Drugij svitovij vijni bralo uchast 165 zhiteliv sela z nih zaginulo 88 70 nagorodzheno bojovimi ordenami i medalyami Za vizvolennya sela Gorodish zaginulo 19 bijciv Chervonoyi armiyi Na bratskij mogili na yih chest vstanovleno pam yatnik z prizvishami tih hto ne povernuvsya z vijni Pid chas vidstupu nimeckih vijsk kolonisti viyihali razom z nimi i Gorodishe yak poselennya lishilosya suto ukrayinskim V 1980 ti roki v seli bulo 288 dvoriv de prozhivalo 859 cholovik Tut rozmishuvalas na toj chas centralna sadiba kolgospu Svitanok yakij mav 1138 ga s g ugid u tomu chisli 918 ornoyi zemli Napryam gospodarstva buv lonarsko kartoplyarskij i molochno m yasnij U seli pracyuvala vosmirichna shkola de 10 vchiteliv navchalo 147 uchniv Budinok kulturi na 250 misc dvi biblioteki z knizhkovim fondom 11 5 tis primirnikiv feldshersko akusherskij punkt poshtove viddilennya silmag Os sho pisali pracivniki silskoyi radi v 1977 roci vikonkom silskoyi Radi razom z pravlinnyam kolgospu nemalo uvagi pridilyayut tomu shob selo stalo naselenim punktom visokoyi kulturi visokoproduktivnoyi praci ta zrazkovogo gromadskogo poryadku Vse novi i novi budinki zrostayut u zeleni silskih sadiv Majzhe kozhna sim ya maye v svoyemu koristuvanni televizor gazovu ustanovku inshi elektropriladi Zbilshuyetsya i kilkist dvoriv yaki mayut u svoyemu koristuvanni legkovi avtomobili ta motocikli V seli prokladeno 5 km asfaltovanih shlyahiv dzherelo Pislya Chornobilskoyi avariyi 1986 roku v seli pochalosya budivnictvo novoyi vulici budivel dlya pereselenciv iz zabrudnenoyi zoni Do 6 serpnya 2015 roku administrativnij centr Gorodishenskoyi silskoyi radi Chernyahivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiVlasyuk Roman Vasilovich 1989 2014 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ribak Mihajlo Volodimirovich 1994 2014 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 8 chervnya 2019 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 PosilannyaGorodishe na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini 26 lipnya 2020 u Wayback Machine