Горлянка Лаксмана

Горлянка Лаксмана (Ajuga laxmannii) — багаторічна трав'яниста рослина роду горлянка родини глухокропивові або губоцвіті — Labiatae.

Горлянка Лаксмана
Розквітаючі рослини
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід:	Горлянка (Ajuga)
Вид:	Горлянка Лаксмана (A. laxmannii)
Біноміальна назва
Ajuga laxmannii (Murray) Benth., 1835
Синоніми
Phleboanthe laxmannii (L.)

Ботанічний опис

Горлянка Лаксмана — багатолітня трав'яниста рослина з потовщеним, гілчастим кореневищем і багаточисленними прямостоячими або висхідними стеблами, 20-50 см у висоту. Стебла чотирьохгранні, гілчасті, шерстисто-волохаті, густо покриті супротивними листями. Нижні та середні стеблові листочки зворотньо-яйцеподібні або довгасто-яйцеподібні, до 4-5 см довжини, на верхівці великогородчаті; верхівкові листя довгасті, лінійні, цільнокрайні, з обох сторін шерстисто-волохаті. Квітки, розміщені по два в пазухах верхівкових листків, утворюють продовгувате суцвіття. Чашечка вдвічі коротша віночка. Віночок зеленувато-жовтий з пурпуровими жилками, ззовні довговолосистий. Плоди чотирьохгорішкові, жовтувато-бурі, сітчастозморщені. Цвіте рослина в травні-червні. Плоди дозрівають в липні-серпні.

Поширення

Зустрічається в Лісостепу та в північній частині Степу. Доволі багато розповсюджена в Сіверському Дінці і на північних схилах Кримських гір (в Харківській, Донецькій, Луганській, Кримській областях). Росте узліссях і полянах, в зріджених степових чагарниках, на цілих степових схилах ровів і річкових долин, різних оголеннях. Зазвичай зустрічаються окремі кущі, рідше — невеликі чагарники.

Фармацевтичні властивості

Запах у горлянки Лаксмана ароматний, смак гіркий. Застосовують при шлункових захворюваннях та при застуді.

Заготівля

В народній медицині використовують траву.

Заготовляють траву у фазі цвітіння, зрізуючи ножиком або серпом без грубих приземних частин.

Зберігають в сухому, добре провітрюваному приміщені.

Джерела

1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И. и др. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — Киев: Наукова думка, 1987. — 548 с. (рос.)

Посилання

• Горлянка Лаксмана // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 120. — .
• Горлянка Лаксмана на сайті Плантариум [ 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)