Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гордін Яків Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Яків Михайлович, Ян, Іван Колючий |
| Народився | 1 травня 1853 Миргород |
| Помер | 11 червня 1909 (56 років) Нью-Йорк |
| Країна |  Російська імперія США[1] |
| Національність | єврей |
| Діяльність | драматург, письменник, журналіст |
| Галузь | драма[2] і журналістика[2] |
| Знання мов | їдиш, російська |
| Роки активності | з 1880 |
| Жанр | драма |
| Magnum opus | «Єврейський король Лір», «Бог, чоловік і диявол», «Міреле Ефрос» |
| Партія | Бунд |
| IMDb | ID 0329924 |
| |
Яків Михайлович Гордін (їд. יעקבֿ גאָרדין — Янкев Гордін, англ. Jakow Gordin; 1 травня 1853 року, Миргород — 11 червня 1909 року, Нью-Йорк) — відомий єврейський драматург, псевдоніми Яків Михайлович, Ян, Іван Колючий.
Життєпис
Народився в Миргороді Полтавської губернії (нині — Полтавська область України). У 17 років почав писати російською мовою в різних провінційних газетах, пізніше — в петербурзькому журналі «Тиждень», де помістив цілий ряд оповідань з життя сектантів-штундистів і з єврейського побуту.
Гордін був під сильним впливом релігійного вчення Толстого. У 1880 році в Єлисаветграді ним засновано «духовно-біблійне братство», що ставило собі за мету реформувати єврейство на «толстовських» засадах; переслідуване царським урядом за «шкідливий напрям думок», «братерство» це припинило своє існування, а Гордін був змушений виїхати в Америку, де і віддався цілком єврейській драматургії.
Гордін — зачинатель і типовий представник єврейської міщанської драми, ним написано понад 70 п'єс. Здебільшого сюжети його драм запозичені з творів іноземних і російських письменників: Грільпарцера, Лессінга, О. Мірбо, В. Гюго, Гауптмана, Степняка-Кравчинського, Толстого, Горького та інших.
Ці сюжети він переробляв, надаючи їм відповідну «єврейську» форму. Навіть найоригінальніші його п'єси написані під сильним впливом європейської драми. Тема Гордіна — єврейська сім'я. Але свою тему він трактує поверхово, поза тісному зв'язку з розвитком єврейської громадськості. У 1890-х, у зв'язку з розвитком єврейського робітничого руху, традиційна єврейська сім'я вже давала великі тріщини: гострі конфлікти між «батьками і дітьми», прагнення єврейської молоді до громадськості, єврейської жінки — до емансипації — все це свідчило про наростання соціальних потенцій всередині сім'ї.
Гордін не відображав їх. Єврейська сім'я для нього — лише комплекс побутових деталей, вона чужа у нього соціальної динаміки, та й статика її вкрай односторонній. Найбільш «актуальне» в сім'ї Гордіна — це сентиментально-розумова проповідь просвітництва та дрібнобуржуазної моралі. Загальна канва його сімейної драми — обивательський шлюб, здебільшого невдалий.
Мелодраматичний зображуються «шлюбні перипетії» в атмосфері дрібнобуржуазного застою. Гордін попутно відтворював типи неосвічених рабинів чи добродійно-дурних духовних осіб, ешіботніков, меламедів, чесних шевців, кравців розумних, сентиментальних прислуги, зіпсованих «панянок», жорстоко-грубих або доброчесних купців та інших.
У своїх п'єсах Гордін культивував мистецтво народної «приказки», «красного слівця» або народної жарти; гумором цієї «приказки» і вичерпується життєвість його драм. Щодо театральної техніки Гордин застосовував звичайні прийоми ранніх драматургів-натуралістів, досягаючи значної сценічності.
Гордін зіграв велику роль в історії єврейської драми і театру: він витіснив з єврейського репертуару панував до нього лубочний жанр «історичних оперет». Ці оперети писалися зіпсованою єврейською мовою (з домішкою безлічі німецьких слів); Гордин очистив єврейську п'єсу від цих наносних слів і ввів в неї живу розмовну єврейську мову, простий і легкий, він підняв авторитет єврейського театру, привернув до нього увагу широких єврейських мас і інтелігенції.
На російській сцені особливо великим успіхом свого часу користувалася його п'єса «За океаном»; також часто ставилися — «Мірра Ефрос», «Хася сирітка» та інші.
П'єси Я. Гордіна стали основою для перших єврейських фільмів, знятих на перших єврейських кіностудіях, створених М. Товбін.
Бібліографія
- На їдиш - Вибрані драми в 2 тт, N.-Y., 1911
- Збірник п'єс, переклад на російську мову у видавництві «Театр и искусство», СПб., 1910.
- Lexicon Рейзина, Вильна, 1926
Посилання
- Гордин, Яков Михайлович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] http://jewage.org [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- LIBRIS — 2012.
- Czech National Authority Database
- Босько В.М. Історичний календар Кіровоградщини на 2013 рік. Люди. Події. Факти. [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] — Кіровоград: Центр. – Укр. вид-во, 2012. — с. 85.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gordin Foto Gordin Yakiv MihajlovichPsevdoYakiv Mihajlovich Yan Ivan KolyuchijNarodivsya1 travnya 1853 1853 05 01 MirgorodPomer11 chervnya 1909 1909 06 11 56 rokiv Nyu JorkKrayina Rosijska imperiya SShA 1 NacionalnistyevrejDiyalnistdramaturg pismennik zhurnalistGaluzdrama 2 i zhurnalistika 2 Znannya movyidish rosijskaRoki aktivnostiz 1880ZhanrdramaMagnum opus Yevrejskij korol Lir Bog cholovik i diyavol Mirele Efros PartiyaBundIMDbID 0329924 Mediafajli u Vikishovishi Yakiv Mihajlovich Gordin yid יעקב גא רדין Yankev Gordin angl Jakow Gordin 1 travnya 1853 roku Mirgorod 11 chervnya 1909 roku Nyu Jork vidomij yevrejskij dramaturg psevdonimi Yakiv Mihajlovich Yan Ivan Kolyuchij ZhittyepisNarodivsya v Mirgorodi Poltavskoyi guberniyi nini Poltavska oblast Ukrayini U 17 rokiv pochav pisati rosijskoyu movoyu v riznih provincijnih gazetah piznishe v peterburzkomu zhurnali Tizhden de pomistiv cilij ryad opovidan z zhittya sektantiv shtundistiv i z yevrejskogo pobutu Gordin buv pid silnim vplivom religijnogo vchennya Tolstogo U 1880 roci v Yelisavetgradi nim zasnovano duhovno biblijne bratstvo sho stavilo sobi za metu reformuvati yevrejstvo na tolstovskih zasadah peresliduvane carskim uryadom za shkidlivij napryam dumok braterstvo ce pripinilo svoye isnuvannya a Gordin buv zmushenij viyihati v Ameriku de i viddavsya cilkom yevrejskij dramaturgiyi Gordin zachinatel i tipovij predstavnik yevrejskoyi mishanskoyi drami nim napisano ponad 70 p yes Zdebilshogo syuzheti jogo dram zapozicheni z tvoriv inozemnih i rosijskih pismennikiv Grilparcera Lessinga O Mirbo V Gyugo Gauptmana Stepnyaka Kravchinskogo Tolstogo Gorkogo ta inshih Ci syuzheti vin pereroblyav nadayuchi yim vidpovidnu yevrejsku formu Navit najoriginalnishi jogo p yesi napisani pid silnim vplivom yevropejskoyi drami Tema Gordina yevrejska sim ya Ale svoyu temu vin traktuye poverhovo poza tisnomu zv yazku z rozvitkom yevrejskoyi gromadskosti U 1890 h u zv yazku z rozvitkom yevrejskogo robitnichogo ruhu tradicijna yevrejska sim ya vzhe davala veliki trishini gostri konflikti mizh batkami i ditmi pragnennya yevrejskoyi molodi do gromadskosti yevrejskoyi zhinki do emansipaciyi vse ce svidchilo pro narostannya socialnih potencij vseredini sim yi Gordin ne vidobrazhav yih Yevrejska sim ya dlya nogo lishe kompleks pobutovih detalej vona chuzha u nogo socialnoyi dinamiki ta j statika yiyi vkraj odnostoronnij Najbilsh aktualne v sim yi Gordina ce sentimentalno rozumova propovid prosvitnictva ta dribnoburzhuaznoyi morali Zagalna kanva jogo simejnoyi drami obivatelskij shlyub zdebilshogo nevdalij Melodramatichnij zobrazhuyutsya shlyubni peripetiyi v atmosferi dribnoburzhuaznogo zastoyu Gordin poputno vidtvoryuvav tipi neosvichenih rabiniv chi dobrodijno durnih duhovnih osib eshibotnikov melamediv chesnih shevciv kravciv rozumnih sentimentalnih prislugi zipsovanih panyanok zhorstoko grubih abo dobrochesnih kupciv ta inshih U svoyih p yesah Gordin kultivuvav mistectvo narodnoyi prikazki krasnogo slivcya abo narodnoyi zharti gumorom ciyeyi prikazki i vicherpuyetsya zhittyevist jogo dram Shodo teatralnoyi tehniki Gordin zastosovuvav zvichajni prijomi rannih dramaturgiv naturalistiv dosyagayuchi znachnoyi scenichnosti Gordin zigrav veliku rol v istoriyi yevrejskoyi drami i teatru vin vitisniv z yevrejskogo repertuaru panuvav do nogo lubochnij zhanr istorichnih operet Ci opereti pisalisya zipsovanoyu yevrejskoyu movoyu z domishkoyu bezlichi nimeckih sliv Gordin ochistiv yevrejsku p yesu vid cih nanosnih sliv i vviv v neyi zhivu rozmovnu yevrejsku movu prostij i legkij vin pidnyav avtoritet yevrejskogo teatru privernuv do nogo uvagu shirokih yevrejskih mas i inteligenciyi Na rosijskij sceni osoblivo velikim uspihom svogo chasu koristuvalasya jogo p yesa Za okeanom takozh chasto stavilisya Mirra Efros Hasya siritka ta inshi P yesi Ya Gordina stali osnovoyu dlya pershih yevrejskih filmiv znyatih na pershih yevrejskih kinostudiyah stvorenih M Tovbin BibliografiyaNa yidish Vibrani drami v 2 tt N Y 1911 Zbirnik p yes pereklad na rosijsku movu u vidavnictvi Teatr i iskusstvo SPb 1910 Lexicon Rejzina Vilna 1926PosilannyaGordin Yakov Mihajlovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine http jewage org 29 veresnya 2013 u Wayback Machine LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bosko V M Istorichnij kalendar Kirovogradshini na 2013 rik Lyudi Podiyi Fakti 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Kirovograd Centr Ukr vid vo 2012 s 85