Анатолій Валер'янович Горбунов або Анатолійс Ґорбуновс (латис. Anatolijs Gorbunovs; нар. 10 лютого 1942) — латвійський політичний діяч, останній Голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1988—1990) і перший глава держави незалежної Латвії (до обрання президентом Ґунтіса Улманіса 1993 року).
Горбунов Анатолій Валер'янович латис. Anatolijs Gorbunovs рос. Анатолий Валерианович Горбунов | |||
| |||
---|---|---|---|
27 липня 1989 — 6 липня 1993 | |||
Попередник: | Відновлення незалежності | ||
Наступник: | Ґунтіс Улманіс | ||
Народження: | 10 лютого 1942[1](82 роки) d, Латвія | ||
Країна: | СРСР і Латвія | ||
Освіта: | Ризький технічний університет | ||
Партія: | d і КПРС | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 10 лютого 1942 року в селі Пілда (нині — Лудзенський край, Латвія), в родині російських старообрядців.
У 1970 році закінчив Ризький політехнічний інститут (РПІ) за спеціальністю інженер-будівельник, у 1978 році — Академію суспільних наук при ЦК КПРС.
З 1959 року працював майстром-будівельником у радгоспі «Нікраце» Скрундского району Латвійської РСР, старшим техніком в інституті «Латгіпросільбуд», старшим механіком у Ризькому політехнічному інституті. Член КПРС з 1966 по 1991 рік.
З 1969 року — секретар комітету комсомолу Ризького політехнічного інституту, потім 1-й секретар Кіровського районного комітету ЛКСМ Латвії у місті Ризі. З 1974 року — завідувач промислово-транспортного відділу, секретар, потім 1-й секретар Кіровського районного комітету КП Латвії (КПЛ) у Ризі. З 1982 року — секретар Ризького міського комітету КП Латвії.
У 1984 — березні 1985 року — завідувач відділу адміністративних органів ЦК КП Латвії. З 28 березня 1985 по 25 жовтня 1988 року — секретар ЦК КПЛ з питань ідеології.
6 жовтня 1988 року призначений головою Президії Верховної Ради Латвійської РСР. У 1988 році підтримав Народний фронт Латвії, пізніше виступив за відновлення незалежності республіки.
З моменту проголошення відновлення незалежності Латвії у 1990 році і до обрання президентом Ґунтіса Улманіса у 1993 році був номінальним главою держави як голова парламенту. У 1993 році став одним із засновників партії «Латвійський шлях». Був депутатом п'ятого і сьомого сеймів Латвії від цієї партії.
У 1993—1995 роках — голова Сейму Латвії. З 1996 по 2002 роки був міністром середовища і регіонального розвитку в 3-х урядах, міністром зв'язку у 2-х урядах і недовгий час був міністром економіки Латвії. Очолював латвійську делегацію в латвійсько-російської міжурядової комісії. У 1999 році висувався в президенти.
З 2003 року — голова ДАТ «Latvijas valsts meži» («Латвійські державні ліси»).
Одружений, є син і онук.
Нагороджений орденом Трьох зірок (2005) та Пам'ятним знаком учасника барикад 1991 року.
Примітки
- Munzinger Personen
Посилання
- Ґорбуновс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (Latvian) . gramata21.lv. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 28 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anatolij Valer yanovich Gorbunov abo Anatolijs Gorbunovs latis Anatolijs Gorbunovs nar 10 lyutogo 1942 latvijskij politichnij diyach ostannij Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Latvijskoyi RSR 1988 1990 i pershij glava derzhavi nezalezhnoyi Latviyi do obrannya prezidentom Guntisa Ulmanisa 1993 roku Gorbunov Anatolij Valer yanovich latis Anatolijs Gorbunovs ros Anatolij Valerianovich GorbunovPrapor v o prezidenta Latviyi27 lipnya 1989 6 lipnya 1993Poperednik Vidnovlennya nezalezhnostiNastupnik Guntis Ulmanis Narodzhennya 10 lyutogo 1942 1942 02 10 1 82 roki d LatviyaKrayina SRSR i LatviyaOsvita Rizkij tehnichnij universitetPartiya d i KPRSNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 10 lyutogo 1942 roku v seli Pilda nini Ludzenskij kraj Latviya v rodini rosijskih staroobryadciv U 1970 roci zakinchiv Rizkij politehnichnij institut RPI za specialnistyu inzhener budivelnik u 1978 roci Akademiyu suspilnih nauk pri CK KPRS Z 1959 roku pracyuvav majstrom budivelnikom u radgospi Nikrace Skrundskogo rajonu Latvijskoyi RSR starshim tehnikom v instituti Latgiprosilbud starshim mehanikom u Rizkomu politehnichnomu instituti Chlen KPRS z 1966 po 1991 rik Z 1969 roku sekretar komitetu komsomolu Rizkogo politehnichnogo institutu potim 1 j sekretar Kirovskogo rajonnogo komitetu LKSM Latviyi u misti Rizi Z 1974 roku zaviduvach promislovo transportnogo viddilu sekretar potim 1 j sekretar Kirovskogo rajonnogo komitetu KP Latviyi KPL u Rizi Z 1982 roku sekretar Rizkogo miskogo komitetu KP Latviyi U 1984 berezni 1985 roku zaviduvach viddilu administrativnih organiv CK KP Latviyi Z 28 bereznya 1985 po 25 zhovtnya 1988 roku sekretar CK KPL z pitan ideologiyi 6 zhovtnya 1988 roku priznachenij golovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Latvijskoyi RSR U 1988 roci pidtrimav Narodnij front Latviyi piznishe vistupiv za vidnovlennya nezalezhnosti respubliki Z momentu progoloshennya vidnovlennya nezalezhnosti Latviyi u 1990 roci i do obrannya prezidentom Guntisa Ulmanisa u 1993 roci buv nominalnim glavoyu derzhavi yak golova parlamentu U 1993 roci stav odnim iz zasnovnikiv partiyi Latvijskij shlyah Buv deputatom p yatogo i somogo sejmiv Latviyi vid ciyeyi partiyi U 1993 1995 rokah golova Sejmu Latviyi Z 1996 po 2002 roki buv ministrom seredovisha i regionalnogo rozvitku v 3 h uryadah ministrom zv yazku u 2 h uryadah i nedovgij chas buv ministrom ekonomiki Latviyi Ocholyuvav latvijsku delegaciyu v latvijsko rosijskoyi mizhuryadovoyi komisiyi U 1999 roci visuvavsya v prezidenti Z 2003 roku golova DAT Latvijas valsts mezi Latvijski derzhavni lisi Odruzhenij ye sin i onuk Nagorodzhenij ordenom Troh zirok 2005 ta Pam yatnim znakom uchasnika barikad 1991 roku PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683PosilannyaGorbunovs Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Latvian gramata21 lv Arhiv originalu za 9 sichnya 2019 Procitovano 28 lipnya 2017