Горан Любоєвич

Горан Любоєвич (хорв. Goran Ljubojević, нар. 4 травня 1983, Осієк) — хорватський футболіст, що грав на позиції нападника.

Горан Любоєвич
Особисті дані
Народження	4 травня 1983(1983-05-04) (41 рік)
	Осієк, СФРЮ
Зріст	189 см
Вага	82 кг
Громадянство	Хорватія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2000–2004 «Осієк» 65 (23) 2004–2006 «Динамо» (Загреб) 41 (13) 2006 →  «Санкт-Галлен» 17 (5) 2006–2009 «Генк» 38 (12) 2009–2010 «Загреб» 12 (5) 2010–2011 АІК 11 (2) 2011–2012 «Осієк» 25 (6) 2012 «Тиргу-Муреш» 9 (1) 2012–2013 «Нафт Тегеран» 11 (2) 2013–2014 «Осієк» 8 (0) 2014 27 (20) 2015 «Шривіджая» 3 (3) 2016–2017 ^[en] 15 (10) 2017 ^[en] 9 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1998–1999 6 (2) 1999–2000 Хорватія U-16 7 (2) 1999 Хорватія U-17 3 (1) 2000–2001 Хорватія U-19 10 (7) 2001–2003 Хорватія U-20 6 (2) 2003–2005 Хорватія U-21 18 (3)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за «Динамо» (Загреб) та «Генк», а також молодіжну збірну Хорватії.

Клубна кар'єра

Любоєвич народився в Осієку і в цьому місті розпочав свою футбольну кар'єру в місцевому клубі «Осієк». У першій команді дебютував у 16 ​​років 11 квітня 2000 року під час перемоги з рахунком 3:0 проти «Цибалії». Це був єдиний матч Любоєвича в сезоні 1999/00 і надалі гравець виступав у резервній команді. У сезоні 2002/03 він повернувся до основної команди і провів 20 матчів чемпіонату та забив 6 голів, а його клуб посів 8 місце в лізі. У сезоні 2003/04 «Осієк» посів високе 4 місце в лізі, а Любоєвич забив 16 голів. Більше за Горана забив лише його одноклубник Роберт Шпехар (18 голів). На цей момент Любоєвич вважався одним із найкращих молодих гравців Хорватії і у 2003 році він отримав приз «Надія року» від видання Večernji list. Всього нападник взяв участь у 65 матчах чемпіонату, забивши 23 голи. Більшість часу, проведеного у складі «Осієка», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 гола за гру першості.

В результати молодим нападником зацікавились місцеві гранди і влітку 2004 року Любоєвич приєднався до столичного «Динамо». Втім у команди стався серйозний спад і наступного сезону вона посіла лише 7-е місце в чемпіонаті, а Любоєвич забив 9 голів. У наступному сезоні 2005/06 вони повернули свою гру і стали чемпіоном Хорватії, але Любоєвич взяв участь лише в осінній частині сезону, оскільки навесні був відданий в оренду швейцарському клубу «Санкт-Галлен». Влітку 2006 року Горан повернувся в «Динамо», яке, як чемпіон країни, брало участь у кваліфікації Ліги чемпіонів. Там Любоєвич зробив хет-трик у другому кваліфікаційному раунді проти чемпіона Литви «Екранаса» (5:2).

У січні 2007 року Любоєвич знову виїхав за кордон, цього разу за 500 000 євро він був проданий в бельгійський «Генк». Хорват швидко завоював стартове місце в новій команді і постійно забивав, ставши у сезоні 2006/07 з 11 голами найкращим бомбардиром команди в чемпіонаті. Втім на початку сезону 2007/08 Любоєвич отримав серйозну травму коліна, яка вивела його з ладу до кінця сезону. Повернувшись на поле у сезоні 2008/09 він кілька разів виходив на поле, але повернути свою форму і результативність так і не зумів, тим не менш виграв 2009 року з командою Кубок Бельгії.

У грудні 2009 року хорват повернувся на батьківщину і півроку виступав за «Загреб», після чого влітку 2010 року перейшов до стокгольмського АІКа, з яким грав у попередніх раундах Ліги чемпіонів. У січні 2011 року його контракт з АІКом був розірваний і Любоєвич повернувся до рідного «Осієка».

У лютому 2012 року Любоєвич перейшов до клубу вищого дивізіону Румунії «Тиргу-Муреш», де дограв сезон.

В сезоні 2012/13 хорват виступав за іранський «Нафт Тегеран», а в липні 2013 року втретє підписав контракт з «Осієком». Не закінчивши сезон і зігравши лише вісім ігор без голів, він покинув Хорватію.

У 2014 році він приєднався до сінгапурського . 7 листопада 2014 року він забив перший гол у фіналі Кубка Сінгапуру у ворота . В результаті його команда здобула перемогу з рахунком 3:1 і виграла турнір. Загалом Горан закінчив сезон найкращим бомбардиром клубу з 27 голами.

У 2015 році Любоєвич грав за індонезійський клуб «Шривіджая», після чого повернувся на батьківщину, де і завершив кар'єру у нижчолігових клубах ^[en] та ^[en].

Виступи за збірні

1998 року дебютував у складі , загалом на юнацькому рівні взяв участь у 32 іграх, відзначившись 14 забитими голами.

Протягом 2003—2005 років залучався до складу молодіжної збірної Хорватії, з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2004 року в Німеччині, де Хорватія посіла останнє місце в групі, набравши лише одне очко. Всього на молодіжному рівні зіграв у 18 офіційних матчах, забив 3 голи.

Досягнення

• Володар Кубка Бельгії: 2008/09
• Володар Кубка Сінгапуру:

Примітки

1. . KRC Genk. 28 лютого 2008. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 18 листопада 2023.
2. Ljubojević: Iskušavali smo nove sustave, ali nije bilo baš najbolje [ 2017-08-28 у Wayback Machine.]‚ sportnews.hr, 15 February 2017
3. Goran Ljubojević - Croatian football federation. hns.team. Процитовано 18 листопада 2023.

Посилання

• Горан Любоєвич на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Горан Любоєвич на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)