Гончарук Андрій Іванович

Андрій Іванович Гончарук (нар.9 квітня 1961, м. Київ) — український державний діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол.

Андрій Іванович Гончарук
Андрій Іванович Гончарук 2012 рік
Радник Президента України - керівник Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України
5 квітня 2011 року — 24 лютого 2014 року
Президент:	Віктор Федорович Янукович
Представник України у Світовій організації торгівлі
15 квітня 2013 року — липень 2015 року
Заступник Глави Адміністрації Президента України
31 березня 2010 року — 5 квітня 2011 року
Президент:	Віктор Федорович Янукович
Заступник Глави Секретаріату Президента України
27 березня 2008 року — 31 березня 2010 року
Президент:	Віктор Андрійович Ющенко
7-й Міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України
27 січня 1999 року — 19 січня 2000 року
Прем'єр-міністр:	Валерій Павлович Пустовойтенко
Президент:	Леонід Данилович Кучма
Попередник:	Осика Сергій Григорович
Наступник:
Народження:	9 квітня 1961(1961-04-09) (63 роки) м. Київ, УРСР
Національність:	українець
Країна:	Україна
Релігія:	православ'я
Освіта:	Київський державний університет ім. Тараса Шевченка
Батько:
Мати:
Шлюб:
Наукова діяльність
Наукова сфера:	міжнародна економіка
Автограф:
Нагороди:	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Командор ордена Почесного легіону Орден Трьох зірок Заслужений економіст України
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гончарук.

Біографія

Андрій Гончарук народився 9 квітня 1961 року в місті Києві.

Закінчивши середню школу № 155 м. Києва, у 1978 році вступив на економічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив 1983-го року. Продовжив навчання в аспірантурі Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

Протягом 1986—1991 років займав посади молодшого, наукового співробітника, виконуючого обов'язки вченого секретаря та вченого секретаря Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Вплив науково-технічної революції на характер економічного змагання двох світових систем».. Має вчені звання старшого наукового співробітника (1991 р.) та доцента (2013 р.).

У 1991—1992 роках працював на різних керівних посадах у Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків України, а у 1992—1999 роках на посадах начальника головного управління, заступника, першого заступника Міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

З 1993 по 2003 рік одночасно є заступником спеціального представника Уряду України при ГАТТ/СОТ, заступником голови урядового комітету України з питань співробітництва з ЄС, співголовою декількох двосторонніх торгово-економічних комісій, главою державної делегації України на переговорах зі вступу України до Світової організації торгівлі. У цей час він бере участь у багатьох у двосторонніх та багатосторонніх переговорах з зарубіжними партнерами в процесі вступу України у СОТ. Був одним із ініціаторів становлення та розвитку в Україні напрямку міжнародної діяльності — торгової дипломатії.

В 1999 році, у віці 37 років, призначений Міністром зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. На той час наймолодший міністр в усіх урядах України. На цій посаді перебував до початку 2000 року, коли міністерство було реорганізовано. Продовжив займатися зовнішньоекономічним блоком на посаді заступника Міністра економіки України.

У 2001—2003 роках — перший заступник Державного секретаря, Державний секретар з питань торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

З 2000 поєднує державну, дипломатичну діяльність з науково-викладацькою. Професор кафедри міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (2005-2015 роки).

У 2003 році він стає головним радником з питань торгової політики та захисту на зовнішніх ринках корпорації «Інтерпайп».

З 2005 по 2007 рік Андрій Гончарук є радником прем'єр-міністра з питань багатосторонньої торгової дипломатії, зокрема процесу вступу України в СОТ.

У 2008 році указом президента призначений заступником Глави Секретаріату Президента України. Будучи де-факто дипломатичним радником Президента України, на займаній посаді він займавався усіма міжнародними питаннями, в тому числі зовнішньоекономічними.

З 2010 по 2011 роки перебуває на посаді заступника Глави Адміністрації Президента України.

З 2011 року був радником Президента України — керівником Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України. 21 лютого 2014 року подав у відставку.

15 квітня 2013 призначений Представником України у Світовій організації торгівлі та головою Державної комісії з питань співробітництва з СОТ.

З квітня 2014 року був дипломатичним радником Президента Л. М. Кравчука.

З липня 2014 року по вересень 2019 року був незалежним членом наглядової ради Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна».

З квітня 2015 року — віце-президент Української асоціації зовнішньої політики.

Володіє англійською мовою.

Науковий доробок

Андрій Гончарук є автором більше 30-ти наукових праць.

Нагороди та звання

• Державний службовець 1-го рангу (4 січня 2000 р.)
• Надзвичайний і Повноважний Посол України (14 травня 2008 р.)
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2008) — за особистий внесок в інтеграцію України в Світову організацію торгівлі
• Заслужений економіст України (2009)
• Орден Полярної зірки (Командор Великого хреста, KmstkNO) (1999)
• Орден Трьох зірок (ступінь Великого офіцера) (2008)
• Орден Почесного легіону (ступінь Командора) (2010)
• (05.12.2012)
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого
• Орден святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ)
• Державні нагороди низки інших іноземних країн

Сім'я

Одружений, двоє дорослих дітей, онучка, двоє онуків.

Захоплення:

• теніс
• історична література
• собаки породи ши-тцу

Примітки

1. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
2. Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні»
3. . Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 26 січня 2012.
4. Указ Президента України № 77/99 від 27.01.1999
5. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 січня 2012.
6. . Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
7. Стаття на офіційному сайті корпорації «Інтерпайп». Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
8. Постанова КМУ № 1461/2006
9. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
10. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
11. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
12. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
13. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
14. . Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
15. . Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
16. . Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
17. . Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
18. . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 25 січня 2012.
19. . Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 25 січня 2012.
20. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
21. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 30 липня 2013.
22. . Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013.
23. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.

Посилання

• Інформація про А. І. Гончарука на офіційному інетернет-представництві Президента України
• Особиста сторінка на сайті Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана [ 31 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Інформація про Андрія Гончарука на сайті Mobus.info [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Стаття газети «Факти і коментарі» [ 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю із Гончаруком А. І. [ 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]