Гомогенні хімічні реакції – реакції, які протікають в гомогенній системі, при цьому всі реагуючі речовини знаходяться в одній фазі (газовій або рідкій), а реакція протікає у всьому об'ємі системи. Прикладом гомогенної системи є будь-яка газова суміш (наприклад суміш азоту з киснем), розчин декількох речовин в одному розчиннику (наприклад розчин хлориду натрію, сульфату магнію, азоту і кисню у воді). Гомогенні реакції бувають прості та складні багатостадійні, які відбуваються внаслідок одночасного або послідовного перебігу декількох реакцій.
Швидкість гомогенної реакції визначається зміною концентрації будь-якого учасника реакції за одиницю часу. У математичному вигляді швидкість гомогенної реакції має такий вигляд:
ν = Δn / (V Δt), де ν – швидкість реакції в гомогенній системі; n – кількість речовини (моль); V – об’єм системи (л); t – час (с); Δ – знак зміни.
Це рівняння можна спростити. Відношення кількості речовини до об’єму системи є молярною концентрацією даної речовини:
n / V = С, звідки Δn / V = Δ С, отже:
ν = ΔС / Δt.
Швидкість хімічної реакції у гомогенній системі залежить від природи реагуючих речовин, їх концентрації, тиску, температури, наявності каталізатора:
- Залежність швидкості реакції від концентрації визначається законом діючих мас: швидкість хімічної реакції прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин Закон діючих мас.
Для реакції А + В = С + D цей закон виразиться рівнянням:
ν = kСАСВ, де СА і СВ – концентрації речовин А і В, мол/л; k - коефіцієнт пропорційності, що називається константою швидкості реакції. Чисельно константа швидкості реакції дорівнює швидкості реакції, коли концентрація кожної з реагуючих речовин становить 1 моль/л, або коли їх добуток дорівнює одиниці. Вона залежить від природи реагуючих речовин і температури, але не залежить від концентрації.
- Залежність швидкості реакції від температури визначається емпіричним правилом Вант-Гофа: з підвищенням температури на кожні 10 ºС швидкість більшості реакцій зростаю в 2-4 рази Правило Вант-Гоффа.
Математично ця залежність виражається співвідношенням:
νt2 = νt1γ(t2 – t1 / 10), де νt1 – швидкість реакції при початковій температурі; νt2 – швидкість реакції при кінцевій температурі; γ – температурний коефіцієнт швидкості реакції, який показує, у скільки разів збільшується швидкість реакції з підвищенням температури реагуючих речовин на 10 ºС. Правило Вант-Гоффа наближене і застосовується лише для орієнтовної оцінки можливого впливу температури на швидкість реакції. Температури впливає на швидкість реакції, збільшуючи константу швидкості.
Джерела
- Глинка Н.Л. Общая химия: учебное пособие для вузов. - 23-е изд., стереотипное / Под ред. В.А. Рабиновича. — Л.: Химия, 1983. - 704 с. ил.
- Химия. Справочное руководство.ГДР, 1972. Пер. с нем. Л., «Химия», 1975. - ст. 464-474.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gomogenni himichni reakciyi reakciyi yaki protikayut v gomogennij sistemi pri comu vsi reaguyuchi rechovini znahodyatsya v odnij fazi gazovij abo ridkij a reakciya protikaye u vsomu ob yemi sistemi Prikladom gomogennoyi sistemi ye bud yaka gazova sumish napriklad sumish azotu z kisnem rozchin dekilkoh rechovin v odnomu rozchinniku napriklad rozchin hloridu natriyu sulfatu magniyu azotu i kisnyu u vodi Gomogenni reakciyi buvayut prosti ta skladni bagatostadijni yaki vidbuvayutsya vnaslidok odnochasnogo abo poslidovnogo perebigu dekilkoh reakcij Shvidkist gomogennoyi reakciyi viznachayetsya zminoyu koncentraciyi bud yakogo uchasnika reakciyi za odinicyu chasu U matematichnomu viglyadi shvidkist gomogennoyi reakciyi maye takij viglyad n Dn V Dt de n shvidkist reakciyi v gomogennij sistemi n kilkist rechovini mol V ob yem sistemi l t chas s D znak zmini Ce rivnyannya mozhna sprostiti Vidnoshennya kilkosti rechovini do ob yemu sistemi ye molyarnoyu koncentraciyeyu danoyi rechovini n V S zvidki Dn V D S otzhe n DS Dt Shvidkist himichnoyi reakciyi u gomogennij sistemi zalezhit vid prirodi reaguyuchih rechovin yih koncentraciyi tisku temperaturi nayavnosti katalizatora Zalezhnist shvidkosti reakciyi vid koncentraciyi viznachayetsya zakonom diyuchih mas shvidkist himichnoyi reakciyi pryamo proporcijna dobutku koncentracij reaguyuchih rechovin Zakon diyuchih mas Dlya reakciyi A V S D cej zakon virazitsya rivnyannyam n kSASV de SA i SV koncentraciyi rechovin A i V mol l k koeficiyent proporcijnosti sho nazivayetsya konstantoyu shvidkosti reakciyi Chiselno konstanta shvidkosti reakciyi dorivnyuye shvidkosti reakciyi koli koncentraciya kozhnoyi z reaguyuchih rechovin stanovit 1 mol l abo koli yih dobutok dorivnyuye odinici Vona zalezhit vid prirodi reaguyuchih rechovin i temperaturi ale ne zalezhit vid koncentraciyi Zalezhnist shvidkosti reakciyi vid temperaturi viznachayetsya empirichnim pravilom Vant Gofa z pidvishennyam temperaturi na kozhni 10 ºS shvidkist bilshosti reakcij zrostayu v 2 4 razi Pravilo Vant Goffa Matematichno cya zalezhnist virazhayetsya spivvidnoshennyam nt2 nt1g t2 t1 10 de nt1 shvidkist reakciyi pri pochatkovij temperaturi nt2 shvidkist reakciyi pri kincevij temperaturi g temperaturnij koeficiyent shvidkosti reakciyi yakij pokazuye u skilki raziv zbilshuyetsya shvidkist reakciyi z pidvishennyam temperaturi reaguyuchih rechovin na 10 ºS Pravilo Vant Goffa nablizhene i zastosovuyetsya lishe dlya oriyentovnoyi ocinki mozhlivogo vplivu temperaturi na shvidkist reakciyi Temperaturi vplivaye na shvidkist reakciyi zbilshuyuchi konstantu shvidkosti Dzherela Glinka N L Obshaya himiya uchebnoe posobie dlya vuzov 23 e izd stereotipnoe Pod red V A Rabinovicha L Himiya 1983 704 s il Himiya Spravochnoe rukovodstvo GDR 1972 Per s nem L Himiya 1975 st 464 474