Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Голокост у Пирятині це систематичне винищення євреїв на території міста Пирятин місто в Полтавській області районний цен

Голокост у Пирятині

Голокост у Пирятині

Голокост у Пирятині — це систематичне винищення євреїв на території міста Пирятин (місто в Полтавській області, районний центр Пирятинського району), окупованого нацистською Німеччиною у роки Другої світової війни.

Друга світова війна. Голокост

Згідно з переписом населення, проведеним у 1939 р., у Полтавській області проживало 46 928 євреїв, з них у місті Пирятин проживало 1 747 євреїв, що складало 12, 68 % від кількості всіх жителів міста. Після нападу Третього Райху на Радянський Союз, у період з серпня по вересень лише незначній частині євреїв Пирятина вдалося евакуюватися на Схід. 18 вересня місто було окупано частинами 6-ї німецької армії. Як тільки місто було окуповане, одразу було оприлюднено наказ про те, що всі євреї міста мають бути зареєстровані, а також тепер вони зобов'язані носити білу пов'язку з жовтою шестикутною зіркою. Велику кількість майна євреїв було вилучено, в тому числі й цінності. Євреям було заборонено з'являтися у публічних місцях, а чоловіків-євреїв змушували працювати на різних примусових роботах. Військове управління (орсткомендатура) керувала містом та районом до вересня 1942 року, коли управління було передано від військової до цивільної адміністрації. Пирятин було включено до генеральної округи «Київ», місто стало центром ґебіту «Пирятин». У період між кінцем вересня 1941 року та початком 1942 року німецька окупаційна влада створила гетто в Пирятині. Наприкінці березня — на початку квітня 1942 року чисельність євреїв у цьому гетто становила близько 1530 осіб. 6 квітня 1942 року німецька окупаційна адміністрація ліквідувала гетто. Майже всі євреї, а це були переважно літні люди, жінки та діти, були вбиті в лісах поблизу Пирогової Левади (близько 3 кілометрів на південь від міста). У джерелах дані стосовно цього різняться. Так у «Отчете фельдкомендатуры 607 за период 16.3.-15.4.1942 г. о расстреле зондеркомандой Плата евреев в Пирятине 6 апреля 1942 г.» зазначалося:

В гетто Пирятин до Пасхи было 1530 евреев. Тем временем проблема решена командой СД. Немногие евреи еще скрываются в гетто Пирятин.
За іншими даними: «На Пасху, 6 апреля, около 1600 евреев были расстреляны зондеркомандой „Плат“ в Пирятине». І далі: "Начальник районной полиции Иван Бойко на заседании суда в Полтаве 11 августа 1947 г. рассказывал:
6 апреля 1942 г. я зашел утром к [шефу районной управы] Козакову, где мы с ним выпили бутылку водки. Оттуда меня вызвали в жандармерию. Я сел верхом на лошадь и поехал искать начальника жандармерии. Когда я его нашел, то он мне сказал, что всех евреев из лагеря переселяют в другое место, а поэтому для их охраны необходима помощь всей районной полиции. Всех евреев в количестве около 1900 человек полицейские конвоировали к с. Тарасовка Пирятинского р-на. Уже за городом я узнал, что этих евреев ведут к месту расстрела, среди евреев много было детей, стариков и женщин. Обогнав колонну евреев, я с полицейским поехал к месту расстрела, где оцепил это место и не допускал никого. Немцы приехали на двух машинах. Всех евреев посадили на колени, а затем по группам подводили к яме, где их расстреливали. Расстрел производила специальная команда, именовавшаяся СД. Во время расстрела я находился метрах в 100 от ямы и близко не подъезжал. Я дал распоряжение полицейским окружить яму и никого не допускать к ней, а сам ездил на лошади и проверял посты. Всех евреев раздевали до нижнего белья, а затем расстреливали….

"Заместитель Бойко, Павел Даниленко, на допросе 27 апреля 1950 г. сделал следующие уточнения:

…Возле с. Тарасовка Пирятинского р-на в так называемой «пироговой балке» была заранее приготовлена яма. Яма была блины 5-6- метров, ширины 3 метра, глибины 2 метра. В яме находились вооруженные немцы. Колонна арестованных советских граждан стояла от места расстрела в 70-80 метрах. По обоих сторонах колонна арестованных охранялась полицескими рай[онной]полиции. Немцы подходили к колонне, брали 5-7- советских граждан — женщин, детей, стариков, — независимо, кто стоял первый в ряду колонны, и конвоировали их к яме. Возле ямы находились два немца, раздевали арестованных советских граждан еврейской национальности, все хорошие вещи складывали в кучу, а их заводили в яму, где немцы граждан немецкой национальности ложили лицом к земле, а затем из автоматов расстреливали в затылок. Я должен сказать, что когда уже начался расстрел советских граждан, то их всех ложили лицом к земле, а когда был положен ряд трупов, то вновь заводимых советских граждан для расстрела немцы заставляли ложиться на расстрелянных граждан лицом вниз и на трупах расстрелянных граждан производили расстрел…это было уто-то ужасное. Беспрерывная стрельба из автоматов, крики и стоны советских граждан — женщин, детей, стариков. Расстрел советских граждан был начат примерно в 13 часов для и окончен в 8 часов вечера. В этот день было расстреляно свыше 1500 невинных советских граждан.

У колективній монографії Олександра Круглова, Андрія Уманського та Ігоря Щупака "«Голокост в Україні: Рейхскомісаріат „Україна“, Губернаторство „Трансністрія“» зазначено, що для засипання ями після вищеописаного розстрілу німці мобілізували близько 300 місцевих жителів, серед яких був і Петро Чепуренко. Він зазначав у своїй свідченнях:

Я видел, как они убивали. В пять часов дня скомандовали: «засыпать ямы». А из ямы раздавались крики, стоны. Под землей люди еще шевелились. Вдруг я вижу — из-под земли поднимается мой сосед Рудерман. Он был ездовым на валечной фабрике. Его глаза были налиты кровью. Он кричал: «Добей меня!» Сзади тоже кто-то крикнул. Это был столяр Сима. Его ранили, но не убили. Немцы и полицейские начали их добивать. У моих ног лежала убитая женщина. Их-под ее тела выполз мальчик лет пяти и отчаянно закричал: «Маменька!» Больше я ничего не видел — я упал без сознания.
Ці розстріли були проведені загоном зондеркоманди «Плат» (командир — гауптштурмфюрур СС Платт). 18 травня ймовірно, що цей загін здійснив іншу каральну акцію в місті, а саме: було розстріляно 380 комуністів та радянських активістів, а також 25 ромів та 163 єврея з різних сімей.

Про старосту Пирятина Козакова знаходимо інформацію у свідченнях Йосифа Фішера, жителя Пирятина. Чоловік так охарактеризував Козакова: «Старостатом відав українець за походженням і за прізвищем Козаков. Це був чоловік, який сидів довгий час в тюрмі, людина, яка з ненавистю ставилася до всього єврейського». У своїх свідченням Йосиф Фішер також зазначав, що його батько, який був кваліфікованим механіком, після переселення євреїв до гетто отримав спеціальний пропуск, який давав йому можливість переміщуватись як територією гетто, так і виходити за його межі. Отож варто відзначити, що певній частині євреїв, які мали потрібний фах, надавалося більше прав, ніж решті. За роки німецької окупації у місті Пирятин було вбито близько 1600 євреїв. Всього в Полтавській області за роки німецької окупації було вбито більш ніж 13000 євреїв.

Праведники народів світу з Пирятина

На сьогодні відомо три Праведники народів світу з Пирятина. Це Євдокія Коверда, Тетяна Пашковська та Зінаїда Юрченко (Пашковська). Євдокія Коверда врятувала Марію Букіну та її сина, євреїв із міста Пирятин. Після окупації міста євреїв пересилили до гетто, Марію та її сина також. Відомо, що жінці із сином вдалося уникнути розстрілу. Євдокія, близька подруга Марії, переховувала жінку із сином у себе вдома. Вона надавала їм житло та предмети першої необхідності. Ймовірно, місцеві жителі знали, що Євдокія Коверда переховувала у себе євреїв, але ніхто їх не видав. Так, у 2000 році Євдокії Коверді було присвоєне звання Праведника народів світу. Зінаїда Пашковська, разом зі своєю матір'ю Тетяною, мешкали в місті Пирятин у 1941 році. Вони були знайомі з Іваном Третяком та його дружиною Вірою. Коли Третій Райх напав на Радянський Союз, Іван пішов на фронт, у Пирятині залишилися його вагітна дружина, дві доньки (п'ятирічна Алла та двохрічна Ніна). Після того, як для євреїв було облаштоване гетто у Пирятині, Віра, її доньки, матір та бабуся були туди переселені. Ризикуючи, Зінаїда таємно відвідувала Віру та її сім'ю у гетто, приносила їжу та предмети першої необхідності. За деякий час, Віра попросила Зінаїду, щоб та взяла доньок Віри до себе додому. Жінка погодилася, вона переховувала дітей у себе вдома. Завдяки тому, що мама Зінаїди Тетяна мала огород, на якому вона вирощувала овочі, їм вдалося прокормитися та зберегти частину їжі для Віри та її сім'ї в гетто. 18 травня 1942 року частина тих євреїв Пирятина, які ще залишалися живими, були розстріляні, разом із Вірою та її новонародженим сином. Сім'ї Пашковських вдалося переховувати доньок Віри до закінчення окупації Пирятина 18 вересня 1943 року. Оскільки батько дівчаток загинув на фронті, а мати загинула під час Голокосту, дівчатка залишилися у сім'ї Пашковських. У 1946 році одна з врятованих доньок Ніна померла від пневмонії. Алла виросла та створила свою сім'ю. У 2003 році Зінаїді та Тетяні Пашковським було присвоєно звання Праведники народів світу. Також у свідченнях місцевого жителя Пирятина Йосифа Фішера знаходимо інформацію про те, що дівчина Ліда, яка, як зазначає чоловік, працювала в німецькій комендатурі, проінформувала батька Йосифа та ще кількох євреїв про те, що німці збираються скоро їх розстріляти. Тож інформування євреїв про небезпеку — було одним із надзвичайно важливих видів надання допомоги, адже саме завдяки вчасному повідомленню про небезпеку Йосифу вдалося втекти та вижити.

Примітки

  1. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 443.
  2. Piriatin // Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933—1945: Volumes 1-2. –Bloomington-Indianapolis, 2011. — V. 2. — P. 1600.
  3. Електронний ресурс: http://jewua.org/pyriatyn/ [ 26 травня 2019 у Wayback Machine.]
  4. Piriatin // Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933—1945: Volumes 1-2. –Bloomington-Indianapolis, 2011. — V. 2. — P. 1600.
  5. Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941—1944 годах./Сост. А. Круглов. — К.: Ин-т иудаики, 2002. — с. 124.
  6. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 458.
  7. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.458.
  8. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 458—459.
  9. Бородіна Т. Стратегії поведінки місцевого населення Полтавщини під час Голокосту (1941—1943) / Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. № 1(15). — К., 2017. — с. 66.-67.
  10. Бородіна Т. Стратегії поведінки місцевого населення Полтавщини під час Голокосту (1941—1943) / Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. № 1(15). — К., 2017. — с. 72.
  11. Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С.463.
  12. Праведники народів світу: Довідник/ за ред. І. Я. Щупака. — Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2016. — с. 101.
  13. Бородіна Т. Стратегії поведінки місцевого населення Полтавщини під час Голокосту (1941—1943) / Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. № 1(15). — К., 2017. — с. 73.
  14. Електронний ресурс: http://db.yadvashem.org/righteous/family.html?language=ru&itemId=4412768
  15. Бородіна Т. Стратегії поведінки місцевого населення Полтавщини під час Голокосту (1941—1943) / Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. № 1(15). — К., 2017. — с. 78.

Література

  • Круглов А. Уманський А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016.
  • Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. — К., 2011.
  • Бородіна Т. Стратегії поведінки місцевого населення Полтавщини під час Голокосту (1941—1943) / Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. № 1(15). — К., 2017.
  • Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941—1944 годах. / Сост. А. Круглов. — К.: Ин-т иудаики, 2002.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golokost u Piryatini ce sistematichne vinishennya yevreyiv na teritoriyi mista Piryatin misto v Poltavskij oblasti rajonnij centr Piryatinskogo rajonu okupovanogo nacistskoyu Nimechchinoyu u roki Drugoyi svitovoyi vijni Druga svitova vijna GolokostZgidno z perepisom naselennya provedenim u 1939 r u Poltavskij oblasti prozhivalo 46 928 yevreyiv z nih u misti Piryatin prozhivalo 1 747 yevreyiv sho skladalo 12 68 vid kilkosti vsih zhiteliv mista Pislya napadu Tretogo Rajhu na Radyanskij Soyuz u period z serpnya po veresen lishe neznachnij chastini yevreyiv Piryatina vdalosya evakuyuvatisya na Shid 18 veresnya misto bulo okupano chastinami 6 yi nimeckoyi armiyi Yak tilki misto bulo okupovane odrazu bulo oprilyudneno nakaz pro te sho vsi yevreyi mista mayut buti zareyestrovani a takozh teper voni zobov yazani nositi bilu pov yazku z zhovtoyu shestikutnoyu zirkoyu Veliku kilkist majna yevreyiv bulo vilucheno v tomu chisli j cinnosti Yevreyam bulo zaboroneno z yavlyatisya u publichnih miscyah a cholovikiv yevreyiv zmushuvali pracyuvati na riznih primusovih robotah Vijskove upravlinnya orstkomendatura keruvala mistom ta rajonom do veresnya 1942 roku koli upravlinnya bulo peredano vid vijskovoyi do civilnoyi administraciyi Piryatin bulo vklyucheno do generalnoyi okrugi Kiyiv misto stalo centrom gebitu Piryatin U period mizh kincem veresnya 1941 roku ta pochatkom 1942 roku nimecka okupacijna vlada stvorila getto v Piryatini Naprikinci bereznya na pochatku kvitnya 1942 roku chiselnist yevreyiv u comu getto stanovila blizko 1530 osib 6 kvitnya 1942 roku nimecka okupacijna administraciya likviduvala getto Majzhe vsi yevreyi a ce buli perevazhno litni lyudi zhinki ta diti buli vbiti v lisah poblizu Pirogovoyi Levadi blizko 3 kilometriv na pivden vid mista U dzherelah dani stosovno cogo riznyatsya Tak u Otchete feldkomendatury 607 za period 16 3 15 4 1942 g o rasstrele zonderkomandoj Plata evreev v Piryatine 6 aprelya 1942 g zaznachalosya V getto Piryatin do Pashi bylo 1530 evreev Tem vremenem problema reshena komandoj SD Nemnogie evrei eshe skryvayutsya v getto Piryatin Za inshimi danimi Na Pashu 6 aprelya okolo 1600 evreev byli rasstrelyany zonderkomandoj Plat v Piryatine I dali Nachalnik rajonnoj policii Ivan Bojko na zasedanii suda v Poltave 11 avgusta 1947 g rasskazyval 6 aprelya 1942 g ya zashel utrom k shefu rajonnoj upravy Kozakovu gde my s nim vypili butylku vodki Ottuda menya vyzvali v zhandarmeriyu Ya sel verhom na loshad i poehal iskat nachalnika zhandarmerii Kogda ya ego nashel to on mne skazal chto vseh evreev iz lagerya pereselyayut v drugoe mesto a poetomu dlya ih ohrany neobhodima pomosh vsej rajonnoj policii Vseh evreev v kolichestve okolo 1900 chelovek policejskie konvoirovali k s Tarasovka Piryatinskogo r na Uzhe za gorodom ya uznal chto etih evreev vedut k mestu rasstrela sredi evreev mnogo bylo detej starikov i zhenshin Obognav kolonnu evreev ya s policejskim poehal k mestu rasstrela gde ocepil eto mesto i ne dopuskal nikogo Nemcy priehali na dvuh mashinah Vseh evreev posadili na koleni a zatem po gruppam podvodili k yame gde ih rasstrelivali Rasstrel proizvodila specialnaya komanda imenovavshayasya SD Vo vremya rasstrela ya nahodilsya metrah v 100 ot yamy i blizko ne podezzhal Ya dal rasporyazhenie policejskim okruzhit yamu i nikogo ne dopuskat k nej a sam ezdil na loshadi i proveryal posty Vseh evreev razdevali do nizhnego belya a zatem rasstrelivali Zamestitel Bojko Pavel Danilenko na doprose 27 aprelya 1950 g sdelal sleduyushie utochneniya Vozle s Tarasovka Piryatinskogo r na v tak nazyvaemoj pirogovoj balke byla zaranee prigotovlena yama Yama byla bliny 5 6 metrov shiriny 3 metra glibiny 2 metra V yame nahodilis vooruzhennye nemcy Kolonna arestovannyh sovetskih grazhdan stoyala ot mesta rasstrela v 70 80 metrah Po oboih storonah kolonna arestovannyh ohranyalas policeskimi raj onnoj policii Nemcy podhodili k kolonne brali 5 7 sovetskih grazhdan zhenshin detej starikov nezavisimo kto stoyal pervyj v ryadu kolonny i konvoirovali ih k yame Vozle yamy nahodilis dva nemca razdevali arestovannyh sovetskih grazhdan evrejskoj nacionalnosti vse horoshie veshi skladyvali v kuchu a ih zavodili v yamu gde nemcy grazhdan nemeckoj nacionalnosti lozhili licom k zemle a zatem iz avtomatov rasstrelivali v zatylok Ya dolzhen skazat chto kogda uzhe nachalsya rasstrel sovetskih grazhdan to ih vseh lozhili licom k zemle a kogda byl polozhen ryad trupov to vnov zavodimyh sovetskih grazhdan dlya rasstrela nemcy zastavlyali lozhitsya na rasstrelyannyh grazhdan licom vniz i na trupah rasstrelyannyh grazhdan proizvodili rasstrel eto bylo uto to uzhasnoe Bespreryvnaya strelba iz avtomatov kriki i stony sovetskih grazhdan zhenshin detej starikov Rasstrel sovetskih grazhdan byl nachat primerno v 13 chasov dlya i okonchen v 8 chasov vechera V etot den bylo rasstrelyano svyshe 1500 nevinnyh sovetskih grazhdan U kolektivnij monografiyi Oleksandra Kruglova Andriya Umanskogo ta Igorya Shupaka Golokost v Ukrayini Rejhskomisariat Ukrayina Gubernatorstvo Transnistriya zaznacheno sho dlya zasipannya yami pislya visheopisanogo rozstrilu nimci mobilizuvali blizko 300 miscevih zhiteliv sered yakih buv i Petro Chepurenko Vin zaznachav u svoyij svidchennyah Ya videl kak oni ubivali V pyat chasov dnya skomandovali zasypat yamy A iz yamy razdavalis kriki stony Pod zemlej lyudi eshe shevelilis Vdrug ya vizhu iz pod zemli podnimaetsya moj sosed Ruderman On byl ezdovym na valechnoj fabrike Ego glaza byli nality krovyu On krichal Dobej menya Szadi tozhe kto to kriknul Eto byl stolyar Sima Ego ranili no ne ubili Nemcy i policejskie nachali ih dobivat U moih nog lezhala ubitaya zhenshina Ih pod ee tela vypolz malchik let pyati i otchayanno zakrichal Mamenka Bolshe ya nichego ne videl ya upal bez soznaniya Ci rozstrili buli provedeni zagonom zonderkomandi Plat komandir gauptshturmfyurur SS Platt 18 travnya jmovirno sho cej zagin zdijsniv inshu karalnu akciyu v misti a same bulo rozstrilyano 380 komunistiv ta radyanskih aktivistiv a takozh 25 romiv ta 163 yevreya z riznih simej Pro starostu Piryatina Kozakova znahodimo informaciyu u svidchennyah Josifa Fishera zhitelya Piryatina Cholovik tak oharakterizuvav Kozakova Starostatom vidav ukrayinec za pohodzhennyam i za prizvishem Kozakov Ce buv cholovik yakij sidiv dovgij chas v tyurmi lyudina yaka z nenavistyu stavilasya do vsogo yevrejskogo U svoyih svidchennyam Josif Fisher takozh zaznachav sho jogo batko yakij buv kvalifikovanim mehanikom pislya pereselennya yevreyiv do getto otrimav specialnij propusk yakij davav jomu mozhlivist peremishuvatis yak teritoriyeyu getto tak i vihoditi za jogo mezhi Otozh varto vidznachiti sho pevnij chastini yevreyiv yaki mali potribnij fah nadavalosya bilshe prav nizh reshti Za roki nimeckoyi okupaciyi u misti Piryatin bulo vbito blizko 1600 yevreyiv Vsogo v Poltavskij oblasti za roki nimeckoyi okupaciyi bulo vbito bilsh nizh 13000 yevreyiv Pravedniki narodiv svitu z PiryatinaNa sogodni vidomo tri Pravedniki narodiv svitu z Piryatina Ce Yevdokiya Koverda Tetyana Pashkovska ta Zinayida Yurchenko Pashkovska Yevdokiya Koverda vryatuvala Mariyu Bukinu ta yiyi sina yevreyiv iz mista Piryatin Pislya okupaciyi mista yevreyiv peresilili do getto Mariyu ta yiyi sina takozh Vidomo sho zhinci iz sinom vdalosya uniknuti rozstrilu Yevdokiya blizka podruga Mariyi perehovuvala zhinku iz sinom u sebe vdoma Vona nadavala yim zhitlo ta predmeti pershoyi neobhidnosti Jmovirno miscevi zhiteli znali sho Yevdokiya Koverda perehovuvala u sebe yevreyiv ale nihto yih ne vidav Tak u 2000 roci Yevdokiyi Koverdi bulo prisvoyene zvannya Pravednika narodiv svitu Zinayida Pashkovska razom zi svoyeyu matir yu Tetyanoyu meshkali v misti Piryatin u 1941 roci Voni buli znajomi z Ivanom Tretyakom ta jogo druzhinoyu Viroyu Koli Tretij Rajh napav na Radyanskij Soyuz Ivan pishov na front u Piryatini zalishilisya jogo vagitna druzhina dvi donki p yatirichna Alla ta dvohrichna Nina Pislya togo yak dlya yevreyiv bulo oblashtovane getto u Piryatini Vira yiyi donki matir ta babusya buli tudi pereseleni Rizikuyuchi Zinayida tayemno vidviduvala Viru ta yiyi sim yu u getto prinosila yizhu ta predmeti pershoyi neobhidnosti Za deyakij chas Vira poprosila Zinayidu shob ta vzyala donok Viri do sebe dodomu Zhinka pogodilasya vona perehovuvala ditej u sebe vdoma Zavdyaki tomu sho mama Zinayidi Tetyana mala ogorod na yakomu vona viroshuvala ovochi yim vdalosya prokormitisya ta zberegti chastinu yizhi dlya Viri ta yiyi sim yi v getto 18 travnya 1942 roku chastina tih yevreyiv Piryatina yaki she zalishalisya zhivimi buli rozstrilyani razom iz Viroyu ta yiyi novonarodzhenim sinom Sim yi Pashkovskih vdalosya perehovuvati donok Viri do zakinchennya okupaciyi Piryatina 18 veresnya 1943 roku Oskilki batko divchatok zaginuv na fronti a mati zaginula pid chas Golokostu divchatka zalishilisya u sim yi Pashkovskih U 1946 roci odna z vryatovanih donok Nina pomerla vid pnevmoniyi Alla virosla ta stvorila svoyu sim yu U 2003 roci Zinayidi ta Tetyani Pashkovskim bulo prisvoyeno zvannya Pravedniki narodiv svitu Takozh u svidchennyah miscevogo zhitelya Piryatina Josifa Fishera znahodimo informaciyu pro te sho divchina Lida yaka yak zaznachaye cholovik pracyuvala v nimeckij komendaturi proinformuvala batka Josifa ta she kilkoh yevreyiv pro te sho nimci zbirayutsya skoro yih rozstrilyati Tozh informuvannya yevreyiv pro nebezpeku bulo odnim iz nadzvichajno vazhlivih vidiv nadannya dopomogi adzhe same zavdyaki vchasnomu povidomlennyu pro nebezpeku Josifu vdalosya vtekti ta vizhiti PrimitkiKruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 443 Piriatin Encyclopedia of Camps and Ghettos 1933 1945 Volumes 1 2 Bloomington Indianapolis 2011 V 2 P 1600 Elektronnij resurs http jewua org pyriatyn 26 travnya 2019 u Wayback Machine Piriatin Encyclopedia of Camps and Ghettos 1933 1945 Volumes 1 2 Bloomington Indianapolis 2011 V 2 P 1600 Sbornik dokumentov i materialov ob unichtozhenii nacistami evreev Ukrainy v 1941 1944 godah Sost A Kruglov K In t iudaiki 2002 s 124 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 458 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 458 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 458 459 Borodina T Strategiyi povedinki miscevogo naselennya Poltavshini pid chas Golokostu 1941 1943 Golokost i suchasnist Studiyi v Ukrayini i sviti 1 15 K 2017 s 66 67 Borodina T Strategiyi povedinki miscevogo naselennya Poltavshini pid chas Golokostu 1941 1943 Golokost i suchasnist Studiyi v Ukrayini i sviti 1 15 K 2017 s 72 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 S 463 Pravedniki narodiv svitu Dovidnik za red I Ya Shupaka Dnipro Ukrayinskij institut vivchennya Golokostu Tkuma 2016 s 101 Borodina T Strategiyi povedinki miscevogo naselennya Poltavshini pid chas Golokostu 1941 1943 Golokost i suchasnist Studiyi v Ukrayini i sviti 1 15 K 2017 s 73 Elektronnij resurs http db yadvashem org righteous family html language ru amp itemId 4412768 Borodina T Strategiyi povedinki miscevogo naselennya Poltavshini pid chas Golokostu 1941 1943 Golokost i suchasnist Studiyi v Ukrayini i sviti 1 15 K 2017 s 78 LiteraturaKruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 Berkgof K Zhniva rozpachu Zhittya i smert v Ukrayini pid nacistskoyu vladoyu K 2011 Borodina T Strategiyi povedinki miscevogo naselennya Poltavshini pid chas Golokostu 1941 1943 Golokost i suchasnist Studiyi v Ukrayini i sviti 1 15 K 2017 Sbornik dokumentov i materialov ob unichtozhenii nacistami evreev Ukrainy v 1941 1944 godah Sost A Kruglov K In t iudaiki 2002

Дата публікації:
Топ