Голод Темпо (яп. 天保の飢饉, てんぽうのききん, тенпо но кікін) — великий голод в Японії, що тривав з 1833 по 1837 роки. Названий за девізом Імператорського правління (1830 — 1844). Разом із (1732) та (1781—1789) відносяться до трьох найбільших голодів періоду Едо.
Короткі відомості
Весна і літо 1833 року в Японії були дуже холодними. Через це в регіонах Тохоку та північному Канто був неврожай, який спричинив великий голод. Ціни на рис різко зросли, що вдарило по сільській та міській бідноті. Незважаючи на намагання сьоґунату та ханів зазначених регіонів рятувати населення, десятки тисяч людей загинули. В усіх регіонах країни простолюд нападав на купців та руйнував крамниці торговців, які спекулювали на збіжжі. У зв'язку з цим ряд північнояпонських ханів заборонили продавати рис іншим ханам і стали активно скуповувати рис у центральнояпонських сусідів.
Літо 1834 і 1835 років виявилося відносно сприятливим для рисівництва, проте через значну втрату робочої сили під час голоду 1833 року, виготовити необхідну кількість рису та сільськогосподарської продукції не вдалося. За умов нестачі робітників та низької продуктивності виробництва рису Японію знову вразило похолодання 1836 року. Врожаї були мізерними, тому почався новий голод. У містах зросли ціни на рис. Вони, у свою чергу, спричинили підняття цін на промислові товари, що перестали вироблятися під час голоду. Така ситуація вкотре змусила населення громити лавки і комори спекулянтів. Рівень злочинності в країні стрімко зріс. Особливо великі заворушення мали місце у провінціях Кай та Мікава.
Безсилля сьоґунату і ханів, яке виявилося під час голоду, спричинило радикалізацію суспільства. Самураї, які вважалися опорою режиму, стали критикувати центральний уряд. Найбільшим самурайським виступом стало повстання Ошіо Хейхачіро 1837 року. Одночасно з цим стався інцидент довкола американського корабля «Моррісон». Голод, повстання і прибуття іноземців похитнули довіру населення до сьоґунату. З метою відновити свій престиж, останній вдався до реформ Темпо.
Загалом в ході голоду 1833 — 1837 років по всій Японії загинуло близько 1,2 млн осіб.
Див. також
Примітки
- Населення тогочасної Японії становило близько 26 млн осіб. [1][недоступне посилання з квітня 2019]
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golod Tempo yap 天保の飢饉 てんぽうのききん tenpo no kikin velikij golod v Yaponiyi sho trivav z 1833 po 1837 roki Nazvanij za devizom Imperatorskogo pravlinnya 1830 1844 Razom iz 1732 ta 1781 1789 vidnosyatsya do troh najbilshih golodiv periodu Edo Korotki vidomostiVesna i lito 1833 roku v Yaponiyi buli duzhe holodnimi Cherez ce v regionah Tohoku ta pivnichnomu Kanto buv nevrozhaj yakij sprichiniv velikij golod Cini na ris rizko zrosli sho vdarilo po silskij ta miskij bidnoti Nezvazhayuchi na namagannya sogunatu ta haniv zaznachenih regioniv ryatuvati naselennya desyatki tisyach lyudej zaginuli V usih regionah krayini prostolyud napadav na kupciv ta rujnuvav kramnici torgovciv yaki spekulyuvali na zbizhzhi U zv yazku z cim ryad pivnichnoyaponskih haniv zaboronili prodavati ris inshim hanam i stali aktivno skupovuvati ris u centralnoyaponskih susidiv Lito 1834 i 1835 rokiv viyavilosya vidnosno spriyatlivim dlya risivnictva prote cherez znachnu vtratu robochoyi sili pid chas golodu 1833 roku vigotoviti neobhidnu kilkist risu ta silskogospodarskoyi produkciyi ne vdalosya Za umov nestachi robitnikiv ta nizkoyi produktivnosti virobnictva risu Yaponiyu znovu vrazilo poholodannya 1836 roku Vrozhayi buli mizernimi tomu pochavsya novij golod U mistah zrosli cini na ris Voni u svoyu chergu sprichinili pidnyattya cin na promislovi tovari sho perestali viroblyatisya pid chas golodu Taka situaciya vkotre zmusila naselennya gromiti lavki i komori spekulyantiv Riven zlochinnosti v krayini strimko zris Osoblivo veliki zavorushennya mali misce u provinciyah Kaj ta Mikava Bezsillya sogunatu i haniv yake viyavilosya pid chas golodu sprichinilo radikalizaciyu suspilstva Samurayi yaki vvazhalisya oporoyu rezhimu stali kritikuvati centralnij uryad Najbilshim samurajskim vistupom stalo povstannya Oshio Hejhachiro 1837 roku Odnochasno z cim stavsya incident dovkola amerikanskogo korablya Morrison Golod povstannya i pributtya inozemciv pohitnuli doviru naselennya do sogunatu Z metoyu vidnoviti svij prestizh ostannij vdavsya do reform Tempo Zagalom v hodi golodu 1833 1837 rokiv po vsij Yaponiyi zaginulo blizko 1 2 mln osib Div takozhSpisok golodivPrimitkiNaselennya togochasnoyi Yaponiyi stanovilo blizko 26 mln osib 1 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Dzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9