Головинський Григорій Львович

Григорій Львович (Лібер-Вольфович) Головинський (нар. 18 лютого 1923(19230218), Житомир — 20 вересня 2002, Москва) — російський музикознавець, доктор мистецтвознавства (1985).

Головинський Григорій Львович
Либер-Вольфович Головинский
Народився	18 лютого 1923(1923-02-18) м. Житомир
Помер	20 вересня 2002(2002-09-20) (79 років) м. Москва
Поховання	Ніколо-Архангельський цвинтар
Країна	Російська імперія →  СРСР
Національність	українець
Діяльність	музикознавець
Alma mater	Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Галузь	музика
Заклад	^d
Вчене звання	доктор мистецтвознавства (1985)
Науковий ступінь	доктор мистецтвознавства^[d]
Науковий керівник	Цуккерман Віктор Абрамович
Відомий завдяки:	музикознавець

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головінський (прізвище).

Навчання

Г.Головинський закінчив теоретико-композиторський факультет Московської консерваторії (1951), потім аспірантуру там же під керівництвом Віктора Цуккермана.

Одночасно з 1945 р. викладав музичну літературу в музичній школі, в 1955—1958 — аналіз в Центральній музичній школі. У 1955—1960 і 1964—1971 рр. Г.Головинський вів теоретичні предмети в Музичному училищі ім. М. М. Іпполітова-Іванова.

У 1957—1967 рр. він обіймав посаду заступника голови комісії музичної критики Спілки композиторів СРСР.

З 1967 р. він науковий співробітник Інституту історії мистецтв Міністерства культури СРСР.

Наукова діяльність

В 1968 році Г.Головинський захистив дисертацію на тему «Камерна інструментальне творчість А. П. Бородіна» та здобув вчене звання кандидат мистецтвознавства.

У 1985 році  він захистив докторську дисертацію в Інституті мистецтвознавства Академії Наук СРСР.

Науковий доробок

Г.Головинський опублікував популярні книжки"Князь Ігор" А. Бородіна" (1950, 2 видання 1962, 3 видання 1980) і «Камерні ансамблі Бородіна» (1972), а також дві книги про музичній формі рондо: «Рондо» (1961, 2 видання 1963) і «Куплетная, варіаційна форма і форма рондо» (1962).

Г.Головинський — автор статей про творчість Бородіна, Чайковського, Родіона Щедріна та ін у журналах «Радянська музика», «Музичне життя».

Надалі займався проблемами соціології музики, питаннями фольклорних коренів музичної творчості, опублікував книгу статей «Композитор і фольклор: з досвіду майстрів XIX—XX століття» (1981) та монографію «Мусоргський і фольклор» (1994), упорядник збірника наукових праць «Модеста Петровича Мусоргського і музика XX століття» (1990).

У 2005 р. посмертно була опублікована книга «Статті. Спогади».

Громадська діяльність

У 1965 році Г.Головинський став, разом з Р. С. Фрідом та В. І. Заком, одним із засновників Московського молодіжного музичного клубу при Будинку композиторів.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
2. Григорию Фриду 95 лет [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Openspace.ru, 22.09.2010.

Посилання

• Едуард Алексєєв. [ 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] Як півтора єврея за Шенбрунну гуляли (Пам'яті Р. Л. Головінського) [ 2 листопада 2010 у Wayback Machine.]