Голешов місто в Злінський край за 13 км на північний захід від міста Злін на західному краю Гостинських гір на межі регі

Голешов — місто в , Злінський край, за 13 км на північний захід від міста Злін, на західному краю Гостинських гір, на межі регіонів Гана і Моравська Валахія на річці Русава. Населення становить 12 099 осіб.

Голешов
Holešov


Герб	Прапор

Голешівський замок

Основні дані

49°15′ пн. ш. 17°34′ сх. д. / 49.250° пн. ш. 17.567° сх. д.Координати: 49°15′ пн. ш. 17°34′ сх. д. / 49.250° пн. ш. 17.567° сх. д.

Країна

Чехія

Регіон

Злінський край

Межує з

*— сусідні нас. пункти*
^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d ^?

Поділ

^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], Q56412421?

Перша згадка

1131^[2]

33,96 км²

11 854

232 м над р. м

Турчянске Тепліце, Повазька Бистриця

Часовий пояс

і

Номери автомобілів

KM

Код LAU (NUTS)

CZ588458

GeoNames

3075606

OSM

r437409 ·R

Поштові індекси

769 01

Міська влада

Адреса

Masarykova 628 76917 Holešov

Мер міста

Мілан Фриц

Вебсайт

holesov.cz

Мапа

Голешов у Вікісховищі

Історія

Поселення сформувалося на перетині двох маршрутів т.зв. Бурштинового шляху. В християнські часи був єпископським маєтком, за часів Пржемисловичів збільшилось до рівня міста. В часи реформації став рушійним центром руху Братська єдність та Лютеранства. Місто також стало великим центром ультраортодоксальних євреїв, у тому числі працювало декілька відомих вчених-каббалістів. Найважливішим економічним і культурним явищем в Голешові до І Світової війни стала промислова виставка. Після світової війни Голешов став останнім місцем в Чехії, де відбулися єврейські погроми. На початку 20-хх років в Голешові була створена чеська фашистська організація, котра згодом отримала назву Національна фашистська організація. Наприкінці 30-х років місто стало гарнізоном для елітних частин чеських прикордонників. Згодом в місті організували підготовку і навчання жандармів Schutzpolizei, а в комуністичні часи — школу служби безпеки комуністичної Чехословаччини. Вже в демократичній Чехії в Голешові розмістились Вища та Середня поліцейські школи.

Герб

В синьому полі розміщена золота вежа з блоків, що стоїть на трьох сходах. У вежі є дві бійниці. Верх вежі закінчується восьмигранною зіркою.

Історія герба

Коли місто отримало герб невідомо. Найстарший вигляд герба відомий з 1487 року, де зображено вищу вежу і бійниці над нею. В подальшому бійниці вже зображались у самій вежі. Кольори гербу взяті з родового гербу Штернберків, котрі володіли Голешовом в часі надання йому статуса міста. В 1828 році, коли місто звільнилось від дворянської залежності зірку замінили на м'яч. Теперішній вигляд герба встановили в 1972 році, коли в межах святкування 700 річчя надання Голешову статутсу міста, комісія істориків рекомендувала повернути зірку, яка на той час вже не символізувала дворянського підданства.

Пам'ятки

Замок і сад
Костел Внебовзя́ття Пресвятої Діви Марії
Чумний стовп піля костелу (початок XVIII ст.), висотою 7 м.
Костел Святої Анни,
Каплиця Святого Хреста (1662 рік)
Каплиця Святого Мартина
Шахова Синагога
Єврейське кладовище

Міста-побратими

Відомі люди

Саббатай бен Меір га-Коген (з 1655 року рабин у Голешові).

Примітки

Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
d:Track:Q11379528d:Track:Q24023889
Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
d:Track:Q22696185d:Track:Q22696171d:Track:Q3504917d:Track:Q22696163
. web.archive.org. 4 лютого 2022. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2023.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q637416"_data-entity-id="Q24023889">Czech_location_identification_system<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q11379528|Czech_Office_of_Surveying_and_Cadastre]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q11379528]][[d:Track:Q24023889]]</div>-1] Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
d:Track:Q11379528d:Track:Q24023889

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q22696163">[[:d:Q22696163|Historický_lexikon_obcí_České_republiky_1869–2005]]:_1._díl<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:d:Q22696171|J.&nbsp;Růžková]],_[[:d:Q22696185|J.&nbsp;Škrabal]]_—_[[:cs:Český_statistický_úřad|ČSÚ]],_2006._—_759&nbsp;с._—_ISBN_978-80-250-1310-6</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q22696185]][[d:Track:Q22696171]][[d:Track:Q3504917]][[d:Track:Q22696163]]</div>-2] Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
d:Track:Q22696185d:Track:Q22696171d:Track:Q3504917d:Track:Q22696163

[3] . web.archive.org. 4 лютого 2022. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2023.

[1]

[2]