Годзе яп 瞽女 букв сліпі жінки групи сліпих або слабкозорих співачок і виконавиць у Японії Годзе і біва хосі Вважається що

Годзе (яп. 瞽女, букв. «сліпі жінки») — групи сліпих або слабкозорих співачок і виконавиць у Японії.

Вважається, що годзе з'явилися в Японії на початку Нового часу (в кінці періоду Муроматі) і були досить численними до середини XX століття, принаймні в регіоні Хокуріку префектури Ніїґата. Традиційними музичними інструментами годзе були сямісен і кокю, вони не тільки грали на них, а й виконували пісні; їх мистецтво було суто вуличним (кадодзуке), а самі вони мандрували різними областями держави. Годзе не мали спеціалізованих шкіл, зазвичай в однієї наставниці навчалося кілька учениць. За деякими даними, годзе могли надавати і сексуальні послуги, однак нині в їхніх громадах це заборонено.

Феномен годзе став сходити нанівець приблизно від 1955 року, але в селах Ніїґати деяка їх кількість зберігається досі. 1970 року пісні й музику годзе включено в список нематеріальної культурної спадщини Японії.

Див. також

Біва-хосі, мандрівні виконавці, що грали на біві.

Примітки

川嶋將生「女盲目」『日本歴史大事典』第1巻、小学館、2000年、стор. 567
吉川（1990）стор. 44
吉川（1990）стор. 40
「瞽女唄」『音の日本史』（1999）стор. 18
明田鉄男『日本花街史』雄山閣出版、1990年、стор. 515。
東雅夫編『幻想文学講義』国書刊行会、2012年、стор. 115。
. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.

Література

Fritsch, Ingrid. «Blind Female Musicians on the Road: The Social Organization of ‘Goze’ in Japan», Chime Journal, 5 (Spring) 1992: стор. 58-64.
吉川英史「語りもの」山川直治編集『日本音楽の流れ』音楽之友社、1990年7月。
山川出版社マルチメディア研究会監修「瞽女唄」『音の日本史』山川出版社、1999年3月。

[kawasima-1] 川嶋將生「女盲目」『日本歴史大事典』第1巻、小学館、2000年、стор. 567

[kikkawa44-2] 吉川（1990）стор. 44

[3] 吉川（1990）стор. 40

[oto-4] 「瞽女唄」『音の日本史』（1999）стор. 18

[5] 明田鉄男『日本花街史』雄山閣出版、1990年、стор. 515。

[6] 東雅夫編『幻想文学講義』国書刊行会、2012年、стор. 115。

[7] . Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.