Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ведмідь бурий гобійський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Ursus arctos gobiensis Sokolov & Orlov, 1992 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Гобійський бурий ведмідь, або мазалай (Ursus arctos gobiensis), (монг. Мазаалай ) — підвид бурого ведмедя, Ursus arctos, що мешкає в пустелі Гобі в Монголії. На початок ХХІ сторіччя у монгольській «Червоній Книзі» гобійський ведмідь має статус «вельми рідкісний». Мазалай знаходиться під загрозою зникнення, оскільки виключно маленький розмір популяції робить цей підвид дуже уразливим. За останніми оцінками на основі генетичного аналізу розмір популяції становить усього 22-31 особин (Звіт групи, що працює за проектом про Гобійського ведмедя, за 2012 р.).
Систематичне положення
Гобійський бурий ведмідь іноді відносить до того ж підвиду, що і тибетський ведмідь-піщухоїд (). Це базується на певній морфологічній схожості і переконанні, що ведмідь, що живе в пустелі Гобі, є реліктовою популяцією піщухоїда. Проте радянські теріологи В. Є. Соколов та В. Н. Орлов підкреслювали, що за особливостями будови черепа гобійські ведмеді мало схожі на тибетських і мають більшу схожість з тяньшаньскою формою Ursus arctos isabellinus. Пізніше ті ж автори описали гобійського ведмедя як особливий підвид.
Опис
Ведмідь відносно невеликий. Єдиний відомий череп має загальну довжину 323 мм. Забарвлення рідкісного і грубого хутра варіює від світло-бурого до белесо-блакитного. На грудях, горлі і плечах завжди присутній біляста смуга. Кігті світлі. Другий і третій пальці задніх лап зрослися більш ніж на одну третину. Борозенка між основами пальців і «подушечкою» стопи не більше 20 мм, тобто вужче, ніж у інших підвидів.
Екологія
Населяє пустельні гори і з рідкісним чагарником тільки по сухих руслах водотоків. Влітку мешкає поблизу від оаз. Основним кормом в цей період є ягоди декількох видів . Харчується пагонами ефедри, комахами, дрібними хребетними. Восени активно риє кореневища . Активний як вдень, так і вночі. Дереться по скелях з дивовижною легкістю. Припускають, що зимовий сон триває не більше 2-3 місяців. За опитувальних відомостями, залягає на зиму в печерах.
Цікавий факт
Монгольська назва ведмедів, що мешкають на півночі в тайговій частині країни, інша — хурен бавгай. Це означає, що монголи розглядали ці дві форми як два різних види.
Див. також
Ресурси Інтернету
- Gobibaer.de Webseite zu Schutzmaßnahmen für den Gobibären in der Mongolei [ 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- IUCN Brown Bear subspecies status. Процитовано 29 серпня 2022.
- , Орлов В. Н. Определитель млекопитающих Монгольской Народной Республики. — М. : Наука, 1980. — 351 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vedmid burij gobijskij Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Vedmedevi Ursidae Rid Vedmid Ursus Vid Vedmid burij U arctos Pidvid U a gobiensis Trinomialna nazva Ursus arctos gobiensis Sokolov amp Orlov 1992 Posilannya Vikishovishe Ursus arctos gobiensis Gobijskij burij vedmid abo mazalaj Ursus arctos gobiensis mong Mazaalaj pidvid burogo vedmedya Ursus arctos sho meshkaye v pusteli Gobi v Mongoliyi Na pochatok HHI storichchya u mongolskij Chervonij Knizi gobijskij vedmid maye status velmi ridkisnij Mazalaj znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya oskilki viklyuchno malenkij rozmir populyaciyi robit cej pidvid duzhe urazlivim Za ostannimi ocinkami na osnovi genetichnogo analizu rozmir populyaciyi stanovit usogo 22 31 osobin Zvit grupi sho pracyuye za proektom pro Gobijskogo vedmedya za 2012 r Sistematichne polozhennyaGobijskij burij vedmid inodi vidnosit do togo zh pidvidu sho i tibetskij vedmid pishuhoyid Ce bazuyetsya na pevnij morfologichnij shozhosti i perekonanni sho vedmid sho zhive v pusteli Gobi ye reliktovoyu populyaciyeyu pishuhoyida Prote radyanski teriologi V Ye Sokolov ta V N Orlov pidkreslyuvali sho za osoblivostyami budovi cherepa gobijski vedmedi malo shozhi na tibetskih i mayut bilshu shozhist z tyanshanskoyu formoyu Ursus arctos isabellinus Piznishe ti zh avtori opisali gobijskogo vedmedya yak osoblivij pidvid OpisVedmid vidnosno nevelikij Yedinij vidomij cherep maye zagalnu dovzhinu 323 mm Zabarvlennya ridkisnogo i grubogo hutra variyuye vid svitlo burogo do beleso blakitnogo Na grudyah gorli i plechah zavzhdi prisutnij bilyasta smuga Kigti svitli Drugij i tretij palci zadnih lap zroslisya bilsh nizh na odnu tretinu Borozenka mizh osnovami palciv i podushechkoyu stopi ne bilshe 20 mm tobto vuzhche nizh u inshih pidvidiv EkologiyaNaselyaye pustelni gori i z ridkisnim chagarnikom tilki po suhih ruslah vodotokiv Vlitku meshkaye poblizu vid oaz Osnovnim kormom v cej period ye yagodi dekilkoh vidiv Harchuyetsya pagonami efedri komahami dribnimi hrebetnimi Voseni aktivno riye korenevisha Aktivnij yak vden tak i vnochi Deretsya po skelyah z divovizhnoyu legkistyu Pripuskayut sho zimovij son trivaye ne bilshe 2 3 misyaciv Za opituvalnih vidomostyami zalyagaye na zimu v pecherah Cikavij faktMongolska nazva vedmediv sho meshkayut na pivnochi v tajgovij chastini krayini insha huren bavgaj Ce oznachaye sho mongoli rozglyadali ci dvi formi yak dva riznih vidi Div takozhSpisok pidvidiv vedmedya burogoResursi InternetuGobibaer de Webseite zu Schutzmassnahmen fur den Gobibaren in der Mongolei 5 grudnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiIUCN Brown Bear subspecies status Procitovano 29 serpnya 2022 Orlov V N Opredelitel mlekopitayushih Mongolskoj Narodnoj Respubliki M Nauka 1980 351 s