Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Воніфатієвич Гнойовий (27 лютого 1889 — 22 січня 1974) — хорунжий Дієвої армії УНР, інженер та громадський діяч.
| Іван Гнойовий | |
|---|---|
 | |
| Народження | 27 лютого 1889 Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 22 січня 1974 (84 роки) Баффало, Нью-Йорк, США |
| Країна |  УНР |
| Приналежність |  Армія УНР |
| Освіта | Українська господарська академія |
| Член | Український допомоговий комітет у Бересті |
| Звання |  Хорунжий |
| Війни / битви | Радянсько-українська війна (1917—1921) |
| Нагороди |  |
Біографія
Народився в українській козацькій родині на хуторі Гнойових поблизу села Запсілля Кременчуцького повіту, що на Полтавщині. Закінчив народну та церковну школи, отримав звання учителя грамоти й певний час працював за цим фахом. У 1912 році одружився з Ганною Григорівною Коноваловою, у шлюбі народилося 2 синів: Микола (1915) та Петро (1917).
Бажаючи набути вищу педагогічну кваліфікацію, в 1914 поступив до Катеринославського учительського інституту. Роком пізніше Івана Гнойового мобілізували до російської армії. У ранзі прапорщика закінчив Костянтинівське військове училище у Києві. Надалі служив у 271-му піхотному запасному полку в Катеринославі.
Восени 1917 р. брав активну участь в українізації 271-го піхотного запасного полку, згодом — в українізації 13-го піхотного Білозерського полку, який під назвою 19-го пішого Українського увійшов до складу 2-го Січового Запорізького корпусу військ Центральної Ради. У 1918 р. закінчив Катеринославський учительський інститут.
У 1920 р. повернувся до Армії УНР, у складі якої вийшов на інтернування до Польщі.
У 1922 р. виїхав до Чехо-Словаччини, закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах (1927), працював інженером у Польщі. З 1940 р. працював викладачем в Українській технічній школі у Холмі.
З 1941 р. — заступник голови Українського допомогового комітету. У 1943 р. був заарештований гестапо, перебував 4 місяці в ув'язненні.
У 1948 р. емігрував до США, жив та помер у Баффало 22 січня 1974 року. Похований на цвинтарі Св. Матвія.
Джерела
- Ільїн О. Іван Гнойовий і український рух на Берестейщині / О. Ільїн // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2014. — Вип. 24. — С. 401-412.
- [Некролог] // Українське Козацтво. — Нью-Йорк, 1974. — № 3 (29). — С. 54-55. з джерела 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Vonifatiyevich Gnojovij 27 lyutogo 1889 22 sichnya 1974 horunzhij Diyevoyi armiyi UNR inzhener ta gromadskij diyach Ivan GnojovijNarodzhennya27 lyutogo 1889 1889 02 27 Kremenchuckij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert22 sichnya 1974 1974 01 22 84 roki Baffalo Nyu Jork SShAKrayina UNRPrinalezhnist Armiya UNROsvitaUkrayinska gospodarska akademiyaChlenUkrayinskij dopomogovij komitet u BerestiZvannya HorunzhijVijni bitviRadyansko ukrayinska vijna 1917 1921 NagorodiBiografiyaNarodivsya v ukrayinskij kozackij rodini na hutori Gnojovih poblizu sela Zapsillya Kremenchuckogo povitu sho na Poltavshini Zakinchiv narodnu ta cerkovnu shkoli otrimav zvannya uchitelya gramoti j pevnij chas pracyuvav za cim fahom U 1912 roci odruzhivsya z Gannoyu Grigorivnoyu Konovalovoyu u shlyubi narodilosya 2 siniv Mikola 1915 ta Petro 1917 Bazhayuchi nabuti vishu pedagogichnu kvalifikaciyu v 1914 postupiv do Katerinoslavskogo uchitelskogo institutu Rokom piznishe Ivana Gnojovogo mobilizuvali do rosijskoyi armiyi U ranzi praporshika zakinchiv Kostyantinivske vijskove uchilishe u Kiyevi Nadali sluzhiv u 271 mu pihotnomu zapasnomu polku v Katerinoslavi Voseni 1917 r brav aktivnu uchast v ukrayinizaciyi 271 go pihotnogo zapasnogo polku zgodom v ukrayinizaciyi 13 go pihotnogo Bilozerskogo polku yakij pid nazvoyu 19 go pishogo Ukrayinskogo uvijshov do skladu 2 go Sichovogo Zaporizkogo korpusu vijsk Centralnoyi Radi U 1918 r zakinchiv Katerinoslavskij uchitelskij institut U 1920 r povernuvsya do Armiyi UNR u skladi yakoyi vijshov na internuvannya do Polshi U 1922 r viyihav do Cheho Slovachchini zakinchiv Ukrayinsku gospodarsku akademiyu u Podyebradah 1927 pracyuvav inzhenerom u Polshi Z 1940 r pracyuvav vikladachem v Ukrayinskij tehnichnij shkoli u Holmi Mogila Ivana Gnojovogo Baffalo shtat Nyu Jork SShA 2013 Z 1941 r zastupnik golovi Ukrayinskogo dopomogovogo komitetu U 1943 r buv zaareshtovanij gestapo perebuvav 4 misyaci v uv yaznenni U 1948 r emigruvav do SShA zhiv ta pomer u Baffalo 22 sichnya 1974 roku Pohovanij na cvintari Sv Matviya DzherelaIlyin O Ivan Gnojovij i ukrayinskij ruh na Berestejshini O Ilyin Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 2014 Vip 24 S 401 412 Nekrolog Ukrayinske Kozactvo Nyu Jork 1974 3 29 S 54 55 z dzherela 11 sichnya 2020 Procitovano 11 sichnya 2020 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4