Мстислав Миколайович Гневишев (рос. Мстислав Николаевич Гневышев; 2 (15) травня 1914, Єкатеринодар — 29 січня 1992) — радянський астроном.
У 1938 закінчив Ленінградський університет. У 1930-1936 працював в Головній геофізичній обсерваторії Гідрометслужби СРСР, з 1936 працює в Пулковській обсерваторії. Під час Німецько-радянської війни служив в Радянській Армії і працював в Арктичному інституті Севморпуті.
Наукові роботи присвячені фізиці Сонця і вивченню впливу сонячної активності на геофізичні явища. Встановив ряд нових зв'язків між явищами в йоносфері і магнітосфері і сонячною активністю. Організував перші комплексні спостереження за розвитком активності у всіх шарах атмосфери Сонця оптичними і радіометодами, що дозволило встановити деякі особливості 11-річного сонячного циклу. Шляхом порівняння даних спостережень сонячної корони, проведених в різних обсерваторіях, показав, що 11-річний цикл сонячної активності має не одну, а дві хвилі посилення активності, які відрізняються різними фізичними властивостями. Це відноситься до всіх явищ, що протікають в короні, хромосфері і фотосфері, а також виявляється в деяких геофізичних процесах. Вивчав вплив сонячної активності на біосферу Землі.
У 1948 під керівництвом Гневишева поблизу Кисловодська на висоті 2070 м над рівнем моря була побудована Гірська астрономічна станція Пулковської обсерваторії. Завдяки діяльності Гневишева і Р.С.Гневышевої станція стала одним з основних пунктів зі спостереження сонячної корони у світі, провідною установою Служби Сонця СРСР. Тут вперше в СРСР були організовані спостереження сонячної корони поза затемненнями. Гневишев був учасником експедицій зі спостереження сонячних затменень на території СРСР (1936, 1968), до Бразилії (1947), на острови Кука (1965).
Президент Коміссиі N 12 «Випромінювання і будова сонячної атмосфери» Міжнародного астрономічного союзу (1967-1970).
Посилання
- М. Н. Гневышев. Биографическая справка. [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- М. Н. Гневышев Свершения и тревоги Пулкова. [ 15 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Бюллетень «Солнечные данные», 1992, N 2, с.1-4.
- Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mstislav Mikolajovich Gnevishev ros Mstislav Nikolaevich Gnevyshev 2 15 travnya 1914 Yekaterinodar 29 sichnya 1992 radyanskij astronom U 1938 zakinchiv Leningradskij universitet U 1930 1936 pracyuvav v Golovnij geofizichnij observatoriyi Gidrometsluzhbi SRSR z 1936 pracyuye v Pulkovskij observatoriyi Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni sluzhiv v Radyanskij Armiyi i pracyuvav v Arktichnomu instituti Sevmorputi Naukovi roboti prisvyacheni fizici Soncya i vivchennyu vplivu sonyachnoyi aktivnosti na geofizichni yavisha Vstanoviv ryad novih zv yazkiv mizh yavishami v jonosferi i magnitosferi i sonyachnoyu aktivnistyu Organizuvav pershi kompleksni sposterezhennya za rozvitkom aktivnosti u vsih sharah atmosferi Soncya optichnimi i radiometodami sho dozvolilo vstanoviti deyaki osoblivosti 11 richnogo sonyachnogo ciklu Shlyahom porivnyannya danih sposterezhen sonyachnoyi koroni provedenih v riznih observatoriyah pokazav sho 11 richnij cikl sonyachnoyi aktivnosti maye ne odnu a dvi hvili posilennya aktivnosti yaki vidriznyayutsya riznimi fizichnimi vlastivostyami Ce vidnositsya do vsih yavish sho protikayut v koroni hromosferi i fotosferi a takozh viyavlyayetsya v deyakih geofizichnih procesah Vivchav vpliv sonyachnoyi aktivnosti na biosferu Zemli U 1948 pid kerivnictvom Gnevisheva poblizu Kislovodska na visoti 2070 m nad rivnem morya bula pobudovana Girska astronomichna stanciya Pulkovskoyi observatoriyi Zavdyaki diyalnosti Gnevisheva i R S Gnevyshevoyi stanciya stala odnim z osnovnih punktiv zi sposterezhennya sonyachnoyi koroni u sviti providnoyu ustanovoyu Sluzhbi Soncya SRSR Tut vpershe v SRSR buli organizovani sposterezhennya sonyachnoyi koroni poza zatemnennyami Gnevishev buv uchasnikom ekspedicij zi sposterezhennya sonyachnih zatmenen na teritoriyi SRSR 1936 1968 do Braziliyi 1947 na ostrovi Kuka 1965 Prezident Komissii N 12 Viprominyuvannya i budova sonyachnoyi atmosferi Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1967 1970 PosilannyaM N Gnevyshev Biograficheskaya spravka 24 grudnya 2010 u Wayback Machine M N Gnevyshev Sversheniya i trevogi Pulkova 15 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Byulleten Solnechnye dannye 1992 N 2 s 1 4 Astronet 24 grudnya 2010 u Wayback Machine