Гнатівка (Срібнянський район)

Гна́тівка — село в Україні, у Срібнянській селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Розташоване на річці Лисогорі, за 9 км від центру громади та за 35 км від залізничної станції Прилуки. Населення становить 333 осіб. До 2017 року орган місцевого самоврядування — Дігтярівська селищна рада.

село Гнатівка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Срібнянська селищна громада
Основні дані
Перша згадка	1666
Населення	333
Площа	0,8 км²
Густота населення	416,25 осіб/км²
Поштовий індекс	17331
Телефонний код	+380 4639
Географічні дані
Географічні координати	50°35′56″ пн. ш. 32°48′38″ сх. д. / 50.59889° пн. ш. 32.81056° сх. д. / 50.59889; 32.81056Координати: 50°35′56″ пн. ш. 32°48′38″ сх. д. / 50.59889° пн. ш. 32.81056° сх. д. / 50.59889; 32.81056
Середня висота над рівнем моря	117 м
Водойми	Лисогір
Місцева влада
Адреса ради	17332, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, смт. Дігтярі, вул. Паркова, 3
Карта
Гнатівка
Гнатівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Гнатівка.

Історія

Вперше село згадується під 1666 роком. Входило до Варвинської, з 1761-до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов . (1797—1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923—1930).

Гетьманщина

У 1666 3 госп. селян, які «орали на 2-х волах» (козаки не показані). Вільне військове село, «до ратуші Варвинської прислушаюче» . 1674 гетьман І. Самойлович надав його полк, обозному Василю Севастияновичу; від нього Г. перейшла до його нащадків. Спочатку Г. володів син Андрій, а потім його діти, які довго між собою сварилися за батьківську спадщину. 1737 Г. значилася за Федорою — удовою колишнього полк, судді Андрія Вас. Севастияновича; у цей час у Г. наліч. 18 госп. селян, 16 госп. козаків (4 виборних, 12 підпомічників). 1740 залишилося лише 7 дворів (7 хат) селян, які належали б.т. Ів. Андр. Севастияновичу; останні «зійшли».

1780 — 12 дворів (13 хат) селян, з них 6 дворів б.т. Осипа Федор. Лисенка, якого О. Лазаревський вважає чоловіком Марфи Андр. Севастиянович, і 6 дворів Матвія Матвійовича Севастияновича; 22 двори (38 хат) козаків.

Імперський період

1797 наліч. 170 душ чол. статі податкового населення. 1859 — 68 дворів, 590 ж., приписаних до парафії Троїцької ц-ви с. Гурбинець. Г. входила до Іванківської вол. 2-го стану. 1886 в Г. було 7 дворів селян-власників, 125 дворів козаків, 151 хата, 766 ж.; діяли шинок і вітряк. 1910—168 госп., з них козаків — 100, селян — 8, наліч. 913 ж., у тому числі 2 тесляри, 2 кравці, 2 шевці, 2 ковалі, 5 ткачів, 11 поденників, 5 займалися ітелігентними та 72-ін . неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1148 дес. придатної землі. Діяло земське початкове однокласне училище (1892), яке містилося в будинку, збудованому 1911-12; у ньому навчалося 59 хлопч. і 25 дівчат (1912).

Радянський період

У 1923-25 рр. Г. підпорядкована Гурбинській сільраді, у 1925-30 рр. — центр сільради. 1925—226 дворів, 1037 ж.; 1930—230 дворів, 1038 ж., у 1996 193 двори, 441 ж..

Люди

В селі народилася Кульга Марина Кирилівна (1916—1995) — майстриня художньо­­го ткацтва.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 23 травня 2008.
2. (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 27 грудня 2021.
3. (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 27 грудня 2021.
4. Гнатівка// Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 122