Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Гнатків

Гнатків
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2018)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (жовтень 2018)
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (жовтень 2018)

Гнатків — село в Україні, у Томашпільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 1932 осіб.

село Гнатків
Країна image Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Громада Томашпільська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05100130070075473
Основні дані
Засноване 1650
Населення 1932
Площа 2,741 км²
Густота населення 704,85 осіб/км²
Поштовий індекс 24232
Телефонний код +380 4348
Географічні дані
Географічні координати 48°26′55″ пн. ш. 28°29′39″ сх. д. / 48.44861° пн. ш. 28.49417° сх. д. / 48.44861; 28.49417Координати: 48°26′55″ пн. ш. 28°29′39″ сх. д. / 48.44861° пн. ш. 28.49417° сх. д. / 48.44861; 28.49417
Середня висота
над рівнем моря 		241 м
Відстань до
обласного центру 		108 км
Відстань до
районного центру 		10 км
Найближча залізнична станція Вапнярка
Відстань до
залізничної станції 		29 км
Місцева влада
Адреса ради 24200, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с-ще Томашпіль, пл. Тараса Шевченка, буд. 1
Карта
image
image
Гнатків
image
image
Гнатків
Мапа

image Гнатків у Вікісховищі

В селі існує аматорський футбольний клуб «Темп», який виступає у першості Тульчинського району Вінницької області з футболу.

Географія

Селом протікає річка Шахтанія, права притока Яланки.

Місцевості села

Навколо села простягалися землі, які колись належали гнатківським поміщикам. Це були місцини: Долинки, Підмети, Куцький садок, Озеро, Штани, Бадьорне, Воловські кринички, Баюра, Копанки, Трачарня.

В межах села окремі вулиці колись мали свої назви. Це насамперед: Велика Команівка, Мала Команівка, Велика Гора і Мала Гора, Огруд.

За межами орних земель були й такі ділянки які мало використовувались в землеробстві. Вони теж мали свої назви — Корчики, Щовб, Ксеньове, Марцінкова долина. Найбільшими урочищами в селі є урочище Запуст та Юрашка.

За 3 км. Від села протікає річка Русава яка в межах нашого села має протяжність 2 км. До села прилягає 314 га. лісу: Томашпільський, Вилянський, Попів, Стінянський, Клембівський .

Історія

Походження назви села Гнатків

Легенда про заснування села Гнатків говорить таке: на цій місцевості, де наше село, був густий дрімучий ліс, який проходив від сучасної станції Вапнярка аж до річки Дніпро. Не було тоді доріг, а була вузька покручена просіка, по якій ватагами рухались війська Речі Посполитої. Польські пани, які на той час захопили всю Правобережну Україну, були найлютішими ворогами українського народу, створюючи над ним економічний та національний гніт Від сваволі польських панів почали тікати українці в "Дике поле « — на південний схід України — до порогів Дніпра. Такі втікачі почали називатися „ козаками“, тобто вільними. Козаки поселялися на острові Хортиця (на Дніпрі), де й створили свій орган самоуправління — Запорізьку Січ. Маючи добре організоване козацьке військо, запорозькі козаки вирушили на боротьбу з польськими панами, знищуючи їх. Один із загонів на чолі з двадцятирічним козаком Гнатом Голим. Він мав завдання переслідувати війська, розбиті під Брацлавом, у напрямку від сучасної Вапнярки до Дністра. Переслідуючи недобитки польських військ, Гнат Голий дійшов до цього місця, де зараз наше село, зупинившись на відпочинок саме тут, де тепер кладовище. Але тут трапилося лихо. На загін Гната Голого нападають поляки. Загін весь був знищений, а Гнат стікаючи кров'ю, заховався у густому лісі. Лише на третій день знайшла Гната вдова лісника Сузана і забрала його до себе в дім. Вилікувавшись у Сузани, Гнат одружився з її дочкою, Оксаною. На пропозицію Сузани, щоб жити в цьому ж хуторі, Гнат відповів: „Я збудую хату там, де поляки пролили кров мою і знівечили мене“. Далі легенда розповідає, що Гнат з Оксаною мали 6 синів, яким збудували хати навколо своєї господи. А сини Гната одружились на дівчатах з сусіднього села Янгород, тобто сучасного села Стіни. Так створився хутір, який почав носити назву від імені свого засновника Гната — Гнатківка. Хутір незабаром розрісся в селище, яке в 1653 році було названо і зареєстровано в списки під назвою села Гнатків.

Історія села

В 1670 р. була збудована дерев'яна церква, яка проіснувала 200 років, тобто до 1870 р. На місці старої церкви (в садибі Бурдинюк Фросини Максимівни) залишився пам'ятник хрест. Наше село з 1653 до 1861 р. тобто до дня скасування кріпосного права, 4 рази горіло і 4 рази відновлювалося.

Життя селян було важким. Благоустрій села влаштовувався, в основному, за кошти самих селян, у тому числі й освіта. Не покращилось життя селян і після реформи 1861 р. В книзі Гульдмана В.К. Подільська губернія, 1889 р. зазначається що в Гнаткові було 279 дворян та 2635 жителів. Та ось настав 1905 р. в Росії почалася революція, яка, у повному розумінні, не докотилась до Гнаткова. Але люди ходили, переповідали про події 1905 р. І ось знову зібралась сходка, яка відправляє „ходаків“ — Коваля Прокопія Тимофійовича і Олійника Феодосія — до царя по землю.» Ходаків " цар Микола 2 прийняв. Але замість землі цар прислав прапор «союзу руського» — чорносотенного союзу, як знак придушення революції 1905 р. До чорносотенного союзу була втягнута і частина несвідомих селян нашого села. Селяни зрозуміли, що землю можна отримати тільки тоді, коли її насильно відняти у поміщиків. В Росії знову почала підніматися хвиля революції. Більшовики, очолені Леніним, почали готувати трудящих Росії до повалення влади поміщиків і капіталістів. Докотилась хвиля революції і до нашого села. Селяни раділи, що скоро отримають землю, відібрану у поміщиків. Велику роль в організації селян села Гнаткова на боротьбу з поміщиками відіграв сільський учитель Стефан Євдокимович Височин, який доводив палке більшовицьке слово до селян. Настав лютий 1917 року… Самодержавство було повалене, але землі селяни не отримали. Розпочалася громадянська війна. Наші односельчани взяли активну участь в боротьбі за краще майбутнє. Найактивнішими із них були І. І. Чорний, В. Р. Штифурко. Вони віддали своє життя за справу, у яку вірили.

На початку 1928 р. в умовах надзвичайних заходів з ліквідації «кризи хлібозаготівель» Сталін висунув лозунг суцільної колективізації. Розпочалася колективізація і в нашому селі Гнаткові. На території села було утворено два колгоспи — «Червоний партизан» та колгосп ім. Ворошилова. Для селян розпочалося нове життя. Створивши колгоспи, держава установила над ним контроль. Життя людей у колгоспі було дуже важким. У надзвичайно складних умовах трудящі нашого села стали на порозі Другої Світової війни.

У роки війни територія нашого села була окупована румунськими військами. Найкращі сини і дочки були мобілізовані до лав Червоної Армії. У боях з німецькими окупантами вони проявили мужність і відвагу. Багато воїнів — односельчан з війни не повернулись. Вони віддали своє життя за Батьківщину.

Війна принесла жителям села багато горя. На фронт було мобілізовано 514 жителів села, 208 навіки залишились на полі бою. Багато скалічених воїнів помирали вдома в перші роки після війни. Фронтовикам вдома випало відновлювати зруйноване війною господарство, будувати, прикрашати своє рідне село.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Томашпільської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Томашпільського району, увійшло до складу новоутвореного Тульчинського району.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1918 99.28%
російська 10 0.52%
румунська 3 0.16%
інші/не вказали 1 0.04%
Усього 1932 100%

Інфраструктура

Нині в селі діють академічний ліцей, дитячий садок «Колосочок», бібліотека, Будинок культури, поштове відділення, відділення Укртелекому, районний реабілітаційний центр, безліч магазинів Камелія, Вікторія та Апельсин, аптека.

Відомі люди

  • Бабій Іван Петрович (* 1934) — український історик, краєзнавець, педагог.
  • Звання «Заслужений агроном України» за багаторічну сумлінну працю, любов до землі удостоєний Юрій Василь Павлович.
  • Великий внесок в розбудову господарства зробив Олійник Микола Андріянович, який очолював колгосп 20 років.
  • Волошин Андрій Михайлович — заслужений економіст України, заступник голови правління Укоопспілки, начальник Управління методології, бухгалтерського обліку, контролю, звітності і корпоративних прав, Фінансовому департаменту Укоопспілки, голова Ревізійної комісії Укоопспілки.
  • Гринчук Петро Павлович — доктор фізико-математичних наук
  • Лукіянчин Анатолій Миколайович — народний майстер, різьбяр по дереву. Нині працює над різьбленням іконостасів.

Примітки

  1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/

Література

  • Гнатків // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.593-594

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2018 Gnatkiv selo v Ukrayini u Tomashpilskij selishnij gromadi Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1932 osib selo Gnatkiv Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Tulchinskij rajon Gromada Tomashpilska selishna gromada Kod KATOTTG UA05100130070075473 Osnovni dani Zasnovane 1650 Naselennya 1932 Plosha 2 741 km Gustota naselennya 704 85 osib km Poshtovij indeks 24232 Telefonnij kod 380 4348 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 26 55 pn sh 28 29 39 sh d 48 44861 pn sh 28 49417 sh d 48 44861 28 49417 Koordinati 48 26 55 pn sh 28 29 39 sh d 48 44861 pn sh 28 49417 sh d 48 44861 28 49417 Serednya visota nad rivnem morya 241 m Vidstan do oblasnogo centru 108 km Vidstan do rajonnogo centru 10 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Vapnyarka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 29 km Misceva vlada Adresa radi 24200 Vinnicka obl Tulchinskij r n s she Tomashpil pl Tarasa Shevchenka bud 1 Karta Gnatkiv Gnatkiv Mapa Gnatkiv u Vikishovishi V seli isnuye amatorskij futbolnij klub Temp yakij vistupaye u pershosti Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti z futbolu GeografiyaSelom protikaye richka Shahtaniya prava pritoka Yalanki Miscevosti selaNavkolo sela prostyagalisya zemli yaki kolis nalezhali gnatkivskim pomishikam Ce buli miscini Dolinki Pidmeti Kuckij sadok Ozero Shtani Badorne Volovski krinichki Bayura Kopanki Tracharnya V mezhah sela okremi vulici kolis mali svoyi nazvi Ce nasampered Velika Komanivka Mala Komanivka Velika Gora i Mala Gora Ogrud Za mezhami ornih zemel buli j taki dilyanki yaki malo vikoristovuvalis v zemlerobstvi Voni tezh mali svoyi nazvi Korchiki Shovb Ksenove Marcinkova dolina Najbilshimi urochishami v seli ye urochishe Zapust ta Yurashka Za 3 km Vid sela protikaye richka Rusava yaka v mezhah nashogo sela maye protyazhnist 2 km Do sela prilyagaye 314 ga lisu Tomashpilskij Vilyanskij Popiv Stinyanskij Klembivskij IstoriyaPohodzhennya nazvi sela Gnatkiv Legenda pro zasnuvannya sela Gnatkiv govorit take na cij miscevosti de nashe selo buv gustij drimuchij lis yakij prohodiv vid suchasnoyi stanciyi Vapnyarka azh do richki Dnipro Ne bulo todi dorig a bula vuzka pokruchena prosika po yakij vatagami ruhalis vijska Rechi Pospolitoyi Polski pani yaki na toj chas zahopili vsyu Pravoberezhnu Ukrayinu buli najlyutishimi vorogami ukrayinskogo narodu stvoryuyuchi nad nim ekonomichnij ta nacionalnij gnit Vid svavoli polskih paniv pochali tikati ukrayinci v Dike pole na pivdennij shid Ukrayini do porogiv Dnipra Taki vtikachi pochali nazivatisya kozakami tobto vilnimi Kozaki poselyalisya na ostrovi Horticya na Dnipri de j stvorili svij organ samoupravlinnya Zaporizku Sich Mayuchi dobre organizovane kozacke vijsko zaporozki kozaki virushili na borotbu z polskimi panami znishuyuchi yih Odin iz zagoniv na choli z dvadcyatirichnim kozakom Gnatom Golim Vin mav zavdannya peresliduvati vijska rozbiti pid Braclavom u napryamku vid suchasnoyi Vapnyarki do Dnistra Peresliduyuchi nedobitki polskih vijsk Gnat Golij dijshov do cogo miscya de zaraz nashe selo zupinivshis na vidpochinok same tut de teper kladovishe Ale tut trapilosya liho Na zagin Gnata Gologo napadayut polyaki Zagin ves buv znishenij a Gnat stikayuchi krov yu zahovavsya u gustomu lisi Lishe na tretij den znajshla Gnata vdova lisnika Suzana i zabrala jogo do sebe v dim Vilikuvavshis u Suzani Gnat odruzhivsya z yiyi dochkoyu Oksanoyu Na propoziciyu Suzani shob zhiti v comu zh hutori Gnat vidpoviv Ya zbuduyu hatu tam de polyaki prolili krov moyu i znivechili mene Dali legenda rozpovidaye sho Gnat z Oksanoyu mali 6 siniv yakim zbuduvali hati navkolo svoyeyi gospodi A sini Gnata odruzhilis na divchatah z susidnogo sela Yangorod tobto suchasnogo sela Stini Tak stvorivsya hutir yakij pochav nositi nazvu vid imeni svogo zasnovnika Gnata Gnatkivka Hutir nezabarom rozrissya v selishe yake v 1653 roci bulo nazvano i zareyestrovano v spiski pid nazvoyu sela Gnatkiv Istoriya sela V 1670 r bula zbudovana derev yana cerkva yaka proisnuvala 200 rokiv tobto do 1870 r Na misci staroyi cerkvi v sadibi Burdinyuk Frosini Maksimivni zalishivsya pam yatnik hrest Nashe selo z 1653 do 1861 r tobto do dnya skasuvannya kriposnogo prava 4 razi gorilo i 4 razi vidnovlyuvalosya Zhittya selyan bulo vazhkim Blagoustrij sela vlashtovuvavsya v osnovnomu za koshti samih selyan u tomu chisli j osvita Ne pokrashilos zhittya selyan i pislya reformi 1861 r V knizi Guldmana V K Podilska guberniya 1889 r zaznachayetsya sho v Gnatkovi bulo 279 dvoryan ta 2635 zhiteliv Ta os nastav 1905 r v Rosiyi pochalasya revolyuciya yaka u povnomu rozuminni ne dokotilas do Gnatkova Ale lyudi hodili perepovidali pro podiyi 1905 r I os znovu zibralas shodka yaka vidpravlyaye hodakiv Kovalya Prokopiya Timofijovicha i Olijnika Feodosiya do carya po zemlyu Hodakiv car Mikola 2 prijnyav Ale zamist zemli car prislav prapor soyuzu ruskogo chornosotennogo soyuzu yak znak pridushennya revolyuciyi 1905 r Do chornosotennogo soyuzu bula vtyagnuta i chastina nesvidomih selyan nashogo sela Selyani zrozumili sho zemlyu mozhna otrimati tilki todi koli yiyi nasilno vidnyati u pomishikiv V Rosiyi znovu pochala pidnimatisya hvilya revolyuciyi Bilshoviki ocholeni Leninim pochali gotuvati trudyashih Rosiyi do povalennya vladi pomishikiv i kapitalistiv Dokotilas hvilya revolyuciyi i do nashogo sela Selyani radili sho skoro otrimayut zemlyu vidibranu u pomishikiv Veliku rol v organizaciyi selyan sela Gnatkova na borotbu z pomishikami vidigrav silskij uchitel Stefan Yevdokimovich Visochin yakij dovodiv palke bilshovicke slovo do selyan Nastav lyutij 1917 roku Samoderzhavstvo bulo povalene ale zemli selyani ne otrimali Rozpochalasya gromadyanska vijna Nashi odnoselchani vzyali aktivnu uchast v borotbi za krashe majbutnye Najaktivnishimi iz nih buli I I Chornij V R Shtifurko Voni viddali svoye zhittya za spravu u yaku virili Na pochatku 1928 r v umovah nadzvichajnih zahodiv z likvidaciyi krizi hlibozagotivel Stalin visunuv lozung sucilnoyi kolektivizaciyi Rozpochalasya kolektivizaciya i v nashomu seli Gnatkovi Na teritoriyi sela bulo utvoreno dva kolgospi Chervonij partizan ta kolgosp im Voroshilova Dlya selyan rozpochalosya nove zhittya Stvorivshi kolgospi derzhava ustanovila nad nim kontrol Zhittya lyudej u kolgospi bulo duzhe vazhkim U nadzvichajno skladnih umovah trudyashi nashogo sela stali na porozi Drugoyi Svitovoyi vijni U roki vijni teritoriya nashogo sela bula okupovana rumunskimi vijskami Najkrashi sini i dochki buli mobilizovani do lav Chervonoyi Armiyi U boyah z nimeckimi okupantami voni proyavili muzhnist i vidvagu Bagato voyiniv odnoselchan z vijni ne povernulis Voni viddali svoye zhittya za Batkivshinu Vijna prinesla zhitelyam sela bagato gorya Na front bulo mobilizovano 514 zhiteliv sela 208 naviki zalishilis na poli boyu Bagato skalichenih voyiniv pomirali vdoma v pershi roki pislya vijni Frontovikam vdoma vipalo vidnovlyuvati zrujnovane vijnoyu gospodarstvo buduvati prikrashati svoye ridne selo 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Tomashpilskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Tomashpilskogo rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Tulchinskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1918 99 28 rosijska 10 0 52 rumunska 3 0 16 inshi ne vkazali 1 0 04 Usogo 1932 100 InfrastrukturaNini v seli diyut akademichnij licej dityachij sadok Kolosochok biblioteka Budinok kulturi poshtove viddilennya viddilennya Ukrtelekomu rajonnij reabilitacijnij centr bezlich magaziniv Kameliya Viktoriya ta Apelsin apteka Vidomi lyudiBabij Ivan Petrovich 1934 ukrayinskij istorik krayeznavec pedagog Zvannya Zasluzhenij agronom Ukrayini za bagatorichnu sumlinnu pracyu lyubov do zemli udostoyenij Yurij Vasil Pavlovich Velikij vnesok v rozbudovu gospodarstva zrobiv Olijnik Mikola Andriyanovich yakij ocholyuvav kolgosp 20 rokiv Voloshin Andrij Mihajlovich zasluzhenij ekonomist Ukrayini zastupnik golovi pravlinnya Ukoopspilki nachalnik Upravlinnya metodologiyi buhgalterskogo obliku kontrolyu zvitnosti i korporativnih prav Finansovomu departamentu Ukoopspilki golova Revizijnoyi komisiyi Ukoopspilki Grinchuk Petro Pavlovich doktor fiziko matematichnih nauk Lukiyanchin Anatolij Mikolajovich narodnij majster rizbyar po derevu Nini pracyuye nad rizblennyam ikonostasiv Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv https socialdata org ua projects mova 2001 LiteraturaGnatkiv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 593 594PosilannyaIgnatowka 1 Ihnatkow duza wies w powiecie jampolskim Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 246 pol Pogoda v seli Gnatkiv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 1 2 8 grudnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ